Словотвір як навчальна дисципліна. Словотвірна структура слова - Словотвір української мови

План

    1. Об'єкт і завдання словотвору. 2. Основні аспекти словотвору. 3. Похідне слово як основна одиниця словотвору, похідна основа. 4. Твірна основа і формант. 5. Словотвірна структура похідного слова.

Література:

    1. Вакарюк Л., Панцьо С. Українська мова. Морфеміка і словотвір. -- с. 99 - 118. 2. Горпинич В. О. Українська словотвірна дериватологія. -- параграфи 7, 10, 17, 20. 1. Словотворення -- процес, механізм, система і результат творення вторинних (похідних слів). Розділ мовознавства, який вивчає процес творення слів, його словотвірну структуру... називається словотвором. Словотворення ще називають деривацією, а словотвір -- дериватологією.

Як окрема дисципліна словотвір сформувався завдяки працям Г. Винокура, О. Смирницького, І. Ковалика.

Об'єктом словотвору є похідні слова. Завдання: вивчення структури похідних слів, їх складових та їх зв'язків; вивчення формальних і семантичних ознак похідних слів, способів словотворення, словотворчих ресурсів, за якими визначається спосіб словотворення тощо. Словотвір можна вивчати в діахронічному і синхронічному аспектах. Діахронічний словотвір ототожнюють з історичним, оскільки досліджуються певні процеси формування нових слів в ході історичного розвитку. Синхронічний словотвір вивчає процеси і шляхи утворення нових слів на сучасному етапі розвитку мови.

2. Морфологічний аспект полягає в тому, що вивчаються словотвірні морфеми похідних слів, які водночас вказують на морфологічні ознаки слова. Так, багато суфіксів вказує на належність до частини мови: - ик, - ник, - от(а), - ість, - ств(о), - тель та інші -- до іменників, - н-, - аст-, - ов-, - лив - -- до прикметників, - і-, - ува-, - ну-, -- до дієслів. Суфікси нерідко розрізняють граматичний рід (стриб-ну-ти --доконаний вид) окремі суфікси поєднуються лише з певними частинами мови (-няк з основами іменників): березняк.

Структурний аспект передбачає встановлення структурної відповідності між вихідним (твірним) та новоутвореним (похідним) словами: добрішати - добріший.

Ономасіологічний аспект передбачає врахування семантики похідного слова. Похідність слова семантично мотивується вихідного слова, тобто при доборі твірного слова до похідного керуємося семантичним правилом. Словотвірне правило (Горпинич, Грещук) -- це зумовленість вибору словотворчого засобу сукупність семантичних ознак твірного слова: бандур-ист, "той, хто грає на бандурі". Отже, твірне слово добирається за симантичним критерієм.

    3. при визначенні поняття "похідне слово" звертаємося до критерію Г. винокура, за яким головною ознакою похідного слова є його словотвірна мотивованість, тобто до похідного слова завжди є твірне. Похідне слово характеризується ознаками: 1) завжди семантично витлумачене за допомогою іншого (твірного) слова: весельчак -- "той, хто веселий", 2) похідне слово структурно складніше, ніж твірне: добр-як -- "той, хто добрий". Похідне слово завжди двокомпонентне (бінарне), оскільки воно складається з твірної (мотивуючої) частини і ферманта: степ-няк, картопл-ина. Похідне слово -- слово, утворене від іншого слова. Воно протиставляється твірному слову. Твірне слово -- це вихідне слово, яке служить для утворення іншого (похідного) слова:

Край (твірне слово) краянин (похідне слово)

Троянда (твірне слово) трояндовий (похідне слово).

Відповідно до поняття похідне слово у словотворі існує поняття похідна основа. Похідна основа -- це основа, яка за допомогою словотворчих засобів утворена від іншої основи: телятник (від телята). Вона також має бінарну структуру (твірна основа + словотворчий засіб). Непохідна основа -- основа, яка не походить від іншої (не виводиться від іншої), яка дорівнює кореню: звук, плід, листя, зелений.

Похідне слово співвідноситься із твірним словом.

4. Похідна основа протиставляється ще твірній основі. Твірна основа -- частина твірного слова, від якої утворюється похідне, і яка цілком або у видозміненому вигляді повторюється у цьому похідному: флейт-а -- флейт-ист. Твірну основу виявляємо шляхом "накладання" твірного слова на похідне. Частини, які збігаються, і будуть становити твірну основу: груп-а - груп-ов-ий, бід-а - бід-ува-ти, багат-ий - багат-ств-о, рад-ий - рад-ощ-і. За будовою твірна основа може дорівнювати кореню (див. вище), або поділятися на кореневу і афіксальну (витворити - витвір, сміливий - сміливець).

Твірна основа не існує самостійно, вона виявляється після завершення словотворчого акту як спільна частина для твірного і похідного слів. похідні слова утворюються за допомогою словотворчих засобів, які називаються формантами. Формант -- словотворчий афікс, який разом із закінченням виражає його значення: біл - (твірна основа) + - іти (формант) "набувати певної ознаки"; друг - (твірна основа) + - о - +клас - (твірна основа) + - ник (формант) "учень, що навчається в другому класі". Формант може бути матеріально виражений або нульовий: насипати - насип. Афікси поділяються на продуктивні і непродуктивні, регулярні і нерегулярні.

5. Похідне слово -- найменша комплексна одиниця словотвірної системи. Воно винакає в результаті процесів словотворення. Похідне слово має словотвірну структуру. Воно складається з твірної основи і форманта. Тим і відрізняється словотвірна структура слова від морфемної. Остання має стільки елементів, скільки є морфем: уч-и-тель (морфемна структура) і учи-тель (словотвірна). Словотвірна структура має бінарний характер.

Для похідних існує протилежна твірна основа і формант. Твірною базою виступають слова, словосполучення, усічені основи: не-правда, сонцелюб, кільк-ість. Трактування поняття словотвірної структури знаходимо у Соболєва, Степанова.

Похожие статьи




Словотвір як навчальна дисципліна. Словотвірна структура слова - Словотвір української мови

Предыдущая | Следующая