Спеціальна і загальна превенції злочину як мета покарання - Поняття, суть і мета покарання

Мета спеціальної (окремої) превенції злочинам (приватна, спеціальна превенція) полягає в такому впливі покарання на засудженого, котрий виключає рецидив його злочинної поведінки. Відвернення вчинення нових злочинів з боку засудженого досягається самим фактом його засудження і тим більш - виконанням покарання, коли особу поставлено в такі умови, які значною мірою перешкоджають або повністю позбавляють можливості вчиняти нові злочини. Так, при відбуванні позбавлення волі режим виконання покарання, обмеження контактів, постійний контроль за поведінкою засудженого тощо фізично позбавляють або значно обмежують його можливості вчинити нові злочини.

Спеціальне запобігання злочинам досягається: призначенням винному певного покарання, засудженням від імені держави та позбавленням істотних прав, благ; розривом злочинних зв'язків між співучасниками або навіть причетними до злочину особами, а також, з тими, хто мав злочинний вплив на засудженого; ізоляцією винного від суспільства, призначенням покарання у вигляді позбавлення волі Голіна В. В. Запобігання злочинності (теорія і практика): навч. посіб. / В. Голіна - X., 2011. - с. 24..

Це досягається насамперед створенням таких умов для засудженого, котрі виключають можливість здійснення їм нових злочинів у період відбування їм покарання. Наприклад, під час тюремного ув'язнення злочинець ізолюється від суспільства і практично не має можливості вчинити новий злочин. Хоча, звичайно, він може вчинити злочин у місцях відбування покарання у виді позбавлення волі, але проте його ізоляція від більшої частини суспільства позбавляє його можливості робити визначені злочини. Досягненню цієї мети також сприяють й положення закону, які посилюють покарання за вчинення нового злочину (визнання його обставиною, що обтяжує відповідальність; більш суворі правила і межі призначення покарання). У багатьох нормах Особливої частини КК рецидив злочину визначає кваліфікований склад і за нього передбачено більш суворе покарання. Усе це шляхом залякування стримує таку особу від вчинення нового злочину.

Мета загального попередження (загальна, генеральна превенція) передбачає такий вплив покарання, який забезпечує запобігання вчиненню злочинів з боку інших нестійких осіб. Покарання звертає цю мету саме на осіб, схильних до вчинення злочинів. Переважна частина громадян не потребує такого впливу покарання. Вони не належать до категорії осіб, схильних до вчинення злочинів, і не вчиняють їх не під погрозою покарання, а внаслідок своїх моральних властивостей, звичок, громадянських і релігійних настанов і переконань. Щодо таких громадян кримінальне покарання підвищує правову культуру, виховує нетерпиме ставлення до злочинців, формує відповідний рівень правосвідомості.

Загальна превенція покарання досягається наступним: невідверненістю виконання покарання; наявністю в кримінальному законодавстві певних санкцій: погроза законом покарати всякого, хто порушить його заборони, а також самим опублікуванням таких законів; судовим розглядом справи про злочин, відкрито, з викриттям всіх обставин та негативною оцінкою вчиненого з проголошенням покарання; публічністю вироку - проголошення вироку від імені держави, в присутності значної кількості людей переважно знайомих засудженому та ін.; правовою пропагандою Литвинов О. М. Загальносоціальний вектор у механізмі протидії злочинності та фактори, що його обумовлюють / О. Литвинов // Вісник Харків. нац. ун-ту внутр. справ. - 2008. - Випуск 41. - С. 113..

Погроза неминучості покарання є засобом залякування антисуспільних елементів, схильних до вчинення злочинів. Найчастіше саме залякування, страх перед погрожуючим покаранням стримують таких осіб від вчинення злочину. Причому переважаючий вплив тут робить неминучість покарання, а не його суворість. І хоча соціальна ефективність покарання з точки зору загальної превенції невисока, воно залишається одним із реальних, хоча і не основних засобів боротьби зі злочинністю.

Деякі автори вважають, що одні види покарання розраховані на досягнення мети загального запобігання, а інші - на досягнення мети спеціального запобігання. З цим важко погодитись, тому що розглянуті цілі покарання значною мірою є взаємопов'язаними і взаємообумовленими. Тому в багатьох випадках застосування покарання більшість із його цілей може бути досягнута одночасно. Водночас, будучи різними за своїм соціальним змістом, деякі цілі при застосуванні окремих видів покарань одночасно досягнуті бути не можуть. Так, довічне позбавлення волі повністю реалізує ціль кари та спеціальної превенції, але, безумовно, виключає досягнення такої цілі, як виправлення засудженого. Отже, відзначаючи взаємообумовленість цілей покарання, треба бачити в окремих випадках суперечливість деяких із них і, очевидно, визначати в таких випадках їх "ієрархію".

На відміну від мети спеціального попередження ціль загального попередження проявляється в попередженні здійснення злочинів іншими особами. Карне покарання є стимулом дотримування закону. Його застосування до конкретних осіб, що скоїли злочин, попереджає всіх, які наслідки порушення кримінально-правової заборони, впливає на інших осіб.

Про загальне попередження як специфічній властивості покарання в юридичній літературі існують дві точки зору. Перша говорить про те, що загальне попередження кримінального закону впливає на всіх членів суспільства. Другою, яку поділяють переважно більшість юристів, вказує, що загальпопереджувальна сила покарання торкається тільки хитливих людей.

Більш обгрунтованою є позиція, що трактує загальне попередження більш вузько: воно звернено до хитливих членів суспільства. Тому що для гнітючого більшості громадян покарання має значення і відоме їм головним чином тому, що охороняє інтереси держави, суспільства, особистості від злочинних зазіхань. "Існуючі в країні кримінально-правові норми виражають правосвідомість народу і тому сприймаються переважною більшістю населення як необхідні. Причому ця переважна більшість не задумується, як правило, яка міра покарання і за який злочин випливає. Для них важливий сам факт існування кримінально-правових норм і покарання. Але вони не бояться їх, а просто усвідомлять, що знаходяться під захистом закону" Карпец И. И. Наказание. Социальные, правовые и криминологические проблемы, М., Юридич. литература, 1973 г. - с. 53..

Інша, менша частина людей, звичайно не робить злочинів внаслідок остраху покарання,- у цих людей превалює мотивація страхом. Це, як правило, люди низької культури, у тому числі і правовий, котрі по ряду об'єктивних і суб'єктивних факторів мають перекручені представлення про існуючі в суспільстві цінностях.

Вплив загальпопереджувальної сили покарання - спірне питання. Останнім часом багато хто взагалі заперечують наявність соціальної ефективності покарання з погляду його загальної превенції. І аргументів тому не мало: наприклад, якщо згадати скасування страти, те виходячи з презумпції, що всяке скасування суворого закону повинна спричинити збільшення злочинів, число злочинів, санкція яких передбачає вищу міру покарання повинне було збільшитися. Однак, цього, як відомо, не відбулося.

Слід зазначити, що позначені в карному законі мети покарання, незважаючи на розходження в змісті, є цілком взаємозалежними і взаємообумовленими. Одна мета припускає іншу мету, і досягнення кожної з них сприяє реалізації інших.

Внаслідок написання першого розділу курсового дослідження встановлено, що кримінальне покарання відповідає поглядам, пануючим у суспільстві відповідно до основних умов його існування. Соціальна обумовленість покарання полягає в тому, що суспільство в особі державних органів, які виражають його інтереси визначає, які саме суспільно небезпечні діяння є кримінально караними і встановлює вид і міру покарання за ці діяння.

Визначено поняття покарання: покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні правді свобод засудженого. Виявлені ознаки покарання.

Проаналізовані існуючі наукові теорії мети покарання. Зроблено висновок, що враховуючи існуючі "різнобокі" теорії мети покарання, проблема мети покарання залишається актуальною і потребує проведення подальших спеціальних досліджень.

Похожие статьи




Спеціальна і загальна превенції злочину як мета покарання - Поняття, суть і мета покарання

Предыдущая | Следующая