Характерні риси сонетів Шекспіра - Творчість Вільяма Шекспіра
Важливе місце у доробку Шекспіра посідає скромна за обсягом поетична творчість. Час створення сонетів Шекспіра дослідники вважають 1592 - 1598р. р, тобто це твори першого періоду розвитку таланту поета і драматурга. Сонети Шекспіра, за визначенням відомого російського шекспірознавця Олександра Анікста, є "вінцем англійської лірики доби Відродження", вони завершили "класичну" добу не тільки англійського, але й світового сонета. Тому форму англійського сонета почали називати Шекспірівською.
Створюючи сонети для вузького кола друзів і не признаючи їх для широкої публіки, Шекспір зумів переступити через обмеження, які цей жанр накладав на кожного поета його епохи. Він відмовився від ідеалізованого зображення переживань ліричного героя і писав сонети як своєрідний інтимний щоденник - емоційно і надзвичайно відверто. Водночас Шекспіру вдалося зламати ще одну традицію, яка була притаманна не лише жанру сонета, а й усій англійській поезії загалом, - у його віршах практично відсутні античні мотиви, його герої не ховаються за екзотичними іменами, а вишукана і піднесено-урочиста мова тогочасної поезії замінена такою живою розмовною говіркою, що точний її переклад іншими мовами деколи просто неможливий. У тогочасній поезії сонети Шекспіра були явищем несподіваним, неординарним та до кінця достойно не оціненим. Зараз вони визнані вершиною світової лірики.
Уперше збірка сонетів була надрукована у 1609 році видавцем Томасом Торпом і за життя Шекспіра більше сонети не видавалися. Нова публікація була здійснена у 1640 році видавцем Джоном Бенсоном зі значними переробками, вилученнями та перестановками. Інтерес до творів Шекспіра був відроджений після, майже, сторічного забуття завдяки розвитку у Європі романтизму і використання поетами-романтиками форми сонета.
Центральними образами 154 шекспірівських сонетів є ліричний герой, його молодий друг і кохана, яку прийнято називати "смаглявою леді". Тематично сонети вражають своєю різноманітністю, але переважно вони присвячені темам дружби, кохання, ревнощів та роздумів ліричного героя про сенс буття. Душевні переживання ліричного героя - пристрастні й хвилюючі - є реакцією на живу дійсність, а не на умовну ідею чи уявний образ. У його почуттях і думках віддзеркалився світогляд людини доби Ренесансу, для якої кохання і дружба стали визначальними життєвими цінностями, а цікавість до навколишньої реальності - поштовхом до глибоких життєвих узагальнень.
Дослідники сходяться на тому, що порядок сонетів у книзі, виданій 1609 року, не належить Шекспіру - сам він розташував би їх логічніше і послідовніше, але навіть у такому вигляді можна простежити наскрізний сюжет, що проходить крізь усю збірку.
Оскільки у сонетах Шекспір оспівує не лише жіночий образ, а й чоловічу дружбу, тут ми відчуваємо вплив філософії Платона, що в цю добу набула поширення у так званих "платонівських академіях". Знаходимо мотиви гораціанства, збагачені чисто ренесансним сенсуалізмом. Це, зокрема, тема "пам'ятника": сенс життя по-ренесансному зв'язується зі земним. Людина здобуде безсмертя в нащадках (1 - 19); тендітна краса і палка пристрасть переживуть віки, закарбовані у віршах поета (55, 65, 74, 81 та ін.). Поет не боїться зізнатися, що його хвилює чуттєва краса обраниці, яка постає перед читачем далекою від шляхетного ідеалу раннього Відродження (130). Петраркові вагання при спогляданні земної краси дами відкидаються геть, поета не бентежить думка про "гріховність" чуттєвого потягу до жінки. У дусі ренесансного індивідуалізму поет визнає за коханою право на вільний вибір, нехай навіть і не на його користь (116). Саме в цьому сонеті концепція кохання ліричного героя ускладнена тим, що проблема любові, кохання постає у любовному трикутнику, де ліричний герой виявляється зайвим. Сам закоханий, ліричний герой приймає рішення - поступитися своєму суперникові, що став її обранцем. Вище за кохання до примхливої і зрадливої красуні він ставить чоловічу дружбу (42). Почуття кохання оспівується як бурхливе й пристрасне, що оволодіває всією людиною (116). Внутрішні переживання розкриваються через опис ефектів, майже в дусі Сапфо. Погляд поета прикутий не до ідеальної краси як відображення вищої досконалості (як у Данте і Петрарки ), а до земного, в якому він відкриває трагічні колізії. Проте радість захоплення чуттєвою повнотою земного сусідить у нього з трагізмом самотності: ренесансний індивідуалізм має свій зворотний бік (30, 66). Особливо це помітно при порівнянні Петраркового сонета XXXVI з сонетом 66, де розпач на грунті кохання без взаємності переростає в англійського поета у справжню "світову скорботу". Дуже показово, як Шекспір перетворює тут петрарківську антитезу з поетичного прийому на світоглядний принцип. Захоплення драматурга Петраркою виявилося в "Ромео і Джульєтті": в 1 яві Ромео говорить про свої почуття до Розаліни мовою Петраркових сонетів. Взагалі Шекспірове осмислення поширених в ренесансній ліриці "петраркізмів" наближає його до чуттєво повнокровної поезії "Плеяди", зокрема П'єра Ронсара, хоча й без його врівноваженості і сентиментальної стриманості французького поета. Причиною трагізму у Шекспіра стає не недосяжність ідеального (як у Петрарки ), а власне земне начало.
Сучасний український шекспіролог М. Габлевич вважає відносно образу "смаглявої леді" у сонетах Шекспіра, що "написаний насамперед як виклик тогочасним канонам антиканон теж мусить бути гіперболізованим, щоб бути переконливим. Через це абсолютна приземленість образів, якими описана поетова кохана, дає підстави сумніватися, що в 130-му сонеті ми маємо справжній портрет цієї жінки".
Провідна ідея сонета №130 Вільяма Шекспіра - уславлення й кохання реальної людини до реальної земної жінки, такої ж, як тисячі інших, але єдиної для героя. Так Шекспір стверджує абсолютне право кожної людини кохати і бути коханим (коханою) незалежно від того, чи відповідаєш ти ідеалам краси.
У сонеті №121 постає художня картина оточуючого світу як світу зла. Це - світ обмов, фальшу, шпигунства за особистістю, це світ гріха, і з точки зору грішника "всі, і навіть діти, в смолі пекельній мусили б сидіти". Ліричний герой Шекспіра протиставляє себе цьому облудному світові "пігмеїв", яким не під силу осягнути його велич і висоту.
Серед сонетів Шекспіра є окремі, не пов'язані ні з темою дружби, ні з темою любові. Це просто ліричні роздуми поета про різні життєві питання. Ці сонети здаються більш глибокими і більш зрілими, ніж ті, які присвячені оспівуванню юного друга. Є в них думки, що перекликаються з трагедіями, написаними Шекспіром в перші роки XVII століття; особливо цікавий в цьому відношенні 66-й сонет, близький за думками до знаменитого монологу Гамлета "Бути чи не бути..." (III, 1), написаному пізніше, і до скарг Лукреції з однойменної поеми.
Сонет має чітку і струнку поетичну форму, яка викликає значні труднощі при перекладі. С. Маршак здійснив довільний переказ Шекспірівського сонета - витончений, на високому рівні майстерності. Перед нами постають дуже поетичні, естетичні рядки, які пестять наш слух [66]. Але Шекспір постає надто виструнченим у його перекладі. Творче відтворення Самуїлом Маршаком сонетів Шекспіра є продовженням традицій російського поетичного перекладу, яку започаткував В. Жуковський, і про яку ще раніше Пушкін, як відомо, сказав: "Подстрочный перевод никогда не может быть верен".
Інший, за типом переклад належить перу Дмитра Паламарчука:
"Стомившися, вже смерті я благаю,
Бо скрізь нікчемність в роскоші сама,
І в злиднях честь доходить до одчаю,
І чистій вірності шляхів нема,
І силу неміч забива в кайдани,
І честь дівоча втоптана у бруд,
І почесті не тим, хто гідний шани,
І досконалості ганебний суд,
І злу - добро поставлене в служниці,
І владою уярмлені митці,
І істину вважають за дурниці,
І гине хист в недоума руці;
Стомившись тим, спокою прагну я,
Та вмерти не дає любов моя".
Обидва перекладачі чітко дотримуються схеми римування оригіналу, тобто англійського сонета. Схвильованість поет виражає шляхом використання анафори - 10 рядків оригіналу розпочинаються зі слова "And". Cтільки ж рядків розпочинаються з "І" в українському перекладі. У Маршака лише 8 рядків, що розпочинаються сполучником "И" . Шекспір використав прийом градації: у кожному рядку він перераховує неподобства, які бачить навкруги, підводячи читача до розуміння того обурення, яке шматує поетове серце. Шекспір перерахував 15 явищ (іменників), які викликають у нього огиду. У російському перекладі можна знайти 14 явищ, а в українському - 13.
Загалом, обидва перекладачі дають переклади витонченіші, ніж оригінал. В оригіналі "cry", "maiden", в перекладах зову - благаю, дівочість - честь дівоча, а "tounge-tied" взагалі ігнорується перекладачами. Кожен з перекладачів подає Шекспіра у власному прочитанні: Маршак - у творчому переспіві, а Паламарчук прагне до більш-менш точного відтворення оригіналу.
Як ми бачимо, ліричний герой "Сонетів", хоча і кличе смерть, подібно до інших героїв Шекспіра (Лукреції, Гамлета, Отелло) все ж таки знаходить щось, що примиряє його з життям: це його друг і радість, яку дає йому кохання. Він не хоче покинути свого друга у суворому світі.
"Сонети - це ключ, котрим Шекспір відкрив своє серце". Спробуємо не погодитись із висловом У. Вордсворта. Сонети Шекспіра були, є і залишаються великою таїною поета - його серця, його кохання, його життя. І таїна ця не лише в тому, кому були присвячені безсмертні поетичні рядки, хто ця "смаглява леді" та "юнак блакитноокий". Можливо, і знайдуть учені справжніх прототипів - адже чим далі від епохи, тим важче це встановити. Але таїна в тому, чому сонети Шекспіра приваблюють нас, людей ХХI століття? Про справжнє, чисте, загальнолюдське писав митець, якщо і нині це так хвилює. Отже, Шекспір зумів прокласти стежинку від свого серця до наших сердець.
Шекспір почав писати сонети у ранній період своєї творчості - перший період, який прийнято називати оптимістичним.
Шекспір бував частим гостем у замку графа Саутгемптона. Тут чарували око картини Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Мікеланджело, линула музика італійських композиторів, звучали сонети великого флорентійця Петрарки. Душа прагла чогось високого і прекрасного - чому ж не випробувати себе у жанрі сонета, адже в чотирнадцяти рядках цього вірша може вміститися всесвіт.
Шекспір не терпів манірних писань, йому не подобалося, коли поети оспівували штучне кохання і красу: адже поряд існувало земне, реальне прекрасне. Адже поет був сином свого часу - доби Відродження, в яку людина розумілася як звичайна земна істота з творчим началом. Спочатку Шекспір писав сонети, які читав тільки найближчим друзям, тому вони довго не друкувалися [7, 3 - 11].
Дві основні теми розвиває Шекспір у своїх сонетах: тему дружби і тему кохання. Не хотілося б вдаватися до ключів, які відкриють дверцята з відповіддю: хто ті люди, про яких пише Шекспір, чи існували конкретні особи, чи це витвір фантазії поета?
Хочеться взяти ключ від інших таємничих дверей: "Що є для Шекспіра дружба і кохання? Яким потрібно бути, коли кохаєш і коли дружиш?", коли ти "зневажений і долею, і людьми"?
Як радісно читати, що дружба -- це найбільший дарунок долі. І промовляємо слідом за Шекспіром:
Я промінять ніколи б не хотів
Твою любов на славу королів.
Ці кінцеві рядки 29-го сонета потрібно знати кожному, хто хоче бути справжнім другом!
Ліричний герой сонетів вміє бути благородним: його найкращий друг забрав у нього кохану, але він не сердиться (хіба що трохи побурчав), він уміє прощати. Його любов - "це зірка провідна" (сонет 116), "розлуки час - зимою був мені..." (сонет 97). Шекспір постійно намагається бути правдивим, навіть у коханні він не перебільшує своїх почуттів:
Мою любов хвалити не годиться, -
Вона не крам, що продають в крамницях.
(Сонет 21)
Спочатку дивує своїм змістом сонет 130 - здається, що Шекспір не хоче гарного слова сказати про жіночу красу. Але знайдено ключ! Кохана - це справжня земна жінка, вона така, як і будь-хто, але вона кохана, тому наймиліша від усіх красунь. Можливо, це непоетично:
...не білосніжні пліч її овали,
Мов з дроту чорного коса густа, але "смаглява леді" прекрасна своєю природною красою!
І все ж вона - найкраща поміж тими,
Що славлені похвалами пустими.
Пройшли віки, змінилися люди, стали іншими смаки й ідеали, а сонети Шекспіра хвилюють і досі. Бо вічними є щирість людських почуттів, справжня дружба і щире кохання. Це і є, певно, той ключ, яким можна відчинити двері, за якими живе "вічна таїна" сонетів Шекспіра.
Похожие статьи
-
Висновки - Творчість Вільяма Шекспіра
"Сонети" Шекспіра, безумовно, належать до видатних зразків ліричної поезії. У ліриці, як правило, звикли бачити вираження особистих відчуттів і...
-
Ідейно-жанрові риси п'єс Шекспіра - Творчість Вільяма Шекспіра
Оригінальність побудови сюжету. Структура драматичного сюжету у Шекспіра вельми не проста, з огляду на практику переплетіння кількох сюжетних ліній....
-
Основні віхи життя та творчості Вільяма Шекспіра - Творчість Вільяма Шекспіра
Не дивлячись на світовий резонанс драматургії і поезії Шекспіра, про самого нього відомо не так вже і багато. Хрестоматійні дані такі. Народився Вільям...
-
Класицистичні погляди Байрона здаються несподіваними для поета, чиє ім'я увійшло в історію англійської і світової літератури як найбільш впливового...
-
Вступ - Творчість Вільяма Шекспіра
Актуальність теми. Життєвий шлях Вільяма Шекспіра (1564 - 1616) достатньо не вивчений. Нагромадилося чимало підстав для сумніву у реальному існуванні...
-
Едгар По -- надзвичайно яскрава постать у світовій літературі. Його поезія значною мірою вплинула на творчість поетів різних народів, але на батьківщині,...
-
Перший етап англійського романтизму ( 90-е роки XVIII в. ) найбільше повно представлений так званою Озерною школою. Сам термін виник в 1800 р., коли в...
-
Шекспір - новатор в царині драматургії, Естетика шекспірівської драми - Творчість Вільяма Шекспіра
Естетика шекспірівської драми Драматургічна концепція. Шекспір розробив основні принципи ренесансної драматургії. Його концепція драми сформувалася на...
-
Особливості систем образів у трагедіях - Системи персонажів в трагедії Шекспіра
Для трагедій Шекспіра характерно глибоке проникнення в історичну суть трагічних протиріч свого часу. У драматургії Шекспіра правдиво відбиті...
-
Парнас - це гора в Греції, де, за еллінськими міфами, мешкали музт на чолі з богом поезії та сонця Аполлоном. Слово Парнас вживається як символ мистецтва...
-
Перший період (1820-1850): Гюго рано звернувся до прози. У романі "Собор Паризької богоматері" (1831) Гюго звертається до XV в. - епоху переходу від...
-
Тема поэта и поэзии в сонетах Шекспира
Форма сонета была придумана тогда, когда считалось, что искусство поэта требует владения самыми сложными и трудными приемами стихосложения. Как мы знаем...
-
Життя новому мистецькому напряму дала Німеччина, відгукнувшись романтизмом на рубежі 1790-х і 1800-х pp. на революцію у Франції. Німецький романтизм...
-
Перший період (1590-1600)., Поезія. - Європейська література доби Відродження
У творах цього періоду переважає оптимістичне, радісне сприйняття життя. Шекспір не уникає змалювання темних, негативних рис дійсності, життєвих,...
-
Висновок - Творчість американського письменника Н. Готорна
В ході написання нашої курсової роботи ми ретельно проаналізували формування Готорна як новеліста через призму розвитку американського романтизму,...
-
Характерні риси для ліричної героїні - Образ ліричної героїні в поетичних збірках Ліни Костенко
Багато років серед літературознавців точаться дискусії про жіноче слово в літературі, про "жіночу" і "чоловічу" поезію. Дехто з них говорить, що у...
-
Творчість останніх років життя - Шевченко Тарас Григорович
Десятирічне заслання вимучило Шевченка фізично, але не зломило його морально. Після повернення поета на волю починається останній етап його творчості...
-
Пантеїзм як основа світорозуміння в ліриці Шеллі - Основні риси романтизму як художнього напряму
Творча спадщина Шеллі є напрочуд багатою і різноманітною. Передусім це позначена тематичним і жанровим розмаїттям лірика. Як поет-бунтар, борець проти...
-
У 1851 р. з'явився другий роман Готорна "Будинок з сімома фронтонами". Тут сьогодення має своє коріння в далекому минулому, тема провини і її...
-
Біографія - Микола Вороний. Життя і творчість
Микола Кіндратович Вороний народився 7 грудня 1871р. у сім'ї ремісника на Катеринославщині (тепер Дніпропетровська область). Коли хлопцеві було півроку,...
-
Комедія 18ст і трилогія Бомарше про Фігаро - Основні риси романтизму як художнього напряму
Бомарше був одним із найбільш яскравих представників своєї епохи, Його доля ланцюг карколомних злетів і стрімких падінь є майже дзеркальним відображенням...
-
Творчість П.-Ж. Беранже та П. Б. Шеллі
БЕРАНЖЕ, П'єр-Жан (Beranger, Pierre-Jean -- 19.08.1780, Париж - 16.07. 1857, там само) -- французький поет. Народився в сім'ї дрібного службовця. Батько...
-
Творчість Шіллера періоду "Бурі і натиску" - Основні риси романтизму як художнього напряму
У 70-80-і рр.. XVIII століття в культурному житті Німеччини сталося велике подія. На літературну арену вийшла група молодих поетів, що отримала назву...
-
Особливості стилю та жанру - Системи персонажів в трагедії Шекспіра
Доба Відродження -- одна з найтрагічніших епох у житті європейської цивілізації. Вона була часом не тільки моральної розпусти, а й правової сваволі і...
-
Як ніяких інший письменник, Гете зумів у своїй творчості відобразити період, коли під гнітом тяжких умов починалося формування демократичної національної...
-
Йєнські романтики (Йєнська школа) - це група діячів романтичного руху, зібрані в 1796 р. в університетському місті Йена (Август Вільгельм і Фридрих...
-
Наступність і новаторство у творчості Шеллі - Основні риси романтизму як художнього напряму
В коледжі Шеллі багато читав і пробав писати поезії, в яких наслідував відомого на той час Сауті. Тоді ж уперше Шеллі дізнався про ідеї народовладдя, які...
-
Характер конфліктів, що лежать в основі творів Гофмана, їх проблематика і система образів, художнє бачення світу залишаються у нього в рамках романтизму....
-
Під впливом ідей французьких просвітників П. Б.Шеллі написав і надрукував низку поезій, поему "Агасфер" (1809) і 2 романи. Герої його творів - атеїсти,...
-
Життя і творчість Т. Г. Шевченко
Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого (9 березня за н. ст.) 1814р. в с. Моринці Звенигородського повіту Київської губернії. Його батьки, що були...
-
Особливості новелістики Натаніеля Готорна - Творчість американського письменника Н. Готорна
Класик американської літератури Натаніель Готорн мав настільки своєрідне світобачення та стиль, що критики твердять про його особливу манеру, вживаючи...
-
Творчість Юрія Клена в контексті українського неокласицизму
Вступ Юрій Клен (псевдонім Освальда Бургардта) -- український поет, перекладач, літературний критик. Народився 4 жовтня 1891р. у селі Сербинівка на...
-
Поетичне новаторство У. Вордсворта - Основні риси романтизму як художнього напряму
Вільям Вордсворт, англійський поет, народився 7 квітня 1770 в невеликому містечку в графстві Камберленд. З дитинства майбутній поет відзначався...
-
Загальна характеристика творчості Сауті - Основні риси романтизму як художнього напряму
Сауті, Роберт (Southey, Robert - 12.08.1774, Брістоль -- 21.03.1843, Грета-Хол побл. Кезвіка) -- англійський письменник. Сауті -- один із представників...
-
Творами Байрона були "східні поеми", в яких отримує розвиток "байронічний комплекс", висловлений у "Чайльд-Гарольді". Водночас в них з'являються нові...
-
У німецькому романтизмі прийнято виділяти три етапи: йенській, гейдельбергській, берлінський (по містах, де формувалися літературні гуртки). 1) Йенській...
-
Особливості творчості - Життя та творчість українського письменника Голобородька В. І
Вже перші журнальні публікації (1963-1965) молодого поета з Луганщини привернули до себе увагу незвичайним баченням буденних речей, що поставали як...
-
Вступ - Системи персонажів в трагедії Шекспіра
Шекспір створив безсмертні твори, в яких людство ось вже протягом чотирьох століть знаходить найяскравіше втілення самих себе. Великий майстер розкриття...
-
Події твору відбувалися у Франції XV ст. В центрі оповіді - чужинець, який бачив французьке життя доби Людовіка XI неупередженими, зацікавленими очима....
-
Життя і творчість Макса Фріша - Творчість Макса Фріша
Творча спадщина, особистість і доля Макса Фріша (1911-1991) - людини з неабиякою вдачею - викликала сьогодні жвавий інтерес. Його творчість приваблювала...
Характерні риси сонетів Шекспіра - Творчість Вільяма Шекспіра