Слов'янство та його історична доля - Слов'янство та його історична доля
Звідки ж узялися слов'янські племена? Їхні корені знаходять ще серед скіфських племен, наприклад, Геродот називає неврів, що мешкали на північ від скіфів-орачів, напевно, в Поліссі. Ці племена найчастіше вважаються слов?янами, балтами, або балто-слов?янами (на думку О. Стрижака, неври - кельти). У віддалених від кочового Степу місцях (північна Київщина, Поросся, Прип?ять ще перед V ст. до н. ч. склалася балто-слов?янська контактна смуга, виникли центри осілості (Чорноліська і дещо пізніше Милоградівська культури).
У басейнах Збруча, Серету й Прута ще з передскіфських часів жили племена землеробів - культура фракійського Гальштату - переважно фракійці та іллірійці, які мирно співіснували з чорнолісцями (фрако-праслов?янами). З приходом скіфів це населення було змушене залишити свої домівки й переселитися на захід - в Подністров?я, Закарпаття, Потисся та на територію сучасної Словаччини. Велесова Книга повідомляє про іллірійців: "Тут бо кажуть всяке, та правди ніде діти - іллірійці були поглинені нами" (ВК, 7-Є), тобто сучасною термінологією, асимілювалися з русами. В іншому місці іллірійці називаються ільмерцями: "Був народ родичами з ільмерцями, із того кореня роди наші" (ВК, 2-А). Цікаво, що в ХІХ ст. в Хорватії й Славонії існував рух Відродження під назвою "ілліризм". Сучасні мовознавчі дослідження доводять дійсну спорідненість цих етносів з праукраїнцями (див.: О. Стрижак).
Гето-дакійські племена, що в VІІ ст. до н. ч. заселяли Східну Словаччину, Північно-Східну Угорщину та Трансільванію належали до єдиної етнокультурної спільноти, що мали тісні зв?язки зі слов?янами Східної та Середньої Європи. На Волині та на Київщині, вірогідно, був осередок найдавнішої прабатьківщини слов?ян, яка з часів раннього заліза залишалася стабільною в етнічному плані, про що свідчить найбільше поширення власне слов?янських гідронімів (назв річок). Волинську культуру "милоградців" прийнято вважати праслов?янською або прабалтійською (угро-фінською).
Вони просунулися в напрямку Білоруського Полісся. Таку зміну можна пов?язати з геродотовим повідомленням про перехід неврів "до країни будинів через навалу змій". Геродотові будини, це вірогідно, був союз балто-слов?ян, фінів та іранців, які мали столицю - протомісто Більськ, що його ототожнюють з Геродотовим Гелоном (за Велесовою Книгою, Голуном). Сам же Геродот писав, що під час скіфо-перської війни перси спалили дерев?яне місто будинів, тому припускають, що це і є Більське городище (Шрамко Б. А. Бельское городище скифской эпохи (город Гелон). - ст. 57; а також Гавриш П. А. у кн.: Киммерийцы и скифы. - Мелітополь, 1992. - С. 24-25).
Довгий час прабатьківщиною слов?ян, за усталеною від літописця Нестора традицією, вважали Подунав?я. Словацький етнограф Павел Йожеф Шафарик вважав, що слов?яни походять з північно-східного Прикарпаття. Акад. О. Шахматов стверджував, що праслов?янська батьківщина розміщувалась на території Прибалтики. Та найточніше визначив етнічну територію слов?янських племен чеський археолог, етнограф та славіст Любор Нідерле, концепція якого підтверджена багатьма археологічними дослідженнями ХХ ст.
Слов?янські території простягалися від Середньої Вісли й Карпат на заході до Середнього Дніпра на сході, Прип?яті на півночі та Південного Буга (Бога) на півдні. Саме тут, за спостереженнями лінгвістів, розміщені найдавніші слов?янські гідроніми.
Український вчений-санскритолог Володимир Шаян писав: "Загально відомо, що назви рік, а зокрема їх лінгвістичне опреділення відносно їх походження й значення, помагають у науці до визначення населення, яке дані ріки назвало, а отже - було там поселене на певному відтинку часу. Якщо ці дані збігаються з подібними висновками з археології, передісторії, чи ранньої історії, тоді вони набирають ваги допоміжних джерел для визначення етнографічного складу неселення... Каталог українських рік є дуже багатий. Він обіймає 2 613 позицій і приблизно 2 600 назв. Назви рік як: Золота Липа, Цвітоха, Голубиця, Гуска, Смуга, Безодня, Руда, Білка, Жилка, Кропивниця, В?юн, Бистра, Гнилка, Старуха, Вербова, Багата і майже весь каталог доказує, що всі ці назви рік є або відразу зрозумілі, або легкі до пояснення у відчутті й мовній системі української мови. Пояснення потрібні тут тільки для чужинців" (ВПН, с. 778).
Населення України ще з епохи бронзи не було однорідним в етнічному плані. Якщо лісостепові й поліські землі були заселені племенами східних слов?ян, осілих хліборобів, то південь степової зони займали племена скотарів, яких найчастіше пов?язують з іраномовними скіфами й сарматами. Однак, не всі вчені погоджувалися з цим поглядом. Наприклад, Віктор Петров завжди стверджував, що Скіфська імперія була конгломератом різних народів, а самі скіфи "ніякі не туранці і не іранці. Вони етногенетично - продукт розвитку попередньої (післятрипільської, передскитської) епохи" (Походження українського народу, с. 47).
Слов?яни - автохтонне населення Європи. Прабатьківщиною слов?ян, на думку більшості сучасних вчених, є басейни річок Прип?яті та Вісли, а також північні схили Карпат. Саме звідси вони розселилися в інші регіони Європи: на північний схід, де вони посіли землі угро-фінських племен (басейни Оки та верхньої течії Волги), на Захід аж до р. Лаби (німецька назва Ельба), на південь - на Балкани.
Українці є нащадками східно-слов?янського племені антів, з яких утворилися відомі нам праукраїнські племена: поляни (в Центральній Україні, середнє Подніпров?я), древляни (на північний захід від полян), сіверяни (північний схід), уличі й тиверці (на півдні), волиняни й дуліби, а також білі хорвати (на Заході України). Історик VІ ст. Йордан у своїй праці "Getica - De rebus Geticis" писав про антів: "Анти є найхоробрішими поміж тими народами, що розселені над закрутом Понту (тобто Чорного моря) і поширились від Дністра до Дніпра, рік, які віддалені одна від одної на багато днів подорожі. Але на березі океану (в ті часи океаном вважали Балтійське море), де води ріки Вісли вливаються трьома гирлами, мешкають відіварії, народ, який складається з різних племен, за ними ести...". Тобто територія антів не досягала до Балтійського моря. Далі в Йордана є вказівка на те, що анти називають Борисфен Данапером (отже, назва Борисфен була чужомовною, а Дніпро - місцевою, автохтонною).
У цього ж автора зазначено, що в давні часи анти, склавини (слов?яни) і венети були одним народом і мали одну назву, один антропологічний тип ("вони - як правило високі і міцної статури мужі, а їхнє тіло і волосся не зовсім світле, але й не чорне, бо вони є легкорусявого кольору"), а також говорили спільною мовою, їм належали дуже великі земельні простори, вони мали демократичний устрій і всі справи вирішували на народних вічах. Йордан також вказує, що найголовнішим Богом в антів вважався Бог-Громовержець, а також шанувалися русалки і різні духи, яким приносили пожертви, переважно біля річок.
Серед інших східнослов?янських племен відомі дреговичі та кривичі, які стали Предками сучасних білорусів, а радимичі та в?ятичі поклали початок етногенезу московитів-росіян. Племена Пшеворської археологічної культури, в ІІІ-ІІ ст. до н. ч. з території Польщі поступово пересувалися на схід у басейни Західного Бугу та Верхів?я Дністра.
Похожие статьи
-
Чорноліська археологічна культура переважною більшістю вчених визнана праслов?янською (Тереножкін А., Рибаков Б., Мелюкова А. та ін.). Вона посідає...
-
Втрата слов'янської етнічної релігії та її наслідки - Слов'янство та його історична доля
Охрищення окремих слов?ян почалося не раніше початку ІХ ст.: у 821 р. - охристився князь ободритів Славомир, у 831 р. - частина населення Моравії,...
-
Висновки - Слов'янство та його історична доля
1. Християнство здійснювало зовнішній тиск і зовнішнє втручання у внутрішні справи язичницьких держав, підкоряючи їх духовно і політично і було...
-
Подунавські слов'яни започаткували західно-слов'янську гілку. - Слов'янство та його історична доля
Крім цих плем?яних культур можна назвати Лука-райковецьку культуру, яку ототожнюють з деревлянами, бужанами, волинянами, уличами, тиверцями і...
-
Про історичне безпам'ятство слов'янства
Вже досить давно визрівав план підготовки циклу новітніх історико-графічних наукових матеріалів на шпальтах часопису " За Вільну Україну " на тему...
-
Східні слов'яни у давнину (І-VIII ст.)
Історична доля Східної Європи вирішувалася у чорноморських степах, зайнятих войовничими кочовиками, землі яких вимірювалися місяцями кінного шляху, та в...
-
Вплив язичництва на українську культуру - Релігія давніх слов'ян
Одним з найвпливовіших факторів формування української культури була язичницька релігійна система, яка панувала більш ніж півтора століття. Для неї був...
-
"Слово о полку Ігоревім" - історична пам'ятка давньоруської літератури, написана у 1185 році. Це найбільше мистецький витвір свого часу, в якому з...
-
На початку VIII століття нової ери Аравія, яка в ті часи вважалася таким собі ведмежим закутком світової цивілізації, несподівано для тодішньої Ойкумени...
-
Східні слов'яни (літописні племена) у VIII-X ст. - Колочинська культура
Відомості про східнослов'янські племена містяться на перших сторінках "Повісті минулих літ", складеної Нестором-літописцем у XII ст.: "...Ті ж слов'яни,...
-
ТЕМПО-РИТМ - Слово у творчості актора
Важливим розділом системи, ще дуже мало разрабо танним, є розділ "темпо-ритм". Костянтин Сергійович в останні роки свого життя приділяв цій сценічній...
-
Пантеон давньослов'янських богів У найзагальнішому вигляді еволюцію слов'янського пантеону дослідники уявляють так: спочатку у праслов'ян були поширені...
-
Визначення язичництва як релігії давніх слов'ян - Релігія давніх слов'ян
Язичництво (від давньослов. слова "язики" -- народи) -- досить невизначений термін, що свого часу виник у церковному середовищі для позначення всього...
-
Україна, світове українство - історична місія
Етнонація України, її природа, культура, мова, етнопсихіка, державотворча і міжнародна діяльність визначили не лише характер внутрішнього розвитку, а й...
-
Доісторичні книги Старого Заповіту Грунтуються на сакральній санкції, сакральному переданні Ключовою фразою в них править афоризм "Господь сказав",...
-
"Біблія" - термін, який почали вживати еллінізовані євреї, є калькою з єврейської "хасфарим" (книги). Згодом іудейську Біблію стали позначати...
-
ВІД АВТОРА - Слово у творчості актора
У березні 1936 року Костянтин Сергійович Станіславський викликав мене до себе. Я знала, що він в ту пору напружено працював над завершенням книги "Робота...
-
ТЕХНІКА І ЛОГІКА МОВЛЕННЯ - Слово у творчості актора
Говорячи про роботу Станіславського над словом, не можна забувати, яке значення він надавав питанню техніки мови, питання підготовки свого фізичного...
-
ВНУТРІШНІЙ МИНУЛОГО - Слово у творчості актора
Прийом створення бачення був одним з найважливіших практичних прийомів Станіславського в роботі над словом. Не менш важливим прийомом Станіславського і...
-
12 Народи Америки Класифікація племен і народів первісних мешканців Америки по мовам допомагає розібратися в історичних зв'язках між ними, прояснює...
-
Досить високого рівня досягло до Х віку і ремесло. Виготовленням виробів із заліза і кольорових металів займалися переважно майстри-професіонали....
-
Русини: етнонім і його наповнення
Русини -- етнонім для етносу, відомого в середні віки як Русь у різних частинах Східної Європи. З IX ст. країна і земля Русь, відомі як Київська Русь,...
-
Танці - яскраві прояви фольклорної стихії. Вони органічно входять у складну драматургію традиційного весілля й в багатьох випадках разом з піснями...
-
Різноманітні ритуали давніх слов'ян - Релігія давніх слов'ян
Ушановування язичницьких богів здійснювалося в різноманітних формах індивідуального і колективного культу. Матеріали археологічних досліджень Києва...
-
"Слово о полку Игореве" и языческие боги - Культура и верования древних славян
Жемчужина древнерусской литературы конца XII в. "Слово о полку Игореве" - произведение, созданное в эпоху двоеверия и сохранившее многие языческие...
-
БАЧЕННЯ - Слово у творчості актора
Поза образного мислення немає мистецтва. Але шлях до не му далеко не так простий, як нам іноді здається. Неред ко актор зупиняється на первинному процесі...
-
Історія українського менталітету та його формування - Український менталітет, як прояв самобутності
Аналіз сталих структур української ментальності до певної міри дозволяє виявити особливості історичної долі народу та перспективи його розвитку. В той же...
-
Назва поселення та його історико-географічний розвиток - Історія Тернополя
Тернопіль часто називають містом молоді, містом молодим. Однак у порівнянні з іншими великими та відомими українськими містами Тернопіль, який вже зовсім...
-
Етнос - Україна, етнос та основні етапи розвитку Українознавства
Чи можемо ми вважати, що племена, які заселяли прабатьківщину слов'ян, були праслов'янськими? Протягом століть одні племена змінювали чи витісняли інших,...
-
Вопрос о происхождении славян считается одним из основных вопросов в истории Восточной и Юго-Восточной Европы. Парадоксально, что у этого...
-
Історико-мистецький аналіз фортеці - Меджибізька фортеця
Історію її за часів України-Русі вивчено мало. Але наявні архітектурні та археологічні пам'ятки підтверджують свідчення літопису. Рештки земляних валів,...
-
СЛОВО - ЦЕ ДІЯ - Слово у творчості актора
Проблема слова займає чільне місце у творчій практиці російського театру. Не було, здається, жодного великого діяча в історії російського театру, який не...
-
Міграції племен, які охоплювали Західнополісько-волинський регіон (Західне Полісся і Західна Волинь) впродовж середньолатенсько-пізньоримського періодів...
-
Театр у повсякденному житті населення Дрогобиччини у перші повоєнні роки (1944-1953)
Останнім часом спостерігається посилене зацікавлення соціальною історією. Занурення у повсякденні реалії людей в певні історичні епохи, відображення їх...
-
Господарські будівлі - Типи традиційного українського житла та інтер'єру
Найважливішими спорудами в садибі були клуня та хлів. У клуні знаходився тік, де обмолочували збіжжя, а також засторонки, в яких тримали привезені сніпки...
-
Кіммерійці у "Формації української нації" Вадима Щербаківського
"Формація української нації" - основний твір видатного українського археолога й антрополога професора Вадима Щербаківського [1; 2; 3]. Але науковий...
-
Висновки - Релігія давніх слов'ян
1. Язичництво -- термін, що свого часу виник у церковному середовищі для позначення всього нехристиянського. У релігієзнавстві під "язичництвом"...
-
Теорія діяльнісного балету Жана-Жоржа Новерра в контексті його творчої спадщини
Працюючи над навчально-методичним комплексом з дисципліни "Мистецтво балетмейстера" для вищого навчального закладу культури і мистецтв,...
-
ОЦІНКА ФАКТІВ - Слово у творчості актора
У процесі діючого аналізу перед актором вста ет виключно важливе положення Станіславського про "оцінці фактів". - Суть цього питання, - говорив мені...
-
Складні і багатогранні процеси походження народів та їх культур постійно привертають до себе увагу. За свою багатовікову історію український народ...
Слов'янство та його історична доля - Слов'янство та його історична доля