Теоретичні аспекти офіційно-ділового дискурсу
Теоретичні аспекти офіційно-ділового дискурсу
Постановка проблеми. Розширення й поглиблення ділових контактів як усередині держави, так і на міжнародному рівні, формування нових форм ділової комунікації, актуалізація питань ефективної мовленнєвої поведінки з метою успішного вирішення управлінських проблем спричинили значний інтерес до офіційно-ділового дискурсу.
Актуальність статті Визначена орієнтацією сучасної лінгвістики на феномен дискурсу загалом. Наукова зацікавленість офіційно-діловим дискурсом пов'язана з розширенням у сучасному світі кола ділового спілкування та збільшенням значимості офіційно-ділових документів, які формують культуру особистості зокрема й суспільства загалом. Адже саме "офіційно-ділове мовлення є прозорою оболонкою суспільства, через яку сповна проступає рівень культури нації та її можливість до самодостатніх змагань" [1, с. 253-254].
Серед класичних робіт із дискурсології варто виокремити праці ТА ван Дейка, Р. Барта, М. Фуко, Ю. Хабермаса, а також дослідження Н. Арутюнової, Ф. Бацевича, О. Бессонової, А. Бєлової, В. Дем'янкова, В. Карасика, Є. Кубрякової, М. Макарова й інших. Різні аспекти офіційно-ділового дискурсу були об'єктом досліджень таких учених, як І. Білодід, М. Жовтобрюх, С. Єрмоленко, А. Коваль, З. Куньч, О. Курило, А. Марахова, Л. Мацько, О. Мацько, О. Пазинич, О. Пономарів, І. Фаріон, І. Чередниченко, Т. Шинкаренко, С. Шевчук та ін. Проте у вітчизняному мовознавстві поки що немає грунтовного дослідження, спрямованого на вивчення проблем теорії офіційно-ділового дискурсу.
Метою статті Є аналіз теоретичних засад лінгвістичного дослідження дискурсу зі з'ясуванням специфіки офіційно-ділового дискурсу як мовленнєвого процесу. Мета вимагає розв'язання таких завдань: описати сучасні підходи до визначення й дослідження поняття "дискурс"; здійснити типологію сучасних дискурсів; з'ясувати особливості й сутність офіційно-ділового дискурсу.
Лінгвістичні дослідження останніх років свідчать про значну зацікавленість дискурсом як багатовимірним явищем. У сучасному мовознавстві існує кілька підходів до вивчення дискурсу [2; 3]. Дискурс є об'єктом лінгвістичних досліджень із позиції лінгвістики тексту, а також у прагматичному (комунікативно-функціональному), соціолінгвістичному, когнітивному та семіотичному аспектах. У зв'язку з цим існують різні його визначення. Із прагматичного підходу дискурс сприймається як висловлення в комунікативній ситуації. Соціолінгвістичний підхід до вивчення дискурсу грунтується на протиставленні особистісно й статусно зорієнтованого типів дискурсу. Процес міжособистісного спілкування здійснюється з використанням ідіоетнічної мови в поєднанні з конкретними фізичними, психічними, когнітивними діями, станами, почуттями [4, с. 184].
У лінгвістичній літературі термін "дискурс" тлумачиться досить широко, однак на сьогодні не існує єдиного визначення, яке охоплювало б усі контексти його вживання. Узагальнивши різні розуміння поняття дискурсу як у вітчизняному, так і в зарубіжному мовознавстві, В. Чернявська пропонує звести їх до двох основних типів: 1) "конкретна комунікативна подія, зафіксована в тексті й усному мовленні, що здійснюється в конкретному когнітивно зумовленому комунікативному просторі"; 2) "сукупність тематично співвіднесених текстів" [5, с. 14, 16].
Російський лінгвіст М. Макаров зазначає, що можливі три типи координат визначення сутності дискурсу: із погляду Формальної інтерпретації дискурсу - це утворення вищого рівня, ніж речення; із позицій найширшої Функціональної інтерпретації - дискурсом є вживання мови в усіх її різновидах; у дещо звуженій Ситуативній інтерпретації дискурс - це вживання засобів мови (мовного коду) в оточенні соціальних, психологічних і культурних обставин спілкування особистостей [6, с. 68-75].
Багатозначність терміна "дискурс" і дискусійність проблем, пов'язаних із його дослідженням, зумовлені новизною й нерозробленістю дискурсології як галузі мовознавства.
Немає в сучасному мовознавстві і єдиної типології дискурсів. Дискурси ділять із урахуванням мети, типу актуалізованих у мовленні знань, мовленнєвих операцій тощо. За Характером стосунків між учасниками комунікативного діалогу виокремлюють міжособистісний, публічний, масовий та організаційний дискурси. З Урахуванням різних загальних настанов і комунікативних принципів реалізуються аргументативний, конфліктний і гармонійний типи дискурсу. За Прагматичним критерієм виокремлюють педагогічний, батьківський, етичний, релігійний, науковий, критичний, політичний, адміністративний, діловий, юридичний, військовий, спортивний, медичний, рекламний, масово-інформаційний дискурси. Варто зазначити, що більшість текстів містять у собі ознаки різних типів дискурсів. Ще одним визначальним критерієм у розмежуванні видів дискурсів є Орієнтованість на реципієнта.
Відповідно до дихотомії "мова усна - мова писемна", фіксують дискурс тексту й дискурс усної комунікації. Вихідною, фундаментальною формою існування Дискурсу є усне мовлення, а письмовий Дискурс є похідним від усного. Це розмежування пов'язане з каналом передання інформації: в усному Дискурсі канал - акустичний, у письмовому - візуальний.
Залежно від кількості учасників спілкування, виокремлюють монологічний і діалогічний типи дискурсу. Діалогічному дискурсу властивий емоційно-експресивний контакт його учасників та взаємне сприйняття ними комунікативної ситуації. Формування цього типу дискурсу залежить від того, як взаємодіють його компоненти, пов'язані з партнерами комунікації (їхніми комунікативними ролями й досвідом), з темою і предметом спілкування, мовленнєвою ситуацією.
Ще одним проблемним питанням у сучасній дискурсології є стратифікація понять "дискурс" і "текст" за умови збереження тісного зв'язку між ними. Ю. Степанов розглядає текст як фрагмент дискурсу, як його базову одиницю [7]. Є. Кубрякова та О. Александрова розуміють під дискурсом "саме когнітив - ний процес, пов'язаний із реальним мовотворенням, створенням мовленнєвого твору, і текст є кінцевим результатом процесу мовленнєвої діяльності, що виливається в певну закінчену (і зафіксовану) форму. Текст може трактуватися як дискурс тільки тоді, коли він реально сприймається й потрапляє в поточну свідомість людини, котра його сприймає" [8, с. 19].
Узагальнивши результати лінгвістичних досліджень у розробці теорії дискурсу, можна зробити такі висновки: дискурс - одиниця мовлення, що характеризується через текст - одиницю мови; процесуальні характеристики дискурсу зумовлені екстралінгвальними чинниками.
Сучасні вчені-дискурсологи виокремлюють визначальні ознаки дискурсу як комунікативної ситуації. По-перше, це Контекстуальність, що визначається як сукупність викладених подій, їхніх учасників, перформативної інформації та обставин, що супроводжують ці події; оцінювання учасників подій. По-друге, Особистісність дискурсу, яка є двобічною та визначається спільним для адресанта й адресата світом. По-третє, Процесуальність дискурсу, що закладена в спільній комунікативній діяльності комунікантів. По-четверте, Замкненість, Адже відкритою є лише інформація тексту [9, с. 186].
З урахуванням загальних теоретичних аспектів вивчення дискурсу офіційно-діловий дискурс розглядаємо як конкретний комунікативний процес, що здійснюється в конкретному інтенційно зумовленому комунікативному просторі й спрямований на те, щоб регулювати ділові стосунки між установами, організаціями, обслуговувати громадські потреби людей у різних побутових ситуаціях, спонукати адресата дотримуватися певного регламенту під час виконання якогось завдання, давати настанови, як діяти, інформувати громадян і суспільство про будь-які явища та події, найновіші закони, укази, розпорядження тощо.
Офіційно-діловий дискурс комунікативно однобічний, його використовують "для врегулювання ділових стосунків мовців у державно-правовій і суспільно-виробничій сферах, для обслуговування громадських потреб людей у типових ситуаціях" [10, с. 257-260].
Ділове спілкування відбувається в межах відповідних міжнародних, державних і соціальних установ. Відповідно, учасники офіційно-ділового спілкування виступають у певних офіційних статусах і зорієнтовані на розв'язання конкретних завдань, пов'язаних із діяльністю держави, суб'єкта влади, установи, організації, підприємства тощо. Ділове мовлення має широкий простір застосування й визначається статусно-рольовими взаєминами комунікантів у сферах державно-політичної, громадської, економічної, адміністративно-господарської діяльності. Відповідно до цих сфер, вирізняють основні види офіційно-ділового дискурсу: Законодавчий (закони, укази, статути, постанови); Дипломатичний (міжнародні угоди - конвенції, комюніке, звернення - ноти, протоколи); Адміністративно-канцелярський (накази, інструкції, розпорядження, довідки, заяви, звіти) [10, с. 112]. А. Загнітко та І. Данилюк виокремлюють чотири підстилі офіційно-ділового стилю: Дипломатичний, юридичний, канцелярсько-діловий і службове листування [11, с. 29-32], що, на нашу думку, свідчить про відкритість питань, пов'язаних із жанровою диференціацією офіційно-ділового дискурсу.
Кожен із видів офіційно-ділового дискурсу має свою чітку систему мовних засобів (мовні кліше, відповідна термінологія, перформативи, я-висловлення, спонукальні конструкції, формули мовленнєвого етикету), що увиразнюють стереотипність і трафаретність офіційно-ділового спілкування.
До найважливіших ознак офіційно-ділового дискурсу належать документальність (кожен офіційний папір має бути документом), стабільність, високий ступінь стандартизації висловлень. Водночас цей тип дискурсу виконує дві функції: інформативну, що надає висловленню характеру документа; волюнтативну, що спонукає до дії, адже "документ - це джерело інформації, об'єкт дослідження (для вченого), засіб фіксації, передачі інформації та керування суспільством, колективом громадян чи окремою особою (для працівника управління), засіб доказу (для правника)" [13, с. 132].
До особливостей офіційно-ділового дискурсу належать також лаконізм, відсутність емоційності й образності, регулювально-імперативний характер, стислість, чіткість, сувора регламентація тексту, оскільки сферою його застосування є ділові відносини між державами, установами чи організаціями, підприємствами, громадянами.
Дискурс професійний спілкування діловий
Висновки
Отже, офіційно-діловий дискурс - це комунікативно однобічний мовленнєвий акт, що його використовують для врегулювання та організації спілкування в державно-правовій і суспільно-виробничій видах суспільної діяльності, для обслуговування потреб людей у типових ситуаціях. Статус - но-рольова диференціація цього дискурсу, його настанова й скерованість слугують підгрунтям для виокремлення законодавчого, дипломатичного та адміністративно-канцелярського видів офіційно-ділового дискурсу. У межах дослідження виявляємо низку питань, що потребують подальшого вивчення й стимулюють розширення аналізу офіційно-ділового дискурсу як особливого виду людської комунікації. Значні перспективи подальших досліджень має проблема категорії суб'єкта в офіційно-діловому дискурсі. Вони можуть бути зосереджені на особливостях самопрезентації автора в різних видах документів. Вартими уваги є також дискурсивно-жанрові вияви офіційно-ділового мовлення.
Література
1. Фаріон І. Пошук українського слова в офіційно-діловому тексті /
І. Фаріон // Науковий вісник Чернівецького університету : збірник наукових праць. - Чернівці : Рута, 2001. - Вип. 117-118 : Слов'янська філологія. - С. 253-260.
- 2. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики / Ф. С. Бацевич. - К. : Академія, 2004. - 342 с. 3. Селиванова Е. А. Основы лингвистической теории текста и коммуникации / Е. А. Селиванова. - К. : Брама, 2002. - 336 с. 4. Клименко І. Теоретичні засади лінгвістичного аналізу політичного дискурсу / І. Клименко // Лінгвістичні студії : збірник наукових праць української преси. - Вип. 19. - 2009. - С. 182-186. 5. Чернявская В. Е. Дискурс как обьект лингвистических исследований / В. Е. Чернявская // Текст и дискурс. Проблемы экономического дискурса : сборник научных трудов. - СПб : С.-Петерб. гос. ун-т экономики и финансов, 2001. - С. 11-22. 6. Макаров М. Л. Основы теории дискурса : [монография] / М. Л. Макаров. - М. : Гнозис, 2003. - 280 с. 7. Степанов Ю. С. Альтернативный мир, Дискурс, Факт и принцип Причинности / Ю. С. Степанов // Язык и наука конца XX века : сборник статей. - М., 1995. - 432 с. 8. Кубрякова Е. С. Виды пространств текста и дискурса / Е. С. Кубря - кова, О. В. Александрова // Категоризация мира : пространство и время : материалы научной конференции. - М., 1997. - С. 19-20. 9. Клименко І. Теоретичні засади лінгвістичного аналізу політичного дискурсу / І. Клименко // Лінгвістичні студії : збірник наукових праць української преси. - Вип. 19. - 2009. - С. 182-186. 10. Мацько Л. І. Стилістика української мови : [підручник] / Л. І. Маць - ко, О. М. Сидоренко, О. М. Мацько ; за ред. Л. І. Мацько. - К. : Вища школа, 2003. - 462 с. 11. Шевчук С. В. Українська мова за професійним спрямуванням : [підручник] / С. В. Шевчук, І. В. Клименко. - 4-те видання. - К. : Алерта, 2014. - 696 с. 12. Загнітко А. П. Українське ділове мовлення : професійне і непрофесійне спілкування / А. П. Загнітко, І. Г Данилюк. - Донецьк : ТОВ ВКФ "БАО", 2004. - 474 с. 13. Культура фахового мовлення : [навчальний посібник] / за ред. Н. Д. Бабич. - Чернівці : Книги - ХХІ, 2006. - 496 с.
Похожие статьи
-
Прагматичні аспекти досліджень в сучасній лінгвістиці Мовленнєва діяльність є одним із центральних елементів життєдіяльності людини, а кожна діяльність...
-
Наявність сукупності комунікативних стратегій і тактик певного дискурсу зумовлена насамперед цілями типу комунікації. Специфічний тактико-стратегічний...
-
Новаторство поезії У. Вітмена У 1855 році 36-річний Волт Вітмен у бруклінській друкарні сам набрав і сам надрукував невелику книжку у дев'яносто п'ять...
-
Мова це цілий світ з властивою йому структурою, системою цінностей, проблемами і переживаннями. Прислів'я та приказки, фразеологізми, неологізми, крилаті...
-
Вступ - Відповідальність вченого перед суспільством в англійській літературі
Ми живемо в час науково-технічного прогресу, без якого не можна себе уявити. Звичним для нас є телебачення, радіо, електроенергія, літак, гелікоптер,...
-
Категорія автора у світлі художньої комунікації і системного розуміння літературного твору
Специфіка сучасного гуманітарного знання визначається впливом "постструктуралістсько-деконструктивістсько-постмодерністського комплексу", який оформився...
-
Закономірності організації текстів на основі аналізу їх фонетико-графічного, лексичного і синтаксичного рівнів У курсовій роботі досліджуються...
-
Висновки - Методика проведення уроків вивчення повісті Михайла Коцюбинського "Тіні забутих предків"
Неможливо зрозуміти специфіку літератури як предмета без знання того, що являє собою учень на різних етапах літературної освіти. В історії методики були...
-
Трактування поняття "милозвучність" - Засоби милозвучності української мови
І все-таки поняття "милозвучність" у мовознавстві по-справжньому не визначене й не вивчене. У словниках і наукових працях милозвучність, що ототожнюється...
-
Комунікативний міжособистісний спілкування дискурс Сутність комунікативної стратегії і комунікативної тактики Мовна комунікація є упорядкованим явищем,...
-
Невідступна увага до жанрів може видатися в наші дні марним витрачанням часу. Кожен знає, що їх було чимало. Моріс Бланшо так писав про одного сучасного...
-
Використання літературно-художнього твору в якості основи для кіносценарію, з одного боку, полегшує завдання режисера, з іншого - виступає в ролі гаранта...
-
Вступ - Інтерпретація образу Доріана Грея
Актуальність дослідження. Оскар Уайльд був творцем мистецтва, і їм була створена ціла естетика, що дозволяє судити про справжньої цінності того чи іншого...
-
Максим Рильський, як теоретик перекладу
В особі Максима Тадейовича Рильського органічно поєднувалися поет і вчений, талановитий перекладач і вдумливий теоретик перекладу. Деякі з його положень...
-
Українська мова за професійним спрямуванням
Завдання 1 Визначте й запишіть подальший текст запропонованих речень. 1. Автобіографія - це опис свого життя. Існують певні вимоги до оформлення цього...
-
Дискурсивні стратегії й тактики в конструюванні позитивного іміджу Організації Об'єднаних Націй
Стаття присвячена дослідженню понять "дискурсивна стратегія" й "дискурсивна тактика" з позиції різних підходів, наявних у сучасній лінгвістиці. У статті...
-
Підготовка учнів до конкурсів та олімпіад
1. Завдання з української мови для підготовки учнів 9-го класу до участі у Всеукраїнській учнівській олімпіаді 1. Висловіть свої думки з приводу вислову...
-
Комунікативна розминка. Кожна зустріч з деревом, із квіткою пробуджує в нас нові сили й водночас нагадує, що всі ми - діти нашої...
-
Релятивізм в системі ідей російських формалістів
Актуальність запропонованої теми визначена зв'язком ідей російських формалістів з процесами становлення нового мистецтва та сучасної естетики. Мета...
-
Оформлення листа - Контрольна робота з мови професійного спілкування
Службові листи друкують на комп'ютері, друкарській машинці або пишуть на чистому бланку лише з одного боку. Певна річ, на бланку друкують тільки першу...
-
Зазначений утилітаризм відношення до перекладу мав ряд наслідків. По-перше, уявлялося не настільки важливим дотримання принципу перекладати з оригіналу,...
-
Висновки до першого розділу - Лінгвістичне новаторство поезії Емілі Дікінсон та Уолта Вітмена
Таким чином, віршовані тексти Є. Дікінсона та У. Вітмена давно привертають увагу дослідників, які прагнуть пояснити їх образну самобутність, аналізуючи...
-
Мова як явище естетичне та індивідуально-суб'єктивне - Засоби милозвучності української мови
Важливо та доцільно виділити ще один аспект визначення милозвучності мови, що по суті є найскладнішим. Милозвучність (як і немилозвучність) оцінюється...
-
Вступ - Своєрідність новелістики Едгара По
Актуальність теми. В історію американської літератури Едгар По увійшов як романтичний поет, новеліст і критик. Він є класиком "короткого оповідання" і...
-
Зосереджуючись на милозвучності української мови, ми вирішили поставити наступні завдання: 1. визначити конкретні фонетичні параметри, які сприяють...
-
Визначна роль творчості Михайла Коцюбинського в історії української літератури та мови беззаперечна. Знайомство з його творчiстю пiдтверджуе надзвичайно...
-
Типологія комунікативних стратегій - Комунікативні стратегії та комунікативні тактики
У сучасній лінгвістиці немає вичерпної типології комунікативних стратегій. Це зумовлено різноманіттям комунікативних ситуацій і проблемою вибору...
-
Переводческий комментарий - Переводчик в сфере профессиональной коммуникации
Комментарий к письменному переводу оригинального текста по специальности с иностранного языка на русский - это умение: Выполнить предпереводческий анализ...
-
Література метафора мовний І всі ми вірили, що своїми руками Розіб'ємо скалу, роздробимо граніт, Що кров'ю власною і власними кістками Твердий змуруємо...
-
Висновки - Інтерпретація образу Доріана Грея
Основна мета нашої роботи полягала в тому, щоб на основі культурологічного та семіотичного аналізу фактичного і теоретичного матеріалу виявити...
-
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ - Лінгвостилістичні характеристики сучасної англомовної поезії
1. Не зважаючи на велику кількість досліджень у руслі лінгво-стилістичного аналізу поезії, єдиної теорії допоки не існує, тому сучаснв наука потребує...
-
Жуковський Василь Андрійович. Російський поет, перекладач, художник
ЖУКОВСЬКИЙ Василь Андрійович (29.1(9.11). 1783, с. Мишинське Білівського угіддя Тульської губ.- 12(24).IV.1852, Баден-Баден, Німеччина; похований в...
-
Актуальность проблемы, поднимаемой автором - В своей статье автор поднимает важную для нашего времени проблему... - Автор статьи затрагивает актуальную...
-
Проблему национально-культурной адаптации художественного текста при переводе можно рассматривать в разных аспектах. Как мы уже упоминали, каждый язык...
-
Сюжет роману досить простий. Головна дія відбувається в короткий часовий проміжок, в основному в маєтку Дар'ї Михайлівни Ласунской. Дмитро Миколайович...
-
Літературознавчі витоки естетики російського формалізму
Зміна філософського клімату на початку XX ст. не могла не вплинути на літературознавчу науку, в надрах якої й зародився російський формалізм. У...
-
Томас Мор (1478-1535). - Європейська література доби Відродження
Найвидатнішим гуманістом раннього періоду був Томас Мор - великий мислитель, письменник, державний діяч. Він народився в сім'ї судді в Лондоні. У 1492 р....
-
Роль Івана Федорова у становленні друкарства у XVI ст. в українській історіографії Засновником книговидання у Львові і Острозі став Іван Федоров...
-
Поетичне новаторство У. Вордсворта - Основні риси романтизму як художнього напряму
Вільям Вордсворт, англійський поет, народився 7 квітня 1770 в невеликому містечку в графстві Камберленд. З дитинства майбутній поет відзначався...
-
Лист. Оформлення листа Ш Лист -- це поширений вид документації, один із способів обміну інформацією. Реквізити: § Штамп (повна назва установи - автора...
Теоретичні аспекти офіційно-ділового дискурсу