Класифікація морфем української мови - Словотвір української мови

План

    1. Типи морфем за характером значення 2. Типи афіксів за позицією в структурі слова 3. Типи афіксів за функцією 4. Типи афіксів за способом їх вираження

Література:

    1. Вакарюк Л., Панцьо С. українська мова. Морфеміка і словотвір. -- Тернопіль, 1999. -- С. 21-42. 2. Горпинич В. О. Українська словотвірна дерпиватологія. -- Дніпропетровськ, 1998. -- С. 13-51. 3. Клименко Н., Карпіловська Є. Словотвірна морфеміка сучасної української мови. -- К., 1978. 1. Морфеми мають багатоаспектний характер. Їх класифікація відбувається на основі чотирьох важливих ознак: а) за значенням; б) за позицією в структурі слова; в) за функцією; г) за способом вираження. За значенням морфеми поділяються на кореневі і афіксальні. За характером значень морфеми можуть виражати предметне, дериваційне і релетивне значення. Носієм предметного значення є корінь. Носіями дериваційного значення є префікси і суфікси (без-дум-(й)-а). Релятивне (від лат. relatio -- відношення) виступає закінчення, рідше суфікс (слон-ен-я -- суфікс - ен - має дериваційне і релятивне значення: утворюю назву малої істоти та іменник середнього роду). В. Горпинич поділяє морфеми за значеннями на семантичні (корінь), лексико-граматичні (суфікси, префікси, конфікси) і граматичні (закінчення). Конфікс -- це поєднання префікса і суфікса чи префікса і постфікса, як рамкової конструкції для утворення слів: о-...-ок (одвірок) під-...-ок (підліток), по-...ому (по-новому).

Афіксоїд -- морфема, подібна до афікса і до кореня. Розрізняють префіксоїди (бі-, мікро-, міні-, полі-, мало-, багато-, загально-, пів-, напів - -- мікроавтобус, загальновживаний) і суфіксоїди ( - віз, - роб, - мір, - різ, - дром -- водовіз, молоковіз, землемір, космодром, ракетодром).

2. У складі простого слова має місце позиція для чотирьох типів морфем: префікса, суфікса, кореня, флексії. Ще розрізняють інтерфікс, постфікс, конфікс.

Префікс -- препозитивна морфема, знаходиться перед коренем (перед-день), перед іншим префіксом (по-написувати). Система префіксів поповнюється за рахунок перейнятих з інших мов (а-, анти-, інтер-, де-, ультра - та інші) і за похідних зне-, недо - (знеболити).

Суфікси знаходяться після кореня (брат-н-ій) і після суфікса (не-залеж-н-ість). Закінчення -- словозмінний афікс, що виражає граматичне та релятивне значення. Термін "флексія" належить Ф. Фон Шлегелю, а термін "закінчення" Я. Головацькому.

Інтерфікс -- морфоподібний компонент, який з'єднує дві основи чи суфікс і корінь. В українській мові їх налічують біля 30: - о-, - е-, - и-, - ан-, - ів-, - ин - (купе-(й)-н-ий, тр-(и)-чі, бур-(е)-вій, птах(о)ферма, ялт-(ин)-ськ-ий, америк-(ан)-ськ-ий).

Конфікс --двокомпонентна афіксальна морфема (з-далек-а).

3. За функцією морфеми поділяються на основні (обов'язкові) і службові (факультативні). До обов'язкових належить корінь слова - носій лексичного значення. Функція кореня -- виражати найзагальніше значення і бути базою для творення інших слів. Факультативні морфеми -- це афікси, службові морфеми, які виражають граматичне або словотвірне значення.

За функцією афіксальні морфеми поділяються на словотворчі, формотворчі і словозмінні. До словозмінних належать афікси, які утворюють словоформи однієї лексеми, -- флексії і деякі суфікси: серц-е -- серц-я флексії утворюють форми Н. в. і Р. в. одн., мат-ер-і -- суфікс - ер - разом із флексією - і утворює форму Р. в. одн. До словотворчих належать афікси, за допомогою яких утворюються слова з різними значеннями. Словотворчу функцію виконують суфікси (Тернопіль - тернопіл-ець, тернопіль-ськ-ий) префікси (давній - пра-давній), конфікси (плече - перед-пліч-ч-я), постфікси (мучити-ся).

До формотворчих відносять афікси, які утворюють форми ступенів порівняння прикметників, дієприкметників, дієприслівників, форми на - но, - то, суфікси дієслів минулого часу - в-, - л-, суфікси видових форм дієслова - ну-, - ува-.

4. за способом вираження афікси поділяються на матеріально виражені і нульові або, по-іншому, на субстанціальні (повнозначні) і нульові (неповнозначні). Субстанціальні (повнозначні) -- такі, які мають план вираження буквами, (звуками): прірв-а, прірв-ою. Флексії - а, - ою матеріально виражені, позитивні. Нульові -- такі морфи, план змісту у яких не виражений звуками (буквами): флексії степ, знань, зелен, батьків, писав, сядь ; суфікси хід, синь, тризубий.

За активністю вживання афіксальні морфеми поділяються на регулярні (-ач), нерегулярні (-амт пошт-амт), за участю в творені слів на продуктивні (під-, - ник, - н-ий і т. д) і непродуктивні (-івн-а королівна). Також вживаються терміни активні афікси і неактивні. Окремі афіксальні морфеми є унікальні і їх називають уніфіксами (поп-ад-я).

Похожие статьи




Класифікація морфем української мови - Словотвір української мови

Предыдущая | Следующая