Поняття творчості та творчих здібностей - Розвиток творчих здібностей у молодших школярів

Творчість визначається як діяльність людини, яка створює нові матеріальні і духовні цінності, що володіють новизною і суспільною значущістю, тобто в результаті творчості створюється щось нове, до цього що ще не існуючого. Поняттю "творчість" також можна дати і ширше визначення. Філософи визначають творчість, як необхідну умову розвитку матерії, утворення її нових форм, разом з виникненням яких змінюються і самі форми творчості [25, с. 148].

Творчість за С. Л. Рубінштейном це діяльність людини, яка створює нові матеріальні і духовні цінності, які, в свою чергу, мають суспільну значимість [25, с. 150].

Продукти творчості це не лише матеріальні продукти будівлі, машини і таке інше, але і нові думки, ідеї, рішення, які можуть і не найти відразу ж матеріального втілення. Іншими словами, творчість це створення нового в різних планах і масштабах. При характеристиці суті творчості важливо враховувати різноманітні чинники, ознаки, властиві процесу творення. З погляду психології і педагогіки особливо цінним є сам процес творчої роботи, вивчення процесу підготовки до творчості, виявлення форм, методів і засобів розвитку творчості. Творчість є цілеспрямованою, наполегливою, напруженою працею. Вона вимагає розумової активності, інтелектуальних здібностей, вольових, емоційних рис і високої працездатності [2, c. 63].

Творчість характеризується як вища форма діяльності особистості, що вимагає тривалої підготовки, ерудиції і інтелектуальних здібностей. Творчість є основою людського життя, джерелом усіх матеріальних і духовних благ. У спільній структурі творчої діяльності, що розглядається, як система, можна виокремити декілька основних підсистем. Це процес творчої діяльності, продукт творчої діяльності, особистості творця, середовище і умови, у яких реалізується творчість. У свою чергу в кожній з названих підсистем можна виокремити їх складові. Процес діяльності може мати такі основні складові, як формування задуму і його реалізація. Особистість творця характеризується здібностями розуму, темпераментом, віком, характером. Середовище і умови є фізичним оточенням, колективом, стимуляторами і бар'єрами в творчій діяльності [13, с. 71].

Побудова спільної теорії творчості, тобто перехід від емпіричних до фундаментальних досліджень цього складного феномену привів до того, що всі наполегливо почали шукати спільні риси, властиві як науковій, так і художній творчості. Складання багатьох схем дозволяють визначити, що творчий акт і звичайне вирішення проблем мають однакову психологічну структуру, яка виражається у вигляді етапів, що включають ланцюг розумових завдань. Процес творчої діяльності можна розбити на етап знаходження принципу рішення і етап застосування рішення. Причому вважається, що найбільш вираженим предметом психологічного дослідження є події першого етапу. Детальніше можна виокремити наступні етапи творчої діяльності:

    1). Накопичення знань і навиків, необхідних для чіткого викладу і формування завдання, виникнення проблеми (постановка завдань); 2). Зосередження зусиль і пошуки додаткової інформації, підготовка до вирішення завдання; 3). Відхід від проблеми, переключення на інші заняття (період інкубації); 4). Осяяння або інсайт (геніальна ідея і проста здогадка - тобто логічний прорив, стрибок у мисленні, отримання результату, не виходь однозначно з посилань) [4, c. 52].

Творчість не суцільний і безперервний рух це стрибкоподібний процес, у нім чергуються підйоми, застої, спади. Вищою точкою творчості, його кульмінацією є натхнення, для якого характерний особливий емоційний підйом, ясність і виразність думки, відсутність суб'єктивного переживання, напруга. Так П. І. Чайковський писав про свій творчий стан: "... іншого разу є абсолютно нова самостійна музична думка. Звідки вона - непроникна таємниця. Сьогодні, наприклад, з ранку я був охоплений тим незрозумілим вогнем натхнення, завдяки якому я знаю заздалегідь, що все написане мною сьогодні матиме властивість западати в серце і залишати у ньому враження, що невідомо звідки береться" [7, c. 140].

У різних людей стан натхнення має різну тривалість, частоту настання. З'ясовано, що продуктивність творчої уяви залежить головним чином від вольових зусиль і є результатом постійної напруженої роботи. Зі слів І. Ю. Репіна, натхнення - це нагорода за каторжну працю [2, c. 70].

Очевидно, що поняття, яке ми розглядаємо, тісним чином пов'язане з "творчою діяльністю". Під творчою діяльністю ми розуміємо таку діяльність людини, в результаті якої створюється щось нове, - чи предмет зовнішнього світу або побудова мислення, що приводить до нових знань про світ, або відчуття, що відображає нове відношення до дійсності [2, с. 75].

Якщо уважно розглядати поведінку людини, її діяльність у будь-якій сфері, то можна виокремити два основні види вчинків. Одні дії людини можна назвати відтворюючими або репродуктивними. Такий вид діяльності тісно пов'язаний з нашою пам'яттю і його суть полягає в тому, що людина відтворює або повторює вже раніше створені і вироблені прийоми поведінки і дії [15, c. 105].

Окрім репродуктивної діяльності в поведінці людини присутня творча діяльність, результатом якої є не відтворення вражень, що були у його досвіді або діях, а створення нових образів або дій. У основі цього виду діяльності лежать творчі здібності. Творчі здібності є сплавом багатьох якостей. І питання про компоненти творчого потенціалу людини залишається до цих пір відкритим, хоча зараз існує декілька гіпотез, що стосуються цієї проблеми. Багато психологів пов'язують здатності до творчої діяльності, перш за все з особливостями мислення. Зокрема, відомий американський психолог Гілфорд, що займався проблемами людського інтелекту встановив, що творчим особам властиве так зване дивергентне мислення. Люди, що володіють таким типом мислення, при вирішенні будь-якої проблеми не концентрують всі свої зусилля на знаходження єдино правильного рішення, а починають шукати рішення по всіх можливих напрямах з тим, щоб розгледіти якомога більше варіантів. Такі люди схильні утворювати нові комбінації з елементів, які більшість людей знають і використовують тільки певним чином, або формувати зв'язки між двома елементами, що не мають на перший погляд нічого спільного. Дивергентний спосіб мислення лежить в основі творчого мислення, яке характеризується наступними основними особливостями: швидкість - здатність висловлювати максимальну кількість ідей (в даному випадку важлива не їх якість, а їх кількість); гнучкість - здатність висловлювати широке різноманіття ідей; оригінальність - здатність породжувати нові нестандартні ідеї (це може виявлятися у відповідях, рішеннях, не співпадаючих із загальноприйнятими); закінченість - здатність удосконалювати свій "продукт" або надавати йому закінченого вигляду [22, с. 89].

Відомий дослідник проблеми творчості А. Н. Лук, спираючись на біографії видатних учених, винахідників, художників і музикантів виокремлює наступні творчі здібності: здатність бачити проблему там, де її не бачать інші; здатність згортати розумові операції, замінюючи декілька понять одним і використовуючи все більш ємні в інформаційному відношенні символи; здатність застосувати навички, придбані при вирішенні одного завдання до вирішення іншого; здатність сприймати дійсність цілком, не дроблячи її на частини; здатність легко асоціювати віддалені поняття; здатність пам'яті видавати потрібну інформацію в потрібну хвилину; гнучкість мислення; здатність вибирати одну з альтернатив вирішення проблеми до її перевірки; здатність включати знову сприйняті відомості у вже наявні системи знань; здатність бачити речі такими, якими вони є, виокремлювати спостережуване з того, що привноситься інтерпретацією; легкість генерування ідей; творча уява; здатність доопрацювання деталей, до вдосконалення первинного задуму [22, c. 96].

Так на думку В. Т. Кудрявцев та В. В. Синельников, грунтуючись на широкому історико-культурному матеріалі (історія філософії, соціальних наук, мистецтва, окремих сфер практики) виокремили наступні універсальні креативні здібності, що склалися в процесі людської історії: реалізм уяви - образне схоплювання деякої істотної, спільної тенденції або закономірності розвитку цілісного об'єкту, до того, як людина має про неї чітке поняття і може вписати її в систему суворих логічних категорій; вміння бачити ціле раніше часток; надситуативно - перетворювальний характер змісту творчих рішень - здатність при вирішенні проблеми не просто вибирати з нав'язаних ззовні альтернатив, а самостійно створювати альтернативу; експериментування - здатність свідомо і цілеспрямовано створювати умови, в яких предмети найбільш змістовно виявляють свою приховану в звичайних ситуаціях суть, а також здатність прослідити і проаналізувати особливості "поведінки" предметів в цих умовах [11, c. 134].

Таким чином, в найзагальнішому вигляді визначення творчих здібностей виглядає таким чином. Творчі здібності - це індивідуальні особливості людини, які визначають успішність виконання ним творчій діяльності різного роду.

Похожие статьи




Поняття творчості та творчих здібностей - Розвиток творчих здібностей у молодших школярів

Предыдущая | Следующая