Приказки та прислів'я - зерна народної мудрості - Регіональні традиції в народній педагогіці як засоби виховання дітей

Зернами народної мудрості з давніх-давен вважаються приказки та прислів'я, бо акумулюють багатовіковий досвід народу. Фольклорні твори навчали і виховували як дітей, так і дорослих. 'Та ніде соціально-громадське мислення народу, - говорить Л. М. Кіліченко, - не знаходило такого сконденсованого виразу, як у прислів'ях та приказках, ніде не було стільки повчального матеріалу, як у цьому жанрі творчості" /9, - С.40/. Маленькі за обсягом твори охоплюють різні сторони життя, суспільного і особистого, вірування українського народу, його історичне минуле, різні сторони людської вдачі і настрою, питання побуту, моралі, культури, політики, господарської діяльності людини. У них можна відчути цілу епоху. Враховуючи багатогранне значення цього фольклорного жанру, К. Д. Ушинський наголошував:

"За змістом наші прислів'я важливі для початкового навчання тим, що в них, як у дзеркалі, відбилося російське народне життя з усіма своїми мальовничими особливостями. Можливо, нічим не можна так ввести дитину в розуміння народного життя, як пояснюючи їй значення народних прислів'їв. У них відбилися всі сторони життя народу: домашня, сімейна, польова, лісова, громадська; його потреби, звички, його погляд на природу, на людей, на значення всіх явищ життя" /21, - С.270/.

Творячи такі поетичні мініатюри, народ прагнув передати підростаючому поколінню свій досвід і знання. Короткі, найчастіше заримовані, фрази дають дітям певну інформацію, розвивають спостережливість, привчають до

Асоціативного мислення. Навіть механічне запам'ятовування відігравало при цьому дуже важливу роль, оскільки діти, як правило, рідко використовують у своїй мові прислів'я чи приказки. А почувши влучний вислів від дорослої людини, задумуються над його смислом. Цей фольклорний жанр - ще одне яскраве свідчення здібностей народу-психолога. Науковці доводять, що "внутрішній процес формування особистості вимагає глибоких знань психології людини. Аналіз пам'яток фольклору викликає захоплення глибиною проникнення їх у психіку людини. Глибока змістовність казок і загадок, колискових пісень і дитячих ігор, забав свідчать про всебічне врахування народною педагогікою психологічних особливостей дітей" /14 - С. 5/.

Яскрава образність, мова прислів'їв та приказок спонукає дитину до власної творчості, а для вчителів є найкращим засобом під час навчання рідної мови "привести дитину до живого джерела народної мови і виховати в душі дитини несвідомо такт цієї мови" /21, - С.270/. "За формою - це животрепетний вияв рідного слова, що вилетіло безпосередньо з його глибокого джерела - вічно юної душі народу, яка вічно розвивається. Ці прислів'я і приказки, самі дихаючи життям, пробуджують до життя й насіння рідного слова, що завжди корениться, хоч і несвідомо, в душі дитини".

Прислів'я і приказки містять багатющий дидактичний і виховний потенціал. Так, відомий український педагог і науковець М. Г. Степьмахович у своїй монографічній праці "Мудрість народної педагогіки" грунтовно досліджує ідеали, цілі й завдання, шляхи й засоби виховання народної педагогіки, що відображені у фольклорі. "Протягом віків геній народу створював чудові казки, високопатріотичні думи, легенди, історичні, обрядові, ліричні пісні, влучні прислів'я і приказки, дотепні оповідання, що назавжди ввійшли до скарбниці світового мистецтва. І скрізь, в усіх видах і жанрах українського фольклору, знаходимо мудрі педагогічні поради й повчання. їм завжди властиве реалістичне сприймання й відображення дійсності, романтичний порив у краще майбутнє, в них яскраво відбито національну самобутність народу" /14, - С.8/.

Через тематичне узагальнення автор подає всі аспекти народного виховання і навчання молодого покоління, розкриваючи таким чином моральні, етичні, педагогічні основи життя всього суспільства. Назвою кожного розділу праці є приказка чи прислів'я, що й підтверджує основну суть цього жанру фольклору - стислість і велика сила узагальнення, глибокий зміст; вони становлять своєрідний неписаний звід етичних законів, яких потрібно дотримуватися у житті. їх виховний сенс не підлягає сумніву, бо велика наука цих повчань підтверджена досвідом віків, авторитетом минулих поколінь.

У 20-ті роки минулого століття - час національного й культурного відродження в Україні - відомий учений - фольклорист і етнограф А. Лобода, розуміючи важливе значення книги М. Номиса "Українські приказки,

Прислів'я і таке інше", видав на склографі 150 її примірників. "Український народ із його своєрідними економічними, соціальними та політичними процесами на величезних просторах географічного степу, - зазначав він, - утворив власну культуру, оригінальну вдачу та побут, ба навіть власний світогляд. Ці риси нашої національної спадщини зо всіма її позитивними і негативними сторонами, від найдавніших часів і до сьогодні, заховалися в тих прислів'ях, приказках та приповідках, що їх пильнувала народна традиція" /19, - С.6/.

Збірка етнографічних та фольклорних матеріалів українського фольклориста, етнографа, письменника і педагога М. Номиса не втратила свого значення і сьогодні, а сам автор, створюючи її, ставив перед собою мету: "зберегти для нащадків розповіді бувалих, старосвітських людей, цікаві факти з минулого різних станів і тим самим сприяти розвитку національної самосвідомості"/19, - С.786/.

До приказок і прислів'їв як "невичерпної скарбниці й духовної краси нашого народу, колосальної енциклопедії народного життя, складової частини культури України" звертається у своїй педагогічній діяльності відомий учений-методист Б. І. Степанишин. Він вважає, що з найдавніших часів "передавані від покоління до покоління прислів'я та приказки збагачують інтелектуально та естетично нашу націю і весь світ" /15, - С.178 /.

Отже, приказки та прислів'я з дитячих років навчають, наставляють, залучають до скарбниць народної мудрості, до правил і норм "неписаних" законів народного життя, і це дає повне уявлення про фольклор, про його можливості і значення в естетичному і моральному вихованні.

Отже, не випадково введено до Проекту нової програми з літератури казки, приказки та прислів'я, загадки.

Похожие статьи




Приказки та прислів'я - зерна народної мудрості - Регіональні традиції в народній педагогіці як засоби виховання дітей

Предыдущая | Следующая