Українське образотворче мистецтво початку ХХ ст. - Періодизація української культури

Українське образотворче мистецтво на початку ХХ ст. розвивалося в руслі основних стилів, течій і жанрів світового мистецтва. Українські художники були добре ознайомлені з кращими зразками світового мистецтва. Видатними живописцями жанру побуту був М. Пимоненко (1862-1912), пейзажисти С. Васильківський, В. Орловський, П. Шевченко, І. Труш, К. Костанді. Майстрами портретного живопису були Іван Труш, брати Федір та Василь Кричевські, Олекса Новаківський. До історичної тематики зверталися Ф. Красицький, М. Самокиш, М. Івасюк. Це період особливого сплеску авангардного мистецтва. Український авангард запропонував свій погляд на мистецтво, своє світобачення. Особливий внесок Зробили О. Богомазов (1880-1930), М. Бойчук (1882-1939), К. Малевич (1878-1935).

О. Богомазов у трактаті "Живопис і елементи" виклала свої погляди на авангардне мистецтво, розробив його принципи. Картини "Потяг", "Базар", "В'язниця", "Львівська вулиця в Києві" стали зразками кубофутуризму та експресіонізму. Вони виділяються чіткої ритмікою кольорів, їх синьо-фіолетовим вираженням.

К. Малевич став основоположником супрематизму. Його творчість черпала свою силу у фольклорних джерелах. Чорний, білий і червоний квадрати, як і вся творчість Малевича, добре відомі у світі. Квадрат в супрематічному виконанні є найбільш чистим, незалежним від матерії духовним буттям, позбавленим асоціацій. Звичні просторові орієнтації людини зникають у його творах. До речі, "Червоний квадрат" він трактує як "живописний реалізм селянки у двох вимірах". Основними персонажами в пізніші роки творчості стають селяни і селянки, як втілення енергії природи і Всесвіту.

Михайло Бойчук очолив школу монументального українського мистецтва, яке поєднувало конструктивні особливості живопису візантійської та епохи італійського Відродження. До цієї школи належали Т. Бойчук, М. Юнак, О. Павленко, І. Падалка, В. Сідляр, М. Рокицький та ін Вони оформляли Київський оперний театр, художній інститут, український павільйон сільгоспвіставкі, в Москві, один з харківських театрів. Це були перші зразки українського та й усього радянського монументального мистецтва. Михайла Бойчука, як і багатьох інших талановитих художників, спіткала доля інтелігенції "розстріляного відродження".

Це були роки, коли на досвіді старших художників-реалістів Ф. Кричевського, І. Їжакевича, К. Трохименко, А. П. Петрицького, М. Самокиша, О. Шовкуненка вчились молоді митці М. Дерегус, О. Довгаль, В. Касіян, В. Костецький та ін.

Похожие статьи




Українське образотворче мистецтво початку ХХ ст. - Періодизація української культури

Предыдущая | Следующая