Кліматичні умови - Комплексне краєзнавче дослідження Білопольського району

Однією з основних характеристик клімату є сонячна радіація, кількість якої залежить від висоти Сонця над горизонтом, тривалості дня, хмарності.

Тепло, яке поступає на поверхню Землі в вигляді прямої і розсіяної сонячної радіації складає сумарну сонячну радіацію. Річна величина якої за показниками метеорологічної станції становить 3934 Дж/м2. В середньому на території району буває до 105 хмарних днів без сонця. Це майже кожний третій день. Радіаційний баланс в зимовий період від'ємний. В кінці лютого він зростає майже до нуля. В травні місяці радіаційний баланс становить 7 ккал/см. Максимальна величина балансу спостерігається в червні - липні - 8 8,5 ккал/см. Починаючи з серпня, радіаційний баланс рівномірно зменшується. Річні суми радіаційного балансу по району становлять 38-40 ккал/см2.

В зв'язку з тим, що клімат району в значній мірі будуть впливати повітряні маси з Атлантики, то основний напрямок вітру в літній час з заходу, в окремі періоди - при дії антициклону - південного і південно - східного напрямку. Сила вітру невелика - 5 м/сек., але в окремі періоди сила вітру може дорівнювати 40 м/сек. (шквал в 1881 і 1984 роках).Річна повторювальність вітру по м. Білопілля представлена в таблиці 1. (Додаток 1)

В даному районі вітри з швидкістю більше 15 м/сек. бувають дуже рідко, 3-4 днів за зимовий період /переважно під час снігопаду/, літом 3-4 днів. В окремі роки бувають суховійні вітри, які дуже сильно висушують грунт і значно знижують урожайність сільськогосподарських культур. Однак повітряні засухи бувають рідко.

Температура повітря - важливий показник теплових ресурсів району. Середня річна температура повітря змінюється від 5°С до 8,5°С. З квітня спостерігається підвищення середніх місячних температур повітря до 15 - 16°С. В липні температура повітря має найвищі показники 18 - 20°С. Середня місячна температура нижче 0°С на всій території району відмічається грудні, січні,, лютому і березні.

За останні роки абсолютний максимум температури повітря становить 38,8°С 1946, 1972 рр., абсолютний мінімум -34°С 1954, 1964 рр. Чисельність зим з мінімальними температурами повітря нижче -30°С складає 2-3 роки з 10. Сильні морози бувають в січні і лютому 1956, 1960, 1969, 1973, 1974, 1981 рр., хоча в окремі роки вони можуть бути і в грудні.

Останні весняні заморозки спостерігаються у Ш декаді квітня, в окремі роки - с початку травня; перші осінні заморозки - с початку жовтня, з коливаннями 11.9 - 27.10. Безморозний період триває 157 днів, при чому з температурою вище 0°С - 235 днів, вище +5°С 195 днів, вище +10°С - 156 днів, вище +15°С - 110 днів. Сума температур вище +10°С дорівнює 2600°. Сума випаровування з поверхні грунту за період з температурою вище +10°С 650 мм, кількість опадів за цей же період - 280 мм.

При температурах нижче 0°С відбувається перехід грунту в мерзле становище. Максимальна глибина промерзання грунту на рівних ділянках досягає 135 см, мінімальна - 40 см, середня - 88 см.

Хід середньомісячних температур максимальних і мінімальних на протязі року за даними метеорологічної станції слідуючий: Середньомісячні, максимальні і мінімальні температури представлена в таблиці 2 (Додаток 2)

Згідно цієї таблиці найбільшим холодним є січень та лютий, найбільш теплими - липень та серпень.

Але слід звернути увагу на те, що в залежності від місця положення тієї чи іншої ділянки за рельєфом значно змінюється температурний режим: у глибоких балках та річкових долинах, куди стікають маси холодного повітря, безморозний період скорочується на 15-20 днів, крім того, заморозки тут більш часті і більш тривалі.

На формування клімату району також значно впливає режим зволоження, який характеризується кількістю випавших опадів, які в окремі роки сильно змінюються.

Середня річна кількість опадів становить 507-555 мм. Але в окремі роки спостерігається значне відхилення даних показників.

Найбільша кількість опадів на території району було в 1973 р. - 885 мм, і в 1980 р. - 800-815 мм. А самим сухим був рік 1946, коли на метеостанції в м. Білопілля за рік випало всього 315 мм опадів. Середньобагаторічні суми опадів за рік. Добові і місячні максимуми представлені в таблиці 3 і Середньомісячні суми опадів в таблиці 4 (Додаток 3)

Річний ход опадів характеризується одним максимумом і одним мінімумом. В наведеній вище таблиці видно, що найбільша кількість опадів випадає в літне-осінній період, найменша - в зимовий. Зимові місяці за кількістю опадів мало відрізняються один від одного. Опади взимку випадають у вигляді снігу. З травня кількість опадів різко збільшується, спостерігаються сильні зливи. Значне збільшення кількості опадів пов'язане з приходом вологих повітряних мас з заходу і північного заходу. Як показують дані спостережень, за останні 20 років в Білопіллі спостерігався ливень такої інтенсивності, що за один дощ випало 72 мм опадів.

Нерідко разом з дощем влітку випадає град, що наносить значну шкоду сільськогосподарським культурам.

Важливе значення в нагромадженні вологи має сніжний настилі, який на території району залягає нерівномірно. Цьому сприяють особливості рельєфу, стан поверхні. Сніг нагромаджується в балках та улоговинах стоку.

Схили як правило промерзають. Дуже часто перші сніжні настили нестійкі. В районі сніжний настил лежить в середньому до 100 днів. Тривалий сніжний настил утворюється в другій третій декаді грудня. З першої декади березня його висота починає убувати, а в третій декаді березня поля повністю звільняється від снігу. Але в окремі роки ці строки порушуються. Бувають - зими, коли сніговий настил майже зовсім не утворюється. Висота снігового настилу невелика - 20..30 см., при МАХ в кінці лютого, це пов'язано з настанням рідких відлиг. Але буває висота сніжного, настилу і більшою. Так, в 1986 році вона досягла -50 - 80 см, а в 1972 р. снігового настилу зовсім не було.

Відносна вологість повітря у вегетаційний період не знижується нижче 40% і коливається у межах від 45 до 67%. Лише в окремі роки особливо коли панують сухі південно-східні вітри відносна вологість знижується до 30% і нижче. Кількість таких днів у весняно-літній період буває до 6 - 8.

Середньобагаторічні дати настання і тривалості теплого і безморозного періодів Представлені в таблиці 5 (Додаток 4)

Зима. Настає в районі в другі декаді листопада - на початку грудня /по даті стійкого переходу температури повітря через 0°С/. Тривалість зимового періоду коливається від 100 до 163 днів. Середня температура зими -8°С.

Кількість опадів в зимовий період 105 - 120 мм /30% від загальнорічного/. Опади випадають переважно у вигляді снігу. Стійкий сніжний настил утворюється на кінець грудня, найбільша висока снігу 17 - 23 см. Сходить сніг у третій декаді березня. Глибина промерзання грунту на полях з озиминою - 75см.

Часто взимку в районі спостерігаються відлиги, внаслідок - приходу теплих повітряних мас з Атлантики.

Тривалість їх різна - від декількох днів 1-2 до 1 місяця. Так зимою 1975 року відлига спостерігалась на протязі 20 днів, середньодобова температура повітря була +1...+2°С, а в окремі дні температура доходила до 10°тепла.

Весна. Настає в районі на початку березня. Сама рання весна була у 1975 р кінець лютого, сама пізня - 10 квітня 1944 року. Відтавання грунту до глибини ЗО см відмічається до 2 квітня. На повну глибину до 5 - 7 квітня. Середня температура весни - +9, +10°С. Сама холодна 87° була в 1955 р. Навіть в травні місяці спостерігаються заморозки. Останні заморозки бувають десь 5-10 травня. Найменша кількість опадів була зафіксована у 1946р, 15мм, найбільша - весною 1980 р 140мм.

Літо. Починається в третій декаді травня. Саме раннє літо /30 квітня/ було в 1877р - середня добова температура повітря вища +15°С. Літо в районі триває до 110 днів. Найменша тривалість - 80 - 86 днів, найбільша - 140 днів.

Середня кількість опадів за літо становить 205 - 220 мм. Найменша кількість опадів випала літом 1959 р. - 65мм, найбільша - в 1985р. - 395мм.

Були випадки, коли влітку температура знижувалась до від'ємних показників, але це явище дуже рідке.

Осінь. Настає в районі 3-7 вересня. Рання осінь - кінець серпня - спостерігалась у 1970р, сама пізня осінь - кінець вересня - у 1975р. Осінь триває до 70 днів. Середня температура повітря +7°С.

Мінімальна температура спостерігалась - 17°С, максимальна +31 °С. Загальна кількість опадів за осінь - 95 - 120 мм. Найменше випало опадів в 1949р 15мм, найбільше - в 1952р 325мм.

Перший заморозок буває в другій половині вересня.

Отже, підводячи підсумок характеристиці клімату Білопільського району, я можу сказати, що він має всі характерні ознаки для лісостепової зони - поєднує в собі значну континентальність з добре помітним впливом Атлантики. Морські повітряні маси проникають на територію району дуже часто - до 149 днів на рік. В наслідок цього взимку в районі випадають опади у вигляді дощу і тому сніговий настіл не отримує значного розвитку і стійкості. Влітку, за рахунок нагрівання території суші, приходяче з океану повітря трансформується і робиться сухим.

Річна амплітуда коливань температури повітря становить 25-30°.

На території району спостерігаються окремі несприятливі природні явища. Грози на території району бувають з березня до жовтня включно. Число днів з грозами не перевищує 25 днів на рік. Характерна значна мінливість грозової діяльності від року до року, та в окремі роки і місяці. Максимум гроз припадає на літо, коли найкраще прогрівається поверхня материка, і складаються сприятливі умови для утворення грозових хмар. Більшість супроводжується зливами, а переважно одна з 10 гроз - градом. Число грозових днів становить в середньому 2 дні на рік.

Тумани - найчастіше бувають восени та взимку. Основна причина - надходження теплого повітря з Атлантики, яке, проходячи над суходолом, охолоджується. За рік буває до 45 туманних днів.

Хуртовини можуть бути протягом усієї зими. Починаючись з листопада припиняються лише на прикінці лютого - на початку березня.

Ожеледі утворюються в холодний період року, найчастіше при температурі 0 - З °С, та значній вологості повітря. Іноді товщинна намерзлого льоду становить кілька см, в наслідок чого можуть ламатися гілки дерев, обриватися проводи.

Посухи найчастіше в районі спостерігаються влітку, іноді весною та восени. Найбільшої шкоди завдають весняні посухи, в час, коли інтенсивно розвиваються сільськогосподарські культури, а нестача вологи в грунті та повітрі призводить до зниження врожаю.

Похожие статьи




Кліматичні умови - Комплексне краєзнавче дослідження Білопольського району

Предыдущая | Следующая