Шекспір - новатор в царині драматургії, Естетика шекспірівської драми - Творчість Вільяма Шекспіра

Естетика шекспірівської драми

Драматургічна концепція.

Шекспір розробив основні принципи ренесансної драматургії. Його концепція драми сформувалася на базі складного синтезу ренесансної історіософії і старозавітньої концепції щодо вільної волі людини. Як ренесансний митець, драматург підносив вільну волю людини і обстоював її кінцеву перемогу.

Разом з тим в його зображенні людина, прагнучи своєї мети, постійно наражається на протидію з боку інших людей, які зводять нанівець її вільну волю. Ця протидія може бути свідомою з боку іншої людини (так, у "Гамлеті"король Клавдій свідомо діє проти принца і заважає йому здійснити план помсти), але так само і несвідомою (в комедіях, в "Ромео і Джульєтті"). Тоді ми кажемо, що несвідома протидія уособлює роль випадковості. Людина безсила проти випадковостей; вона може врахувати причинно-наслідкові зв'язки лише в безпосередній близькості від себе, але втручання віддалених сил, які руйнують її життя або вносять в нього хаос і сум'яття, вона передбачити не може [9, 222 - 239].

Концепція трагізму.

У цьому прихованому характері причинно-наслідкових зв'язків полягає, за Шекспіром, непевність існування людини, яка може стати навіть трагічною. Це відповідає старозавітній концепції втручання вищих, непізнаваних сил в життя людини. Так, біблійний персонаж Авраам ретельно і дбайливо, крок за кроком, будував свій добробут, але наслідок його праведного способу життя виявився для нього цілком непередбаченим: Ягве зажадав від нього принести в жертву Іакова. Але й на цей раз наслідок був несподіваним, бо Ягве врятував Ісаака. З іншого боку, панування випадковості може стати причиною комічного безладдя (як у комедіях).

Поєднання трагічного і комічного.

По суті, трагічне і комічне мають у Шекспіра одну основу. У його комедіях, як правило, ми знаходимо серед комедійних колізій одну таку, де події розвиваються з драматичною гостротою ("Багато галасу даремно", "Сон літньої ночі" та ін.); разом з тим досить часто в трагедіях присутні комічні ситуації і комічні персонажі, а деякі трагедії до певного місця розвиваються за законами комедійної колізії ("Ромео і Джульєтта"). Деякі трагедії написані на сюжети комічних італійських новел ("Отелло").

Комізм, як ми з'ясували, - це домінуючий пафос всієї доби, що виражає звільнення. Через комічне людина внутрішньо емансипується від влади духовних догм, морального примусу тощо. Але, звільнившись від догми, примусу чи духовного ярма, людина опиняється перед складним завданням самостійно приймати рішення і нести тягар відповідальності, самостійно передбачати всі наслідки своїх дій. І тут вона наражається на прагнення іншої людини до такої самої емансипації, нерідко анархічно вільного утвердження власної волі. Ці окремі волі внутрішньо емансипованих людей внаслідок випадковості зустрічаються, займають протилежні сторони і приходять в неминуче зіткнення. Від волі ренесансного автора залежить, як показати це зіткнення: як комічне чи як трагічне. З одного й того самого матеріалу він може зробити і трагедію, і комедію.

Драматургічна композиція.

Концепція випадковостей і прихованих причинно-наслідкових зв'язків відбилася в композиції п'єс Шекспіра. Драматург любить розгортати одночасно кілька сюжетних ліній, які не просто співіснують, а переплітаються, перетинаються і "заважають" одна одній. На сцені, зрозуміло, неможливо показати ці лінії одночасно, тож Шекспір їх чергує і показує у вигляді невеликих фрагментів подій. Це створює ефект емоційної напруги і чекання. Але це несе і світоглядний смисл. Нікому не дано наперед угадати справжню логіку подій. Наслідок постійно віддаляється від нас, відривається від своєї причини, ховається за випадковостями.

У Шекспіра в кожній п'єсі, незалежно від жанру, може бути від 2 до 5 і, навіть, більше сюжетних ліній. У сюжетній лінії повинні бути наявні три компоненти: життєво важлива і конкретна мета, яку ставить перед собою персонаж (1); конкретні вчинки і дії, за допомогою яких він здійснює свою мету (2); конкретний наслідок цих вчинків і дій (3).

Особливо оригінально поєднує Шекспір сюжетні лінії в історичних драмах ("хроніках"). Одна з них відтворює реальні історичні події, а друга розгортає домислені драматургом події приватного, нерідко інтимного життя персонажа. Розвиваючись відносно незалежно, ці лінії впливають одна на одну. Приватне життя і історична доля людини виявляються примхливо зв'язаними між собою. Так побудована історична драма "Генрі IV". Одна лінія відтворює реальну історичну подію - повстання графа Генрі Готспера проти короля, а друга знайомить нас з життям непутящого принца, спадкоємця престолу Генрі в товаристві шахраюватого і розпусного сера Джона Фальстафа (Генрі і Фальстаф нагадують нам іншу пару персонажів: Пантагрюеля і шахрая Панурга з твору Франсуа Рабле "Гаргантюа і Пантагрюель").

Дублюючі сюжетні лінії.

Характерною особливістю Шекспірових драм є сюжетне дублювання з метою акцентування провідної думки твору. Тут розкривається ідея невичерпності вибору, перед яким опиняється герой, або непередбачуваності подій, в яких життя розкривається перед людиною людиною у своїй щедрій повноті. Так, акцентуючи вибір Гамлета-месника, драматург виводить ще три паралельні лінії помсти:за своїх батьків мстять принц Фортінбрас, син вельможі граф Лаерт і син грецького героя Ахілла - Пірр (персонаж з монологу актора). Кожен із чотирьох месників має свої, відмінні від інших мотиви помсти, і всі вони діють по-різному. У "Королі Лірі" лінія Ліра, зрадженого дочками, дублюється лінією батьківської драми графа Глостера, який вигнав люблячого сина Едгара і був підступно зраджений сином Едмундом. У "Ромео і Джульєтті" мотив кохання Ромео і Джульєтти контрастно відтінюється лініями Ромео - Розаліна і Парис - Джульєтта. У "Сні літньої ночі" виведено 6 пар закоханих (якщо рахувати також літературних персонажів Пірама і Тісбу); кожна пара по-своєму бореться за кохання, і у кожної доля складається по-своєму.

Сонет п'єса шекспір драма

Похожие статьи




Шекспір - новатор в царині драматургії, Естетика шекспірівської драми - Творчість Вільяма Шекспіра

Предыдущая | Следующая