Морфологія - Словотвір української мови

План

    1. Морфологія як наука. 2. Морфологічна модель, морфологічна позиція, морфонема. 3. Морфологічні явища.

Література:

    1. Вакарюк Л., Панцьо С. Українська мова. Морфеміка і словотвір. -- с. 67 - 82. 2. Горпинич В. О. українська словотвірна дериватологія. -- с. 143 - 167. 3. Українська мова. Енциклопедія. -- с. 349 - 352. 1. Морфонологія -- розділ мовознавства, який сформувався на перетині морфології та фонології і вивчає закономірності функціонування морфологічно зумовлених морфем. Цей розділ науки розвинувся протягом останніх 20-30 років. Дослідження варіантності морфем спричинило появу нового вчення про фонологічну структуру морфем. Об'єктом морфонології є варіювання морфем і парадигматика їх аломорфів. Завдання морфонології -- дослідження фонематичних і акцентологічних змін, які відбуваються в морфемах внаслідок словозміни або словотворення. Ці зміни відбуваються регулярно, носять системний характер. Регулярними і обов'язковими є чергування кінцевого приголосного основи перед суфіксом прикметника - н-: рік - річний, сміх - смішний, сніг - сніжний. 2. Регулярність перетворень породила морфонологічну модель (схему), в якій відтворюються морфонологічні зміни у багатьох похідних. У морфонології одним із основних понять є морфонологічна позиція. Це місце морфа або аломорфа у слові, яке визначається характером сусідніх морфів. Подібне визначення запропонував Лопатін (1977). Морфонологічна позиція -- комбінаторний процес поєднання морфем та спричинені цим зміни їх звукового оформлення. Процес взаємопристосування морфем в слові нерідко пов'язаний з необхідністю уникнути порушення якихось закономірностей української мови. Тут приходять на допомогу морфонологічні явища, основне призначення яких полягає в полегшені процесу поєднання морфем: суфікс - ськ - не може бути приєднаний до основи Ялт(а) (ялтський). Він приєднується за допомогою інтерфікса - ин-: ялтинський, хоч в інших випадках цей суфікс може приєднуватися легко без інтерфікса: Поділля - подільський. Отже, морфонологічна позиція -- це місце поєднання сусідніх морфем. Це місце називають " морфемним швом", тобто це місце стику морфем: блиск - блищ-а-ти, рух - руш-и-ти, козак - козацьк-ий. У морфемній структурі слова важливим є виявлення морфонологічних засобів як допоміжних елементів в утворенні похідних слів. Такою одиницею морфонологічних засобів виступає морфонема. Г. Циганенко її визначає як "звуки, які групуються в морфах однієї і тієї ж морфеми, утворюючи фонемні ряди" (1978). Морфонема -- це ряд фонем, що заміняють одна одну в межах тієї ж морфеми і представлені її аломорфами (ход-и-ти і ходж-у, крич-а-ти і крик-нути). Морфонеми д - дж, ч - к. розрізняють морфонеми регулярні і нерегулярні. Останні маємо в запозичених чи застарілих словах. 3. До морфонологічних явищ в українській мові належать: 1) морфонологічні чергування: ручний (к-ч перед - н-ий), перекручення (т - ч перед - енн-я); 2) усічення основи вихідного слова перед суфіксами: синтаксис - синтаксичний (скоротилося - ис-); 3) нарощення звуків: театрал - театральний (нарощення - аль - до суфікса - н-ий), рвати - зірвати (нарощення - і - до префікса з-); 4) суміщення (накладання) морфем: Тернопільщина (тернопільський + - ина), одеський (одесь + ський); 5) переміщення наголосу (заробіток - заробітчанський); 6) суміщення (накладання) морфем і морфонологічні чергування (фузія) моряк - моряцький; 7) усічення, накладання, чергування: чех - чеський; 8) усічення, нарощення, чергування, наголос: чотири - четверо; 9) інтерфіксація: Америка - америк-ан-ський.

Інтерфіксація -- морфонологічне явище, при якому на морфемному шві з'являється асемантична вставка.

Інтерфікс з'являється і тоді, коли на морфемному шві виникають стягнення морфем, неможливі в українській мові згідно з законами морфонології або нетипові для сучасної української мови. Інтерфікс не має значення, а лише виконує формальну функцію -- сприяє взаємопристосуванню морфем. Ідея виділення таких формальних відрізків належить М. Трубецькому. Існує дві точки зору на інтерфікс: 1) сполучна морфема, що з'єднує частини складного слова, 2) морфема без самостійного значення, що розташована між основою і словотворчою чи граматичною морфемою (див. Укр. Мова. Енциклопедія.) В українській мові налічують близько 30 інтерфіксів. Виділяють продуктивні і малопродуктивні інтерфікси.

Похожие статьи




Морфологія - Словотвір української мови

Предыдущая | Следующая