Вступ - Етнопсихологія українського народу

Сьогоднішні дні - час спалаху національної самосвідомості, суспільного інтересу до своєї історії, духовного життя, час, коли народ прагне осмислити минуле, розібратись в теперішньому і знайти орієнтири на майбутнє. Ці процеси цілком закономірні, бо українці довго жили за умов несвободи, неусвідомлення свого місця в світовій цивілізації, тривалий час перебували під тиском офіційної доктрини про те, що вони не самостійний народ, а частина великого народу, яка не має свого місця на політичній і культурній аренах світу.

Саме тому назріла потреба зосередити увагу на аналізі явищ, дослідження яких протягом попередньої історії були епізодичними, уривчастими, підлаштованими під ідеологію тоталітарної системи, явищ, які відтворюють спектр відносин, пов'язаних з буттям української спільноти і потребують цілісного знання духовного набутку людей. Це дасть можливість глибше і детальніше з'ясувати національну своєрідність, самоідентифікуватиукраїнську націю, виокремити українську культуру, її духовність в європейській і світовій культурі, утримати народ від самознищення і дати підгрунтя для його подальшого розвитку.

Однією з категорій, які допоможуть вирішити загострені сьогоденням проблеми, є категорія ментальності. Знання про неї необхідні для того, щоб будувати державу відповідно до вдачі народу, бо тільки в такій державі він зможе реалізувати свої потенції. Важливо наголосити на тому, що, вивчаючи українську ментальність, не досить обмежитися визначенням тих національних рис, які роблять честь українцеві, та пошуком зовнішнього ворога, який понівечив, пригнобив свідомість.

Необхідно пам'ятати, що маємо дати відповідь на питання "Хто ми?", а не "Чим ми гірші за інших?", тому ворога треба шукати не лише ззовні, а й зсередини. Для цього ми викладемо історію виникнення і розвитку науки про національну психологію, з'ясуємо зміст поняття "ментальність", визначимо чинники формування українського характеру, його основні риси, а потім звернемо увагу на тему волі.

Проблема ця виникає на перехресті багатьох наук (соціології, філософії, історії, культурології, психології, етнології) . На сьогоднішній день існує кілька напрямків таких досліджень. Один із них - так звана історія ментальностей. Роботи цього напрямку цікавляться суб'єктивною стороною історії, ставляться до об'єктів дослідження як до співавторів історії, вивчають основні пункти розвитку історії ментальностей - економічний, географічний, повсякденний, розглядають ментальність як своєрідну мову культури.

В наше завдання входить докладний аналіз цієї складної соціологічної, філософської та історичної категорії. Буде слушним зазначити, що соціальний менталітет несе в собі відбиток логічно неосмислених історичних традицій, успадкованих від попередніх поколінь стилів та типів поведінки, особливостей мислення, рис національного характеру, світогляду, релігії, тощо. Тут мається на увазі комплекс всіх елементів душі народу, як психічної подібності людей, що породжує об'єктивний "автоматизм" інтелектуального та духовного життя.

Похожие статьи




Вступ - Етнопсихологія українського народу

Предыдущая | Следующая