Легка промисловість - Фактори формування та розміщення галузей промисловості України

Легка промисловість -- це сукупність галузей, що спеціалізуються на виробництві товарівнародного споживання (тканини, взуття, трикотаж, одяг, галантерея).

До легкої промисловості належать текстильна (бавовняна, вовняна, шовкова, лляна), трикотажна, шкіряно-взуттєва, швейна, хутряна галузі.

У структурі легкої промисловості України перше місце за обсягом виробництва посідаєтекстильна галузь, друге -- швейна, третє -- взуттєва.

Особливістю легкої промисловості є надзвичайна трудомісткість. Тому найбільше підприємств сконцентровано у великих містах, де є багато трудових ресурсів. Також підприємства легкої промисловості орієнтуються на споживача (швейна, шкіряно-взуттєва, трикотажна) і сировину(текстильна). Із розвитком ринкових відносин на перше місце висувається транспортний чинник.

Бавовняна промисловість України працює на довізній сировині, тому найбільші підприємства розташовані насамперед у великих містах, через які проходять транспортні шляхи, -- Херсоні, Донецьку, Тернополі (бавовняні комбінати), Нікополі (прядильно-нитковий комбінат), Києві, Харкові, Львові, Полтаві, Чернівцях.

Промисловість вовняних тканин представлена великими підприємствами в Чернігові, Донецьку, Кривому Розі, Одесі, Луганську, Сумах, що працюють на місцевій і довізній сировині. Виробництво килимів зосереджено у Києві, Черкасах, Богуславі, невеликих містах Чернівецької і Закарпатської областей.

Підприємства лляної промисловості розташовані в основному в Житомирській, Рівненській, Львівській і Чернігівській областях, де вирощується льон на льоноволокно.

Конопляно-джутова промисловість розвинена недостатньо й повністю працює на довізній сировині. Тому її підприємства є тільки в Одесі.

Підприємства трикотажної промисловості (виробництво верхнього одягу, білизни, панчішно-шкарпеткове) орієнтуються на споживача, тому розташовані у великих містах -- Києві, Харкові, Львові, Одесі, Луганську, Житомирі та ін. Ті ж передумови визначають принципи розміщення швейної, шкіряної і взуттєвої промисловості, тому центри їхнього розвитку збігаються.

Підприємства хутряної промисловості, навпаки, розміщені переважно в невеликих містах -- Балті (Одеська обл.), Жмеринці (Вінницька обл.), Краснограді (Харківська обл.), Тисмениці (Івано-Франківська обл.). Винятком є Харків, де також розвинена ця галузь.

Художні промисли -- форма народної творчості з виробництва декоративних виробів, що використовуються у побуті та інтер'єрі, для оздоблення одягу.

Основні центри художніх промислів

Територія

Стисла характеристика

Західна Україна

В Івано-Франківській області розвинені килимарство, ткацтво, кераміка, різьблення по дереву (Косів). Активно розвиваються художні промисли також у Львівській (виготовлення виробів з кольрового скла, різьблення по дереву) і Закарпатській областях (виготовлення меблів і дерев'яних прикрас)

Східна Україна

Від першої половини XVII ст. славилася своїми ремеслами. Із другої половини XVII ст. на основі ремесел розвиваються художні промисли: ручне ткацтво, вишивка, гончарство, теслярське різьблення, вибивання на тканині. Центром є Харківщина

Центральна Україна

У Вінницькій області -- с. Клембівка (вишивання), у Полтавській -- с. Опішня (різьблення, декоративне скло), с. Решетилівка (ткацтво, виробництво килимів), у Дніпропетровській області -- с. Петриківка (декоративний розпис), у Житомирській -- м. Коростень (виробництво порцеляно-фаянсових виробів)

Похожие статьи




Легка промисловість - Фактори формування та розміщення галузей промисловості України

Предыдущая | Следующая