Етнічна належність археологічних культур, які визнаються як слов'янські чи праукраїнські - Слов'янство та його історична доля
Чорноліська археологічна культура переважною більшістю вчених визнана праслов?янською (Тереножкін А., Рибаков Б., Мелюкова А. та ін.). Вона посідає особливе місце в етногенетичних процесах ще кімерійської доби (Х-VІІ с. до н. ч.). Ця культура відкрита українськими археологами в 1949 р. у верхів?ях р. Інгулець на території великого лісового масиву - Чорного лісу, яка простягалася вздовж басейну р. Тясмин, на околицях м. Умані, на Канівщині, на півдні Київщини, Поділлі й Волині аж до р. Горинь та на Лівому березі Дніпра вздовж р. Ворскли. Житла на берегах Тясмина мали площу до 60-100 кв. м і були заглиблені в грунт на 1 м, з вогнищами та хатнім начинням, глиняним посудом, зернотерками та ін.
Поселення чорнолісців були укріплені валами діаметром 40-100 м. На валах зводилися дерев?яні зрубні огорожі, а з боку поля викопувалися один або кілька ровів. Так, Чорноліське городище захищене трьома лініями валів та ровів. Вважають, що ця фортеця була головним південним форпостом Чорноліських племен. Глиняний посуд прикрашений візерунками, що символізують зоране поле (заштриховані геометричні фігури). Крім землеробства, чорнолісці займалися розведенням свійських тварин: рогатої худоби, коней, кіз, овець, свиней.
Найбільшим поселенням Чорноліської культури є Суботівське городище, яке знамените найбільшим у Європі мечем того часу, довжина сталевого клинка якого дорівнює 95 см, а разом з бронзовим руків?ям - 108 см. Як вважають історики, Суботівське городище могло бути столицею Чорноліських племен, бо воно захищене цілою групою невеликих фортець. Вірогідно, тут існувала надплем?яна організація. Київський дослідник С. А. Скорий висловив думку про експансію кімерійців у Чорноліські землі, бо поряд з типовими чороноліськими могилами (з обрядом спалення) наявні курганні поховання кімерійського (степового типу із захороненнями в землі). Саме в цей час в Чорноліських поселеннях з?являються речі кімерійського типу, а також, вірогідно завезені кімерійцями, вироби кавказьких та малоазійських майстрів.
Зарубинецька культура - автохтонні племена, що мешкали на північ від сарматів, "між кельтами і германцями" (за Тацитом). Відома їхня назва бастарни, яких також історики Пліній Старший, Птолемей, Тацит ще називають венедами. Вони також згадуються в Помпея Трога в 233-229 рр. до н. ч. на Балканах, куди вони ходили воювати і де їх називали "бастарнами-пришельцями". Городища Зарубинецької культури - Бабина гора, Пилипенкова гора, Юрковиця - мають залишки оборонних споруд та ровів, де також знайдені вістря сарматських стріл, що підтверджує військові напади кочових сарматів на місцеве слов?янське населення бастарнів. Також і в кількох сарматських похованнях знайдені речі Зарубинецької культури, зокрема кераміка, фібули, що на думку археологів, є речами жінок-полонянок з племені бастарнів. Однак, відомі не тільки військові сутички сарматів з бастарнами, Тацит писав, що бастарни "стають все бридкішими від шлюбів із сарматами", можливо, він мав на увазі зміну антропологічного типу в змішаних шлюбах.
Венедська єдність розпалась внаслідок готських завоювань. Готи вийшли з Ютландії і, пройшовши через польські землі, в ІІ ст. завовали Волинь. Волиняни тікали від готів на Подніправ?я та Подністров?я. Тут їхні пам?ятки відомі археологам як Київська та Зубрицька археологічні культури. В Подністров?ї ці племена під впливом місцевого населення даків (гетів) а також римсько-германської культури поступово формують Черняхівську археологічну культуру. Отже, Черняхівська культура - це культура праслов?янських племен Північно-Західного Причорномор?я, що також частково змішалися з пізніми сарматами.
Віктор Петров писав: "Культура Черняхівського типу генетично, спадково пов?язана з культурою Зарубинецького типу, а вже ця остання несе на собі ознаки нівеляційних впливів Середземноморського культурного світу античности" (там же, с. 75).
Готи ж, пройшовши через слов?янські території, опинилися в Криму. Тут вони досить рано приймають христинство і створюють свою державу, однак в кінці ІV ст. під ударами гунів готська держава розпалась, а король Германаріх в 375 р. покінчив життя самогубством.
Після нього готами правив Вінітар, який воював з антами і "прославився" тим, що, порушивши закони тогочасного міжнародного права, під час мирних переговорів убив князя антів Буса (за іншими джерелами - Божа) та розіп?яв на хрестах сімдесят руських старійшин. Велесова Книга цей злочин приписує самому Германаріху і повідомляє про помсту молодшого князя Вендеслава: "І тут смута велика була в русах. І повстав молодший Вендеслав, і зібрав русів, і повів на них. І стократ розтрощив готів, і не було жалю ні до кого" (ВК, 32). Готський же історик Йордан, перебільшує могутність готів, а слов?янського месника називає Баламбером (можливо перекручене слов?янське Велимир), однак, ніде правди діти, пише: "Баламбер після смерті Германаріха підкорив готів Вінітара у битві біля річки Ерак, і вбив стрілою Вінітара, і забрав його племінницю Володимиру собі за жону".
На думку історика Леоніда Залізняка, антам і склавинам Йордана відповідають Пеньківська і Празька археологічні культури (Нариси, с. 124). Після готсько-слов?янських війн слов?яни відомі під їхнім звичним іменем венетів. Гунські війни V ст. спричинили переселення антів і склавинів на Нижній Дунай, південний його берег, де започаткували південно-слов?янську гілку. Саме про це повідомляють візантійські джерела, як про загрозу слов?янського нашестя на Візантію, однак імператори змушені були дозволити слов?янам селитися на Балканах. З Балкан анти проникають далі у Грецію і Малу Азію, про що візантійський імператор Костянтин Багрянородний записав у своєму щоденнику: "Послов?янилася наша земля і стала варварською".
Склавини ж вирушають до верхів?я Дунаю, Лаби та Салє (Заале), і, змішавшись з місцевими слов?янськими племенами, створюють плем?яні групи ободритів і лужицьких сербів.
Похожие статьи
-
Слов'янство та його історична доля - Слов'янство та його історична доля
Звідки ж узялися слов'янські племена? Їхні корені знаходять ще серед скіфських племен, наприклад, Геродот називає неврів, що мешкали на північ від...
-
Втрата слов'янської етнічної релігії та її наслідки - Слов'янство та його історична доля
Охрищення окремих слов?ян почалося не раніше початку ІХ ст.: у 821 р. - охристився князь ободритів Славомир, у 831 р. - частина населення Моравії,...
-
Подунавські слов'яни започаткували західно-слов'янську гілку. - Слов'янство та його історична доля
Крім цих плем?яних культур можна назвати Лука-райковецьку культуру, яку ототожнюють з деревлянами, бужанами, волинянами, уличами, тиверцями і...
-
Східні слов'яни у давнину (І-VIII ст.)
Історична доля Східної Європи вирішувалася у чорноморських степах, зайнятих войовничими кочовиками, землі яких вимірювалися місяцями кінного шляху, та в...
-
Висновки - Слов'янство та його історична доля
1. Християнство здійснювало зовнішній тиск і зовнішнє втручання у внутрішні справи язичницьких держав, підкоряючи їх духовно і політично і було...
-
Складні і багатогранні процеси походження народів та їх культур постійно привертають до себе увагу. За свою багатовікову історію український народ...
-
Вплив язичництва на українську культуру - Релігія давніх слов'ян
Одним з найвпливовіших факторів формування української культури була язичницька релігійна система, яка панувала більш ніж півтора століття. Для неї був...
-
Салтівська культура Салтівська культура була поширена у степах та лісостеповій смузі Прикаспію, Нижнього Поволжя, Подоння та Східного Криму. На території...
-
Чорноліська культура Впровадження залізної індустрії у народів, що мешкали в різних смугах, мало різні наслідки. У Степу поява нових технологій...
-
Кіммерійці Першим етнічним утворенням на території України були кіммерійці. Кіммерійці були першими на території України, хто перейшов від осілого до...
-
Танці - яскраві прояви фольклорної стихії. Вони органічно входять у складну драматургію традиційного весілля й в багатьох випадках разом з піснями...
-
Східні слов'яни (літописні племена) у VIII-X ст. - Колочинська культура
Відомості про східнослов'янські племена містяться на перших сторінках "Повісті минулих літ", складеної Нестором-літописцем у XII ст.: "...Ті ж слов'яни,...
-
Досить високого рівня досягло до Х віку і ремесло. Виготовленням виробів із заліза і кольорових металів займалися переважно майстри-професіонали....
-
12 Народи Америки Класифікація племен і народів первісних мешканців Америки по мовам допомагає розібратися в історичних зв'язках між ними, прояснює...
-
Етнос - Україна, етнос та основні етапи розвитку Українознавства
Чи можемо ми вважати, що племена, які заселяли прабатьківщину слов'ян, були праслов'янськими? Протягом століть одні племена змінювали чи витісняли інших,...
-
Етнічна батьківщина поляків - Поляки
За даними археології, на території Польщі льодовиковий період закінчився 15 тис. років тому. Середній кам'яний вік ХV-V тис. до н. ч., а неоліт у Польщі...
-
Крім високого рівня хліборобства, трипільці досягли великої майстерності в гончарстві, виготовленні глиняного посуду. Вони залишили унікальну мальовану...
-
У статті аналізується взаємодія між популярною та елітарною культурами, зокрема ролі народного в уявленнях та практиках нідерландської еліти XVI ст....
-
Етнічна свідомість - Мова як етнозберігаючий чинник
Етнічне - це культурно-історична своєрідність, яка відрізняє один народ від іншого, що є основою формування нації. Уявлення про етнічне формується...
-
Райковецька культура - Колочинська культура
Ареал культури охоплює значну територію, що більш-менш збігається з ареалом попередньої, празької культури: Правобережну Україну і Закарпаття, а також...
-
Культура як історичний феномен - Основні етапи розвитку та здобутки української культури
"Культура" -- 1) Сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії. Матеріальні цінності становлять матеріальну...
-
Господарство та соціальний устрій - Колочинська культура
Рівень соціально-економічного розвитку склавінів і антів періоду експансії на Балкани та в Центральну Європу був близьким до племен київської культури,...
-
Колочинська культура - Колочинська культура
На північ від пеньківського ареалу, переважно на Дніпровському Лівобережжі, поширювалася колочинська культура. Вона охоплювала Північно-Східну Україну і...
-
Антична література посідає особливе місце в історії світової цивілізації. Адже антична культура - колиска європейської. Розвиток культури Близького й...
-
Міграції племен, які охоплювали Західнополісько-волинський регіон (Західне Полісся і Західна Волинь) впродовж середньолатенсько-пізньоримського періодів...
-
Вступ - Культура давнього світу та її вплив на становлення української культури
Розв'язуючи проблеми, пов'язані з кожною із національних культур, неможливо обійти увагою питання про її походження. Жоден фактор, що визначає нації...
-
Огляд підходів до вивчення міжкультурного діалогу і процесів взаємодії культур
Культура є багатогранним феноменом і поєднує у собі сукупність надбань і цінностей духовної та матеріальної сфер людської діяльності. З еволюцією людства...
-
Українська культура на початку ХХ ст. (1900-1920) - Періодизація української культури
У XIX - на початку XX ст. українська культура досягла свого розквіту. Це був період, позначений зростанням національної самосвідомості. На цій хвилі...
-
Скіфи в давній укр..культурі - Періодизація української культури
Ареал розселення. З VII ст. до н. е. на теренах сучасної України з'явилися могутні кочові племена скіфів, що, як і кіммерійці, належали до іраномовної...
-
ТЕМПО-РИТМ - Слово у творчості актора
Важливим розділом системи, ще дуже мало разрабо танним, є розділ "темпо-ритм". Костянтин Сергійович в останні роки свого життя приділяв цій сценічній...
-
Сімейна обрядовість - Традиційна культура українського народу
Сімейна обрядовість складається з весільних, родильних (пологових) і похоронних обрядів. У циклі сімейних обрядів сплелися дії, символи, атрибути, які...
-
Происхождение славян - Культура древних славян
Культура - совокупность производственных, общественных и духовных достижений людей. Религия - одна из форм общественного сознания - совокупность духовных...
-
Культура Галицько-Волинської держави - Основні етапи розвитку та здобутки української культури
Після смерті Ярослава Україна поділилася на князівства, над Бугом виникло Волинське князівство з столицею у Володимирі, а над Дністром - Галицьке...
-
Мова як етнічна ознака - Мова як етнозберігаючий чинник
Зв'язок етносу з його мовою розробляли американські вчені Уорф і Сепір ще на початку ХХ ст. Їхні дослідження отримали назву "теорії Сепіра-Уорфа". Вчені...
-
У XIV ст. велика частина українських земель увійшла до складу Великого князівства Литовського. Україна об'єднується з Литвою в одну державу як рівна з...
-
Різноманітні ритуали давніх слов'ян - Релігія давніх слов'ян
Ушановування язичницьких богів здійснювалося в різноманітних формах індивідуального і колективного культу. Матеріали археологічних досліджень Києва...
-
Культура Київської Русі - Культура давнього світу та її вплив на становлення української культури
Перша держава східних слов'ян - Київська Русь, існувало в IX - XIII ст. За різними підрахунками, воно мало від 3 до 12 млн. населення і охоплювало...
-
Розглядається сутність, основні риси, особливості постановки та місце в культурі сучасних арт-проектів на прикладі fashion-шоу. Виявлено основні...
-
На початку VIII століття нової ери Аравія, яка в ті часи вважалася таким собі ведмежим закутком світової цивілізації, несподівано для тодішньої Ойкумени...
-
Культура та цивілізація - Типологія культури
Цивілізація (від лат. civilis - громадянський, суспільний, державний) - досить поширений термін, що часто використовується в побуті й науці. Зокрема, в...
Етнічна належність археологічних культур, які визнаються як слов'янські чи праукраїнські - Слов'янство та його історична доля