Теоретичні принципи АРМУ в контексті художнього поступу доби. - Мистецькі об'єднання в Україні 1920-х - початку 1930-х років

Аналіз основних ідейно-естетичних засад статуту АРМУ, які окреслювали художній простір діяльності її учасників, ціннісних орієнтирів та пріоритетів, показав, що характерною його рисою, як і статутів інших тогочасних мистецьких організацій, був обов'язковий ідеологічний дискурс. Особливого значення він набуває у виступах теоретиків АРМУ (І. Врона, В. Седляр, П. Горбенко). Головним ідеологом, відзначається в роботі, був ректор Київського художнього інституту І. Врона, який у своїх публікаціях намагався підвести міцний марксистський фундамент під діяльність асоціації і представити її платформу як таку, що найбільше відповідає тій добі - добі "війн і революцій, соціялістичного перевороту". Виходячи з основних положень марксистської культурології, Врона розглядав мистецтво як додаток політики, віддаючи перевагу його соціально-ідеологічній та виховній функціям перед суто естетичною. Остання з позицій класово-партійного підходу трактувалась породженням буржуазної епохи.

Спираючись на марксизм, Врона спробував виявити ідеологічну неповноцінність основних тогочасних російських мистецьких угруповань - як правого спрямування (АХРР), так і лівого (ЛЕФ). Головними недоліками першого теоретик АРМУ вважав наслідування передвижництва - "дрібнобуржуазної форми мистецтва", дотримання старих принципів поділу мистецтва на високе (образотворче) і менш значне (прикладне), в намаганні вирішувати нову (революційну) тему, звертаючись до старих формальних засобів, а ЛЕФ дорікав в ігноруванні соціальної функції мистецтва, бо форма розглядалась його представниками як самоціль.

Чітко окресливши національні домінанти АРМУ, що було відображено і в статуті, Врона визначив як основну мету асоціації необхідність творення нового українського мистецтва. Незважаючи на ідеологічну заангажованість, в його публікаціях актуалізувалась низка теоретичних проблем, надзвичайно важливих в контексті мистецького поступу доби, зокрема змісту і форми, станковізму й монументалізму, образотворчості та безпредметності, необхідності творення нового побуту через оформлення речей та значення в цьому національних традицій народної художньої культури.

Похожие статьи




Теоретичні принципи АРМУ в контексті художнього поступу доби. - Мистецькі об'єднання в Україні 1920-х - початку 1930-х років

Предыдущая | Следующая