Формування вмінь і навичок словотворення як засіб мовленнєвого розвитку учнів: теоретичний аналіз проблеми
У статті розглянуто теоретичні аспекти проблеми мовленнєвого розвитку школярів у процесі засвоєння словотвірної системи української мови, доведено необхідність розробки грунтовної, продуманої методики формування словотвірних умінь і навичок учнів 5-9 класів.
Ключові слова: мовленнєвий розвиток, словотвірна система, мовленнєві помилки на рівні слова, процес словотворення.
Постановка проблеми. Пошуки шляхів і методів удосконалення процесу навчання української мови в загальноосвітніх навчальних закладах є актуальною проблемою. Адже мова -- це не тільки найважливіший засіб комунікації, а й засіб пізнання, накопичення й оформлення знань, збереження й розвитку національної культури, соціалізації особистості, основний виразник самобутньої національної психології. На сучасному етапі розвитку освіти навчання української мови має бути спрямоване на вдосконалення мовних навичок учнів на новому, більш високому рівні, що відповідає суспільним потребам, на розвиток мовлення, усвідомлення стильового розмаїття літературної мови.
Успішне формування та вдосконалення мовленнєвих умінь можливе за умови систематичної й цілеспрямованої роботи над формуванням особистості, яка володіє значним обсягом активного словника, розвиненим граматичним ладом, умінням користуватися синонімічними засобами, здатністю вибирати мовний засіб, що відповідає меті, умовам і змісту спілкування, надавати висловлюванню відповідного стилістичного забарвлення, усвідомлено добирати образні засоби, уникати помилок в усному й писемному мовленні. Ця робота має бути послідовною, базуватися на вивченні в єдності системи мовних одиниць і правил їх функціонування, процесі реалізації мовних одиниць у мовленнєвих актах, а також активізації внутрішніх резервів учнів: їхнього мислення та вже здобутих знань.
Вирішальну роль у формуванні всебічно розвиненої особистості відіграє мовленнєвий розвиток, адже саме від його рівня значною мірою залежить формування інтелекту, становлення базових якостей особистості, соціальної, комунікативної, інформаційної, технічної, технологічної компетенцій учнів, здатності самостійно та відповідально визначати свою позицію в суспільстві.
Мовленнєвий розвиток передбачає досконале володіння мовою, її нормами в процесі мовленнєвої діяльності. Саме розвиток мовленнєвої діяльності визначає розвиток мовлення, а не навпаки.
Aнaліз основних досліджень і публікaцій. Проблема мовленнєвого розвитку школярів не є новою. Її неодноразово досліджували класики наукової думки й продовжують досліджувати сучасні науковці, зокрема:
- - психологічні основи зв'язного мовлення (Б. Баєв, Л. Виготський, Г. Костюк, О. Лурія, С. Рубінштейн, І. Синиця та ін.); - психолінгвістичний компонент мовленнєвого розвитку особистості (М. Жинкін, І. Зимняя,
О. Леонтьєв, О. Соколов та ін.);
- - педагогічні основи формування вмінь і навичок зв'язного мовлення (Ф. Буслаєв, І. Срез - нєвський, В. Сухомлинський, К. Ушинський та ін.); - лінгвістичні основи розвитку мовлення учнів (М. Кочерган, Т. Ладиженська, О. Леута, Л. Мацько, М. Плющ, В. Русанівський, Л. Щерба та ін.); мовленнєвий школяр словотвірний український - підвищення мовленнєвої культури учнів (І. Білодід, Р. Будагов, В. Ващенко, В. Виноградов, Коваль, Л. Паламар, Є. Чак та ін.); - розвиток мовлення в різні періоди становлення особистості (дошкільний період -- О. Гвоздєв, Д. Ельконін, Є. Тихєєва та ін.; молодший шкільний вік -- М. Вашуленко, С. Дорошенко, М. Львів та ін.; середній шкільний вік -- О. Біляєв, Н. Голуб, С. Караман, М. Пентилюк, М. Рождє - ственський, О. Текучов, Г. Шелехова та ін.); - вирішення комунікативних завдань у процесі оволодіння мовним матеріалом (Т. Ладиженська, Мельничайко, І. Синиця, Л. Скуратівський, М. Стельмахович та ін.).
Методиці вдосконалення мовленнєвого розвитку учнів присвячено низку дисертаційних досліджень, що в різні роки здійснено на матеріалі російської та української мов. Лінгводидактичний аспект проблеми розвитку мовлення учнів основної школи аналізували Л. Шевцова, О. Милостива, Р. Мельникова, О. Мартинчук, О. Лобанчук, Р. Дружненко, Н. Мордовцева та ін.
Науковців цікавлять різні аспекти цієї проблеми: підвищення мовленнєвої культури учнів, розвиток мовлення в різні періоди становлення особистості, вирішення комунікативних завдань у процесі оволодіння мовним матеріалом та питання усвідомлення мовлення, формування "чуття мови" й ін.
Ретроспективний аналіз наукових джерел щодо мовленнєвого розвитку особистості засвідчив, що через усі наукові праці проходить думка про: 1) необхідність роботи з розвитку мовлення школярів у тісному взаємозв'язку з розвитком їх мислення; 2) зв'язок викладання української мови з українською літературою (це підкреслюється і в працях, і в посібниках практичного характеру); 3) роботу над словом у різних його аспектах, оскільки рівень мовленнєвої підготовки учнів залежить від засвоєння ними лексичного багатства української мови, володіння граматичними категоріями, літературними нормами, що забезпечує формування вмінь і навичок у різних видах мовленнєвої діяльності.
Видїлення не вирїшених рaнiше чaстин прoблеми. Водночас такий важливий аспект, як мовленнєвий розвиток учнів 5--9 класів у процесі вивчення словотвірної системи української мови, залишався досі поза увагою дослідників.
Метa стaттi -- обгрунтувати необхідність проведення науково-дослідної роботи, спрямованої на вивчення мовленнєвого розвитку учнів основної школи у процесі засвоєння словотвірної системи української мови.
Виклaд oснoвнoгo мaтерiaлу. Кожний рівень мови має свій вплив на мовленнєвий розвиток особистості. Особливе місце займає словотвір, оскільки на творенні слів сходяться різні підходи до усвідомлення лексики й граматики. Нові слова входять у лексику або внесенням назви для предмета чи явища, засвоєного з іншої мови, або утворенням назви за допомогою існуючих у мові засобів словотворення на базі слів (основ) української мови. До того ж одним із засобів збагачення словника є переосмислення семантики деяких слів, уживання слів у новому значенні, його розширення або звуження. Потреба в нових термінах, лексичних словосполученнях для вираження певних понять викликає творення нових слів відповідного словотвірного типу за існуючими словотвірними моделями. З іншого боку, кожний словотвірний тип пов'язаний із внутрішніми закономірностями розвитку української мови, її граматичної будови. Нові слова обов'язково оформляються за граматичними законами певної мови, підводяться під відповідні лексико-граматичні розряди (частини мови). Кожна частина мови має свої специфічні засоби словотворення, у різних частинах мови створюються неоднакові словотвірні моделі, використовуються своєрідні словотвірні типи. Морфологічні засоби входять у мовлення лише через синтаксичні одиниці -- словосполучення і речення, тому основою мовленнєвого розвитку в процесі засвоєння словотвірної системи української мови є її вивчення на синтаксичній основі.
Проблема розвитку мовлення школярів під час засвоєння словотвірної системи мови нерозривно пов'язана і з питанням функціональної стилістики, оскільки визначати словотвірні норми мовлення можна лише шляхом всебічного пізнання законів функціонування одиниць мови в її різноманітних проявах. А вивчення історії словотвору є не чим іншим, як дослідженням етимології слів. Етимологічний аналіз слова повинен відтворити найдавнішу структуру слова, тобто реконструювати первісну, словотвірну структуру, дійсний спосіб словотвору
Розділ "Словотвір" є складним для сприймання й усвідомлення його учнями. Словотвір -- це розділ мовознавства, що вивчає словотвірну систему мови, механізм творення слів на базі наявної в мові системи морфем і способів їх поєднання.
Словотвірна система має тісні зв'язки з іншими системами мови. Зв'язок з лексикою полягає в тому, що основна одиниця морфологічного рівня -- морфема -- використовується для творення одиниць лексико-семантичного рівня -- слів (лексем). Зв'язок з морфологією, полягає в тому, що словозміна й формотворення, частиномовний статус слів досягається за допомогою стандартних афіксів. Не можна не помітити зв'язку між словотвором і синтаксисом: такі синтаксичні процеси, як скорочення, опущення й поєднання ведуть до словотворення. Деякі мовознавці (зокрема, Ф. Буслаєв і О. Потебня) схильні вважати, що саме синтаксис слугує базою словотворення.
Теза про те, що сучасний процес навчання української мови вимагає створення умов, які забезпечують мовленнєвий розвиток учнів, є ключовою в нашій науковій розвідці і дає можливість підкреслити: вивчення словотвірної системи української мови учнями основної школи повинно здійснюватися на основі відповідного мовленнєвого досвіду.
Досліджуючи процес усвідомлення учнями словотвірної системи мови, науковці виділяють мовленнєві помилки на рівні слова, словосполучення, речення, тексту [1]. Наведемо приклади помилок на рівні слова, яких припускаються учні основної школи в усному й писемному мовленні:
- 1) орфографічні -- порушення загальноприйнятих правил передачі слів і форм їх на письмі; 2) словотвірні (порушення словотвірних норм сучасної української літературної мови):
- - неправильний прямий словотвір (попіл - попілу зам. Попелу; роздумливий зам. Задумливий); - неправильний зворотний словотвір (кучер (від Кучері); - замінний словотвір, що виявляється в заміні певної морфеми (поважити зам. Зважити); - створення неіснуючої похідної одиниці, яку не можна розглядати як оказіональну (рецен - зист зам. Рецензент);
- - іменників: а) утворення форми З. в. іменника - неістоти як іменника-істоти (бачу автомобіля Зам. Автомобіль); б) утворення форми З. в. іменника-істоти як іменника-неістоти (Побачив два ведмеді зам. Двох ведмедів); в) зміна роду в процесі утворення відмінкових форм (крихітна какаду зам. Крихітний, гостинний Батумі зам. Гостинне); г) утворення однини іменників, що вживаються тільки в множині, і навпаки (Литавр (від Литаври), Вугіль (від Вугілля). - прикметників: а) неправильний вибір повної й короткої форм (Чоловік був дуже повен зам. Повний); б) неправильне утворення форм ступенів порівняння (самий найкрасивіший, більш виразніше); в) неправильний вибір прикметників, пов'язаних зі збірними іменниками (Осінні листя Зам. Осіннє); - дієслів (коріння проросли зам. Проросло; наказ підписано директором зам. Підписав директор); - дієприслівників і дієприкметників (Їхавши автобусом; заходив швидко синіючий вечір); - займенників (другий раз зам. Іншого разу; Я впевнений, що доля випускників у своїх руках Зам. У їхніх руках) тощо;
- - уживання слова в невластивому йому значенні (Всі стіни були покриті інеєм зам. Вкриті; він був розкішний (зам. Жив у розкоші); - порушення лексико-семантичної сполучуваності слова (Небо стояло світле (Стояти у зн. Мати місце може тільки погода, спека); - приписування переносного значення слову (Стиль каже сам за себе зам. Говорить); - не розрізнення відтінків значень синонімів (у Першій частині Остап Вишня застосовує засоби сатири зам. Використовує); - сплутування значень паронімів (його брови дивовижно піднялися зам. Здивовано).
Уже кількісний перелік мовленнєвих помилок (далеко неповний, на жаль!) справляє невтішне враження. Причиною є те, що школярі не усвідомлюють значення слова й семантику морфем.
Оперуючи морфемами, учні часто не звертають уваги на їхнє наповнення, не враховують властивості значущих частин під час поділу слова на склади та в процесі з'ясування граматичних ознак слова. Так виникають помилки, які спотворюють не тільки морфемний склад слова, але й семантичну його суть.
Від якості роботи над процесом словотворення залежить мовленнєвий розвиток школярів. Тому, основна мета роботи в процесі вивчення словотвору полягає не тільки в тому, щоб сформувати вміння морфемного й словотвірного розбору слова, але й у розвитку здатності більш високого рівня: уміння орієнтуватися в структурі слова, миттєво розпізнаючи ті морфеми, які визначають хід і результат мовного аналізу, спрямованого на вирішення конкретного завдання.
Досить важливо знайти ефективні прийоми, за допомогою яких (на основному етапі вивчення української мови) можна активізувати морфемний канал сприйняття слова, тобто підняти морфемну структуру слова на рівень актуального її усвідомлення учнями. Це припускає в першу чергу наявність розвинутої здатності розрізняти у словоформі різні типи мовних значень, що виражаються морфемами.
Оволодіння засобами словотворення української мови сприяє збагаченню словникового запасу учнів, полегшує розуміння невивчених похідних слів на основі знайомих кореневих і афіксальних морфем.
Вивчення словотвірної системи спрямовується й на те, щоб школярі усвідомили різницю міжсловозміною і словотворенням, навчилися розрізняти морфологічні й неморфологічні способи творення слів, поглибили знання про зв'язок словотворення з лексикою і морфологією. Необхідно досягати розуміння учнями того, що в результаті словотворення з'являється слово з новим лексичним значенням, що кожне нове слово оформляється як та чи інша частина мови, що в системі кожної частини мови є свої особливості словотворення.
Визначаючи за формою слова його граматичну функцію, учні краще орієнтуються в ситуації спілкування, розвивають мовне чуття. Знання структури лексичних одиниць, основних словотворчих моделей і семантики морфем формує навички вживання похідних лексем різної складності в самостійних висловлюваннях. Усе це істотно збагачує філологічний досвід учнів, розширює їхні мовні можливості, сприяє мовленнєвому розвитку.
Виснoвки і пропозиції. Проведений аналіз наукової літератури дав можливість з'ясувати специфіку системи словотворення української мови, виділити особливості її засвоєння учнями основної школи.
У контексті вищезазначеного, першорядного значення у вивченні словотвору набуває комплексна презентація словотвірного мовного матеріалу, яка охоплює лексичний, словотвірний, морфологічний і відповідно синтаксичний рівні.
Відтак, недостатнє теоретичне (і практичне) опрацювання аналізованої нами проблеми, невідповідність мовлення випускників загальноосвітньої школи нормам літературної мови, відсутність спеціальних досліджень, недостатня дієвість традиційних методик щодо розвитку мовлення школярів переконують у необхідності звернути належну увагу на мовленнєвий розвиток учнів основної школи в процесі вивчення словотвірної системи української мови. Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження полягають у проведенні науково-дослідної роботи з метою створення експериментальної методики мовленнєвого розвитку учнів основної школи засобами словотворення.
Список літератури
- 1. Бутакова Л. О. Опыт классификации ошибок, свойственной письменной речи / Л. Бутакова // Вестник Омского университета. - 1998. - Вып. 2. - С. 72-75. 2. Єрмоленко С. Культура мови і мовні ідеали суспільства / С. Єрмоленко // Актуальні проблеми сучасної філології. Мовознавчі студії: зб. наук. праць. - 2010. - Вип. 18. - С. 90-94. 3. Пентилюк М. І. Методика навчання української мови в середніх освітніх закладах: підручник / [Пенти - люк М. І., Карман С. О., Горошкіна О. М. та ін.]; за ред. М. І. Пентилюк. - К.: Ленвіт, 2005. - 400 с. 4. Пентилюк М. Концептуальні засади комунікативної методики навчання української мови / М. Пентилюк, О. Горошкіна, А. Нікітіна // Українська мова і література в школі. - 2006. - № 1. - С. 15-20.
Похожие статьи
-
Способи словотворення. Види морфологічного творення слів - Словотвір української мови
Теоретичні питання: Cловотвір українська мова морфеміка 1. Поняття про спосіб словотворення. 2. Класифікація способів словотворення. 3. Афіксація і її...
-
Підготовка учнів до конкурсів та олімпіад
1. Завдання з української мови для підготовки учнів 9-го класу до участі у Всеукраїнській учнівській олімпіаді 1. Висловіть свої думки з приводу вислову...
-
Особливості словотворення неологізмів в англійському політичному дискурсі
У статті досліджено шляхи оновлення мови політичного дискурсу та особливості словотворення неологізмів в сучасному англійському політичному дискурсі. На...
-
Зосереджуючись на милозвучності української мови, ми вирішили поставити наступні завдання: 1. визначити конкретні фонетичні параметри, які сприяють...
-
Аналіз досліджень і публікацій з проблеми лінгвостилістичного аналізу сучасної англомовної поетики На початку ХХІ століття найбільш плідні результати...
-
Мови радянських етнічних громад у добу реформування граматики: проблеми розвитку, напрямки змін
Мови радянських етнічних громад у добу реформування граматики: проблеми розвитку, напрямки змін Постанова ВУЦВК та РНК УСРР "Про заходи забезпечення...
-
Посібник одразу привертає увагу читача, оскільки вирізняється універсальністю призначення: допомагає зрозуміти, що таке фразеологічна одиниця як об'єкт...
-
Морфеміка як розділ словотвору - Словотвір української мови
План 1. Вступ. Основні розділи словотвору 2. Морфеміка як мінімальна значуща одиниця мови 3. Морфема у співвідношенні з іншими одиницями мови 4. Морфема...
-
Морфемна структура слова - Словотвір української мови
План 1. Поняття морфемної структури слова 2. Основа слова, її характеристика 3. Подільність основ 4. Ступені подільності основ Література: 1. Вакарюк Л.,...
-
Молодіжний комп'ютерний сленг - Молодіжний сленг як мовне явище
Сленг найчастіше залежить від соціального статусу людей, що його вживають, їхньої національности, професі. Однак він завжди відрізняється більшою...
-
Стан української мови в Україні
ІV. Українська мова - національне надбання українського суспільства. Дехто вважає мову лише засобом порозуміння між людьми. Насправді ж вона має дуже...
-
Словотворення Олеся Гончара - Мовний світ української поезії
Знаковим явищем в історії української літературної мови є творчість Олеся Гончара. Краса художнього слова й подих нашої доби поєдналися в ній. Мова...
-
Текстологічний аналіз та його основні функціональні стилі
Поняття "структура тексту" нині перебуває у центрі уваги текстологів. Адже від результативності дослідження структури тексту залежить розв'язання цілої...
-
Зазначений утилітаризм відношення до перекладу мав ряд наслідків. По-перше, уявлялося не настільки важливим дотримання принципу перекладати з оригіналу,...
-
Анотація - Лінгводидактичний аналіз тексту посібника як засіб навчання студентів-філологів
У статті висвітлено питання методики лінгводидактичного аналізу тексту посібника на заняттях зі студентами-філологами - майбутніми вчителями української...
-
Отже, проведення лінгводидактичного аналізу тексту посібника на заняттях зі студентами-філологами спрямоване на усвідомлення дидактичного потенціалу...
-
Постановка проблеми . Аналіз тексту як лінгводидактичне явище постійно привертає увагу науковців, що зумовлено невичерпним навчально-виховним потенціалом...
-
Іван Огнієнко як невтомний сівач на українознавчій ниві
Нині, в давно очікувану добу духовного й національного відродження, ми маємо все більше можливостей неупереджено й розважливо поміркувати над багатьма...
-
Підготовка -- найважливіший етап у створенні документа. Основні принципи, яких слід дотримуватися при укладанні текстів службових документі. Серед них -...
-
Термінологія та її розвиток - Використання термінів та професіоналізмів у сучасній українській мові
Уперше проблему системності термінологічної лексики порушив у своїх працях Д. Є. Лотте. Термінологія не постає відразу, а твориться самим життям упродовж...
-
Комунікативна розминка. Кожна зустріч з деревом, із квіткою пробуджує в нас нові сили й водночас нагадує, що всі ми - діти нашої...
-
Висновки - З'ясування ролі неолексем як комунікативних одиниць у поетичному мовленні
1. Усі слова певної мови становлять її повний склад, тобто лексику. У лексиці знаходять відображення зміни, що відбуваються в житті нашого суспільства,...
-
Вступ - Використання термінів та професіоналізмів у сучасній українській мові
Розвиток мовлення майбутніх професіоналів будь-якої галузі починається із збагачення їхнього словникового запасу. Чим більший лексичний запас студента,...
-
Історичні зміни в морфемній структурі слова - Словотвір української мови
План 1. Основні причини історичних змін. 2. Спрощення. 3. Перерозклад. 4. Ускладнення та декореляція. 5. Морфемний та етимологічний аналіз. Література:...
-
Вступ - Життя і творчість Івана Франка
Іванові Яковичу Франкові належить, либонь, найпочесніше право представляти Україну в "галереї найвищих інтелектуальних досягнень" народів світу. Віддаючи...
-
Теоретичні аспекти офіційно-ділового дискурсу
Теоретичні аспекти офіційно-ділового дискурсу Постановка проблеми. Розширення й поглиблення ділових контактів як усередині держави, так і на міжнародному...
-
Українська мова в світі - Українська мова в світі
За деякими даними по всьому світу загалом проживає близько 86 мільйонів українців, колишніх мігрантів ті їхніх нащадків. А це вдвічі більше, ніж...
-
Лінгвопсихологічні особливості письма - Методика навчання арабського письма на початковому етапі
З точки зору психології процес протікання писемного мовлення є важким і різноманітним. Писемне мовлення як спосіб формування та формулювання думок...
-
Історичні свідчення милозвучності української мови - Засоби милозвучності української мови
Те, що українська мова відзначається особливою милозвучністю, відомо здавна, і, здається, ніхто не сумнівається в цьому тепер, хоч найменше можуть про це...
-
Проблема передачі термінів - Роль Петра І для розвитку перекладу в Росії та в Україні у XVIII ст
Як вже зазначалося, для перекладачів Петровської епохи, що займалися переважно перекладом науково-технічної та спеціальної літератури, особливу...
-
Безафіксні способи словотворення - Словотвір української мови
Теоретичні питання: 1. Нульсуфіксальний спосіб (усічення). 2. Осново - і словоскладання. 3. Абревіація. Література: 1. В. О. Горпинич. Українська...
-
Теоретичні питання: 1. Суфіксально-префіксальний спосіб словотворення. 2. Суфіксально-постфіксальний спосіб. 3. Префіксально-постфіксальний спосіб. 4....
-
Підготовка учнів до життя, трудової та творчої діяльності закладається у загальноосвітній школі. Для цього процесу навчання організаційна методика уроку...
-
Бережний Василь Павлович, який є автором повісті "Археоскрипт" - український письменник і журналіст. Писати й друкуватися він почав у 1938 році,...
-
Аналіз художнього тексту як необхідний різновид науково-навчальної діяльності у системі шкільної освіти Текст як об'єкт художнього аналізу привертав...
-
Українська літературна мова: формування, норми, функції та стилі. Ділова українська мова
Мова - суспільне явище, що виникає, розвивається, живе й функціонує в суспільстві, оскільки є засобом спілкування людини. Мова - це витвір історії...
-
Вступ - Роль Петра І для розвитку перекладу в Росії та в Україні у XVIII ст
Завдяки Петру І XVIII в став переломним для перекладу. Петро І здійснив величезний ривок у розвитку всіх областей перекладу, відходячи від православної...
-
Як прозаїк Борис Грінченко - автор близько півсотні оповідань і нарисів, кількох повістей, зокрема "Серед темної ночі" та "Під тихими вербами". У малій...
-
Сполучник - Морфологічні норми текстів документів
Сполучником називається службова частина мови, яка вживається для зв'язку однорідних членів речення, частин складного речення та складових частин тексту....
-
Максим Рильський, як теоретик перекладу
В особі Максима Тадейовича Рильського органічно поєднувалися поет і вчений, талановитий перекладач і вдумливий теоретик перекладу. Деякі з його положень...
Формування вмінь і навичок словотворення як засіб мовленнєвого розвитку учнів: теоретичний аналіз проблеми