Традиції заготівлі деревини у виробництві бочок на Гуцульщині
Обробка дерева - важливе і необхідне заняття населення, від будівництва житлових та господарських споруд до виробів домашнього вжитку. Професія ж майстрів деревообробних ремесел здавна була однією з найбільш значущих і поважних на Гуцульщині. Майстер, який володіє ремеслом є безпосереднім носієм інформації щодо виготовлення свого виробу, зокрема щодо заготівлі, зберігання, обробки деревини та власне виготовлення виробу.
Етнографічне вивчення гуцульського краю розпочалося ще в XIX ст. Його досліджували етнографи, мистецтвознавці, антропологи. Окремі аспекти, зокрема вивчення деревообробних ремесел, спробував окреслити український дослідник А. Будзан. Важливі технологічні відомості і звичаї обробки дерева бондарства на Гуцульщині знаходимо у фундаментальній праці В. Шухевича "Гуцульщина". Традиції побуту в регіоні досліджували також П. Жолтовський, О. Соломченко, автори колективної праці "Народна архітектура Українських Карпат Х-ХХ ст." - Ю. Гошко, Т. Кіщук, І. Могитич, П. Федак, які навели певні відомості й про бондарство.
Питання житла та довкілля, будівельних традицій українців Карпат грунтовно вивчила сучасна дослідниця Т. Файник, аналізуючи зокрема регіональну специфіку та локальну своєрідність традицій заготівлі матеріалу для спорудження дерев'яного житла. Серед іноземних дослідників короткий опис деревообробних ремесел та їх виробів зафіксував відомий австрійський вчений Р. Кайндль. Про технологічні галузі і техніки обробки деревини оповідає також М. Станкевич. Із сучасних дослідників цінний матеріал, який стосується технологічних особливостей бондарки, подають С. Гвоздевич і В. Ворончак.
Вивчення і дослідження методики використання унікальних технологій у заготівлі, зберіганні й обробці деревини перед виготовленням самого виробу майстрами Гуцульщини є сьогодні актуальною та малодослідженою темою. Адже природні матеріали та різноманітні технічні прийоми правильного підготування матеріалу в столярстві, теслярстві, бондарстві, стельмахівстві, різьбярстві, гонтарстві, лозоплетінні тощо відіграють важливу роль у вироблені конкретного виробу деревообробного ремесла. Мета цієї статті - показати різноманітні способи використання порід деревини в бондарстві, їх заготівлю, збереження та обробки. Стаття написана на основі різних джерел - польових матеріалів, зібраних у гірських селах Івано-Франківської та Закарпатської обл., збірок музейних колекцій Києва, Івано-Франківська, с. Микуличин а також народознавчої літератури.
З усіх аспектів вивчення бондарства, на сьогодні найменше дослідженими є традиції заготівлі, збереження й обробки деревини перед використанням виробу. Бондарство, маючи в краї добру сировинну базу, досягнуло на Гуцульщині піку свого розвитку у ХІХ ст., перерісши з домашнього промислу на ремесло. Бочками, цебрами, відрами, бербеницями та ін. гуцули забезпечували не лише своє господарство, але й рівнинних мешканців аж до Дністра.
Багаторічне проживання гуцулів в оточенні лісів, постійне використання їх деревини практично в усіх сферах господарського життя, зумовило до особливе ставлення гуцула до деревини при виготовлені відповідних виробів. Вибір деревини при цьому був одним із найважливіших дійств, пов'язаних із виготовлення бочки. При вирішенні цього питання, брали до уваги багато чинників: вибір та час зрізу дерева, вид деревини, її властивості, вибір та зріз заготовки на обручі для бочок тощо. В залежності від виробу, вибір дерева був різний. Скажімо, Д. Остап'юк зауважив: "Якшо бочка робитсі для молочних потреб то найпридатнішим деревом була смерека і ялиця". Хоча був між смерекою і ялицею вибір: "Ялиця довше служит у використанні, особливо коли бочка робитсі для капусти, але уна швидко темніє, а дуб чи смерека лишаються все світлим і файним у бочці".
Тому для виготовлення бочки намагалися знайти таке дерево, яке задовольняло ряд вимог. За народними прикметами, майстри бондарі з с. Замагора В. Шереряк і М. Шекеряк розповідають: "Смерека має бути густоліта (на зрізі має бути розміщено одна від одної густо річні кільця) і "колюча" (легко колиться на дощечки), гладка і без сучка, тогди уна не промакає і не всихаєси, і червак її не взме". Важливого значення в заготівлі мав і час зрубу деревини. Так, М. Шекеряк розказує: "Дерево треба рубати в жовтні або на початку травня тоги вно накраще годитсі для обробітку". Інший майстер (з Чорного Потоку) - Д. Остап'юк з власного досвіду ділиться: "Дерево треба рубати в грудні-січні, коли дерево має найбільше соку, тоги вно добре колитсі і зберігаєсі". Майстер з Красноілля І. Шейваровський додає, що бувають і погані періоди заготівлі: "Дерево не можна рубати коли старий або новий місяць, треба чекати повного і в таке дерево червак ніколи не залізе і не з'їсти його".
Деревину намагалися спилювати, розташовану найближче до двора, щоб бути загальнодоступним і зручним місцем для транспортування заготовок. Щодо заготівля мірних ковбанів для сколювання на дошку, то майстри роблять це по-різному. Одні запевняють, що краще на місці розрізати дерево на мірні ковбани і на місці колоти, інші стверджують, що обов'язково дерево потрібно розпиляти і забрати до майстерні, аби дерево 2-3 дні постояло. Так нам розповідає О. Мочерняк з Лазещини: "Коли зрубали смереку, то відразу розпилюют на ковбани (міру, в залежності від висоти і ширини бочки) і в майстерні розколюют на половинки, в потім четвертини, виколювали серцевину, бо не годинці і тоги кололи "доги" (готова дощечка для складання бочки)".
Протягом багатьох років майстрами вивчалися й нові прийоми технологічних особливостей бондарських виробів. Одним із таких методів заготівлі є сушіння "догів" (готові, поколені дощечки). В давнину традиції бондарського ремесла передавалися у спадок від батька до сина. Так, майстер з Чорного Потоку розповідає, що технологію сушіння "догів" передалася йому ще від прадіда: "Коли "клепки" (доги) вже наколені, їх спершу складали під дощ, аби вни добре намокли, тогди їх складали під стріху, би краще схло. Сушити треба було від місяця до пів року, але чим довше - тим краще". Інший майстер повідомив такий метод: "Як доги покололи, їх кладут на "вісний" столец і обробляют на форму, якшо бочка робитсі овальна, то складают їх у "клітку". У клітці воно має сохнути під дощем і сонцем від 2 тижнів до 3 місяців, а якшо бочка рівна по стінках - то доги складали на піч або під стріху". деревообробний ремесло гуцульщина
Таким чином, стан розробки питання підготовки матеріалу для виробництва бондарських виробів на Гуцульщині, зважаючи на важливість цієї галузі у системі деревообробних ремесел, що перебуває у тісному взаємозв'язку з світоглядною системою українського народу, вимагає поглиблених досліджень і напрацювань польових матеріалів з тих теренів Гуцульщини, щодо яких питання не було достатньо висвітлене у сучасній історико-етнографічній літературі. Аналітичне опрацювання зібраного матеріалу дає можливість зробити певні висновки щодо етнографічної регіональної специфіки традиційного бондарства в гуцульському етномасиві. Зауважимо, що виробництво бочок і їхнє функціональне призначення мають спільні риси практично на всій території Гуцульського краю. Серед майстрів-бондарів, господарів гірських території побутували численні закони-традиції при виробництві бондарки.
Похожие статьи
-
Очевидно, що жоден з видів народної творчості не має такого багатства нашарувань, як казка. На ній позначився вплив різних історичних епох, починаючи від...
-
Традиції дошлюбного спілкування - Обряди та звичаї в українській родині
Український народ протягом століть виробив сталу традицію звеличення шлюбу, сім'ї, домашнього вогнища. У його міфології була навіть божественна пара --...
-
Робота над Проектом нової програми з української літератури для 12-річної школи спонукала до розгляду питання "Місце і роль фольклору в літературній...
-
Феномен авторства в кіномистецтві: традиції і сучасність
ФЕНОМЕН АВТОРСТВА В КІНОМИСТЕЦТВІ: ТРАДИЦІЇ І СУЧАСНІСТЬ Відомо, що проблема сутності і виявлення авторства в мистецькому творі у контексті світової...
-
Етнографічні матеріали засвідчують, що в усіх місцевостях України велика увага приділялася традиційним звичаям і обрядам, пов'язаним з народженням...
-
Зернами народної мудрості з давніх-давен вважаються приказки та прислів'я, бо акумулюють багатовіковий досвід народу. Фольклорні твори навчали і...
-
Український народ шукав і знаходив зерна педагогічної мудрості, фіксуючи їх у різних народнопоетичних формах. Так, наприклад, основним засобом виховання...
-
Обряд вірування народження хрещення дитина Церковне хрещення також зазвичай супроводжувалося різними народними звичаями, магічними діями і замовляннями....
-
Література - Регіональні традиції в народній педагогіці як засоби виховання дітей
1. Березовський І. Українська радянська фольклористика. - К.: Наукова думка, 1968. - 342с. 2. Білоусенко О. "Вінок", Українська читанка. - К.:...
-
Висновок - Регіональні традиції в народній педагогіці як засоби виховання дітей
Правильне й усебічне уявлення про традиційну народну культуру можна набути, глибоко ознайомившись з широким колом фольклорних явищ, які протягом століть...
-
Виховні можливості фольклору - Регіональні традиції в народній педагогіці як засоби виховання дітей
Казка - улюблений жанр дітвори. Але чи всі знають, що прийшла вона до дітей із світу дорослих, як і пісні-ігри, прислів'я і приказки, загадки? Прийшла...
-
У вихованні дітей свою визначну роль відіграють і пісні. Вони є тими прадавніми живими скарбами, "що йдуть по землі, йдуть від покоління до покоління,...
-
У складному процесі формування всебічно розвиненої особистості чільне місце належить моральному вихованню. Моральне виховання - Виховна діяльність школи...
-
Малярство на склі та іконопис на Гуцульщині
Малярство на склі та іконопис на Гуцульщині. Народна творчість - це історична основа, на якій розвивалася і розвивається світова художня культура, одна з...
-
БАЧЕННЯ - Слово у творчості актора
Поза образного мислення немає мистецтва. Але шлях до не му далеко не так простий, як нам іноді здається. Неред ко актор зупиняється на первинному процесі...
-
Підсобні промисли та художні ремесла українців
Підсобні промисли та художні ремесла українців Поділля - історико-географічна область, що займає територію між південним Бугом і Дністром. Історична доля...
-
Диригентська інтерпретація концерту №2 для віолончелі з оркестром Геннадія Ляшенка
Диригентська інтерпретація концерту № 2 для віолончелі з оркестром Геннадія Ляшенка В статті, на прикладі різних виконавських версій концерту № 2 для...
-
За останню чверть ХХ ст. в західноєвропейській гуманітаристиці, як зазначає Ф. Конт, з'явилася низка праць, у яких розкривається тема емоційного світу...
-
Народне мистецтво: ремесла й промисли
Розвиток ремесел та промислів Поряд із землеробством, скотарством та іншими галузями господарства українці здавна займалися різноманітними ремеслами й...
-
П'єси Марка Кропивницького на сучасній українській сцені
Побутує думка, що класика -- поза часом, що її актуальність -- незаперечний факт, але у театрі цей факт залежить не лише від автора, а передусім від...
-
Матеріали та обладнання для вишивання - Cучасне моделювання одягу з народним оздобленням
Матеріали Для вишивання використовують лляні, конопляні, вовняні, суконні, шовкові, бавовняні й змішані тканини домашнього та фабричного виробництва, а...
-
Із глибини віків Вишивка - це духовний символ українського народу, рідного краю, батьківської оселі, тепла материнських рук. Візерунки, які прикрашають...
-
Похоронні та поминальні обряди - Обряди та звичаї в українській родині
У звичаях і віруваннях українців, пов'язаних зі смертю людини, простежується нашарування елементів різних часів і культурних рівнів: архаїчні язичницькі...
-
Мета 1 . Дати поняття про національний костюм, коротко ознайомити з його давньою історією. Розкрити перед учнями практичні функції костюма (захисту тіла...
-
Вступ - Регіональні традиції в народній педагогіці як засоби виховання дітей
Мета : Морально-етичне виховання дітей засобами фольклору. Завдання Дослідження: Розкрити зміст та завдання морально-етичного виховання дітей. Визначити...
-
Чоловіче вбрання - Український народний одяг
ШАПКИ Здавна чоловіче населення України носило "хутряниці~ (баранячі або ягнячі, з видри, зайця). В період козаччини шапка була одною з основних частин...
-
Обычаи и традиции татарского народа - Обычаи и традиции народов Татарстана
Татамры (самоназвание - тат. татар, tatar, мн. ч. татарлар, tatarlar) - тюркский народ, живущий в центральных областях европейской части России, в...
-
Гостеприимство, Жилые дома - Культура древних славян
Всем доводилось слышать о нашем гостеприимстве. Многие восторгаются самоотверженным благородством хозяев. Дело заключалось в "своем" и "чужом", в...
-
Вступ - Національний склад населення сучасної України
Населення України, здавалось би, добре вивчене. В науково-популярній, науковій та довідковій літературі досить широко висвітлена його чисельність,...
-
Японский сад как образ живой природы - Японский сад как образ живой природы
Японские сады сегодня находят все больше ценителей их лаконичной, до мелочей продуманной, умиротворенной красоты. В этом мире гармонии растениям...
-
Вітання молодих (Даровання, перепій) - Проведення весілля
Після церемонії зустрічі батьками наступає момент, коли молодят можуть привітати і всі гості. Якщо зустріч відбувалася на вулиці - молодят потрібно...
-
Особенности садового искусства в Японии - Японский сад как образ живой природы
Не отрицая полностью интеллект, дзэн признает его лишь в той мере, в какой он совпадает с интуицией. Образ-символ, образ-знак помогают...
-
Ремесла на українських землях у давні часи і в Середньовіччя - Українські ремесла
Ремесло було високо розвинуте в античних містах Північного Причорномор'я. У ранню добу, починаючи з 1-го тисячоліття почалося відокремлення ремесла від...
-
Основні світоглядні орієнтири під час переходу від античності до Середньовіччя змінюються на протилежні. Людина Середньовіччя зосереджується на...
-
Побут і звичаї - Культура та побут населення України
Духовну культуру й побуд суспільства визначав принцип корпоративності -- належності індивіду до соціальної групи. Сільска територіальна община називалася...
-
Архіви виникли з появою писемності й утворення держав. Археологічні дослідження свідчать про існування архівів у рабовласницьких державах - в Китаї,...
-
Вишивка, Ескіз виробу - Сучасна авторська лялька у стилі української народної ляльки
Для оздоблення сорочки та спідниці ляльки я буду використовувати вишивку. Візерунок в них буде однаковий. Візерунок фартушка буде відрізнятися від...
-
В 1903 р. з інтервалом у півроку були засновані Катеринославська і Полтавська губернські вчені архівні комісії. Ці комісії спільно з Чернігівською склали...
-
Третій розділ дисертаційного дослідження "Творчість Михайла Жука у контексті розвитку вітчизняного декоративно-прикладного мистецтва" Є найбільш вагомим...
-
Хранение бересты - Народное творчество моего родного края
Хранят бересту в темных, сухих и проветриваемых помещениях (чердак, подвал, сарай, кладовка). Берестяное после снятия со ствола скручивают в клубки,...
Традиції заготівлі деревини у виробництві бочок на Гуцульщині