Мета і зміст навчання на основі посібника., Аналіз структури тексту посібника з методичним коментарем. - Лінгводидактичний аналіз тексту посібника як засіб навчання студентів-філологів

Посібник одразу привертає увагу читача, оскільки вирізняється універсальністю призначення: допомагає зрозуміти, що таке фразеологічна одиниця як об'єкт мовознавчої науки, як краще вивчати фразеологію на уроках української мови і літератури, у позаурочній роботі. Автор використовує цікавий спосіб презентування функцій фразеологізмів - своєрідні малюнки-метафори із зображенням ситуацій використання чи пояснення смислу фразеологізмів, елементи креолізації тексту. Головна мета навчання студентів на основі посібника - усвідомити методичні засади навчання фразеології, своєрідність засвоєння фразеологізмів, що й стане грунтом для опанувати методики фразеології в середній школі у процесі виконання практичних завдань і надалі під час роботи з учнями.

Аналіз структури тексту посібника з методичним коментарем.

"Фразеологізми - іскрометні скарби мовної образності - передають найтонші відтінки душевних порухів, обарвлюють висловлене в національний колорит" - так починається Передмова автора до книги [4, с. 3]. Таке образне визначення мовної одиниці, у яке вкладено душу, налаштовує читача на позитивне сприйняття. Концептуальна інформація автора спонукає до розгортання думки читача-однодумця, читача-співрозмовника і, не виключено, читача-опонента. Уявімо міркування читача:

    - Так, фразеологізми дійсно якнайкраще відтворюють душу людини (недаремно ж часто говоримо: Брати до душі, вкласти душу, до глибини душі, до душі, душа болить, душа в душу, душа не на місці, з дорогою душею, над душею, ні за цапову душу, припасти до душі, продати душу, скільки душа забажає, у глибині душі тощо). - Фразеологізми не можна перекладати, як окремі слова. Носії різних культур часто ідентифікуються саме на основі використання фразеологізмів (тільки українці так сполучають відомі й іншим лексичні одиниці, як-от: Родичі гарбузові, підносити гарбуза, як у віночку, аж гай гуде, нате й мій глек на капусту тощо). - Можна спілкуватися й без "скарбів мовної образності", нас зрозуміють. Хоча... зіставимо фрази: "Чому ти мовчиш?" і "Чому ти Як води в рота набрав?". "На вулиці сильний дощ" і "На вулиці Дощ ллє як з відра". Ми обираємо той чи інший варіант залежно від ситуації спілкування. Якщо спілкування неофіційне, віддамо перевагу реченням із фразеологізмами, бо вони оживляють сказане, сприяють установленню емоційного контакту зі співрозмовником.

Чотири розділи посібника дали змогу авторові представити місце фразеології в навчальному процесі, основні ситуації педагогічного дискурсу, де вчитель може організовувати роботу над засвоєнням фразеологічного матеріалу - уроки мови, літератури, позаурочна робота.

"У фразеологізмі виявляється щось "Над словом", - читаємо в першому розділі [4, с. 9]. Що ж таке слово, слово-символ, фразеологізм, словосполучення? Як відрізнити фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності, фразеологічні сполучення, прислів'я, приказки, крилаті вислови? Подана у книзі теоретична інформація допомагає словеснику розібратися у класифікації фразеологічних одиниць, у змісті шкільної фразеології. Також представлено основні ознаки фразеологізму, слово у фразеологізмі, фразеологічні словники як джерело навчання, проаналізовано, як учні сприймають фразеологізми, визначено основні види робіт, спрямованих на збагачення фразеологізмами мовлення учнів.

"Фразеологізми - образні, картинні замінники слів (вільних словосполучень)", - стверджує автор [4, с. 40]. І міркує над тим, як краще вивчати фразеологізми на уроках лексикології, морфології, синтаксису, під час опанування стилів літературної мови (другий розділ). Наприклад, відомо, що фразеологізми дають змогу ілюструвати такі якості української мови, як різноманітність і багатство, які виявляються, зокрема, у синонімії. Це підтверджує вислів з книги: "Фразеологічна синонімія нашої мови - рясна й щедра, а тому є з чого підготувати найрізноманітніший практичний матеріал" [4, с. 42]. Корисною є порада: "Працювати з лексико-фразеологічними синонімічними засобами означає показувати системний зв'язок між словом і фразеологізмом, розкривати багатство нашої мови, зрештою, поповнювати активний фразеологічний словник учнів" [4, с. 41]. Автор аналізує синтаксичні властивості речень із фразеологізмами: "...слід пам'ятати, що природа багатьох фразеологізмів суперечлива: аналітичні за будовою, вони мають тенденцію значеннєво сприйматися як певна єдність... Можна вивести й певну закономірність: чим ближча сполука до ідіоми, тим швидше вона виступає як один член речення" [4, с. 70-71].

У третьому розділі знайомимося з міркуваннями про стилістичні функції фразеологізмів, їх стилістичне використання у прозі й поезії, про фразеологічну роботу під час вивчення окремих творів. До вдумливого аналізу мови художніх текстів, зокрема експресивної й оцінної функцій фразеологізмів, нових методичних підходів навчання літератури спонукають словесника такі думки автора посібника: "Завдання вчителя - показати, яка з цих функцій домінує в тих чи інших випадках, як вона працює на ідею та тему твору. Кожен автор постійно відчуває "голод" на експресивні засоби вираження. Ось чому письменники так часто звертаються до фразеологізмів - поліфункціональних експресивних одиниць художнього мовлення" [4, с. 87].

Вимоги до організації позаурочної роботи із фразеології, фразеологія в гуртку української мови "Чому ми так говоримо?", фразеологічні конкурси, мовно-літературний вечір одного фразеологізму (Бабине літо), форми дослідницької роботи із фразеології у школі, фразеологічні малюнки-жарти й форми роботи з ними ("весела фразеологія"), покажчик фразеологізмів для етимологічних бесід - ось зміст четвертого розділу. Приваблюють практичні завдання для учнів, приклади творчих робіт. Викликає роздуми останній акорд книги: "Ось іще одне завдання вчителя-словесника - Відкрити душу Вихованця для народних мовних скарбів" [4, с. 171].

    4. На основі лінгводидактичного аналізу тексту посібника можна сформулювати такі завдання для студентів:
      - У сучасному словнику лінгводидактичних термінів визначені такі принципи добору фразеологізмів: Ступінь засвоєння, доступність значення, наявність у творах для позакласного читання, виховні можливості [3, с. 255]. Доведіть або спростуйте дотримання цих принципів у тексті посібника, написаного значно раніше. - Сформулюйте методичний коментар до вислову "Ось іще одне завдання вчителя-словесника - Відкрити душу вихованця для народних мовних скарбів".

Похожие статьи




Мета і зміст навчання на основі посібника., Аналіз структури тексту посібника з методичним коментарем. - Лінгводидактичний аналіз тексту посібника як засіб навчання студентів-філологів

Предыдущая | Следующая