Вступ - Творчість Вільяма Шекспіра

Актуальність теми. Життєвий шлях Вільяма Шекспіра (1564 - 1616) достатньо не вивчений. Нагромадилося чимало підстав для сумніву у реальному існуванні цієї людини. Проблема реальності особи Шекспіра і справжнього авторства його творів відома в науці як "шекспірівське питання" [1, 36]; [26, 3 - 11]; [28, 74 - 77]. Причини варто шукати у самому характері ренесансної творчості, коли митець вдавався до активного використання уже відомих літературних і театральних сюжетів, не зупиняючись навіть перед перенесенням у власний твір окремих шматків чужих текстів (так зване "театральне піратство"); а також в тій надзвичайно складній ситуації, в якій англійський театр загалом опинився у 17 ст. в умовах пуританської реакції; багато труп тоді вимушені були емігрувати (переважно в Німеччину) і показувати класичний ренесансний репертуар у зміненому вигляді, адаптованому до смаків і розуміння іншомовної публіки. За цих умов, коли значення індивідуального авторства взагалі було зведене нанівець, годі було й думати про збереження біографічних даних про драматурга.

Разом з тим проблемно-тематичний аналіз показує, що всі твори, відомі нам під ім'ям Шекспіра, написані однією людиною з чітко вираженими життєвими і навіть філософськими переконаннями і естетичними принципами.

Творчості неперевершеного драматурга і блискучого майстра сонета присвячено тисячі книг. Цікаво, що на долю лише однієї, до цього часу, невирішеної проблеми шекспірознавства, припадає понад 4500 праць. І проблема ця, як не дивно, стосується саме авторства шекспірівських творів. На сьогодні налічується 58 претендентів, серед яких фігурують такі імена, як філософ Френсіс Бекон, лорди Саутгемптон, Ретленд, граф Дербі і навіть королева Єлизавета.

Останні антишекспірівські аргументи обумовлені такими фактами. Справжнє прізвище Вільяма, яке значиться в книзі церковних записів про народження і яке збереглося на п'яти ділових паперах у вигляді кострубатих підписів, Шакспер, що принципово відрізняється від Шекспір. Шекспір - ім'я смислове і перекладається як "той, хто потрясає списом". З'явилось воно вже в лондонський період життя Вільяма, коли він за допомогою певних знатних покровителів отримав сімейний герб, на якому було зображено вершника з піднятим списом у руці, показано, що більшість виданих в той час шекспірівських творів підписані іменем William Shakespeare, що підкреслює його смислове значення і більше нагадує псевдонім, бо особисті імена так не писались. Викликає подив, що не збереглось жодного рядка, написаного рукою Шекспіра.

Більш серйозні сумніви щодо шекспірівського авторства викликає те, що Вільям ніде не вчився, окрім граматичної школи, і ніде не бував за межами Англії. Водночас шекспірівські твори вражають неперевершеною художньою майстерністю, масштабністю мислення та філософською художньою глибиною проникнення в найважливіші проблеми буття. Вони свідчать не тільки про геніальність їх автора, але й про енциклопедизм його знань, яким не володів жоден з його сучасників.

З появою праць І. М.Гілилова стало неможливо нехтувати принаймні "ретлендівською" гіпотезою щодо авторства шекспірівських творів.

1985 р. І. М.Гілилов висунув гіпотезу, згідно з якою авторами шекспірівських творів були в 1590 - 1599 рр. Роджер Менерс граф Ретленд, його дружина і співавторка (у 1599-1612 рр.) Єлизаветою Сидні, після шлюбу - графиня Ретленд. До цього висновку дослідник прийшов внаслідок вивчення в бібліотеках США та Великобританії "Честерського збірника", де поряд із поемою "Фенікс і Голуб" і віршем "Псалм" вміщено ще 14 поетичних творів, присвячених пам'яті подружжя Ретлендів, які померли влітку 1612 р.

Твори цього збірника були написані близькими друзями Ретленда й Сидні, яких у своїх поезіях вони називали Голуб і Фенікс.

Дослідниками творчості Шекспіра були: І. М.Гілилов, М. Борецький [4], Д. Затонський [11], А. Гвоздьов [6], О. Гудзь [8] та ін. Численні його переклади здійснювали: І. Франко [17], [18] П. Куліш [17], [18], С. Маршак [22], Д. Паламарчук, Румер, Д. Павличко, Л. Гребінка [20] та ін.

Об'єктом дослідження є творчість Вільяма Шекспіра, зокрема його сонети та драматичні твори.

Мета курсової роботи: дослідження тем та ідейно-жанрових особливостей сонетів та п'єс Шекспіра.

Завдання. Для досягнення поставленої мети необхідно реалізувати наступні завдання:

    1) ознайомитися з життєвим та творчим шляхом Вільяма Шекспіра; 2) проаналізувати ідейно-тематичні особливості сонетів Шекспіра у порівнянні із іншими творцями сонета, зокрема, - з сонетами Петрарки; 3) ознайомитися з творчістю Шекспіра в царині драматургії.

Теоретичною основою дослідження обрано праці таких дослідників шекспірівської творчості як: М. Борецького, А. Гвоздьова, О. Яковенка, Л. Дмитрової, І. Костецького та ін.

Методом дослідження послужив порівняльно-історичний підхід у дослідженні творчості геніального поета та драматурга.

Структура курсової роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел.

Обсяг роботи: 36 сторінок. У першому розділі йдеться про основні віхи життя та творчості В. Шекспіра. Другий розділ присвячений сонетам Шекспіра. У третьому розділі розкриваються питання щодо новаторства Шекспіра у жанрі драматургії.

Теоретичне та практичне значення роботи полягає в можливості використання результатів дослідження. Застосувати це при розробці шкільних програм, а також у практичній роботі вчителя зарубіжної літератури.

Похожие статьи




Вступ - Творчість Вільяма Шекспіра

Предыдущая | Следующая