ВИСНОВКИ - Асоціативні інвазії у свиней (епізоотологія, розробка, фармако-токсикологічне та терапевтичне обгрунтування щодо застосування бровермектин-грануляту)

У дисертації представлено науково-теоретичне узагальнення і нове практичне вирішення поставленого завдання, яке полягало у з'ясуванні взаємовідносин у системі "паразит-хазяїн" та розробці нового антгельмінтного препарату із групи макроциклічних лактонів - бровермектин-грануляту. За результатами досліджень визначено епізоотологічну ситуацію та видовий склад асоціативних інвазій свиней у порівняльному аспекті в умовах різних типів господарств Західного регіону України. Також встановлено токсикологічні параметри вітчизняного препарату з визначенням його кінетичних характеристик та впливу на системи організму і внутрішні органи тварин. З'ясовано протипаразитарну дію препаратів на основі івермектину, розроблено найбільш ефективні і економічно обгрунтовані методи діагностики, терапії та профілактики щодо застосування нового антгельмінтика з групи макроциклічних лактонів та розроблено схему лікування свиней хворих на асоціативні інвазії.

    1. За результатами проведеного епізоотологічного моніторингу встановлено, що у господарствах різної форми власності Західного регіону України найбільш розповсюдженими інвазіями свиней є аскароз, трихуроз, езофагостомоз, саркоптоз у різних асоціаціях. Інвазованість свинопоголів'я у 1998-2006 роках, відповідно, становила: аскарозом 37,2%, трихурозом 29,4%, езофагостомозом 25,4% і саркоптозом 60,8%. Подвійна нематодозна інвазія була виявлена: аскарисами і трихурисами - у 10,5%, аскарисами та езофагостомами - у 8,8%, трихурисами і езофагостомами - у 6,3% та потрійна - у 5,3% обстежених тварин. 2. Метаболіти нематод і кліщів суттєво впливали на кровотворну функцію, імунний статус організму свиней і функціональний стан внутрішніх органів, що підтверджено гематологічними і біохімічними показниками крові, які проявлялися у вигляді лейкоцитозу, еозинофілії, лімфоцитопенії, збільшенням кількості імуноглобулінів класів M і G, зниженим вмістом гемоглобіна, підвищеним утворенням Т - і В-лімфоцитів та збільшенням активності АлАТ і АсАТ, а також зниженою активністю ХЕ. 3. Метаболіти аскарисів, трихурисів, езофагостом, їх гомогенати, а також вміст інвазійних яєць і личинок здатні впливати на геном бактерій у штамах Salmonella thyphimurium ТА 98 і ТА 100 та викликати генні мутації як за механізмом "зсуву рамки зчитування", так і за механізмом "пар основ". 4. Мігруючі личинки аскарисів, трихурисів і езофагостом виявляють мутагенну дію на клітини периферичної крові та кісткового мозку білих щурів і лімфоцити крові поросят, яка проявляється збільшенням числа еритроцитів з мікроядрами та аберацій хромосом особливо на початковій стадії інвазійного процесу. Геномні порушення в каріотипі залежать від виду паразита, особливостей його біології та життєвого циклу. Зниження кількості мікроядер і хромосомних аберацій у клітинах кісткового мозку та лімфоцитах крові на заключних стадіях інвазії є наслідком зменшення виділення екскреторно-секреторних метаболітів нематодами. 5. Продукти обміну речовин личинок аскарисів, трихурисів та езофагостом виявляють генотоксичну та цитотоксичну дію на соматичні тканини хазяїна. Вони викликають зростання одноланцюгових розривів лужно-лабільних сайтів ядерної молекули ДНК, апоптичних клітин у кістковому мозку, яке є прямопропорційним кількості введеного біологічно-інвазійного матеріалу і характеризується збільшенням на початку експерименту показника "моменту хвоста" та кількості апоптичних клітин і поступовим зменшенням цих показників у кінці досліду. 6. За токсичністю для щурів і мишей бровермектин-гранулят належить до 4-го класу (малотоксичні речовини), а його діюча речовина івермектин - до 2-го класу токсичності (високотоксичні речовини). 7. Тривале введення бровермектин-грануляту білим щурам, незалежно від дози, впливає на функціональну здатність селезінки, кровотворні та імунні процеси, обмін білків і ліпідів, а у дозах вищих за терапевтичну (480 і 1200 мг/кг) на функціональний стан печінки. 8. За період відновлення (15 діб) в організмі білих щурів, яким до того тривалий час вводили бровермектин-гранулят у терапевтичній дозі, вагові коефіцієнти маси органів, гематологічні, морфологічні та біохімічні показники крові відновлювалися до фізіологічної норми. Однак за вищих доз (від 480 до 1200 мг/кг) вказаний період є недостатнім для нормалізації окремих гематологічних, біохімічних показників крові та функціонального стану печінки. 9. Бровермектин-гранулят у терапевтичній дозі (200 мг/кг) в умовах хронічного досліду на білих щурах викликав у селезінці незначне зменшення кровонаповнення червоної пульпи, у гепатоцитах та епітелію проксимальних канальців нирок зернисту дистрофію, що зникали на 15 добу після припинення введення їм препарату. 10. Тривале введення білим щурам бровермектин-грануляту у дозі 480 мг/кг викликало структурні зміни як у білій, так і червоній пульпі селезінки, в печінці - розвиток зернистої дистрофії різного ступеня вираженості, в нирках - дистрофічно-некробіотичні зміни епітелію звивистих канальців. Період відновлення у 15 діб є недостатнім для нормалізації гістологічної структури окремих внутрішніх органів у підвищених дозах препарату. 11. Коефіцієнт кумуляції бровермектин-грануляту для білих щурів становить 7,17 одиниць, що свідчить про низький рівень його кумуляції, однак введення препарату у зростаючих дозах впливало на кровотворні та імунні процеси та проявляло гепатотоксичну дію. 12. Результати досліджень на мутагенність за тестом Еймса на сальмонелах та за методом ДНК-комет на кістковому мозку мишей лінії СВА і лейкоцитах крові свиней показали, що препарати бровермектин-гранулят, бровермектин порошок, бровермектин 1% та баймек ін'єкційний не виявляли мутагенної дії у тесті Еймса, однак вказували на можливість мутагенної дії баймеку за методом ДНК-комет. 13. Аналіз морфологічних і біохімічних показників крові доводить, що препарати баймек, бровермектин 1% та бровермектин-гранулят характеризуються високо вираженою нематоцидною та акарицидною дією, нормалізують гомеостаз організму, що підтверджується показниками за рівнем еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобіну, еозинофілів, Т - і В-лімфоцитів, вмістом загального білка, імуноглобулінів M і G, активності холінестерази і трансаміназ, показники яких були тотожні з даними неінвазованих тварин. Ці покращення найбільш виражені при застосуванні бровермектин-грануляту. 14. На першу добу після закінчення застосування бровермектин-грануляту максимальний вміст залишків івермектину в печінці становив 42,6 мкг/кг, на 8 добу вміст івермектину в м'язах та печінці знизився відповідно в 1,44 та 3,7 рази і не перевищував значення МДР, а на 14 добу вміст їх залишків у плазмі крові зменшився до фонового рівня, встановленого у контрольної групи тварин. 15. Після згодовування свиням бровермектин-грануляту їх м'ясо і внутрішні органи можна використовувати в їжу людям після 14 доби. 16. Встановлено високу (100%) терапевтичну ефективність бровермектин-грануляту в дозі 0,2 г/кг маси тіла протягом 7 діб при моно - (аскароз, езофагостомоз, трихуроз, саркоптоз) та поліінвазіях свиней різних вікових груп.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

    1. Стибель В. В. Гельмінтози свиней. - Львів: Сполом, 2004. - 160 с. (Затв. М-вом аграр. політ. України під №18-2-1-13/1030 від 10.10.2003 р.). 2. Деклараційний патент на корисну модель № 4394, Україна 7 G01N33/48, С 12N15/06, G01N33/49 / Стибель В. В. "Спосіб виготовлення препаратів метафазних хромосом свиней". Заявл. 05.05. 2004 р. Опубл. 17.01. 2005 р. Бюл. №1. 3. Березовський А. В., Стибель В. В. Технічні умови України: ТУ У 24.4-14332579-027:2005 Бровермектин-гранулят; Затв. Держав. департам. ветер. мед. М-ва аграр. політ. України (№ 02568182/030074 від 28 квітня 2005 р.). Термін введення в дію з 31.05.05 р. Львів, 2005. - 15 с. 4. Комплекс заходів та лікарські препарати при асоціативних паразитозах свиней: Методичні рекомендації / В. В. Стибель, Д. Ф. Гуфрій, К. В. Секретарюк, А. В. Березовський. - К.: Ветінформ, 2005. - 20 с. (Затв. Держав. департам. ветер. мед. М-ва аграр. політ. України під № 7 від 12.12.2004 р.). 5. Деклараційний патент на корисну модель № 14610, Україна МПК (2006) G01N33/15, А61Р 33/00, С12Q 1/00, С12R 1/91 (2006/01) / Стибель В. В. "Спосіб виявлення генотоксичної і цитотоксичної дії антигельмінтиків". Заявл. 12.08.05 р. Опубл. 15.05.06 р. Бюл. №5. 6. Методичні рекомендації щодо попередження та ліквідації захворювань свиней на гельмінтози / Стибель В. В., Березовський А. В., Гуфрій Д. Ф., Секретарюк К. В., Литвиненко О. П., Гутий Б. В., - К.: Ветінформ, 2007. - 43 с. (Затв. Держав. департам. ветер. мед. М-ва аграр. політ. України під №3 від 20.12. 2006 р.). 7. Розроблені методичні рекомендації та нормативні документи рекомендується включити до курсів "Паразитологія та інвазійні хвороби тварин", "Ветеринарна фармакологія" і "Ветеринарна токсикологія" і для студентів вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації за спеціальністю 7. 130501 "Ветеринарна медицина"

Похожие статьи




ВИСНОВКИ - Асоціативні інвазії у свиней (епізоотологія, розробка, фармако-токсикологічне та терапевтичне обгрунтування щодо застосування бровермектин-грануляту)

Предыдущая | Следующая