Основні віхи життя та творчості Вільяма Шекспіра - Творчість Вільяма Шекспіра

Не дивлячись на світовий резонанс драматургії і поезії Шекспіра, про самого нього відомо не так вже і багато. Хрестоматійні дані такі. Народився Вільям Шекспір 23 квітня 1564 р. у Стретфорді-на-Ейвоні в родині ремісника і торговця. Вчився у місцевій граматичній школі, де вивчали рідну мову, а також грецьку і латинську за єдиним підручником - Біблією. За одними даними школу не закінчив, бо батько через фінансові ускладнення забрав Вільяма до себе помічником шкільного учителя.

У вісімнадцятирічному віці Шекспір одружився на Енн Хетауей, яка була на вісім років старшою за нього. Через три роки після одруження покинув Стретфорд. Перші його друковані твори з'являються тільки в 1594 році. Біографи припускають, що за цей період він якийсь час був актором мандрівної трупи. З 1590 р. працював у різних театрах Лондона, а з 1594 вступив у найкращу лондонську трупу Джеймса Бербеджа. З моменту побудови Бербеджем театру "Глобус", тобто з 1599 р. і до 1621 р. життя його пов'язане з цим театром, пайщиком, актором і драматургом якого він є. Сім'я його весь цей час залишалася в Стретфорді, куди він повертається, припинивши театральну і творчу діяльність, і де вмирає 23 квітня (в день свого народження) 1612 у п'ятидесятидвохрічному віці.

Його драматургічна і поетична спадщина, згідно "шекспірівського канону" (першого повного видання творів Шекспіра, здійсненого у 1623 р.) складається з 27 драм, 154 сонетів та двох поем - "Венера і Адоніс" (Venus and Adonis, 1592--93 р. р.) і "Знеславлена Лукреція" (Rape of Lucrece, 1594 р.). Всі драматичні твори Шекспіра написані білим віршем з використанням прози. Поєднання віршів і прози є характерною рисою шекспірівської драматургії, зумовленою як художнім матеріалом, так і естетичними завданнями.

Шекспірівські твори у сукупності з надзвичайною силою виразності відбили всю гаму ренесансних роздумів і почуттів - від беззастережного уславлення людини, здатної піднятися силою свого духу і розуму на рівень на рівень богоподібного створення, до глибоких розчарувань і сумнівів в божественності її природи. У зв'язку з цим творчий шлях Шекспіра традиційно поділяють на три періоди.

До першого періоду (1590 - 1600) відносять драми-хроніки (9),комедії (10), трагедії (3), обидві поеми - "Венера і Адоніс"(1592), "Знеславлена Лукреція" (1593) та сонети (1953 - 1598).

Хроніки, з яких Шекспір розпочав свою творчість, були популярним жанром у його попередників і сучасників, бо вони відповідали на загострений інтерес публіки до своєї історії і політичних проблем сучасноті у період напруженої боротьби Англії з Іспанією. Одна за однією з'являються драми-хроніки, особливість яких є вміння драматурга масштабно малювати епоху живими і яскравими барвами, поєднуючи соціальне тло з долею конкретних персонажів: "Генріх VI, частина 2" (The Second Part of King Henry VI, 1590), "Генріх VI, частина 3" (The Third Part of King Henry VI, 1591), "Генріх VI, частина 1" (The First Part of King Henry VI, 1593), "Річард III" (Richard ІІІ, 1594 ), "Річард II" (Richard ІІ, 1595 ), "Король Джон" (King John, 1596), "Генріх IV, частина 2" (The Second Part of King Henry VI,1597) і "Генріх V" (Henry V, 1598).

Паралельно з хроніками Шекспір пише цілу низку комедій: "Комедія помилок" (The Comedy of Errors,1592), "Приборкання непокірної" (Taming of the Shrew, 1593), "Два веронці" (The Two Gentlemen of Verona, 1594), "Марні зусилля кохання" (ніч" (1600), а також три трагедії: "Тіт Андронік" (1593), "Ромео і Джульєтта" (1594) і " Love's Labour's Lost, 1594), "Сон літньої ночі" (A Midsummer Night's Dream, 1595), "Венеціанський купець (The Merchant of Venice, 1596 )", "Віндзорські насмішниці" (Merry Wives of Windsor, 1597), "Багато галасу даремно" (Much Ado About Nothing, 1599), "Як вам це подобається" (As You Like It, 1599), "Юлій Цезар" (Julius Caesar, 1599), "Дванадцята ніч"( "The Twelfth night, or What you will, 1600).

Загальний характер творів цього періоду можна визначити як оптимістичний, забарвлений радісним сприйняттям життя у всій його розмаїтості, вірою у торжество доброго та розумного. Гуманістичним пафосом позначені також поеми і сонети, які відкривають реалістичністю своєї поетики новий етап у розвитку поезії Ренесансу. Сонети Шекспіра утворюють сюжетний цикл, побудований на розвитку відносин між поетом, другом і "смаглявою леді".

Другий період творчості Шекспіра (1601 - 1608) позначений заглибленням поета в аналіз трагічних суперечностей людини, які з усією силою виявились під кінець Ренесансу. Навіть три комедії, написані в цей час, ("Троїл і Крессіда" (Troilus and Cressida, 1602); "Кінець діло величає" (All's Well That Ends Well, 1603); "Міра заміру" (Measure for Measure, 1603) несуть на собі печать трагічного світосприйняття. Драматургічний геній Шекспіра найповніше проявився саме в трагедіях цього періоду: "Гамлет" ("Hamlet, Prince of Denmark, 1601),"Отелло" (The Tragedy of Othello, The Moor of Venice, 1604), "Король Лір" ("King Lear, 1605), "Макбет" (Macbeth, 1606), "Антоній і Клеопатра" (Antony and Cleopatra, 1607), "Коріолан" (The Tragedy of Coriolanus, 1607), "Тімон Афінський" (Timon of Athens, 1608).

І, нарешті, третій, романтичний період, який охоплює 1609 - 1612 роки. Водночас він створює чотири трагікомедії, або романтичні драми: "Перікл" (Pericles Prince of Tyre, 1609), "Цимбелін" (Cymbeline, 1610), "Зимова казка" (The Winter's Tale, 1611), "Буря" (The Tempest, 1612) та історичну драму "Генріх VIII" (Henry VIII). У трагікомедіях панує атмосфера казково-фантастичного, у них добро і справедливість завжди перемагають сили зла. Так "цар драматичних поетів" (В. Белінський ) до останнього свого твору залишається вірним світлим ідеалам гуманістичного мистецтва Ренесансу.

Похожие статьи




Основні віхи життя та творчості Вільяма Шекспіра - Творчість Вільяма Шекспіра

Предыдущая | Следующая