Вступ - М. В. Лисенко

Лисенко український композитор

В історію української культури Микола Віталійович Лисенко (1842 - 1912) увійшов як визначна багатогранна творча особистість - композитор, фольклорист, піаніст-виконавець, просвітянин, організатор національної мистецької освіти і культурно-мистецької діяльності загалом. Він заслужено визнаний класиком українського музичного мистецтва, котрий глибокого вивчаючи національні традиції і особливості народної творчості, під впливом кращих традицій європейської музичної культури заклав основи національної професійної музичної школи. Микола Лисенко - великий композитор-романтик, піаніст і педагог, що першим серед панівного на той час в Україні дилетантського ставлення до музики обрав шлях фахового музиканта. Він був митцем за покликанням, а за переконаннями - щирим патріотом, і цим визначилося не тільки його власне життя та діяльність, але й доля його творчої спадщини. Ім'я Миколи Віталійовича Лисенка ще за життя композитора отримало виразні ознаки незаперечного авторитету у царині музичної творчості за свій особливий внесок до національної культурної скарбниці. Особливу повагу виявлено до митця в Галичині, що викликало поширення "осяйних", надзвичайних характеристик цієї людини: "український Боян", "Батько", "сонце української музики".

Своєю творчістю М. Лисенко вперше спробував підсумувати величезний період розвитку вітчизняної музики на підвалинах глибокого і всебічного вивчення народного життя і народної творчості.

Величезний пласт народної музики, ряд поодиноких талановитих музичних творів різних жанрів знайшли логічне і достойне обрамлення в діяльністі митця, який встановив чітке й однозначне визначення цьому феномену -- українська музична культура. У творах наступних поколіньтаких митців як С. Людкевича і Л. Ревуцького, Б. Лятошинського і М. Вериківського, М. Колесси і Г. Майбороди, К. Стеценка і В. Косенка звучить виплекана М. Лисенком інтонація народної пісні.

Заслуга М. Лисенка - композитора полягає у розвитку майже всіх існуючих в українській музичній творчості жанрів: у його спадщині значна кількість прекрасних опер та музично-драматичних творів, багато хорів, романсів і камерно-інструментальних композицій.

Микола Лисенко заклав основи новочасної української фортепіанної музики - національно визначеної та артистичної.

Творчий мистецький та теоретичний доробок М. Лисенка - невичерпне джерело не лише для теоретичного вивчення і узагальнення, але і для поширення його у мистецьку практику та освіту. Його твори широко залучені до концертної, та навчальної мистецької практики на всіх її рівнях: загальної, спеціальної та музично-педагогічної освіти. Так, зразки фортепіанної музики різних жанрів митця прикрашають репертуар вітчизняних та зарубіжних виконавців, входять до навчального репертуару в класі фортепіано, зокрема, у старших класах ДМШ, в курсі музичного училища та вищих навчальних закладів, закладаючи міцні підвалини виконавської майстерності, виховуючи почуття краси, розуміння інтонаційних особливостей національної музичної мови.

Похожие статьи




Вступ - М. В. Лисенко

Предыдущая | Следующая