Висновки - Відтворення основного капіталу та сучасні проблеми інвестування

В сучасних ринкових умовах слід підходити до визначення суті відтворення системно і комплексно. Поглиблюючи економічний зміст поняття "відтворювальні процеси", слід зазначити, що відтворення являє собою безперервність процесу виробництва, взаємозв'язок засобів виробництва та предметів споживання, а його особливості обумовлені факторами макро - і мікросередовища.

Закономірності відтворення основного капіталу й особливості цього процесу в Україні відбивають причинно-наслідкові зв'язки зміни форми власності, реалізації обраної моделі приватизації державної власності.

Аналіз головних факторів і характерних рис, притаманних відтворенню основного капіталу в Україні протягом трансформаційного періоду, дає можливість стверджувати, що поглиблення структурних деформацій і зумовлене ними порушення відтворювальних процесів не могли бути призупинені за допомогою державного регулювання внаслідок існування такого інституціонального феномену, як інститут "влада - власність". Держава (в особі влади-власника) з огляду на наявні ресурсні та виробничі можливості, створюючи для себе відповідні правила, діяла в економіці як підприємець, виключно під тиском короткострокової кон'юнктури світових ринків, не замислюючись про власні довгострокові перспективи, а тому підтримувала лише ті експортоорієнтовані галузі, які могли на даний час витримати конкуренцію на цих ринках.

У зв'язку з цими інституціональними особливостями цілком логічно слід очікувати надалі продовження деіндустріалізації виробництва, прогресування старіння виробничої бази і спрацювання основного капіталу, що ніяким чином не справлятиме позитивного впливу на поліпшення процесів його відтворення.

Вже зараз у вітчизняній промисловості знос основних виробничих фондів майже досяг ступеня, за котрим починається їх фізичне руйнування. Основний капітал технічно й морально застаріває. Усунути знос діючих знарядь праці можна лише застосовуючи різні методи простого і розширеного відтворення.

Посилення ролі відтворення основних фондів, що діють в інтенсифікації виробництва, обумовлює необхідність принципової перебудови пропорцій капітальних вкладень на користь збільшення об'ємів і частки витрат, що направляються на відшкодування (амортизацію) засобів праці, що вибувають унаслідок фізичного і морального зносу. Тому подальші розвідки мають бути спрямовані на дослідження проблем оптимізації відтворювальних пропорцій і забезпечення інвестиційного клімату, який би сприяв розширенню обсягів капіталовкладень в оновлення основних фондів.

Обгрунтоване рішення проблеми оновлення і відтворення основних виробничих фондів вимагає сумісного комплексного розгляду капітальних вкладень на відшкодування витрат на капітальний ремонт і модернізацію. Комплексне оновлення повинно бути важливою складовою частиною розширеного відтворення основних фондів. Головне його завдання - ліквідація морально і фізично застарілих основних фондів і реальні можливості їх відшкодування.

Суть проблеми оновлення зовсім не можна зводити тільки до швидкої заміни діючого устаткування. Завдання полягає в тому, щоб забезпечити його безаварійну тривалу службу, максимальне використання, подовження міжремонтних циклів, скорочення витрат на всі види ремонтів, постійне часткове поліпшення і модернізацію. Зокрема, необхідно по-новому розглянути питання щодо останньої. Адже модернізація діючого устаткування є не тільки напрямом підвищення ефективності капітальних вкладень і основних фондів, але і важливим засобом віддалення часу морального старіння техніки.

Заміну старого устаткування слід проводити лише тоді, коли будуть створені і доведені до серійного випуску принципово нові знаряддя праці. Тільки при виконанні всіх умов можна забезпечити оптимальне співвідношення капітальних вкладень на відшкодування і розширення масштабів виробництва, перетворити оновлення на дієвий чинник інтенсивного економічного зростання.

Досвід і практика підтверджують, що для переважної більшості підприємств різних галузей народного господарства України найбільш економічно ефективними формами розширеного відтворення основних фондів є технічне переозброєння та реконструкція діючих підприємств. За мінімальних затрат вони дають найбільшу віддачу. Сьогодні нове будівництво може здійснюватись у виняткових умовах. З цією метою необхідно здійснити глибокий аналіз наявних виробничих потужностей галузей народного господарства і на цій базі даних розробити цільову комплексну програму на велику перспективу з поетапним її втіленням в життя

Відтворювальні процеси істотно і безпосередньо впливають на ступінь ефективності використання застосовуваних у виробництві машин, устаткування та інших знарядь праці. Система показників, які можуть всебічно характеризувати ефективність відтворення основних фондів, охоплює два їх блоки: показники ефективності відтворення основних фондів (коефіцієнти зносу, амортизації, вибуття, інтенсивного оновлення, оптимальності вибуття) та показники рівня використання основних фондів (фондовіддача, фондомісткість, фондоозброєність, коефіцієнти напруженості, інтенсивного навантаження та змінності роботи устаткування). При цьому доцільно на практиці застосовувати новий фінансовий показник - коефіцієнт потенційного відтворення основних фондів, який дозволяє визначити ймовірність настання фінансових проблем з відтворенням основних засобів після їх остаточного зносу.

У нинішніх умовах господарювання, коли рівень виробництва зменшився до нижньої критичної точки в зв'язку з кризовими явищами, говорити про інтенсифікацію виробничих процесів дуже складно. Хоча про прогрес, перспективу розвитку навіть в таких складних умовах необхідно вести мову, а відроджувати економіку та її виробництво слід за рахунок найновіших технологій і досягнень науково-технічного прогресу.

Системний же аналіз в роботі показав, що нині в економіці України відсутні передумови для створення ефективного механізму інвестиційного забезпечення оновлення основного капіталу на інноваційній основі. У найближчі роки зовнішні (залучені) джерела інвестицій (кредити, позики, фондові операції, кошти іноземних інвесторів тощо) залишатимуться неефективними для фінансування проектів техніко-технологічної модернізації більшості підприємств. Тому головний акцент державної інвестиційної політики має бути зроблений на вдосконаленні механізму самофінансування проектів оновлення основних фондів.

Щоб запобігати дефіциту фінансових ресурсів, потрібних для відтворення основних фондів, необхідна зацікавленість у цьому самих підприємств. З метою створення такого інтересу необхідно запровадити амортизаційний механізм, побудований на визнанні принципу непрямого регулювання державою процесів відтворення основних фондів. Мова йде про необхідність запровадження в Україні державного стимулювання цільового використання амортизаційних коштів підприємства.

Похожие статьи




Висновки - Відтворення основного капіталу та сучасні проблеми інвестування

Предыдущая | Следующая