Нова ера - новий початок - "Майбутнє теперішнє" як часовий режим культури (у маніфестографії Михайля Семенка)

Revolution is Revelation, an eschatological moment in human experience that announces the New Order, the New World, the New Life [17, 3].

Революція стала потужним поштовхом до розгортання бурхливої діяльності українських футуристів: якщо ще 1918 року їхня поезія - це маргінальна творчість богеми, то вже рік пізніше вони стають рупором революційних перетворень в Україні. У черговому маніфесті, опублікованому 1922 року на сторінках щойно створеного часопису "Семафор у майбутнє", Семенко описує становище європейської культури останніх десятиліть як величезний деструктивний поворот, що найпотужніше представлений у футуризмі і завершується соціальною революцією:

Футуристична революція відбулась в обстанові крайнього напруження ситуації капіталістичних умов побуту, а саме - в той момент, що безпосередньо переходить у соціяльну революцію. Футуризм приніс із собою революційно - деструктивну акцію, і процес виявився в силі численних "ізмів"... Всі вони були окремими проблемами мистецького організму і своїм перманентним розвитком затуляли основний фарватер мистецтва. Безперервна лінія мистецького процесу порвалася [12, 520].

Місію завершення деструктивного процесу Семенко пов'язує з панфутуризмом, який вважає не тільки теорією мистецтва чи мистецьким стилем, а насамперед широким історичним рухом, скерованим на новий початок:

Панфутуризм об'єднує деструктивну акцію, доводить деструкцію до кінця (поглиблення революції) і зводить другу дугу історії мистецтва, стаючи конструктивною системою. Панфутуризм є загублений фарватер мистецтва і складає всі струмки й течії в одно річище [12, 535].

Тексти Семенка, а також інших футуристів цього періоду демонструють розгортання утопійної візії нової культури, включеної як активний засіб в амбітний антропологічний проект створення нового світу, тобто в революцію. У їхніх теоретичних та художніх текстах "революція набуває трансцендентального звучання, вона стає регулятивним принципом і для пізнання (і для мистецтва - ЗР), і для дій та вчинків усіх людей, охоплених її виром" [5, 84]. Революція парадигматично запроваджує нову темпоральну систему, оскільки вона є засобом реалізації часових розривів і запровадження нового коштом старого. Як революційний проект, скерований у майбутнє, як новий початок панфутуризм проголошує гасло творчої руйнації, теоретично обгрунтоване в наступних текстах Семенка.

Похожие статьи




Нова ера - новий початок - "Майбутнє теперішнє" як часовий режим культури (у маніфестографії Михайля Семенка)

Предыдущая | Следующая