Прийменник, вигук, частка


Комунікативна розминка.

Кожна зустріч з деревом, із квіткою пробуджує в нас нові сили й водночас нагадує, що всі ми - діти нашої матінки-природи...Відомому українському поету Олександру Олесю дитинство згадувалося "суцільною казкою природи", де в бабусиному саду "малими ласували соковитими абрикосами". У роменської бабусі майбутньому письменнику Борису Антоненку-Давидовичу "... завжди пахло м'ятою і любистком, коло хати чекав садок із сливками та грушками, якими бабуся частувала..., на клуні жив лелека, а за клунею - хащі бузини, де добре ховатися". А поет Микола Сингаївський зізнавався, що рядки його поезії і прози народжені "з трави, гаїв і перелісків, віковічних зеленошумних борів і поліських озер, невеличких річок і льоноцвітних ланів, житніх перепелиних вечорів і жайворонкових світанків".

Отже, "...якщо комусь i варто вклонитися, то насамперед рослинi, вiд неї людина черпає все необхідне для життя...". А яка ваша думка стосовно цього? Обговоріть цю проблему в класі, залучивши до своїх міркувань вірші і спогади письменників про природу.

? Пізнання світу починається з добра, природа ж, рослинний світ зокрема, і є отим добротворцем для людини, якого вона шанувала й обожнювала в усі часи. Як ця ідея знаходить вияв у тексті, що поданий нижче?

Прикладом якого стилю і типу мовлення є текст?

Назвіть службові частини мови. Яка їхня смислова і стилістична функція в цьому уривку?

Прочитайте текст без прийменників, сполучників, часток. Чи зберігається в такому випадку зв'язок між словами? Чому? Випишіть слова, написані через риску, поясніть їх правопис. Яка роль прийменників у тексті? Випишіть прийменники, визначте, з якими частинами мови, в якому відмінку вони вживаються та які відношення виражають (просторові, часові, причинові, мети тощо).

Поясніть правопис виділених прийменників.

Людина починається з любові. А любов виростає з дитинства. Чарівне це слово знаємо з/малечку, навчилися вимовляти його З/поміж перших слів, дорожити ним, як молитвою. Але не пригадаємо тієї часиночки, коли воно вперше засяяло в душі і наповнило її ясною хвилею добра. Бо чи ж дано запам'ятати ту благодатну мить, коли білими крилами чистоти війнула над нами колискова або перший раз усміхнулася нам мама, коли блиснуло у небі сонце, і земля постелилася для першого найпершого кроку.

Ні, і тиха колисанка, і святий образ мами, і сонце в блакитному небі, і земля - все це дається, як найдорожчий дарунок світу, і приходить у життя не/помітно, як являється у всій своїй красі і силі любов.

І все/ ж /таки настає та добра година, коли витворюється велике диво, - на чистих берегах дитинства в/раз виринає перший знак життя і на увесь вік западає в небеса пам'яті. Вертаєшся до того відліку з/ далини літ, як до райської пристані за блакитно-сонячними серпанками, що ледь мріють По/між просторів - у зовсім іншому, казково-пісенному світі, і в дивному передчутті бачиш той чарівний знак так близько...Така вже дивовина людської долі, що на берегах дитинства найперше запам'ятовуємо не сонце в його сліпучому сяйві, не обшир неба, а дерево біля хати, гілку По/при шибки або квітку - чи зросла вона в саду, чи вигаптована морозом на віконному склі...

Людина починається з любові. А любов виростає з дитинства.

Виростає з лагідного дотику маминих рук і ласкавого маминого слова, з тихої колискової і веселки в небі, з квітки і вишні або яблуні під вікному, бо в квітці і в дереві так багато добра до людини, що, раз торкнувшись цнотливої дитячої душі, воно В/продовж цілого життя зоріє, як неопалима купина (Я. Гоян "Душа природи, душа добра...").

Прийменник - це службова частина мови, яка разом з непрямими відмінками оформляє залежність одного повнозначного слова від іншого у словосполученні чи реченні.

Прийменники належать до категорії найбільш частотних слів у текстах різних стилів. Наявність у мовленні прийменників вказує на такі якості мовленнєвої культури, як точність, чистота, граматична правильність, виразність, логічність, послідовність.

Прийменники служать одним із засобів вираження синтаксичних відношень між словами: Просторових (росте в полі, йде до хати, книжка на столі, учні біля школи); Часових (з того часу, під час сніданку, без п'ятнадцяти хвилин дванадцята година, завдання на тиждень); Причинових (плакати від болю, дякуючи вам, з огляду на обставини, внаслідок неврожаю); Об'єктних (взятися за роботу, питати про школу, додати до суми, одягти на голову); відношень Мети (піти по воду, прийти на поміч, залишити про всяк випадок, заради життя); Способу дії (сказати по правді, зробити з охотою, пірнути з головою, узятися під боки) Тощо.

Кожний прийменник має визначене коло зв'язку з відповідними відмінками і виражає певні відношення тільки з відповідною формою.

Таблиця - Зв'язок Прийменників з Відмінками

Відмінки

Приклади

Род.

Знах.

Орудн.

Місц.

Без

-

-

-

Хто я - Без друга й брата? (Жил.).

Біля

-

-

-

Біля стерна сидів командир (Ян.).

Від

-

-

-

А ключі Від щастя у наших руках (Ст.).

Для

-

-

-

О земле! Будь навік такою Для серця, для очей Моїх (Рил.).

До

-

-

-

Рідна хата завжди тягне До себе (Зб.).

З-за

(із-за)

-

-

-

Із-за лісу, з-за туману місяць випливає (Шевч.).

З-під

-

-

-

З-під коріння липи било джерело погожої води (Фр.).

Проти

-

-

-

До кінця свого віку Джеря був Проти панів (Неч.-Лев.).

Серед

-

-

-

Там, де пісня туги розливалась Серед нив, повен сили і напруги зеленіє колектив (Рил.).

-

Над

-

-

Над ліси підносилися рицарські списи (Баж.).

-

-

Над

-

На заході Над лісами холоне і важчає мідь хмарин (Ст.).

-

Під

-

-

Під гуркіт поїздів, як і тепер, Дніпро відіб'є одинокі хмари (Сос.).

-

-

Під

-

В славнім місті Під Хотином, гей, гей, у потоку, б'ється турок із москалем більше як півроку (Нар. тв.).

-

Перед

-

-

Хмельницький мовчав, поринувши зором Перед себе (Риб.).

-

-

Перед

-

Ранок гув поїздами, як сурмами Перед боєм (Мал.).

-

Поза

-

-

Холодок поліз мені Поза комір (Ян.).

-

-

Поза

-

Бій гримів Поза горою (Перв.).

-

На

-

-

Не На слова дивися, а на роботу (Нар. тв.).

-

-

-

На

На шляху Поступу ми лиш каменярі (Фр.).

-

О (об)

-

-

Завтра Об одинадцяту В Павловському парку на мене чекатиме інженер (См.).

-

По

-

-

На розлогих артільних ланах гуде трактор, ведучи за собою По три, чотири сівалки (Вишн.).

-

-

-

По

Замайоріли По полю різнокольорові маки (О. В.).

З

-

-

-

Ясне намисто З кришталю грає і ряхтить усюди (Л. Укр.).

-

З

-

-

З'їв кусочок З Воловий носочок та м'якушки З шапку (Нар. тв.).

-

-

З

-

Ми З тобою просто - ти і я (Сим.).

За

-

-

-

За царя не бачили часом і сухаря (Нар. тв.).

-

За

-

-

Як ти За мир - мобілізуй же сили! (Тич.).

-

-

За

-

В далечінь холодну без жалю За літом Синьоока осінь іде Навмання (Сос.).

Між

-

-

-

Я теж з полком чужиною ходив Між Зоряних Міст і незораних Нив (Мал.).

Між

-

-

Посадили рожу Між будяки (Нар. тв.).

-

Між

-

І війнуло радістю Між ними (Рил.).

В (у)

-

-

-

Найкраща пора у людини - кохання

(Ст.).

В (у)

-

-

Я закоханий палко, без міри У небачену Вроду твою (Сим.).

-

-

-

В (у)

Купається В сонці трава, купається сонце В траві (Др.).

Зверніть увагу!

Як правильно: відповідно до чи у відповідності з?

Прийменник Відповідно вживається з родовим відмінком іменника у сполученні з прийменником До: відповідно до наказу, відповідно до змін, відповідно до програми. Типова для офіційно-ділового стилю.

Прийменникової сполуки У відповідності з в українській літературній мові немає -- це калька з російського В соответствии.

? Прочитайте подані словосполучення. Чи є відмінність у їх змісті? У чому вона виявляється? З якими прийменниками можуть теж уживатися такі сполучення слів? Побудуйте діалоги "Поділюсь новиною", використовуючи різні групи поданих словосполучень.

Пройшов на вулицю -- пройшов через вулицю; показувати книжку -- показувати на книжку; розповідати новини -- розповідати про новини; заплітати косу -- заплітати в косу; заховати зошити -- заховати в зошити; стояти перед столом - святкувати за столом, сховатися під столом - висить над столом; почепити над вікном - почепити перед вікном; сховати у шафі - сховати під шафою.

? Прочитайте речення. Визначте прийменники за походженням і морфологічним складом. Скористайтеся при потребі таблицею.

Випишіть речення, в яких наявний перехід повнозначних частин мови у прийменники.

1. В таку добу, під горою, біля того гаю, Щось чорніє над водою, щось біле блукає; По діброві вітер виє... Край дороги гне тополю До самого долу (Шевч.). 2. Стародавнє село Тухля - се була велика гірська оселя з двома чи трьома присілками, всього коло півтори тисячі душ (Фр.). 3. Земле, думами своїми навантаж мене до краю, ніби зернами тугими щонайкращого врожаю (Синг.). 4. Кипариси од ночі і до ранку все шумлять і шумлять навкруги (Сос.). 5. Чи то під впливом прощання й Соломіїних сліз, чи внаслідок реакції по пережитих турботах, його огорнув жаль (Коц.). 6. При щирості між людьми, при глибокій і міцній симпатії ніякий риск не страшний! (Леся Укр.). 7. І до кінця свого віку Джеря йшов проти панів (Неч.-Лев.). 8. Всупереч сподіванням, старшину не здивувало таке призначення (Гонч.). 9. Це буде мій твір, може, кращий за ті, які читали люди (Коц.). 10. Мені аж страшно, як згадаю Оту хатину край села (Шевч.). 11. Із-за лісу, з-за туману місяць випливає (Шевч.). 12. Хлопчик відразу увійшов у дружнє коло своїх ровесників (Цюп.). 13. Вицвіли в матері очі від чекання (Довж.). 14. Прямо насупроти школи стояв будиночок для вчителів (Ст.). 15. Вона й досі так любить свого чоловіка, що ладна все зробити не заради свого видужання, а заради нього (Ст.). 16. Вдихаю все тепло своє у слово Із вірою, що холод промине, Зійдуть сніги -- і мова пролісково Усім сліпцям прозрінням спалахне (В. Гей). 17. Навгороді коло броду барвінок не сходить (Шевч.). 18. Він стояв, а хвиля гралась навкруги нього (Коц.). 19. А я піду на край світа... (Шевч.). 20. Я славлю життя людей, що діють навколо мене (Довж.).

Таблиця - Прийменники за походженням

Прийменники

Приклади

Первинні (Не мають у мові співвідносних повнозначних слів)

Такі прийменники здебільшого багатозначні: вживаються з кількома відмінками і виражають різні синтаксичні зв'язки, наприклад: В, з, за, між та ін., кожний з них об'єднує різноманітні значення.

На, у (в), за, від (од), над, до, без, для, з, між, крізь, під, по, при, ради, через, Біля, Окрім, перед,

Вторинні (утворилися від різних частин мови, від слів з конкретним лексичним значенням порівняно недавно)

Близько, спереду, поперек, іззаду, посеред та ін.

Прислівникові

Близько, всупереч, вздовж, подовж, вслід, довкола, навкруги, неподалеку, осторонь та ін.

Відіменні

Край, кругом, шляхом, з нагоди, на випадок і ін.

Віддієслівні /дієприслівникові

Зважаючи на, виключаючи, незважаючи на.

? Вас запросили на літературний вечір "Я і природа". Прочитайте вірш попереднього учасника. Тепер черга за вами. Підготуйте короткий виступ, використайте в ньому слова, які б виступали: а) прийменниками; б) повнозначними частинами мови.

Не запізніться, люди...

У нас царів природи не буває,

Природа - над всіма царями цар,

Усіх живих вона переживає,

Споконвіків цінуймо її дар.

Не запізніться, люди, усвідомте

Себе лише частиною природи.

Людське життя існує в світі доти,

Доки живуть планета, сонце, води (Галина Гуржій).

? Зі словом "край" складіть не менше чотирьох речень, в яких розкривалися б різні значення цього слова: а) "край" -- регіон, частина території; б) "край" -- "відріж" (дієслово); в) "край" -- "межа"; г) "край" як прийменник.

Відредагуйте подані словосполучення, де це потрібно. Назвіть причини порушень.

Зроблено по всім правилам; був відсутній із-за хвороби; книжка написана на українській мові; по травень включно; урок починається у вісім годин; виглянув без вікно; по моїй вині; виняток з правил; змагання по футболу; одяг для свята; прийшов в вівторок; по закінченні школи; при житті письменника; розповісти відповідно з програмою.

Зверніть увагу

"Із-за хвороби" чи "через хворобу"?

Складний прийменник "із-за" (видозміна прийменника "з-за") позначає просторові відношення і вживається на позначення спрямування руху, дії з протилежного або зворотного боку та на позначення зміни місцеположення, прим.: "Із-за лісу, з-за туману Місяць випливає, Червоніє, круглолиций, Горить, а не сяє" (Т. Шевченко).

Коли ж ідеться про причинові відносини, в українській мові (на відміну від російської) прийменник "із-за" не вживається.

Тому-то правильно сказати "Через хворобу" (а не "із-за хвороби"), "через тебе" (а не "із-за тебе"), "через ревнощі" (а не "із-за ревнощів"), "через це" (а не "із-за цього") та ін.

? Запишіть прийменники у три колонки за будовою (прості, складні, складені). Складіть службову записку, використовуючи підкреслені слова.

Заради, над, з-перед, між, Напередодні, Крім, серед, У відношенні до, крізь, побіля, в плані, просто, осторонь, зі, близько, У зв'язку з, наприкінці, Згідно з, поза, з-проміж, слідом за, довкруг, об, починаючи від, після, вглиб, ради, паралельно з, піді, замість, на чолі, задля, в напрямі до, виключаючи, за, в силу, неподалік від, щодо.

За структурними ознаками та морфологічною будовою розрізняються прийменники:

Прості - ті, що з однією кореневою основою (За, перед, на, коло, між, з, до, над, через та ін.). Сюди належать усі первинні прийменники та деякі вторинні: Коло, край, круг, кінець та ін;

Складні - ті, що утворені з двох чи більше первинних прийменників (Поверх, заради, поза, щодо, повз, із-за, поміж, із-під, з-поперед, з-поміж та ін.). Їх творення можна зобразити так:

Складені - ті, що утворилися з різних категорій повнозначних слів і прийменників (У напрямі до, незважаючи на, слідом за, згідно з, під час, з метою, У зв'язку з, в напрямі та ін.). Наприклад: На рівні з вікном тьмяно біліли припорошені пилом розквітлі акації (Гонч.).

Складні прийменники належать до розряду первинних, складені - до вторинних.

    ? Запишіть сполучення слів у три колонки залежно від того, як пишеться частина, що в дужках:
      1) разом; 2) окремо; 3) через дефіс. З виділеними сполучення слів складіть коротке оповідання.

Зорі дивляться (з) гори, струмок збігає (з) гори; жити (по) новому, їхали (по) новому мосту; (При) Карпатський край; сонце заглянуло (в) останнє вікно, побачитися (в) останнє; З (за) дерева з'явилася тінь; ми росли (в) купі, (в) купі пшениці; (з) середини почувся крик, (з) середини доповіді; стояв (з) боку, (з) боку Дністра; канікули (по) перше лютого, (по) перше і (по) друге; (зо) зла кинути; (зі) мною поряд; Був немов (уві) сні.

Таблиця - Правопис прийменників

Разом

Через дефіс

Окремо

    А) складні прийменники, утворені сполученням одного або двох (іноді - трьох) прийменників із будь-якою частиною мови: внаслідок (унаслідок), вподовж (уподовж), напередодні, наприкінці, щодо Та ін.; Б) складні прийменники, утворені з двох простих прийменників: Задля, заради, навпроти, окрім, поза, поміж, посеред, проміж, поперед Та ін.

Складні прийменники з початковими З-, із-: з-за (із-за), з-над, з-перед, з-під (із-під), з-поза, з-проміж, з-поміж, з-попід, з-посеред.

Складені прийменники, що утворені із самостійних частин мови й прийменників: У зв'язку з, згідно з, залежно від, на шляху до, незважаючи на, під час, під кінець, що ж до, в напрямі до, в результаті, в силу, поряд з, у відношенні до Та ін.

Запам'ятаймо!

Прийменник Внаслідок (пишеться разом) і прийменникова сполука В результаті (пишеться окремо) взаємозамінні, пор.: Внаслідок (у результаті) реакції, вибуху, пожежі, аварії, перевантаження, процесу, обговорення та ін. Обидва прийменники типові для книжних стилів.

? Прочитайте поданий текст. До якого функціонального стилю він належить? Відредагуйте цей текст. Знайдіть у ньому прийменники. Які вони за походженням і структурою? Замініть виділені прийменникові сполучення, дібрані автором, синонімічними. Дослідіть, чи змінюється відтінок висловлювання у кожному конкретному випадку. Вмотивуйте авторський вибір.

На наш погляд, серед дерев вирізняється верба. Таких дерев або кущів із гнучким гіллям, цілісними листками та зібраними в сережки квітками, за повідомленням екологів, на всій земній кулі налічується понад п'ятисот видів.

В Україні, з огляду на сучасну ситуацію, серед тридцяти видів найпоширенішими вважають вербу білу, верба ламку, верба гостролисту. Зважаючи на сказане, зупинимося детальніше на вербах, що ростуть на Сумщині. До уваги любителів природи, зазначимо, що в селі Кам'янка Середино-Будського району Сумської області росте верба Сиза. Це, з точки зору природознавців, невеликий кущ до двох метрів, вирізняється сизою, із свинцевим відливом листком. У селах Глухівського району Сумської області біля річок зустрічається лапландська верба, яка приваблює густим білим опушенням своїх листків.

Деякі прийменники мають виразно виражене стилістичне забарвлення, що визначає і сферу вживання словосполучень, до складу яких вони входять. Так, похідні складені прийменники типу На думку, на наш погляд, з точки зору, за повідомленням, зважаючи на сказане, Які за своєю природою сприяють логічній послідовності викладу змісту наукової інформації, характерні для наукового стилю. У мові ділових паперів також є набір усталених прийменникових сполучень, покликаних обслуговувати адміністративно-виробничі ситуації: По лінії, з боку, в напрямку, з метою, до уваги, у зв'язку з тим, з огляду на те, з приводу Тощо.

З'ясуйте, на що вказує прийменник На У наведених словосполученнях. Поясніть, у чому полягає багатозначність прийменників.

Покласти на стіл; вийти на люди; легко на душі; повернутися на світанку; багато зазнати на віку; на шаблях битися; вибачайте на цьому слові; зосередитись на чомусь.

? Прочитайте текст. Про які історичні події згадується в ньому? Що вам відомо про ці часи? Чому, на вашу думку, могла статися така трагедія? Поміркуйте, чому розповідь має таку назву?

Випишіть з тексту прийменники, визначте, які з них є синонімами. Синонімічні ряди прийменників доповніть власними прикладами. При потребі зверніться до довідки, що подана нижче. Поясніть, до якої групи за походженням належить кожен прийменник.

Підготуйте лінгвістичне повідомлення "Синонімія прийменників".

Яничарів дуб

Неподалік величезного яру стоїть старезний дуб. Дуже давно побіля нього жила вдовиця, а в неї - двоє діток. І горе було в тім, що в нашім краї тоді панували турки, яким належало сплачувати податок кров'ю. Щороку відбирали від матерів малолітніх дітей. Везли з України на чужину, примушували забувати рідну мову, виховували з них яничар-солдат...

То ж мати-вдовиця завжди поруч себе тримала сина. Та ж не вчула, як нагрянула біда. Стогін, крики доносилися із села на околицю. Вона схопила синочка на руки і кинулася ховатися з двору. Та було пізно. У двір шалено ввірвався яничари, ударив жінку нагаєм і вихопив з рук дитину...

Поминув час. Уже донька підросла, заміж вийшла, народила сина. І ще семи років не виповнилося дитині, як повторилася лиходійна історія. Знову яничар, знову смерть, тільки вбив він молоду матір. У цю мить вибігла з хати вдовиця, заридала, як та чайка, забилася об землю. І яничари ну стало не по собі. Йому здалося, що десь він чув цей голос, десь бачив цю хатинку. І раптом упізнав у жінці свою матір. Кинувся до неї, ламаною мовою, напівзабутими словами. І жінка впізнала. Це ж її син, забраний давно-давно в неволю.

- Мамо, а кому ж я причинив зло? - з розпачем закричав син.

Розридалася мати побіля сина:

    - Синку, ти вбив свою сестру. - То ж призначте мені кару за це, - мовив син з глибоким сумом. - Не суддя я тобі, сину. Сам вибери собі кару... промовила крізь сльози вдова.

Взяв яничари аркан і прийняв смерть коло дуба. Ще й тепер росте над яром цей дуб. Він повідує нащадкам страшну історію, він учить мудрості, застерігає від лиха (О. Чорний).

Довідка

У сучасній українській мові прийменникові конструкції складають чи не найбільшу групу синтаксичних синонімів.

Серед уживаних - прийменник Біля. Один синонімічний ряд із цим прийменником складають такі прийменники: При, Коло, Поруч, поряд, побіля. Наприклад: Ой у лузі та ще й При Березі червона калина (Нар. тв.); Чорне курчаве волосся, заквітчане польовими квітами, чудно вилося Коло білого чола (Мирн.); Чому смуток З тобою Поруч Часто ходить у світлі дні (Сим.).

Виявляють себе як синоніми часові прийменники на - у (в), наприклад: І блідий місяць На ту пору із хмари де-де виглядав; В таку добу під горою... щось біле блукає (Шевч.).

Часові прийменникові конструкції з прийменниками До І Перед виражають момент чи відрізок часу, який передує іншому моментові, наприклад: Встала До схід сонця - встала Перед сходом сонця.

Час початку дії виражається в українській мові двома прийменниками З Та Від (од), наприклад: З початку літа - Від початку літа; А час завершення дії - По І До, наприклад: Не заплатив По травень - заплатив До травня.

Синонімічні ряди створюють прийменники Для - на (Приготували Для продажу - приготували На продаж), по - за (пішов По молоко - За молоком), ради (заради) - задля - для (будую Ради дитини - Задля дитини - Для дитини), на - про (бережу На Всякий випадок - Про Всякий випадок) Тощо.

? Перекладіть словосполучення. Зверіть увагу, що російським конструкціям з прийменником По В українській мові відповідають сполучення з прийменниками По, за, з, на, у(в), для, через. Перевірте правильність перекладу за допомогою словника.

Товарищ по школе; дежурный по вокзалу; экономист по образованию; по многим причинам; исследование по физике; похожий по вкусу; называть по имени и по отчеству; по всем правилам; по выходным дням; старший по возрасту.

У словосполученнях із прийменниками виявляється національна специфіка мови. Так, щоб висловити мету дії, в українській мові треба вживати конструкції з прийменником По: піти по воду (а не За водою, Бо цей зворот означає Услід, Як Піти за сестрою); щоб означити вид діяльності, усталилося вживання прийменника З, А не По: майстер спорту з веслування, заступник директора з навчальної частини Та ін.

Прийменники можуть істотно впливати на зміст цілого вислову, а іноді робити його діаметрально протилежним: До -- після: з'явитися до опівночі -- з'явитися після опівночі; за -- проти: виступати за брата -- виступати проти брата; на -- з: прийти на нараду -- прийти з наради.

    ? У наведені прислів'я та приказки введіть необхідні антонімічні прийменники. Доповніть такі зразки, вИписавши необхідні Із збірників "Українські народні прислів'я". 1. Без сім'ї та роду хоч.. моста та.. воду. 2. Хто не був.. коні, той не був і.. конем. 3. .. панського двору ворота широкі, та.. двору -- вузькі. 4. Говоримо.. вовка, скажімо і.. вовка. 5. Переливати.. пустого.. порожнє.

Спишіть речення, розкриваючи дужки. Знайдіть омонімічні прийменники й префікси. Поясніть, як ви їх розрізняєте.

1. Я синій сніг (від)хати (від)кидав і зупинився (П. Тичина). 2. (на)блакитні очі білявого Василька (на)бігли сльози. 3. Василько (з)бився (з)дороги і ледве (в)ночі (до)бився (до)свого дядька (М. Коцюбинський). 4. (при)гнічений сніг міцно (при)пав до землі, гладенький, покірний (Г. Глоткін). 5. Катря зірвала (при)дорозі кілька крислатих кущів заячого холодку. 6. (при)дорожні канави (по)росли низеньким бур'яном (В. Козаченко).

Зверніть увагу!

З ОГЛЯДУ -- З ПОГЛЯДУ.

Часом плутають ці прийменники, хоч вони й мають різні значення і свою сферу вживання. З огляду на щось означає "через те, що", "зважаючи на те, що", напр.: З Огляду на можливу перерву в постачанні паперу видавництво переглянуло свій план. Інше значення передається в реченнях із прийменником З погляду, пор.: З погляду Видавців треба було б подбати про державну програму створення підручників, тобто Видавці вважають, що... Обидва прийменники надають висловлюванню книжного забарвлення.

Прийменникова сполука Згідно з керує орудним відмінком іменника: Згідно з наказом, згідно з правилами. Обидва складні прийменники Відповідно до і Згідно з -- типові для офіційно-ділового стилю і можуть вільно взаємозамінюватись. Але треба уникати контамінації: форми Відповідно з, згідно до -- неправильні.

Ці та інші мовностилістичні поради стосовно вживання прийменників читайте на сайтах Інтернету http://yak-my-hovorymo. wikidot. com/, http://chak-chy-pravylno-my-hovorymo. wikidot. com/, http://nepravylno-pravylno. wikidot. com/.

? З'ясуйте семантику діалектних фразеологічних зворотів та прислів'їв:

Хоть дрова на голові рубай; за спання нема коня; зимувати на каждому слові; сердилася баба на торг, а торг про те й байдуже; навчить біда з салом коржі їсти; у серці скребтиме миш.

    ? Прочитайте виразно тексти. Визначте стильову і жанрову приналежність уривків. Поясніть функцію повторювальних прийменників у тексті. Виконайте морфологічний аналіз прийменників. 1. За те, що завтра хоче зеленіть, за те, що вчора встигло оддзвеніти. За небо в небі, за дитячий сміх. За те, що можу, і за те, що мушу (Л. Костенко). 2. Хотіла тебе розбудити до світу. До світу, до світу. Отак, як будила побачити цвіту, Найпершого цвіту. Таж так тобі солодко спалося, Так тобі спалось (М. Шевченко). 3. Буду я навчатись мови золотої У трави-веснянки, у гори крутої, В потічка веселого, що постане річкою, В пагінця зеленого, що зросте смерічкою (А. Малишко). 4. Благаю гори, щоб тебе знайти На цих стежках, що накрайсвіт тікають. На річці, що каміньголов летить, Серед ожин, серед земного раю (С. Галябарда).

Схема морфологічного аналізу прийменників

    1. Аналізоване слово. 2. З якою частиною мови вживається? 3. Значення в реченні (просторове, часове, причинове тощо). 4. Група за походженням: первинний (непохідний), вторинний (похідний). 5. Група за морфемним складом: простий, складний, складений. 6. Правопис.

Рефлексія і самоперевірка

З якими частинами мови вживаються прийменники?

Які з прийменників використовуються з одним відмінком, двома, трьома?

На прикладах проілюструйте синоніміку прийменникових конструкцій.

У чому особливість правопису прийменників?

У поданих словосполученнях розрізніть однозвучні слова за частиномовною приналежністю.

Зустрілися коло школи, з'явилось коло диму; вивчати протягом року, боротися з протягом; чекати поблизу вокзалу, стояти поблизу; осуд з боку товаришів, з боку кровоточило; тяглися вздовж вулиці, вишикувалися вздовж; бігали круг ставу, накреслити круг.

Тема для розмови.

Забуваємо про травинку...От вона й нагадує про себе. Вже навіть не собою, не зеленню - стежкою, стежечкою. Не було б травинки - не було б і стежечки. А що то за життя без стежечки?.. Стежечка - то наша пам'ять. То - повернення. До батьківських порогів, звідки босоніж пускалися по траві. А де стежки немає, там людині незатишно, чужо. ...немає стежечки - немає пам'яті...

Про яку стежечку йде мова? Обговоріть це питання в класі. Зіставте ці слова з таким висловом епіграфом Андрія Содомори "У кожного - своя стежка у світ слова, у світ, що за словом...".

Андрій Содомора - літературознавець, письменник, перекладач, автор книги "Наодинці зі словом" (1999).

? Завдання додому.

Прочитайте текст. З'ясуйте його стильову приналежність, тип мовлення, основну думку автора. Прокоментуйте доречність уживання службових частин мови для змалювання психологічного стану героя.

Випишіть прийменниково-іменникові сполучення, визначте прийменники за походженням та морфологічним складом. Які сполучники найчастіше вживані в тексті? З якою метою автор викорстовує повторювані сполучники?

До українців

Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,

Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:

Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,

Коли ми, українці, забули, що ми -- українці?

І що в нас є душа, повна власних чеснот і щедрот,

І що є у нас дума, яка ще од Байди нам в'ється,

І що ми на Вкраїні -- таки український народ,

А не просто юрба, що у звітах населенням зветься.

І що хміль наш -- у пісні, а не у барилах вина,

І що щедрість -- в серцях, а не в магазинних вітринах.

І що є у нас мова, і що українська вона,

Без якої наш край -- територія, а не Вкраїна.

Я до себе кажу і до кожного з вас: -- Говори!

Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати!

Запитаймо у себе: відколи, з якої пори

Почали українці себе у собі забувати?

Запитаймо й про те, як ми дружно дійшли до буття,

У якому свідомості нашій збагнути незмога,

Чом солодшим од меду нам видався чад забуття

Рідних слів, і пісень, і джерел, і стежок від порога?

Українці мої! То вкраїнці ми з вами -- чи як?

Чи в "моголах" і вмерти судила нам доля пихата?

Чи в могили й забрати судилось нам наш переляк,

Що розцвів нам у душах смиренністю "меншого брата"?

Українці мої! Як гірчать мені власні слова...

Знаю добре, що й вам вони теж -- не солодкі гостинці.

Але мушу казати, бо серце, мов свічка, сплива,

Коли бачу, як люто себе зневажають вкраїнці.

Українці мої! Дай вам Боже і щастя, і сил.

Можна жити й хохлом, і не згіркне від того хлібина.

Тільки хто ж колись небо нахилить до ваших могил,

Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна?..(В. Баранов).

Віктор Федорович Баранов (1950 р. н.) - український письменник, перекладач. Член Національної спілки письменників України.

113. Зв'язка. Вигуки, їх ознаки та розряди. Правопис вигуків і особливості їх вживання. Розділові знаки у реченнях з вигуками. Звуконаслідувальні слова. Стилістичні функції вигуків і звуконаслідувань. Національні етикетні вигуки.

Людина говорить не тільки для того, щоб виразити думку. Людина говорить також, щоб подіяти на інших і виразити свої власні почуття.

Ж. Вандрієс

Комунікативна розминка.

На вашу думку, жаргонний лексикон у сучасній комунікації -- це своєрідна мовна картина світу мовної особистості чи симптом її культурної кризи, яку супроводжує звуження індивідуального словника?

Ви їдете в купе з молодими людьми, у мовленні яких час від часу чуєте "Вау!", "Відпад!"", "Клас!", "Абзац!", "Кльово!", "Ульот". Один із них звертається до вас з проханням. Складіть короткий діалог з використанням дієслівних зв'язок Бути, стати, здаватися, називатися, перетворитися на, являти собою, залишатися (на вибір), що передає вашу розмову з незнайомим маловихованим хлопцем. Поміркуйте, які вигуки вживатимете у репліках ви, а які - співрозмовник.

Запам'ятаймо

Дієслівні зв'язки Бути, становити, являти собою виконують суто граматичну роль і позбавлені семантичного навантаження. Наприклад: Щоб була вона за матір (Т. Шевченко); Тітусю, не журіться: я стану За вчителя і вас до себе візьму (Т. Осмачка).

Корисно знати

Леся Ставицька, доктор філологічних наук, завідувач відділу соціолінгвістики Інституту української мови НАН України уклала словник "Український жаргон" (К., 2005), в якому представила сучасну жаргонну лексику різнотипного соціального походження, зокрема лексику сучасного молодіжного сленгу. З цим словником можна ознайомитися і на сайті htpp://ukr-zhargon. wikidot. com.

? Вас запросили взяти участь в Інтернет-конференції "Мова - інтелектуальний портрет людини". Ознайомтеся з текстом попереднього доповідача. Визначте стильову приналежність, основну думку автора. Випишіть прийменники, сполучники, частки, з'ясуйте їх значення і роль у тексті.

Підготуйте короткий виступ-схвалення (незгоду, сумнів, подив) з мовознавцем, використовуючи вигуки для вираження емоцій, почуттів та волеявивлень, які подані в довідці.

Погані слова можуть "накликати" на здоров'я людини серйозні ускладення, ламається нервова система і організм у цілому...Образливі слова, виявляється, викликають збільшення об'єму газу імперилу, який чіпляється до наших судин і роз'їдає їх, немов іржа. Наведу приклад вчених колег із Московського науково-дослідного інституту мовознавства про згубну дію лихих слів на все живе. В ботаніці є свій "піддослідний кролик" - рослина арабідоксис. Роль лайливої людини над насінням цієї рослини виконував генератор хвиль. Емоційність лайливих слів він підсилив у 100 разів. Негатив був рівнозначний радіаційному опрміненню в 40 тисяч рентген. Результат експерименту - шокуючий. Майже все насіння загинуло від розриву ланцюжків ДНК, безладного перемішування генів і руйнування хромосом (Л. Мацько "Мова - інтелектуальний портрет народу").

Довідка

Вигук - це окремий і особливий розряд слів, які служать для безпосереднього вираження різних емоцій і волевиявлень.

Наприклад: Геть! Не глузуй (Леся Укр.); Не жартуй наді мною, Будь ласка, і говорячи, не мовчи (В. Симоненко); Людей і долю проклинать не варт, Їй-богу (Т. Шевченко).

Вигуки стоять осторонь від повнозначних частин мови, тому що не мають власного лексичного значення і граматичних ознак, властивих іменам (рід, число, відмінок) і дієсловам (особа, час, спосіб, вид, стан). Вони не змінюються, не виконують синтаксичних функцій.

Однак вигукам властиві особлива інтонація та особлива експресивна забарвленість: Овва! Який розумний! (Неч.-Лев.); Ой нене, сум! Нум плакать, нум (Леся Укр.).

Від вигуків утворюються інші частини мови: Ойкати, охоньки, айкання, хекання тощо.

За значенням вигуки поділяються на такі групи:

Таблиця - Розряди вигуків за значенням

Вигуки, що служать для вираження

Емоцій, почуттів

Вигуки, що служать для вираження волевиявлень

Виражають радість, захоплення, подяку, лайку, привітання, прощання або сум, страх, іронію, докоряння, недовір'я, сумнів, роздумування тощо:

Ура!, спасибі!, ах, ех, господи, фу, тьфу, ого-го!, жах!, матінко!, браво!

Наприклад: Ой, світе мій, це ж буря! (Тич.); Прощавай, учителю. Спасибі за науку (Мал.)

Вигуки-імперативи, тобто вигуки, що виражають спонукання до якоїсь дії або оклик, бажання привернути чиюсь увагу: Годі! Шабаш! Геть! Цить! Ну! Стоп! Алло! та ін.

Наприклад: Геть, думи сумні! (Леся Укр.); Та Цитьте, чортові сороки. - Юпітер грізно закричав (Котл.); - Марш звідси! Я тут житиму (Вишн.).

Реалізація семантичного вигуків значною мірою залежить від мовленнєвого контексту і ситуації висловлення.

Корисно знати

Група психологів Московського педагогічного інституту іноземних мов під керівництвом професора В. Артьомова експериментальним методом довела наявність 11 гіпотетичних "зон" і 142 назви емоційних станів: радість, переляк, ніжність, здивування, байдужість, гнів, печаль, зневага, повага, сором, образи.

? Особливістю емоційних вигуків є їх семантична поліфункціональність. Спостереження фактів живого і художнього мовлення, проведені мовознавцем Л. Мацько, підтверджують, що найбільш багатозначними є емоційні первинні вигуки одно-, двофонемного складу: а!, о!, у!, ай!, ах!, ох! Дослідниця зафіксувала близько 20 типів мовленнєвих реалізацій емоційно-змістових варіантів вигука о!

Прочитайте речення. Назвіть службові частини мови, які вжиті в реченнях. Виконайте морфологічний розбір підкреслених слів. Визначте типи речень.

Поміркуйте, в яких значеннях уживається вигук О. Які значення цього вигуку не знайшли відображення в реченнях? Випишіть з художньої літератури речення з іншими значеннями цього вигуку.

1. О, вже, мабуть, натворила щось (А. Головко). 2. О, яка краса, друже мій, радій! Гей, береза біла срібнокорая! (В. Сосюра). 3. О, Моно Лізо, Моно Лізо, Ви усміхніться ще хоч раз (С. Галябарда). 4. О лишенько, о Боже! (О. Гончар). 5. О Господи мій Боже - прости це зло їм всім... С.(Галябарда). 6. О, як усе навколо розцвіло (В. Сосюра). 7. О, тепер бачу, що в твоїй голові трохи поменшало полови (М. Стельмах). 8. Гей, шуміть, вітри крилаті, в пшеницях густих (В. Сосюра). 9. О часе! Часе мій! Хоч ти почервоній! (Є. Плужник). 10. О, який я щасливий (О. Довженко). 11. О-о, я з охотою!- вклонився офіцер, підносячи її руку, сказав офіцер (О. Десняк). 12. О, в мене й мокре горіло б (О. Гончар). 13. О днів прийдешніх обрії безмірні, О тишино моїх маленьких рим! (Є. Плужник). 14. О, Господи, Пречиста Матір Божа, Це ж за який такий смертельний гріх На чужині страждає бранець кожен...(С. Галябарда). 15. О, знайшов, - майже вигукнув Марко, так що на нього всі за тицькали (Г. Тютюнник). 16. О, зірко України, ти світи, Світи ясніше на небеснім прузі...(С. Галябарда). .

Любов Іванівна Мацько - доктор філологічних наук, професор, академік Академії педагогічних наук України, відомий учений у галузях української теоретичної лінгвістики, лінгвориторики, соціолінгвістики, етнолінгвістики, лінгводидактики середньої і вищої школи.

    ?У селах і досі збеpігаються звичаї "шапкування": люди старшого вiку, зустрічаючись, трохи пiднiмають головний убiр або придолонюють до грудей руку. І вітаються: "З святим днем будьте здоровi!", "З Рiздвом Христовим!", "Христос воскрес!" . "Здрастуйте у Вашiй хатi", "Доброго здоров'я, мир вашому дому!". Які функції виконують такі привітання? А які вітання відомі вам, уживані у вашій місцевості? Запишіть. Визначте їх розряд за походженням. З'ясуйте, чим вони відрізняються від службових частин мови. ? Прочитайте текст. З'ясуйте їх стильову приналежність, тип мовлення, основну думку автора.

Яке смислове навантаження виконують слова "здрастуй", "до побачення"? Якою частиною мови виражаються, які функції в реченні, в тексті виконують? Випишіть частки і дайте їм морфологічну характеристику. Визначте вигуки за походженням. Виконайте синтаксичний аналіз підкресленого речення.

1.

Вмираючи, батько сказав синові: "Оце, сину, я вмираю. Якщо хочеш зберегти це добро, що я тобі покидаю, до того ще й придбати,-- то роби в полі так, щоб нікому не казав першим "здрастуй", їж хліб з медом, а в свято одягай нові чоботи". Сказав це і помер.

Син так і робив. Ні з ким не вітався, їв хліб з медом, а в свято носив нові чоботи, а ті, що вже були на ногах, закидав на горище.

Пройшов деякий час і син дожився до того, що вже немає за що купувати ні мед, ані чоботи. "Ні, не гаразд!--міркує він.-- Це батько навчив мене на лихо, треба робити інакше". Почав він раніше всіх людей їздити в степ, да ото робить коло шляху, а люди їдуть та всі до нього здоровкаються. Цілий день працює. Стомиться, сяде їсти самий хліб з водою. Він йому здається солодким, як з медом. А в неділю дістане з горища чоботи, почистить їх, одіне,-- вони в нього, як нові. Через таку працю почало господарство його прибувати.

І тоді тільки син зрозумів батьківський заповіт: що треба раніше всіх бути в полі, щоб люди до нього вітались, а не він до них; працювати до втоми, щоб, як сяде їсти, хліб був смачний, як з медом, і щоб гарно ходити на свято, то треба чоботи хоч і старі, але чистити, щоб вони були, як нові, завжди ("Батьків заповіт". Легенди та перекази).

2.

Ну, значить, переїхали ярок, взяли праворуч, та понад ярком, понад ярком прямісінько у Вербовий хутір.

_ Тр-р-р! Драстуйте, бабусю!

_ Драстуйте!

    - Де тут, скажіть, будь ласка, кривий Степан живе? - Кривий Степан? - Еге! Мисливець. - За четвертою хатою повернете у вуличку. Тією вуличкою у самісінький двір так і в'їдете. - Спасибі, бабусю! (Остап Вишня "Мисливські усмішки"). 3.

Ну навіщо "До свідання"

Ти говориш на прощання,

Коли є слова, як диво:

"До побачення!", "Щасливо!"?

Будьте здорові! - Ходіть здорові!

(Щирості стільки в кожному слові!)

Тож На все добре вам! і Прощавайте!

Прошу, заходьте, не забувайте!

(Валерій Маснюк)

За походженням вигуки поділяються на два типи:

    1) Первинні, утворені давно з окремих звуків: Ой!, ай!, о!, а!, е!, ой-ой!, ну!, ба!, ага!, еге! та ін.; 2) Вторинні, Або похідні, утворені від інших частин мови, а саме:
      - від іменника: Жах!, господи!, боже!, матінко!, горенько! та ін.; - від дієслів: Подумаєш!, прошу!, прощавайте! та ін.; - від іменників у сполученні з займенниками та прикметниками: Брат ти мій!, світе мій!, матінко моя! Та ін.

Невелика група вигуків є запозиченими з інших мов: Алло! (англ.), Караул! (тур.), Стоп! (англ.), Капут! (нім.), Браво! (італ.), Полундра! (англ.). Наприклад: Стоп! Ялта! Фу! - Ну, як?(Вишн.), - Браво, пане Броніславе, Браво! - похвалив його чорнявий товариш (Бедз.).

? Укладіть таблицю: запишіть в одну колонку непохідні (первинні) вигуки, а в другу - похідні (вторинні). Складіть діалог "На озері", використовуючи п'ять-сім вигуків (на вибір), в яких у значенні вигуків уживаються повнозначні слова чи сполучення слів.

О, ну, на добраніч, матінко, алло, Боженько, гей, пхе, рятуйте, ай, добридень, леле, ой, гляди, годі, киш, кукуріку, овва, спасибі, ох, ой лишенько, хай йому грець, жах, ех, страх, гов, ух, до побачення, е, еге, горенько, дурниці, гм, фу, даруйте, йой, ага, о Боже, цитьте, прощайте, хай йому біс, жах, шах, даруйте, горенько, от тобі й маєш.

    ? Перепишіть, розкриваючи дужки. Поставте пропущені розділові знаки, перевірте себе за довідкою, поданою нижче. Поясніть правопис вигуків і звуконаслідувальних слів. Визначіть, до якої групи за значенням їх слід віднести. 1. Не жартуй наді мною, (будь) ласка, і, говорячи, не мовчи (Сим.). 2. Людей і долю проклинать не варт (їй) богу (Шевч.). 3. Грім загукає голосно до всіх хліборобів: "Ого (го) (го) (го) (о) (о) (о)!!! Гей вста-ва-й-те-е-е! По-р-ра-а-а! Пора засівати землю!" (Цюп.). 4. Гей в(йо) карий! Гатьте гніда Краймо лемішем землицю (Лепк.). 5. Гай (гай) пролетіли твої весни, і вже сивина як стигле жито падає на очі (Ст.) 6. Кує зозуля. Б'є молоточком у кришталевий великий дзвін: ку (ку) (ку)! ку (ку)! - і сіє тишу по травах (Коц.). 7. - Магай (бі). - Дякувати (Л. Укр.). 8. Цю (цю) скажені схаменіться (Шевч.). 9. Ов(ва) Не вихоплюйся синку з нерозумним словом, бо назад ніяково вертатися (Коц.). 10. Йому навіть почулось, що над головою заскреготала сорока: (че) (че) (че)!.. Зацвірінькав горобець: (цвірінь) цвірінь!.. (Коц.). 11. Годі!.. (ой) годі!.. (Л. Укр.). 12. (Гей) удармо в струни, браття, в золотії (Рил.). 13. Тут дмухнув вітерець, і знову почувся поруч барабанний дріб: (тук) ( тук) (тук) (Ст.). 14. (Гей) (Цоб) (Цабе) (Н-н-о) На ярмарок! (Коц.). 15. (Ну) хлопці, в дорогу (Шевч.). 16. (Далебі) не знаю, що й діяти". -- І. Нечуй-Левицький). 17. Коли тут -( лихо мені тяжке)- рознедужався Павло мій (Вовч.).

Довідка

Вигуки, що повторюються або вимовляються протяжно, пишуться через Дефіс. Наприклад: Тью-і, ті-і-і... Ні, зовсім не так. Трйю-тіх-тіх... (Коц.).

Після вигуку ставиться кома або знак оклику. Наприклад: Овва! Який розумний! (Неч.-Лев.).

Знак оклику ставиться і після вигуків, що виступають еквівалентами окличних речень. Наприклад: - Гей, Цоб! Цабе, рябий, тпру! (Нар. тв.).

Вигук Ой може не виділятися комою в реченнях, що мають пісенний характер, наприклад: Ой дощів мені треба, дощів, а не поту, бо той піт прилипа до брудної сорочки, як плугатар кінчає роботу (Тич.).

Не виділяються розділовими знаками вигуки на початку речення, якщо стоять перед особовим займенником, після якого йде звертання. Наприклад: Ах ви, мрії, ви милі, дитячі, як обличчя за дальнім вікном (Сос.); О, ой, що стоять перед звертаннями і тісно з ними пов'язані інтонаційно, виступають у ролі часток і комою теж не виділяються. Наприклад: І погляд твій німий, О мати, понад землею загримів (Рильськ).

Якщо вигук, який стоїть усередині речення, вимовляється з підсиленням, після нього ставиться знак оклику, а наступне слово пишеться з малої букви. Наприклад: Ой, горенько! косо моя!, косо моя золотая!Ой, лишенько! красо моя! красо моя молодая! (Л. Укр.).

    ? Укажіть у реченнях звуконаслідувальні слова. Яка їх функція в реченні? Це безпосередній вияв реального світу (явищ, дій, предметів природи чи відображення звукових ознак дійсності через уявлення мовця? Що їх споріднює з вигуками? Виконайте фонетичний аналіз підкресленого слова. 1. "Отже, - думав він, наморщившись по лекції, - поки станеш паном - треба балакати по-пташиному. Кра-кра! - згадав він склади. - Се зовсім як ворона. Або: ку-ку! - наче зозуля кує" (Коц.). 2. Гу-гу-гу-у! - застогнав пугач серед лісу. 3. Брязь!.. дзень!.. брязь!.. дзень!.. Валка рушила (Мирн.). 4 Летять у вирій журавлі, прощаючись надовго з нами своїм "кру-кру" (Лепк.). 5. Іду. Коли чую: кулемет як засокоче: со-ко-ко-ко. А потім гармата як ревне: гур-гур! А земля - хилить, хилить. 6. Кар! - тривожно заскрипів птах і витягнув посивілу шию (Ст.). 7. Дзелень, дзелень!.. - забило на вежі, видко, дев'яту годину (Гол.). 8. Хтось бив праником по шматтю: апть, апть, апть (Тют.).

Уведіть подані звуконаслідувальні слова в речення так, щоб вони виконували синтаксичну функцію підмета, присудка чи додатка.

Звуконаслідувальні слова - це окрема група вигуків, за допомогою якої передаються, відтворюються різні звуки природи, тварин, птахів, машин тощо: Гав-гав, кахи-кахи, брязь!, дзелень-дзелень! Наприклад: Дзень-дзелень... дзень-дзелень! Сильний різкий дзвінок вдарив у передпокої (Коц.); Чув тільки, як за стінами падали, зривались і падали в м'яку землю яблука. Гуп-гуп-гуп... (Цюп.).

Звуконаслідувальні слова, на відміну від вигуків, у мовленні можуть бути разовими і не ставати одиницями мови. Вони відображають звукове уявлення мовця про конкретне звучання, що залежить від артикуляційно-акустичних і психологічних факторів самої особистості.

Використовуються найчастіше в розмовному і художньому стилях. Звукообразна інформація, що міститься у звуконаслідуваннях, зазвичай доповнюється мовцем, інформацією інших слів, найчастіше іменників та дієслів.

Наприклад: -Бов! Бов! Бов! - не стихає на всіх дзвіницях передзвін, і співає хор на переходах (А. Хижняк).

Звуконаслідування відрізняються від вигуків своєю фонетичною варіантністю, про що свідчить їх схематичне, приблизне графічне відображення. Це частіше спостерігається в художній літературі.

Субстантивуючись, звуконаслідування, як і вигуки, можуть виступати у функції підмета (наприклад: Твоє журливе "ку-ку" спливало, як сльози по плакучій березі (Коц.)); чи додатка (наприклад: І вітер, як жебрак на лірі, Своє маленьке "лірі-лірі" Стихенька бренькає під плотом (Леп.)).

Можуть функціонувати і як присудки (наприклад: - Мовчу я, а в самого серце тільки Стук - стук - стук, стук - стук - стук (Тют.)), і як Відокремлені обставини, наприклад: Кує зозуля, б'ючи молоточком у кришталевий дзвін своє Ку-ку! - ку-ку!, І сіє тишу по травах (Коц.).

Звуконаслідувальні слова, як і вигуки, служать для творення іменників і дієслів: дзенькати, дзенькіт; гупати, гупання; квакати, квакання тощо.

? Зверніться до тлумачного словника української мови. Чи пояснюються в ньому вигуки і звуконаслідування? Чому? Думку обгрунтуйте.

Корисно знати

У 2009 році Видавництво Національного педагогічного університету імені М. П.Драгоманова видало книгу Любові Мацько "Українська мова в освітньому просторі". Книга містить розділ, в якому на численних прикладах з художньої літератури розглядаються особливості вигуків та звуконаслідувань в українській мові.

    ? Перепишіть. Підкресліть вигуки один раз, однозвучні частки - двічі. Поставте пропущені розділові знаки. З яким значенням виступає частка, однозвучна з вигуком, і яке значення має вигук? 1. Гей на всі простори на Карпати-гори розлітайся слово розлітайся клич. 2. Гей сміло стань гей прямо глянь ти ворогам у вічі (Рил.). 3. 4. - 5. - Ну й що з ним? - спитала тривожно Корнієва жінка (Гонч.). 6. Ну хто б у римській Енеїді Хорола й Ворскли не пізнав (Рил.). 7. От як У вас же були теорії не такі старосвітські (Л. Укр.). 8. Нічого не второпаю. От голова га? (Довж.). 9. - Еге так воно й було, - тихо сказав він. - Отоді я мабуть і ножик свій загубив (Зб.). 10. - Еге! Це не ваші груші. Бабуся казали, що це груша батькова, а не дядькова, - говорили діти та все збирали груші (Неч.-Лев.). 11. Що ж тільки той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив! (Л. Укр.) 12. А що ж То й ходімо (Шевч.). ? Чи давно ви читали "Мисливські усмішки" Остапа Вишні? Цикл оповідань видатного майстра слова є своєрідним жанром. Яка основна думка цього циклу? Що вас приваблює, захоплює у творах письменника? Оригінальним є влучне використання автором різних розрядів вигуків і звуконаслідувань.

Прочитайте уголос уривок з усмішки Остапа Вишні "З крякухою на озері". Як передаються емоції героя? Яка семантика вигуків і звуконаслідувань? Яку смислову, текстоутворювальну функцію вони виконують? Виконайте фонетичний і морфологічний аналіз підкреслених слів.

Ви коли-небудь полювали з крякухою?

I взагалi ви знаєте, що таке єсть крякуха?

Не знаєте?

Ай-ай-ай-ай! Як же це так, що ви не знаєте, що таке кр-якуха?!

Крякуха, або як її ще звуть - "пiдсадна" качка, така нiби собi звичайнiсiнька зовнi вуточка, менша вiд свiйської, менша вiд крижня, але бiльша за чиря.

Дехто запевняє, що крякуха - це є помiсь дикої й свiйської качки, що для того, мовляв, щоб добути качок-крякух, треба навеснi пустити свiйську качку на озеро, щоб її там "потоптав" дикий селезень, i тодi, з таким от способом заплiднених яєць свiйської качки, вилупляться крякушенята...

А виходить, що зовсiм воно не так.

Крякухи, особлива порода качки, виведенi, як нам розповiдали, давненько вже в Тульськiй нiби губернiї, звiдки вони й розповсюдилися по всiй країнi.

Крякуха сiренька, забарвленням пiр'я скидається на крижня, але менша, як говорено вже, вiд крижня.

Характерна її особливiсть та, що коли вона бачить чи чує навiть у повiтрi льот чи то поодинокої качки, чи качиної зграї, вона "кричить", "крякає", закликаючи лiтаючих своїх родичiв присiсти до неї познайомитися.

- Ках! Ках! Ках! Пожалуйте до мене! Ках! Ках! Ках! Дуже вас прошу! Ках! Ках!

Ото, значить, i править крякуха за принаду для диких качок.

Хочете знати "технiку", тобто, як крякуху пускати на озеро, чи на рiчку, щоб вона вам качок пiдманювала?

Дуже просто.

На одну лапку в крякухи нашивається панчiшка така шкiряна, а до тої панчiшки кiльце невеличке прикрiплене.

На довгому шнурковi, що прив'язується до кiльця на крякушинiй лапцi, прикрiплюється "грузило" - чи то гирка, чи просто собі важкенький камiнь, який поринає на дно в озерi, а на шнурку плаває прив'язана крякуха, мов на котвi, на якорi.

Даєте їй невеличку площу, ну так чотири-п'ять квадратних метрiв плеса, де вона, купаючись та тихенько кахкаючи, плаває.

А ви на човнi забираєтесь у густу кугу чи в очерет, замасковуєтесь, сидите й чекаєте...

Та, сидячи, вiд скуки Перемовляється з крякухою:

- Тась! Тась! Тась!

А вона вам на вiдповiдь тихенько й лагiдно:

- Ках! Ках! Ках!

Аж ось крякуха рiзко й тривожно, аж нiби захлинаючись:

- Ках-ках-ках! Ках-ках-ках!

В голосi тривога, неспокiй, iстерика, i сама вона аж нiби пiрнути в воду збирається.

Стежте! То шулiка-яструб наглядiв вашу крякуху й кружляє над нею!

Не ловiть гав! Бо стрiлою впаде яструб, i не матимете ви крякухи...

Пильненько вдивляйтеся, чи не промайне у водi чи на очеретi тiнь вiд крякушиного погубителя...

I не вагайтесь, як помiтите його:

- Бах!

Встрелили ви яструба чи не встрелили, а проте одiгнали; вдруге навряд чи заманеться йому поласувати вашою крякухою...

Заспокоїлась крякуха, заспокоїлись ви...

Чуєте знову:

- Ках! Ках! Ках!

Але це "ках" якесь непевне, байдуже...

То птичка пурхнула через озеро; може, Очеретянка, може, бугайчик, а може, по рясцi пробiгла чорнявенька дика курочка.

I знову тихо...

I от вам призивне:

- Ках! Ках! Ках! Ках! Ках!

Скiльки нiжностi й кокетства лукавого в голосi...

- Я тут! Я тут! До мене, друзi!.. Ви дивитесь угору - пропливає зграйка чирят... Не всi обов'язково сiдають на крякушин заклик, але часто-густо все-таки сiдають... (Остап Вишня "З крякухою на озері").

? На основі власних спостережень складіть розповідь про життя лісу навесні, використовуючи вигуки та звуконаслідувальні слова. З якою стилістичною метою вони вживаються?

Схема морфологічного аналізу вигуку:

    1. Аналізоване слово. 2. Група і підгрупа за значенням. 3. Група за походженням: первинний, вторинний. 4. Правопис.

Рефлексія і самоперевірка

    1. Чим відрізняються вигуки від повнозначних і службових слів? 2. Яку роль вигуки виконують у мові? 3. Назвіть розряди вигуків за значенням. 4. З якою метою вживаються звуконаслідувальні слова? Наведіть приклади. 5. Чи завжди вигуки відділяються розділовими знаками?

У поданому реченні знайдіть вигуки і дайте їм характеристику:

Тема для розмови.

"Людина говорить не тільки для того, щоб виразити думку. Людина говорить також, щоб подіяти на інших і виразити свої власні почуття", - написав французький мовознавець Жозеф Вандрієс. Як ви розумієте ці слова? Обговоріть це в класі.

ВАНДРІЄС ЖОЗЕФ (1875-1960) - французький лінгвіст, автор відомої книги "Мова" 1921).

? Завдання додому.

Випишіть із фразеологічного словника української мови фраземи, в яких наявні вигуки і звуконаслідувальні слова або похідні від них іменники і дієслова.

111. Сполучники сурядності та підрядності. Морфологічні типи сполучників. Правопис сполучників. Особливості вживання деяких сполучників. Перехід повнозначних слів у сполучники. Повторення і нагромадження сполучників як стилістичний прийом.

Людина всесильна лише тоді, коли слово і думка поєднуються в непереможну зброю поступу...

І. Вихованець

Комунікативна розминка. Яке слово найчастіше приходить до нас у гості? Щоб допомогти нам висловити думку? Вагаєтесь? Прочитайте вірш Бориса Олійника "Батьки і діти! Діти і батьки"! Слово якої частини мови ужито автором найчастіше? А як часто ви використовуєте це слово? Чому? Від чого це залежить? Обговоріть це в класі.

Перевірте свої припущення, звернувшись до частотного словника*.

*Частотний словник -- словник, що вказує на кількість уживань певного слова в обстеженому масиві текстів.

Борис Ілліч Олійник (1935 р. н.) - відомий український поет, автор книг "Сива ластівка", "У дзеркалі слова", "Дума про місто". Дійсний член НАН України, лауреат Національної премії України імені Т. Г. Шевченка та премії імені Миколи Островського.

? Прочитайте текст. Схарактеризуйте сполучники. З'ясуйте, чим вони відрізняються від інших службових частин мови.

Підготуйте повідомлення "Своєрідність сполучника", скориставшись довідкою.

Довідка

Сполучник - це службова частина мови, яка слугує для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення.

Наприклад: Життя І пісня - вічно в парі (М. Нагнибіда). Хай же й темнеє серце твоє оживе І на спів мій веселий озветься, Бо На нього озвалося все, що живе, В тебе ж серце живе, Бо ще б'ється! (Леся Українка).

Сполучники втратили самостійно виражене лексичне значення. Вони не вказують ні на предмети, ні на явища, ні на їхні ознаки і не виступають членами речення. Вони тільки оформлюють логічні відношення, які виникають між тими чи іншими синтаксичними одиницями.

На відміну від прийменників, які разом з відмінковими формами іменних частин мови виражають смислові відношення між одиницями морфологічного рівня, сполучники виражають смислові зв'язки між однорідними або зіставлюваними членами простого речення, а також між частинами складного речення.

За значенням і синтаксичними функціями в реченні сполучники поділяються на сполучники сурядності і сполучники підрядності. Сполучники Сурядності поєднують однорідні члени речення або частини складносурядного речення. Підрядні сполучники вказують на однобічні семантико-синтаксичні відношення між підрядною і головною частинами, акцентуючи при цьому увагу саме на відповідній функції підрядної частини.

? Робота у групах. З наведеного тексту випишіть сполучники, розподіливши їх за значенням на сурядні і підрядні. З'ясуйте, яку функцію вони виконують. Прокоментуйте розділові знаки в тексті.

І. Коли француз, німець, поляк та інші відомі всьому світу, ми, мов яке дике плем'я, забуте і затерте, починаємо піднімати з темряви голову й лізти на гору, на слизьку гору, щоб звідтіля і нас побачили. А ті, що раніше вилізли і зайняли свої місця в світовій колисці, - не пускають нас, бо бояться, що ми зіпсуємо мізансцену...

Горе наше, що ми не маємо ще сильної інтелігенції, що ще багато людей вважають нашу мову мужицькою і соромляться скрізь нею говорити. Джерело, з котрого тече ця мова, чудове й величезне - тридцять мільйонів народу, який, правда, ще не знає, хто він, але обов'язково дізнається! (І. Карпенко-Карий).

Зверніть увагу, чи є серед сполучників у тексті одиничні, повторювані та парні.

Наявність тотожних сполучників у структурі простого чи складного речення зумовлює акцентування уваги на кожній із частин повідомлення, забезпечує цілісність повідомлення.

Одиничний сполучник виступає в реченні як засіб вираження замкненості однорідного ряду або складної структури. Наприклад: Краще синиця в руках, Ніж журавель у небі; Той в бороні, а той в стороні (Нар. тв.).

Повторювані сполучники вживаються при кожному однорідному члені або перед кожною частиною складного речення. Як повторювані можуть використовуватися такі сполучники: І... і, ні...ні, ані...ані, то...то, або...або, чи...чи, чи то... чи то, не то... не то. Наприклад: Відтоді для мене уже не існувало Ані Цих могутніх дерев, Ані Лісу, Ані поля, Ані всього того, без чого немає Ані землі, сині небесної, Ані самого життя (Зб.).

Парні сполучники складаються з двох частин, кожна з яких розподіляється між членами речення чи його частинами, виражаючи парний взаємозв'язок. Найуживаніші парні сполучники такі, як: Хоч - але, як - так, не стільки - скільки, не тільки - а й, не тільки - але й, якщо - то, чим - тим. Наприклад: Чим більше грошей має, тим більше плаче (Нар. тв.).

? Прочитайте уривок з науково-популярної книги Івана Вихованця "Таїна слова". З'ясуйте його стильову приналежність, тип мовлення, основну думку автора. Які ж функції виконує сполучник і у прикладах з художньої літератури, які пропонує мовознавець? Знайдіть слова в цих реченнях, в яких наявні фонетичні та історичні чергування.

Виконайте синтаксичний аналіз підкресленого речення.

Найуніверсальнішим засобом поєднання речень або слів є сполучник і. При об'єднанні двох або кількох простих речень у складне можуть передаватися різноманітні значення: часові, причиново-наслідкові, умовно-наслідкові та інші. Наприклад: у складносурядних реченнях із сполучником і виражається одночасність дій або станів: Все чаруюче біля землі, і Дніпро в сріблястім сяйві, і від усього йде ще тепло (О. Довженко). І чайка летить, і кигиче вона за бурею (Б. Олійник).

Може поєднувати велику кількість частин складносурядного речення: Ми збирали з сином жолуді дубові, і про день майбутній я казав синкові, і пливли багрові хмари в вишині, і співала осінь весняні пісні (М. Рильський).

Слова теж послуговуються допомогою сполучника і, коли утворюють ряд однорідних членів речення: Між небом і морем, між спокоєм і тривогою ідуть кораблі, високою йдуть дорогою (Б. Олійник).

Великі обов'язки має сполучник і. Крім поєднання частин складносурядного і однорідних членів речення, він у тексті легко приєднує до попереднього речення інше речення. Цю функцію сполучника бачимо в уривку з прекрасної повісті Олександра Довженка "Зачарована Десна": Любив гупання яблук в саду вечором у присмерку, коли падають вони несподівано нишком додолу в траву. Якась тайна, і сум, і вічна неухильність закону почувалися завжди в цьому падінні плода. І грім, хоч мати і лякалась його, любив я з дощем і вітром за його подарунки в саду.

Отже, в текстах ми дуже часто використовуємо сполучник і. Він поєднує речення і слова. Це не звичайне слово, а службове. Його роль суто синтасична. Тому-то сполучник і має таке широке застосування.

Іван Романович ВИХОВАНЕЦЬ -- доктор філологічних наук, член-кореспондент НАН України, атор книжок для вчителів і школярів "У світі граматики", "Таїна слова" та ін.

Прочитайте опис літнього світанку в усмішці "Короп" Остапа Вишні. Чому ж сонце "хитрюще"? Яка основна думка тексту? Які емотивні засоби використовує автор, щоб збудити думку, дати тонке ліричне забарвлення гумористичній розповіді? Які сполучники найчастіше повторюються? Чому? Які їх стилістична функція?

Виділіть у тексті сполучники сурядності, вкажіть їх розряди за значенням, морфологічною будовою, способом уживання. Чи є серед цих сполучників синонімічні?

Перевірте себе за таблицею, поданою нижче.

Випишіть з тексту речення з підрядними сполучниками, визначіть їх розряд за значенням.

А беруть коропи на світанку... І особливо тоді, як перший ніжний промінь дубові корони прорізує і листя дубове золотить.

А як сонячний промінь дубове листя позолотить, тоді він із дубової гущавини виривається і на ставок падає, - тоді і ставок золотий, і очерет, і рогіз, і пісок на березі, - все тоді золоте.

А промінь од води відскакує, летить на той берег ставка, а там сосни, -- золотіють тоді сосни, і ясенки, і клени, -- їх позолотивши, промінь летить далі, аж туди, туди, туди, що вже його й не видно... Тільки слід його залишається -- веселий та грайливий...

А як у золотому ставку короп викинеться, так і короп тоді золотий...

А короп -- як ночви... Золоті ночви...

Отакі діла над ставком сонце із своїми весело-грайливими променями виробляє...

Воно сходить ліворуч од вас, за дубами, і спеціально там сходить, щоб насамперед дуби позолотити...

Ой, і хитрюще отам над ставком сонце!

Воно хоче, щоб усе, де воно промені свої кине, щоб усе там грало, вилискувало, раділо, буяло...

Хоче - і робить!

Ох, і хитрюще! Сонце хитрюще!

Таблиця - Різновиди Сполучників Сурядності

Єднальні*

Розділові

Протиставні

І (й), та (у значенні І), А (в значенні І), Ні...ні, ані...ані.

Сполучники І, й, та, а вживаються і як одиничні, і як повторювані; сполучники Ні...ні, ані-ані - тільки як повторювані.

А, але, та (у значенні Але), проте, Зате, однак.

За допомогою цих сполучників виражаються відношення протиставлення або зіставлення, іноді з різними додатковими відтінками (невідповідності, обмеження, компенсації та ін.).

або, чи, або...або, чи...чи, то...то, не то... не то, чи то... чи то.

Ці сполучники частіше вживаються як повторювані. Речення з ними передають значення несумісності, взаємовиключення, чергування тощо.

Наприклад: Чужих два слова в пісні буде - І пісня вся тоді чужа (Павл.); І стелиться, Й хилиться, Й вихриться, Й в'ється, І в груддя збивається, Й груднем зоветься (Перв.); Ні долі, Ні волі у мене нема, Зосталася тільки надія одна (Л. Укр.).

Наприклад: Здається ж, люди, все у них людське, Але душа ще з дерева не злізла (Кост.); Говорив небагато, Зате кожна фраза його була наче карбована, кожен дотик найвищого гатунку (Гол.).

Наприклад: Тільки Стрий Не то шумить, Не то журчить принадливо, котячи по камінню свої кришталеві води (Фр.); Часом качка в повітрі дзвенить Чи Кажан проти місяця грає (Рил.).

Прийменник вигук правопис сполучник

Примітка: з-поміж Єднальних Сполучників виділяють також сполучники приєднувальні, коли друга, приєднувана, частина містить якесь додаткове повідомлення (ще й, та й, також, причому, притому, навіть): Наприклад: Іншим стало слово, обпалене вогнем, загартоване в горнилі людських страждань, Та й люди ніби стали іншими... (Мал.), А також

Градаційні (Не лише - а й, не тільки - а й, не стільки - скільки, не те щоб - але, хоча й - але, не тільки - але й, не лише - але й), За допомогою яких підсилюється чи, навпаки, послаблюється значення другого компонента у порівнянні з першим.

Наприклад: Не тільки В малярській роботі О. Довженка міцно позначилися пильні й уперті студії його В німецьких митців, Але й в кіно він приніс із собою сталу художню культуру... (Баж.).

Традиційно Однозначними вважаються сполучники, що виражають якийсь один тип семантико-синтаксичних відношень. Такими, як правило, є більшість простих (невивідних) сполучників та деякі інші, наприклад: Бо, оскільки, хай, доки, поки, зате, проте, дарма що. Наприклад: Поки живе надія в хаті, Нехай живе, не виганяй (Шевч.).

Багатозначність сполучників полягає у здатності одного й того ж слова виражати декілька семантико-синтаксичних відношень. Прикладами таких сполучників є Як (може виражати порівняльне значення, умови, часове, способу дії, з'ясувальне) або сполучник Коли (служить для вираження умовних, часових, означальних відношень) та інші. Наприклад: Як я люблю оці години праці, Коли усе навколо затиха; Коли вам страшно - геть ідіть з дороги!; Коли я смуток свій на струни клала, З'являлась ціла зграя красних мрій... (Л. Укр.).

? Розподіліть підрядні сполучники на розряди за значенням, звірившись з таблицею, яка подана нижче. Напишіть лист другу (подрузі) із залученням цих сполучників. Поміркуйте, якщо відправляти смс-повідомлення, які із сполучників ви не використаєте.

Оскільки, незважаючи на те що, немов, що, як-от, як тільки, щоб, коли, затим щоб, коли б, так що, раз, начебто, через те що, як, аби, перш ніж, в міру того як, тому що, щойно, хай, якщо, з того часу як, дарма що, адже, тобто, хоч, у зв'язку з тим що, а саме.

Корисно знати

Пишемо есемеску чи sms-ky?

SMS, СМС, смс, sms, есемеска чи sms-kа, смс-повідомлення чи sms-повідомлення - це повідомлення, яке надсилається із мобільного телефону. Щоб визначити, який з варіантів правильний, мовознавці радять з'ясувати походження назви. SMS - Це абревіатура від англійського вислову Short Message Service, дослівно "служба коротких повідомлень" (організація, яка займається передаванням невеликих текстових повідомлень). Чи може абревіатура використовуватися в українській мовній практиці. Ймовірно, ні, оскільки для будь-яких слів мова має власні ресурси - власну абетку. Отже, пропонується писати назву українськими літерами.

Таблиця - Різновиди сполучників підрядності

Групи

Сполучники

Приклади

Часові

Коли, відколи, як тільки, ледве, скоро, доки, поки, з того часу як, до того як, перед тим як, після того як, перш ніж

Відколи пам'ятаю себе, я люблю вітряки, люблю посвисти їхніх крил, гудіння млинових жорен... (Ст.).

Причинові

Бо, оскільки, тому що, через те що, у зв'язку з тим що, завдяки тому що

Всіма опанував піднесений настрій, бо ніщо сьогодні вже не загрожувало життю (Гонч.); Поет не боїться від ворога смерті, Бо вільная пісня не може умерти (Л. Укр.) .

Умовні

Якби, якщо, коли б, аби як, як тільки

Якби Мені черевички, то пішла б я на музики (Нар. творч.)

Мети

Щоб, аби, для того щоб, з тим щоб, за тим щоб

Хотіла б я піснею стати У сюю хвилину ясну, Щоб вільно по світі літати, Щоб вітер розносив луну (Леся Українка)

Допустові

Хоч, хоча, хай, нехай, незважаючи на те що, дарма що, Попри те що, Хіба Що

Не стануть святами ніколи будні, Хоч як би там не мудрували трутні (Д. Павличко).

Порівняльні

Як, мов, немов, неначе, немовби, нібито, мовбито.

Литаври мідні й музика органна в одно злились, як води у ріці (М. Сингаївський)

Наслідкові

Так що, так що аж

Микола злякався так, що аж руки тремтіли (С. Васильченко)

З'ясувальні

Що, Рідше як, ніби

Це означає, Що праця повинна полонити серце, перетворитися на творчість, оточену ореолом краси, гордості, особистої гідності (В. Сухомлинський).

? Спишіть речення. Підрядні сполучники підкресліть однією рискою, сполучні слова - двома. Визначте синтаксичну функцію сполучних слів.

Випишіть підрядні сполучники, вкажіть їх розряд. Які з цих сполучників є синонімічними?

1. Той, хто переборов труднощі, подібний до альпініста, який здолав вершину (Сух.). 2. Взявся за гуж - не кажи, що не дуж. 3. Куди вітер дме, туди й гілля хилиться (Нар. тв.). 4. Я взяв золото від богів, щоб не вмирали з голоду люди (Ст.). 5. Не стало вже й розкішних кущів, з якими пов'язано стільки спогадів, які годували його ціле життя (Коц.). 6. Ти станеш справжньою людиною лише тоді, коли узнаєш, що значить трудно (Сух.). 7. Як дуб листочки пожовтілі ховає на своєму гіллі аж до травневого розмаю, отак і я своє кохання, зимою вбите спозарання, у серці юному ховаю (Павл.). 8. Не жаль мені, що я тебе кохаю, Та в нас дороги різко розійшлись (Леся Укр.). 9. Як сумно тій людині жить, яка в житті не знала суму (Рил.). 10. Згадай, як ми співом стрівали світання (Леся Укр.). 11. Про людей слід судити з того, в чім вони мали успіх, а не з того, в чім вони зазнали невдачі (Довж.). 12. Яка пшениця, така й паляниця (Нар. тв.). 13. Певне, в кожного є заповітні пороги, звідки нас проводжали в життя матері (Синг.). 14. Добрий харч тоді, коли димком пахне (Цюп.). 15. Якщо бажаєш стать заможним, у праці будь непереможним (Нар. тв.). 16. Благословенне світло дня і ночі, мисль, у якій засвічуєшся ти (Павл.).

Сполучними словами називаються слова, в яких поєднуються властивості самостійних і службових частин мови. У ролі сполучних слів виступають відносні займенники: Хто, що, який, чий, котрий, скільки та займенникові прислівники на зразок: Як, де, коли, відколи, куди, звідки та деякі інші. І займенники, і прислівники можуть сполучатися з частками, наприклад: Хто б не, який би не, скільки б не, куди б не, як би не і т. под., а займенники - також із прийменниками: Від чого, до якого, через що і т. ін.

Різниця між сполучниками підрядності і сполучними словами полягає в тому, що останні, з'єднуючи підрядне речення з головним і виражаючи певні семантико-синтаксичні відношення між ними, виступають тим чи іншим членом речення.

Так, відносні займенники Хто, що, який, чий, котрий, скільки (скільки У сполученні з іменником) У називному відмінку виконують роль підмета у підрядній частині: Ви лише промовте єдине слово, Яке у серці бродить, як вино (Гал.); Той нехай собі плаче, Хто іскру лишив на шляху необачний, Хто човен непевній воді доручив... (Л. Укр.). У непрямих відмінках відносні займенники виступають додатками: А, може, Ви лише міраж, Який я встигла покохати (Гал.); Живе поезія у мові, Якої Мати вчила нас... (Рил.); Все, Чим образили поета, акумулюється в слова (Кост.).

Прислівники, виконуючи роль сполучного засобу, зберігають синтаксичну функцію обставини: І ви прийшли, Коли я Вже й не ждала, Лиш вуглик тлів у попелі душі (Гал.); Там, Де зорі сяють з-за гори, над водою гнуться явори (Мал.).

Прочитайте текст. З'ясуйте його стильову приналежність, тип мовлення, основну думку автора. Що вам відомо про Івана Багряного? Які його твори ви читали?

Випишіть прийменниково-іменникові сполучення, визначте прийменники за походженням та морфологічним складом. Які сполучники найчастіше вживані в тексті? З якою метою автор викорстовує саме такі сполучники? Які семантико-синтаксичні відношення виражає слово Як ? В яких реченнях уживається сполучник, а в яких - сполучне слово Як?

Знайдіть слова в реченнях, в яких наявні історичні чергування [Г], [К], [Х] із [Ж], [Ч], [Ш] та [З'], [Ц'], [С'].

На покуті, залитий сонцем, під сліпучою синявою неба сидів старий Чумак. Як живий. Величезний портрет в олійних фарбах був виконаний хоч і по-дилетантськи, але натхненно, з Божою іскрою. Сонце било повінню. Старий Чумак, бронзовий і мускулястий, дивився просто кожному в очі примружено і посміхався.. Посміхався в свій довгий запорозький вус, як це він робив завжди. Монументальний, кремезний і могутній, як сама земля, коваль Чумак. Патріарх свого племені, дебелого й рясного. В робочому фартусі, отак, як щойно прийшов з роботи, лише скинув кашкета, сидів він під сліпучо-синім небом і під гілкою бузку і, склавши грубезні свої руки, спочивав. І тримав на колінах сонне дитинча. В сліпучо-білій сорочинці воно спало сидячи, припавши солодко зарожевілим личком до ковальського фартуха, як до материних грудей. Це вона -- Галя, як була ще маленькою. І це Андрій малював десь на каторзі з манюсінької картки, яку колись сам фотографував і завжди мав при собі. Та й потім прислав той портрет поштою. Це один-єдиний раз була вістка від нього, -- прислав батька, такого живого, такого викапаного...

Руки були намальовані широченними мазками і недокінчені, і це найбільше вражало -- своєю правдою, грубі, необтесані ковальські руки. Під портретом був напис великими літерами -- "Батько" (І. Багряний "Сад Гетсиманський").

Іван Багряний (1907 -- 1963) - письменник, автор романів "Сад Гетсиманський", "Огненне коло", "Тигролови", численних поезій, п'єс. У 30-ті роки зазнав сталінських репресій. 1945 року змушений був емігрувати з СРСР.

"Сад Гетсиманський" -- один з перших творів світової літератури, що викриває злочинну суть сталінщини.

Підготуйте повідомлення Сполучник в українській та російській мовах", скориставшись сайтами Інтернету http://yak-my-hovorymo. wikidot. com/, http://chak-chy-pravylno-my-hovorymo. wikidot. com/, http://nepravylno-pravylno. wikidot. com/

? Розкрийте дужки, напишіть слова разом або окремо. Перевірте себе за таблицею, що подана нижче. Поясніть, якими частинами мови вони виступають. З виділеними словами складіть твір-мініатюру "Якби".

Виконайте морфологічний аналіз підкреслених сполучників.

1. Умій дякувати старшим за(те), що вони повчають тебе (Сух.). 2. Хоч голий, за(те) в поясі. 3. Багач норовить, як(би) бідного з ніг збить (Нар. тв.). 4. Хотіла б я... так заридати, що (б) зорі почули, що(б) люди вжахнулись на сльози мої (Леся Укр.). 5.І все йому, як Богу, розповім Про(те), що я йому буду молитись (Гал.). 6. Справжній учитель не може жити без творчості, повторюючи одне і те(ж) усе своє життя (Цюп.). 7. Як(би) сам був білий, то не чорнив би другого (Нар. тв.). 8. Коли(б) його пустити з косою просто, він обкосив би всю земну кулю, а(би) тільки була добра трава та хліб і каша (Довж.). 9. Справжнє почуття хоча ні на кого й не зважає, про(те) й не ображає нікого... (Гонч.) 10. Чисте полуденне небо, і тихо-тихо, немов(би ) все заснуло (Довж.). 11. Батьківщино-мати, ти така, як день! Як(же) не співати радісних пісень! (Сос.). 12. Як (же) до тебе знову прилину, забудем лихо в тую годину (Нар. тв.). 13. Хоча (б) над тобою було сто вчителів - вони будуть безсилі, як(що) ти не можеш сам змусити себе до праці (Сух.). 14. Далека, небезпечна путь, - гей, не зважай, матросе! Та(ж) хвилі приязно гудуть, міцні, надійні троси. 15. Про що (б) не писав поет - про тварин, чи про дерева, чи про гірські ручаї, - він завжди кінець кінцем пише про людину, про людське, для людини (Рил.).

Таблиця - Правопис сполучників

Разом

Складні сполучники, які становлять тісне поєднання повнозначних слів із частками або прийменниками*

Адже, аніж, втім, зате, мовби, начеб, начебто, немов, немовби, немовбито, неначе, неначебто, ніби, отже, отож, притому, причому, тобто

Окремо

    А) сполучники з частками б, би, ж, же Б) складені сполучники

Або ж, адже ж, але ж, а як же, бо ж, коли б то, хоча б,

Дарма що, для того щоб, замість того щоб, з тим щоб, з того часу як, незважаючи на те що, після того як, та й, так що, тимчасом як, у міру того як.

Через дефіс

Сполучники з постпозитивними частками бо, но, то, от, таки

Отож-то, тим-то, тільки-но, тому-то

*Увага! Сполучники Зате, проте, щоб, якби, якщо, які пишуться разом, треба відрізняти від однозвучних самостійних слів, що пишуться з прийменниками За, про та частками Би, як окремо. Так, сполучника Зате, проте, можна замінити одним із протиставних сполучників А, але, однак, тоді як прийменники За, про та вказівний займенник Те такій заміні не піддаються. Пор.: Якби здоров'я, то ще й пожити можна (Є. Гуцало) (Якби - складний допустовий сполучник підрядності)

Як би я тепер хотіла у мале човенце сісти і далеко на схід сонця золотим шляхом поплисти (Леся Українка) ( Як би - прислівник із допустовою часткою Би)

Схема морфологічного аналізу сполучника:

    1. Аналізоване слово. 2. Службова функція (сполучає однорідні члени речення чи частини складного речення). 3. Група за походженням (непохідний чи похідний). 4. Група за морфемним складом (простий, складний чи складений). 5. Група за вживанням (одиничний, повторюваний, парний). 6. Розряд і група за значенням. 7. Написання (для складних і складених). 8. Сполучне слово (якого походження, синтаксична функція).

Рефлексія і самоперевірка

    1. Чому сполучники кваліфікують як службові слова? 2. Які функції сполучників у мові? 3. У чому різниця між сполучниками сурядності і підрядності? 4. З'ясуйте функції сполучних слів. Чим розрізняються сполучники і сполучні слова? 5. У чому полягає багатозначність і синоніміка сполучників? 6. Перекладіть речення "Чем дальше в лес, тем больше дров". Який варіант сполучників ви виберете: Що... ...то чи чим... ...тим?

Тема для розмови.

В одному з інтерв'ю Борис Ілліч Олійник сказав: "У нас було дитинство, ми до чогось високого прагнули. Ми знали, що є те, котре не купується і не продається, - це батько, мати, баба, дід, Вітчизна. Цим не можна торгувати. Так нас учили. І я думаю, добре вчили. Що немає чисто расових таких уже богообраних, а всі перед Богом рівні. Отак ми вчилися, і так живемо". Яка ваша думка стосовно сказаного? Обговоріть цю проблему в класі.

? Завдання додому.

Прочитайте текст. З'ясуйте його стильову приналежність, тип мовлення, основну думку автора. Прокоментуйте доречність уживання службових частин мови і вигуків для змалювання психологічного стану героїв.

Випишіть прийменниково-іменникові сполучення, визначте прийменники за походженням та морфологічним складом. Які сполучники найчастіше вживані в тексті? З якою метою автор викорстовує саме такі сполучники? Які семантико-синтаксичні відношення виражає слово Як ? В яких реченнях уживається сполучник, а в яких - сполучне слово Як?

Відчинились двері... І шумно ввалився до хати Чумаченко. Але не той, сподіваний, а інший. Кремезний, бравий командир. Увійшов з валізою, сяючи лицем і новенькою портупеєю на новенькій уніформі.

    -- Го-го! Ну, здорово, роде ковальський-молотобойський! Та й урвав на півслові. Тихо поставив валізу і стяг кашкета: -- Що?.. Спізнився!? --не то спитав, не то зітхнув тяжко, зміненим голосом і повів очима по хаті. Мати видавила крізь посмішку й крізь сльози воднораз: -- Так... Сину...

А син -- найстарший Чумаченко -- подивився на свічечку, потім приник очима до портрета, як до живого, і довго не міг вимовити ні слова. Нарешті, похитуючись, ступнув два кроки, повів рукою по чолі і, не зводячи очей з портрета, промовив якимось чудним, здавленим голосом:

    -- Як же ж це?.. -- а потім з ноткою розпачу. -- Так що, батьку, я прибув... Командир стрілецької дивізії Окремої Червонопрапорної Далекосхідної Армії --- Микола Чумак. Твій син... Твій... -- і витер лице рукою, неспроможний стримати сльози, що раптом схопили за горло з середини. Але він їх таки стримав, проковтнув і вів далі тихо, схиливши голову: -- Ми всі прибули... Сини твої... Там он... (зацокала клямка) ось... Павза. Відчинилися двері -- увійшов середульший, моряк. Микола рапортував до портрета, як до живого: -- Чорноморського флоту моряк і парторг -- шмаркач Михайло Чумак... Теж твій син... (І. Багряний "Сад Гетсиманський").

Похожие статьи




Прийменник, вигук, частка

Предыдущая | Следующая