Рослинність - Комплексне краєзнавче дослідження Білопольського району

За геоботанічним районуванням територія Білопільського району відноситься до Середньоросійської лісостепової підпровінції лісостепу, до Сумського округу.

Білопільський район розташований в північній частині лісостепу, в зоні глибоких чорноземів та опідзолених грунтів, тому в рослинному відношенні в районі можна спостерігати чергування степних просторів з лісовими масивами.

Зональне поширення грунтів обумовлено зональністю рослинного покрову. Чорноземні грунти утворилися під трав'янистою і лучно-степовою рослинністю. Найважливішою ознакою чорноземної зони є безлісся, відсутність в ній на рівних вододільних просторах дерев'янистої рослинності і перевага в складі рослинного покриву багаторічних, переважно щільнодернистих, злаків.

В далекому минулому майже вся територія району була вкрита різнотравно-ковиловою і типчаково-ковиловою рослинністю. Це звичайно мало вирішальний вплив на утворення чорноземів глибоких та їх різновидностей, що займають 80% площі району.

В даний час вся територія розорюється і використовується під сільськогосподарські угіддя. Природна степова рослинність збереглася на ізольованих, вологих нерозораних ділянках - балочних схилах, дну балок, заплавах річок. На схилах балок рослинність бідніша, представлена різнотрав'ям з невеликою участю злаків. Серед такого різнотрав'я можна зустріти: різні види тонконогу, конюшини, жовтеців, тимофіївки степової, костриці, осоку ранню, медунку, пирій, різні види горошку, буркун білий та лікарський. Крім цього на схилах балок можна зустріти звіробій, різні види деревію.

Днища балок та широкі ділянки річкових заплав залиті лучною рослинністю з перевагою мезофільних злаків: тимофіївки лучної, костриці та чину лугового. Це говорить про те, що дно балок і заплави річок зайняті теж злаковою рослинністю, до якої примішена бобово-злакова. Чисельне різнотрав'я складається з жовтеців, смілок, щавелів, гравілату річкового. Понижені місця займають осокові угрупування з різних видів осоки: осоки пухирчастої, осоки дернистої, осоки гостровидної, осоки прибережної.

Болотна рослинність. Серед боліт переважають низинні трав'яні болота, рослинність яких представлена осокою гострою, осокою пухирчастою до яких часто домішується камиш лісовий, лепеха звичайна, хвощ болотний. Інколи до них приєднуються ще й мохи. Очерет зустрічається на більш обводнених ділянках, але на території боліт можна зустріти невеликі ділянки, які вкриті деревинною рослинністю: вільхою, черемхою, крушиною. Зустрічається також береза, верба біла, верба ламка і верба попеляста.

Рослинність водойм представлена такими повітряно-водними рослинами: очерет звичайний, рогіз вузьколистий, рогіз широколистий, камиш озерний, лепеха болотна, частук подорожниковий, багато видів осок. Занурені рослини можуть бути прикріпленими до дна або вільноплаваючими. До таких рослин належать: рдесник блискучий, рдесник пронизанолистий, водопериця колосиста. Рослини з плаваючими листками представлені лататтям білим, глечиками жовтими.

Рослини, вільноплаваючі: ряска мала, ряска триборозенчаста, сальвінія плаваюча, жабурник.

Щодо лісів, то їх на території району дуже мало, їх площа становить 4,9 тис. га. А по відношенню до всієї площі району становить - 23%. Ліси розташовані по балках, та на їх схилах.

В минулому вони були розташовані і на вузьких вододілах. Про це свідчить наявність в районі на вододілах опідзолених чорноземів та опідзолених темно - сірих грунтів. Більшість ділянок, що вийшли з-під лісу зараз розорюються і лише крутосхили балок використовуються як природні кормові угіддя.

Природний склад існуючий лісів району не дуже різноманітний. Головною породою є дуб, до якого приміщується липа, клен гостролистий, ясен, груша, яблуня. Чисті дубові ліси формуються у заплавах річок, та на схилах балок. В понижених місцях, де близько підходять грунтові води, дубові ліси змінюються вільховими. До вільхи приєднується осика, верба, верболоз. В підліску ростуть ліщина, бересклет бородавчастий та європейський.

Отже, головними лісами району є ліси липово-дубові та кленово - липово-дубові, які сформовані на сірих і темно-сірих опідзолених грунтах. Далі ліси утворені дубом до якого примішується липа і клен гостролистий, які утворюють її підярус, менш густий, ніж утворений дубом. Ярус підліску виражений погано. В трав'яному покриві даних лісів переважає осока волосиста, зірочник ланцетовидний, зеленчук, копитняк, фіалка дивна, зірочки.

Природні кормові угіддя представлені більше балочними випасами. Травостій на них внаслідок безсистемного випасу худоби дуже рідкий, сіножаті по долинах балок та заплавах річок розповсюджені менше.

Лісові формації з сосни звичайної відносяться головним чином до заплавних терас р. Сейм і в невеликій мірі р. Сула. Чисті соснові ліси-бори відносяться до незначно піднятих, слабохвилястих ділянок району. Ці ліси одноярусні. Ярус представлений сосною звичайною. Підлісок майже відсутній або представлений одинокими екземплярами.

В трав'яному покриві зустрічається: тонконіг боровий, орлик, нечуй-вітер волохатенький.

Похожие статьи




Рослинність - Комплексне краєзнавче дослідження Білопольського району

Предыдущая | Следующая