Нейропсихологічна оцінка з використанням тесту Струпа - Нейропсихологічні порушення при ізольованих інфарктах мозочка та їх діагностика з використанням тесту струпа

Аналіз результатів виконання нейропсихологічних завдань тесту Струпа пацієнтів і суб'єктів контрольної групи проводила лікар-невролог за участю нейропсихолога, який не був обізнаний щодо локалізації інфарктного осередку в півкулях мозочка. За таким же алгоритмом проводили аналіз виконання завдань Струп тесту при кожному повторному дослідженні на 90-й день і через 12 міс. після перенесеного мозочкового інфаркту. Всі пацієнти сприяли успішному виконанню завдань дослідження. У 23 хворих виявлені ознаки субклінічних нейропсихологічних порушень, лише у 2 -- не виявлено. Середні показники виконання стандартизованих завдань Струп тесту наведені у таблиці.

Таблиця 2. Середні показники нейропсихологічного тестування 25 пацієнтів з ізольованим інфарктом мозочка за даними тесту Струпа в різні періоди рандомізації (М ± т)

Тест Струпа

Контроль

Період обстеження пацієнтів (n = 25), дні/міс.

(n = 15)

5--7-й день

90-й день

12 міс.

Тривалість читання карти слів, надрукованих чорним шрифтом, с

104, 2 ± 4, 5 (50--110)

106, 1 ± 3, 1 (60--120) р > 0, 5

105, 2 ± 2, 8 (60--115) р > 0, 5

104, 8 ± 3, 1 (50--110) р > 0, 5

Тривалість називання кольорових шестикутників, с

109, 6 ± 4, 8 (50--115)

114, 4 ± 3, 3 (60--125) р > 0, 2

113, 6 ± 3, 1 (60--120) р > 0, 5

113, 5 ± 2, 8 (60--115) р > 0, 5

Тривалість опрацювання карти слів кольорових рядків, с

112, 2 ± 4, 1 (60--115)

125, 8 ± 3, 1 (70--130) р < 0, 02

122, 6 ± 2, 8 (70--125) р < 0, 05

122, 2 ± 2, 8 (60--115) р < 0, 05

Кількість помилок під час опрацювання карти слів з чорним шрифтом, n

2, 3 ± 0, 15 (1--3)

2, 6 ± 0, 10 (2--4) р < 0, 1

2, 5 ± 0, 05 (2--3) р > 0, 2

2, 4 ± 0, 10 (1--3) р > 0, 1

Кількість помилок при називанні кольорів шестикутників, n

2, 8 ± 0, 15 (1--3)

3, 5 ± 0, 15 (2--5) р < 0, 05

3, 2 ± 0, 15 (1--4) р > 0, 1

2, 9 ± 1, 0 (1--3) р > 0, 5

Кількість помилок під час опрацювання карти слів кольорових рядків, n

4, 0 ± 0, 15 (2--4)

6, 8 ± 0, 21 (3--7) р < 0, 001

4, 6 ± 0, 15 (2--5) р < 0, 02

4, 5 ± 0, 10 (2--5) р < 0, 05

Як свідчать отримані дані, тривалість виконання пацієнтами завдань після використаних різних стимулів тесту Струпа була неоднаковою. Найтриваліше за часом125.8± 3, 1 с хворі опрацьовували інформацію в перші 5--7 діб після інфаркту мозочка в разі використання неконгруентного (лат. congruens -- такий, що збігається) стимулу 3, коли колір шрифту і значення слова не збігалися. Інтерференція в такому разі була результатом "конфлікту" між двома процесами діяльності кори головного мозку -- словесно-мовних (вербальних) і сенсорно-перцептивних (лат. perceptio -- сприйняття, безпосереднє відображення об'єктивної дійсності органами чуттів) функцій. За таких умов пацієнтам необхідно було інгібірувати (подавити) неправильний вибір відповіді (значення слова) і назвати колір, який він бачить, тобто колір шрифту. Звичайно, за таких умов хворі після мозочкового інфаркту витрачали більше часу, ніж під час опрацювання кольору шестикутників (114, 4 ± 3, 3 с). Тому ж вони частіше припускалися помилки (відповідно 6.8 ± 0, 21 і 3, 5 ± 0, 15, р < 0, 001).

Показник фактора інтерференції -- збільшення тривалості часу реакції на стимул на 5--7 день після інфаркту мозочка складав 11, 4 с, тобто спостерігався ригідний когнітивний пізнавальний контроль, який свідчив про трудність (затримку) переходу від вербальних функцій до сенсорно-перцептивних у зв'язку з низьким ступенем їх автоматизації. Триваліший період опрацювання пацієнтами інформації на колірні стимули відображав такі психічні функції в корі головного мозку, як дефіцит уваги, порушення виконавчих функцій, уповільнення прийняття рішень, стомлюваність і/або зниження спроможності інгібірувати поточні конкурентні процеси, міцно пов'язані з дисфункцією префронтальної асоціативної кори лобових часток головного мозку. Як відомо, префронтальна кора більш відома своїм внеском у пізнавальні процеси, ніж у здійсненні рухових функцій [17, 34].

Водночас такої затримки реакції не спостерігалось під час опрацювання карти слів з нейтральним (чорним) шрифтом, що можна пояснити автоматизацією читання, коли розумова діяльність автоматично визначає значення слова (наприклад, пацієнт читає слово "синій" і думає про синій колір).

Фактор колірної складності в обстежуваних пацієнтів складав 1, 08, а фактор швидкості оброблення інформації -- 106, 1 с.

Сам Дж. Р. Струп (1935), аналізуючи подібні результати дослідження, пояснював їх таким чином: "Ті асоціативні зв'язки, які були сформовані між вербальними стимулами і реакцією читання, мабуть, є стійкішими, ніж ті, які були сформовані між колірними стимулами і реакцією називання кольору".

Нами виявлена різниця, хоча несуттєва (р > 0, 05), між швидкістю називання кольорів і читанням слів з нейтральним (чорним) шрифтом, що можна пояснити різним ступенем тренованості цих дій; читання слів вимагало тільки артикуляції, а називання кольорів потребувало ще й використання відповідних асоціацій. Мабуть, саме тому в перші 5--7 діб після мозочкового інфаркту при називанні кольорів хворі допускалися більшої кількості помилок (3, 5 ± 0, 15), ніж під час опрацювання слів з нейтральним шрифтом (2, 6 ± 0, 10); р < 0, 001. Подібні дані можна пояснити наявним фактором словесно-колірної інтерференції, що зумовлювало множинні можливі варіанти відповіді та утруднювало вибір оптимальної назви кольору. Такі патофізіологічні процеси могли свідчити про порушення селективної функції кори головного мозку, і виникають при дисфункції асоціативної кори нижнього відділу тім'яної частки, з якою мозочок зв'язаний системою еферентних мозочково-тім'яних провідникових шляхів [18, 41]. Тому таку патофізіологічну ситуацію ми розцінювали як прояв феномену перехресного мозочково-півкульного діашизу, який не виявлявся в подальшому на 90-й день і 12 міс. під час контрольного огляду.

За період проспективного спостереження (3 і 12 місяців) виявлено тенденцію до зменшення тривалості часу на прочитання слів кольорових рядків, але різниця порівняно з групою контролю залишалася статистично недостовірною (p>0, 05). Водночас знижувався також показник фактора інтерференції (відповідно 9, 0 і 8, 7). Це могло свідчити про посилення спроможності гальмувати сильніші за своєю природою вербальні функції заради сприйняття кольору. Разом з тим фактор колірної складності зберігався на вихідному рівні -- 1, 08. Кількість помилок зменшувалась, але не досягала ступеня достовірності. Швидкість читання кольорів була задовільною, кількість помилок практично відповідала показнику контрольної групи.

Ми дослідили також особливості виконання завдань тесту Струпа залежно від ураженої артеріальної території мозочка в гострий період інфаркту. Результати дослідження показали, що у пацієнтів з інфарктом на території ВАМ спостерігалася значніша затримка реакції на прочитання кольорових слів неконгруентного стимулу (132, 6 ± 5, 4 с), порівняно з тривалістю опрацювання слів пацієнтами з інфарктом на території ЗНАМ (120, 2 ± 5, 8 с; p < 0, 2). Фактор інтерференції складав відповідно 15, 4 і 7, 8 с.

Збільшення тривалості часу опрацювання карти слів кольорових рядків і наростання ефекту словесно-колірної інтерференції в групі пацієнтів з мозочковим інфарктом на території васкуляризації ВАМ можна пояснити функціональною значимістю для когнітивних функцій філогенетично новішої передньої частки і зубчастого ядра мозочка, які кровопостачаються ВАМ [45]. Нижча інтерференція при інфаркті мозочка на території ЗНАМ свідчила про спроможність гальмування сильніших за своєю природою вербальних функцій заради сприйняття кольору.

Таким чином, тест Струпа і пов'язаний з ним ефект -- складний феномен, який неможливо пояснити лише на підставі уявлень про певний єдиний патофізіологічний механізм, на якому він грунтується. Разом з тим, його треба оцінювати як важливий психометричний метод діагностики нейропсихологічних порушень у хворих після перенесеного ізольованого мозочкового інфаркту.

Нейропсихологічні розлади, індуковані ізольованим інфарктом мозочка, мали субклінічний перебіг в поєднанні з мозочковим руховим синдромом і проявлялися порушенням планування селективної уваги, прийняття рішень, виконавчих функцій, міцно пов'язаних з асоціативною корою префронтальної ділянки лобових часток головного мозку.

Субклінічні когнітивні порушення в пацієнтів з інфарктом на території ВАМ були вираженішими, порівняно з пацієнтами з інфарктами на території ЗНАМ, хоча різниця була статистично недостовірною. Проспективне спостереження через 3 і 12 міс. показало, що пізнавальні функції мали тенденцію до поліпшення.

Методика Струп тесту завдяки компактності при виконанні, психометричної валідності важлива для діагностики субклінічних нейропсихологічних порушень, індукованих ураженням мозочка. Водночас для повної оцінки порушень вищих психічних функцій Струп ефект доцільно поєднувати з батареєю інших нейропсихологічних тестів.

Похожие статьи




Нейропсихологічна оцінка з використанням тесту Струпа - Нейропсихологічні порушення при ізольованих інфарктах мозочка та їх діагностика з використанням тесту струпа

Предыдущая | Следующая