Культура громадянства в сучасному світі - Громадянське суспільство в політології
У загальнофілософському розумінні культуру (лат. cul-tura -- обробка, просвіта, розвиток, шанування) визнача-ють як специфічний спосіб організації й розвитку людської життєдіяльності, що постає у продуктах матеріальної та духовної праці, системі соціальних норм і установ, духо-
Іших цінностях, сукупності стосунків людей з природою, між собою, з самими собою. Культура громадянства по-лягає в реалізації громадянського єства людини.
Громадянин -- це член владно організованого суспіль-ства. Ознакою громадянськості, громадянською чеснотою с здатність особи гречно ставитися до існуючих в суспіль-стві норм, дотримуватися їх, визнавати й шанувати суспільні авторитети, виконувати обов'язки перед грома-дою. Цю ознаку громадянської культури ще називають Законослухняністю.
Протилежним щодо законослухняності як ознаки гро-мадянства є Анархістське, (грец. anarchia -- безвладдя) Ставлення До держави, її настанов і законів, необхідності їх дотримуватися; заперечення будь-якої влади над люди-ною, невизнання жодного авторитету. Абсолютизація про-голошеної анархістською ідеологією священності й недотор-канності людської свободи призводить до правового нігіліз-му, антисоціальних проявів і громадянського вандалізму; потворного поєднання антидержавного з антигромадським.
Іншою ознакою громадянської культури, культури життя громади є Лояльність (франц. loyal -- вірний, чес-ний) -- визнання й доброзичливе ставлення до чинних за-конів, установленої влади, згода перебувати в "правовому полі", дотримуватися вимог законів. Лояльність громадя-нина -- це його здатність до обмеження власної свободи через підпорядкування своєї діяльності чинним законам держави. Тому культура громадянства визначається рів-нем правосвідомості людей -- їхніми уявленнями про те, що є законним, а що незаконним, знанням законів. Своє-рідним втіленням цього аспекту громадянської культури на вітчизняних теренах був общинний селянський побут, здійснюваний на засадах громадського самоврядування. Взаємодія людей між собою грунтувалася в ньому на народному (звичаєвому) праві, сила дії якого була тото-жною силі юридичних законів.
Общинність, законослухняність, лояльність були пер-шими ознаками громадянської культури, які формували-ся ще в античному державному середовищі. Особистість, індивід для античної держави були ніщо. Тільки в дер-жаві, згідно з тодішнім ученням, людина ставала люди-ною, тільки завдяки своїй причетності до цієї форми співжиття вона, вправляючись у громадянських чесно-тах, могла досягти досконалості.
Але законослухняність не може бути безмежною, ціл-ковитою (адже бувають закони й неправові), некритичною, перетворюватися на конформну слухняність, хо-лопство. Суттєва ознака культури громадянства полягає у здатності особи дистанціювати себе від того, що є "ка-зенним", розрізняти державне (формальне) та безпосе-редньо людське, цінувати вартості громадянського суспі-льства, чинити опір зазіханням апаратного бюрократизму на них; у стосунках з державою берегти власну гідність і шанувати гідність інших.
Суспільства, нації різняться не тільки за суспільно-політичним ладом, технічними й виробничими досягнен-нями, рівнем життя та багатства людей, а ще й за тим, наскільки розвинута в ньому особистісна самосвідомість, якою є потреба громадян у їхніх власних правах, свобо-дах. Відповідно розрізняють типи культури громадянс-тва, які відзначаються характером взаємодії держави і громадянського суспільства, мірою "проникнення" дер-жави в суспільство. А з культурою громадянства пов'яза-не існування певних політичних режимів.
Культура тоталітаризму, наприклад, є добровільною відмовою від демократії. Тоталітарні політичні порядки виникають там, де поділяють світ, людей на "наших" і "ворогів", нетерпимо ставляться до незалежної думки і некритично до власної, відмовляються від діалогу з інако-думцями, виявляють агресивність у всьому, що стосується власних симпатій та антипатій; де домінує потреба або па-нувати, або підкорятися. Тому надзвичайно важкими, а ін-коли марними є спроби встановити демократичний лад у суспільстві, культура громадянства в якому далека від де-мократичної. Там, де людність байдужа до цінностей і норм демократії, не володіє навичками користування влас-ними правами і свободами, боротьби за них, формується пристосовництво до атмосфери вседозволеності, породжува-ної тоталітаристським зневажанням людських прав.
За авторитарного режиму визначальною ознакою гро-мадянської культури є суперечність між наріканням на суворий, часто й неправовий, закон та необхідністю до-тримуватися його, боротьба за його зміну "Dura lex, sed lex" (суворий закон, та все ж закон) -- принцип автори-таризму і наріжна ідея відповідного йому типу грома-дянської культури. Авторитаризм здійснює місію гро-мадянської соціалізації індивідів, формує необхідну для демократичного життя культуру дотримання законів, не перешкоджаючи структурованості суспільства, а отже, розгортанню легальних на конституційних засадах зма-гань за прийняття законів і задоволення інтересів.
Освічене громадянство, якому властиве розвинуте по-чуття власної гідності, знання своїх прав і обов'язків, :ігода і вміння їх дотримуватися, є передумовою встанов-лення демократичного суспільства. Для цього недостат-ньо тільки здобуття влади прогресивною й відповідаль-ною політичною силою, тільки справедливих законів. Ад-же дотримуватися їх належить пересічним громадянам. Тому від їхнього ставлення до існуючого порядку, чинних правил і норм, від знання й визнання цих норм і зале-жить дієвість цих порядків, правил і норм, здійснення ідеалів справедливості.
Щоб відрізнити громадянство як формально-юридич-ний статус особи, який надається їй після досягнення відповідного віку або через натуралізацію, від громадян-ства як стану свідомості, духовно-моральної вартості, вживають ще поняття "громадянськість".
Громадянськість -- Світоглядно-психологічний стан людини, що характеризується відчуттям себе громадянином конкретної дер-жави, лояльним ставленням до її інституцій та законів, почуттям власної гідності у стосунках з представниками держави, знанням і поважанням прав людини, чеснот громадянського суспільства, готовністю і вмінням домагатися дотримання власних прав, вима-гати від держави виконання її функцій, відповідальним ставлен-ням до своїх обов'язків перед державою, патріотизмом.
Якщо громадянство надається резолюцією офіційної установи й настає із врученням відповідного документа, то громадянськість трактують як результат тривалого ви-ховного впливу, громадянської соціалізації особи -- інте-грування її в суспільне життя на відповідних засадах (за демократії це поважання прав, рівноправ'я й взаємної відповідальності). Вона може зберігатися навіть після втрати формального громадянства.
Ознаками громадянської культури демократичного типу є законослухняне, лояльне і водночас вимогливе, критичне ставлення до інституцій влади та їх настанов, цінування власних інтересів і позицій, здатність захища-ти і реалізовувати їх.
Ще один аспект культури громадянства пов'язаний із сутністю держави як територіально організованого насе-лення, держави-країни. Щодо цього громадянство -- це належність особи до певної країни, підданство. Наслідком такої належності є поширення на людину прав, наданих цією державою, та обов'язків, визначених її законами. Громадянськими чеснотами є патріотизм, шанування істо-рії країни, здатність перейматися її проблемами, долею співвітчизників. Патріотизм є позаполітичною цінністю. Справжній патріот шанує й любить свою вітчизну не тільки за її розквіту, а й у скруті, коли при владі негід-ні, на його думку, люди. Патріот любить країну, а не дер-жаву чи владу. Влада має бути об'єктом шанобливого, але критичного й вимогливого ставлення. їй слід віддава-ти тільки належне -- тобто кесареве. Любов до влади -- холуйство. Громадянською чеснотою є любов до вітчиз-ни за будь-якої влади. Патріотичність вважається озна-кою високої культури громадянина, доки вона не пере-творюється на пихатий шовінізм, доки людина здатна цінувати таку саму любов до своєї країни інших людей, поважати їх патріотичні почуття.
Як члени громадянського суспільства люди змагають-ся між собою за задоволення власних прагнень, вдаючись до політичних засобів, намагаючись оволодіти державою чи окремими її важелями й використати їх у своїх цілях. Державний апарат для них -- знаряддя задоволення осо-бистих інтересів, об'єкт впливу, предмет політичних зма-гань. Саме у цій площині існування держави й громадян люди стають учасниками політичного процесу.
Похожие статьи
-
Еволюція і утвердження інституту громадянства - Громадянське суспільство в політології
Ще за первісних часів людей поділяли на "своїх" та "чужих". Члени одного роду-племені мали певні права, зокрема право голосу при ухваленні спільних...
-
Поняття громадянського суспільства - Громадянське суспільство в політології
Відомо, що в первісному, додержавному суспільстві іс-нували органи володарювання, головний з яких -- збори дорослих родичів. Функції володарювання ще не...
-
Шарль Луї Монтеск'є розрізняв державу: 1) як союз громадян і 2) як сукупність посадових осіб. "Суспільство не може існувати без уряду", -- зазначав він....
-
Фашистська політична доктрина є симбіозом різних політичних і філософських напрямків, що були модними в націоналістичних колах Німеччини й Австрії на...
-
Особливості політичної культури в сучасному світі
У сучасній політичній науці спостерігається велика кількість думок про те, що являє собою політична культура. Такі значні розбіжності в поглядах на дане...
-
В політичній історії Заходу виникнення лібералізму пов'язане з розвитком капіталістичного суспільства і співпадає по часу з періодом буржуазних революцій...
-
ПРАВА ТА СВОБОДИ ГРОМАДЯН І СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА - Соціальна політика в сучасному світі в Україні
1948 року ООН було прийнято Загальну декларацію прав людини, яка узагальнила досвід попередніх демократичних досягнень людства й стала з того часу...
-
Історія свідчить, що неодмінною умовою становлення демократичних держав і формування націй є розгортання системи суспільних інститутів, котрі утворюють...
-
Неоконсерватизм. - Основні ідеологічні доктрини в сучасному світі
Об'єктивною основою появи неоконсерватизму була структурна криза капіталістичної економіки. Колишні засоби, що застосовувалися для виходу з кризових...
-
Ментальність і політична культура української нації - Ментальність і культура нації
Український нація ментальність політичний У суспільствознавчої літературі дуже часто вживаються поняття "національний характер", "національний...
-
Взаємодія політики і моралі у сучасному суспільстві
ПОЛІТИКА І МОРАЛЬ Політизація всіх сфер суспільного життя - одна з примітних рис сучасного суспільства. В далеко не однозначному процесі політизації...
-
Політична культура: суть, структура і функції - Основи політичної культури
Політична культура , яка виявляється в діяльності класів, націй, соціальних верств і груп у політичній сфері суспільства, є важливою складовою загальної...
-
Громадянське суспільство, Свідомість - Політологія
Громадянське суспільство -- це сфера недержавних суспільних інститутів і відносин. Ознаками громадянського суспільства є: - приватна власність, вільна...
-
Та чи інша сукупність знань про навколишній світ може претендувати на статус науки лише тоді, коли відображає не всю багатоманітність відповідних явищ і...
-
Термін "ідеологія" був введений французьким філософом і економістом Антуаном Дестют де Траси для позначення вчення про ідеї. З часу появи терміну в науці...
-
Вступ - Україна в сучасному геополітичному просторі
Ми є свідками й учасниками творення новітньої Української держави. Більш як тисячолітній досвід суспільної та політичної консолідації українського народу...
-
Домінанти політичної культури посткомуністичної України Одним з найважливіших показників політичної культури будь-якого суспільства є рівень інтересу...
-
Політична культура - Політична культура і політична свідомість
Поняття політичної культури зараз стійко увійшло в склад ключових категорій політичної науки. Це зумовлене тим, що політичний процес при всіх притаманних...
-
Типологія політичних культур - Політична культура: поняття та структура
Політична культура будь-якого суспільства є унікальною. Разом з тим, у політичних культурах різних суспільств є чимало спільних рис, що дає підставу для...
-
Правовая культура - часть общей культуры данного общества. Она тесно связана с правосознанием, опирается на него, но представляет собой относительно...
-
Держава - це публічна влада, яка поширює свою дію на суспільство. Вона володіє монополією на примус щодо населення у межах певної території, має право на...
-
Типологія політичної культури Є. Вятра - Політична культура
Деталізовану типологію політичної культури запропонував Є. Вятр. Залежно від суспільно-політичних формацій і притаманних їм політичних систем він...
-
Типи і функції політичної культури - Політична культура
Зміст і форми вияву політичної культури значною мірою залежать від рівня історичного розвитку і змінюються в ході суспільно-політичних змін. Кожній...
-
Сутність і функції політичної культури - Політична культура
Процеси перетворень в суспільстві потребують адекватних змін у сфері політичної свідомості та політичної культури. Становлення демократичного суспільства...
-
Етнополітика в Українській державі. - Політична культура і політична свідомість
У формуванні етнополітики важливу роль відіграє національна самосвідомість. Її характеризує сукупність поглядів, оцінок, ставлення і відносин, що...
-
Політична культура, Політична культура як явище політичного життя - Політична культура
Політична культура як явище політичного життя Поняття "політична культура" впровадив у науковий обіг мислитель епохи Просвітництва І. Гердер....
-
Від зовнішньої свободи, про необхідність якої казали де-які античні мислителі, громадська думка перейшла до про-блеми внутрішньої свободи людини і...
-
Політична думка Нового часу та Відродження - Еволюція політичної думки
Починаючи з XIV ст. в Італії та з XV ст. в інших країнах Західної Європи відбуваються соціально-економічні зміни, що знаменують початок нової історичної...
-
Вступ - Політичні погляди Жана Бодена
Релігійні війни у Франції призвели до розпаду країни на воюючі між собою табори. З одного боку - католики, з іншого - протестанти. Міжусобиці заважали...
-
Вступ, Поняття "держава" і теорії її походження - Держава в політичній системі суспільства
Держава є одним із найважливіших інститутів суспільства, центральним елементом його політичної системи. Одним із найважливіших завдань політології є...
-
Західноєвропейська політична думка XIX - початку XX ст
Західноєвропейська політична думка XIX - початку XX ст. Велика французька революція проклала шлях для розвитку капіталізму в Західній Європі. Прогрес...
-
Вопросс 25, Класовий компроміс - Політологія
29 вопросс 26 30 вопросс 27 Класовий компроміс Класовий компроміс буржуазії з дворянством, який увійшов в історію під назвою "славної революції" 1688 p.,...
-
Групи тиску, Політичні вчення Томаса Гоббса - Політологія
Групи тиску - це громадські об'єднання, що прагнуть до задоволення власних інтересів шляхом впливу на органи державної влади або політичні парті Існують...
-
Висновки - Суспільні організації
політичні партії представляють собою найважливіший елемент політичної системи суспільства, вони є зв'язуючою ланкою між державним апаратом і населенням,...
-
Література - Основні ідеологічні доктрини в сучасному світі
1. Бебик В. М. Основи теоретичної та практичної політології: Підручник. - К. Вища шк., 1994. - 286с. 2. Білоус А. О. Політико-правові системи: світ і...
-
Марксизм як ідеологія пролетаріату - Основні ідеологічні доктрини в сучасному світі
В 40-і роки ХІХ століття виникає марксизм як теоретичне вираження пролетарського руху. К. Маркс (1818-1883рр.) і Ф. Енгельс (1820-1895рр.) створили...
-
Політична свідомість як політична культура - Політологія як наука
План 1. Політична свідомість 2. Компоненти політичної свідомості 3. Політичні культури Політична свідомість -- це поняття, яке включає в себе політичні...
-
Оптимізація волонтерської діяльності в Україні на сучасному етапі - Волонтерський рух в Україні
Волонтерська діяльність є основою побудови та розвитку громадянського суспільства. Вона втілює в себе найшляхетніші прагнення людства - прагнення миру,...
-
8.1. Активная разработка идеи политической культуры в западной политологии началась в 50-х годах XX века. Авторы этой идеи надеялись на то, что она...
-
Актуальність теми дослідження. Проблема даної наукової роботи "Політична культура як інтегральна характеристика процесу формування і розбудови держави"...
Культура громадянства в сучасному світі - Громадянське суспільство в політології