Агрономічна оцінка сівозмін та обгрунтування чергування культур - Розробка сівозміни

Оптимізація структури посівних площ є основним, найбільш дешевим і екологічним засобом підвищення продуктивності агроекосистем.

Певним набором культур, різних за своїми грунтозахисними властивостями, можна регулювати процес ерозії, продуктивність та родючість грунту, створювати найраціональнішу для конкретних умов структуру посівних площ, спрямовану на всебічне використання енергетичного потенціалу грунту і рослин.

Загалом в сівозміні важливим фактором є правильне чергування культур, оскільки завдяки цій оцінці культури займають свої місця по відповідним попередникам.

Парове поле - найбільш радикальний засіб нагромадження вологи в посівному шарі грунту, по чорному пару у всіх районах Степу одержують своєчасні сходи озимих. Важливою перевагою чорного пару перед іншими попередниками озимої пшениці є здатність його нагромаджувати вологу в глибинних шарах. Під паром, де грунт краще зволожений і розпушений, інтенсивніше розкладаються органічні рештки з утворенням більшої кількості поживних речовин, ніж під будь-якою культурою сівозміни.

У полі чорного пару під впливом добрив змінюється не тільки вміст аміачного та нітратного азоту, але і його загальні запаси. Під паром створюються сприятливі умови для нагромадження не тільки азоту, але й інших елементів живлення.

Чорний пар - дуже ефективний фактор у боротьбі із забур'яненістю у сівозміні. Тут, як правило, створюються умови для проростання насіння бур'янів, які потім знищуються гербіцидами та послідуючими обробітками. Особливо ефективний пар в очищенні полів від багаторічних бур'янів.

Озима пшениця - це культура, яка потребує достатньої кількості вологи протягом усієї вегетації (особливо в період трубкування та на початку колосіння). Коренева система оз. пшениці на родючих грунтах здатна проникати на глибину до 2 м. Тому озимій пшениці найбільше відповідають грунти з глибоким гумусовим горизонтом та сприятливими фізичними властивостями, достатніми запасами доступних для неї поживних речовин і вологи з нейтральною реакцією грунтового розчину. За виносом поживних речовин з грунту озима пшениця є азотофільною рослиною: 1 ц зерна виносить у середньому з грунту азоту - 3,75, фосфору - 1,3, калію - 2,3 кг. Озима пшениця являється хорошим попередником для більшості просапник культур. Так як поле після неї звільняється досить рано, то є багато часу для накопичення вологи і створення сприятливих умов для подальшого вирощування цих культур. Пшениця - це така культура, яку можна висівати на одному й тому ж полі лише через 2-3 роки, так як при повторних посівах вона дуже вражається хворобами і шкідниками. Також після пшениці небажано висівати інші зернові (колоскові) культури.

Кукурудза МВС відрізняється економною витратою грунтової вологи, на утворення одиниці сухої речовини вона витрачає 250-300 одиниць води, що значно менше ніж у інших культур. Кукурудза МВС - збирається у фазі молочно-воскової стиглості, тому рано звільняє поле.

Соняшник - попередники для соняшнику ті, після яких у грунті залишається більше води і поживних речовин. Соняшник висівається після кукурудзи чи озимої пшениці. Соняшник дуже вибагливий до поживного режиму грунтів порівняно з іншими польовими культурами. Особливо багато він вбирає з грунту калію. При розміщенні соняшнику після зернових догляд за посівами значно ускладнюють однорічні бур'яни, особливо пізні ярі (курай, щириця). Посіви соняшнику дуже виснажують землі, тому поле після нього залишають на пар.

Похожие статьи




Агрономічна оцінка сівозмін та обгрунтування чергування культур - Розробка сівозміни

Предыдущая | Следующая