Формування джерел фінансування відтворення основних виробничих засобів підприємств залізничного транспорту


Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими завданнями

В умовах інтеграції національної залізничної мережі у європейську транспортну систему особливого значення набуває стабільність та ефективність функціонування підприємств залізничного транспорту. Одним із факторів, що стримує їхній економічний розвиток є прогресуюче старіння основних виробничих засобів, яке за оцінками консалтингової компанії Ernest&;Young складає вже майже 100 %. Такий стан основних виробничих засобів підприємств залізничного транспорту негативно впливає на якість послуг, безпеку перевезень, а також знижує фінансові результати, що в умовах гострої нестачі фінансових ресурсів не тільки для економічного розвитку підприємств залізничного транспорту, а й для здійснення операційної діяльності є неприпустимим. Тому проблема управління формуванням джерел фінансування відтворення основних виробничих засобів є надзвичайно актуальною.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми

Різними аспектами проблеми формування джерел фінансування відтворення основних засобів на підприємствах залізничного транспорту присвячені праці вітчизняних та зарубіжних науковців таких, як О. В. Андрєєва [1], А. В. Базавлук [2], Н. І. Богомолова [3], М. В. Гурнак [4], М. П. Сначов [5], С. Є. Ткаченко [6], А. Е. Філін [7] та інші. Однак, слід зазначити, що зміна умов функціонування залізничного транспорту, інституційні перетворення, що відбуваються внаслідок його реорганізації у публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" вимагають розробки і впровадження нових підходів до аналізу джерел фінансування відтворення основних виробничих засобів підприємств залізничного транспорту.

Цілі статті

Розробка підходу до аналізу джерел фінансування відтворення основних виробничих засобів підприємств залізничного транспорту та наукове його обгрунтування.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обгрунтуванням отриманих наукових результатів

Капітальні інвестиції підприємств залізничного транспорту мають ряд специфічних особливостей таких, як: (1) великі обсяги капітальних вкладень із значними термінами окупності; (2) складність прогнозування вхідних і вихідних грошових потоків; (3) необхідність вирахування як економічних вигод, так й соціальних наслідків; (4) вплив на виробничі та фінансові показники; (5) значна ризикованість капітальних вкладень як інтегральний результат дії раніш перерахованих факторів.

До основних джерел фінансування відтворення основних виробничих засобів на підприємствах залізничного транспорту відносяться: власні (амортизаційні відрахування, прибуток); залучені (кредити банків та інші позики, кредити іноземних банків); бюджетного фінансування (кошти державного та місцевих бюджетів міста, району, області тощо).

Потреба підприємств залізничного транспорту в інвестиціях оцінюється в 30 млрдгрн щорічно. У 2016 році капітальні інвестиції в удосконалення та розвиток рухомого складу і залізничної інфраструктури плануються у сумі, що не перевищує 7 млрд грн. Зрозуміло, що цих коштів недостатньо, тому надзвичайно гостро стає проблема пошуку зовнішніх джерел фінансування.

З метою формування джерел фінансування відтворення основних виробничих засобів на підприємствах залізничного транспорту доцільно проводити аналіз виконання плану показників руху грошових коштів, кредитної політики та капітальних інвестицій (табл. 1).

Таблиця 1.

Виконання плану показників руху грошових коштів, кредитної політики та капітальних інвестицій підприємств залізничного транспорту за 2010-2015 рр., %

Найменування показника

Роки

2010

2011

2012

2013

2014

2015

Чистий рух коштів від операційної діяльності

76,92

89,36

105,73

55,94

43,82

64,05

Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності

149,54

161,37

86,96

50,85

12,40

16,32

Довгострокові зобов'язання і забезпечення

54,13

102,13

189,74

101,76

30,85

143,9

Поточні зобов'язання і забезпечення

90,88

171,38

134,87

79,94

68,34

28,1

Погашення довгострокової заборгованості

49,35

69,92

325,81

68,78

35,24

33,2

Погашення короткострокової заборгованості

78,34

196,62

103,48

80,86

68,91

13,0

Капітальні інвестиції

128,97

138,69

98,41

86,0

42,8

71,7

Джерело: Складено за звітними даними ПАТ "Укрзалізниця"

Як видно із табл. 1 чистий рух грошових коштів від операційної діяльності протягом 2013-2014 виконується на 44-64%, що є негативним явищем, так як дані кошти забезпечують формування власних джерел фінансування відтворення основних виробничих засобів підприємств залізничного транспорту. Аналіз показників чистого руху грошових коштів від операційної діяльності направлений на встановлення можливостей для забезпечення проведення інноваційно-інвестиційного відтворення основних виробничих засобів за рахунок власних коштів. На підприємствах залізничного транспорту існує проблема фінансування операційної діяльності, що робить майже неможливим спрямування власних фінансових ресурсів на капітальні вкладення в інфраструктуру та рухомий склад. Так, у звіті консалтингової компанії Ernest&;Young зазначено, що інвестиційна діяльність може бути припинена майже повністю у разі необхідності без створення короткострокових несприятливих умов для операційної діяльності.

Аналіз руху коштів від інвестиційної діяльності підприємств залізничного транспорту здійснюється за рахунок порівняння фактичних показників з плановими. Основна мета такого аналізу полягає у виявленні потенціалу формування коштів від інвестиційної діяльності та встановлення його відповідності обсягу інвестицій, що забезпечать здійснення запланованих заходів. Даний аналіз допомагає встановити відхилення показника чистий рух грошових коштів від інвестиційної діяльності, який одержано фактично від запланованого. У 2013 р. недовиконання показника чистого руху грошових коштів склало майже 49 %, а протягом 2014-2015 рр. спостерігається недовиконання плану більше ніж на 80%. Ця ситуація є несприятливою для оцінки якості управління підприємствами і в майбутньому необхідно вишукувати шляхи та резерви для покращення результатів інвестиційної діяльності.

Отже, як видно з проведеного аналізу чистого руху грошових коштів від операційної та інвестиційної діяльності відбувається постійне недофінансування процесів відтворення основних виробничих засобів за рахунок власних коштів.

Аналіз зобов'язань, як короткострокових так і довгострокових дозволяє встановити потреби грошових коштів та їхнє задоволення. Так, що стосується довгострокових зобов'язань та забезпечень, то можна зробити висновок що протягом 2011-2013 та 2015 рр. відбувалося перевиконання даного показника на 2-89%. По короткострокових зобов'язаннях, спостерігається недовиконання плану у 2015 р. на 71,9 %. Це може бути пов'язано із тим, що залучення інвестиційних ресурсів із зовнішніх джерел також є достатньо сумнівним. У березні 2016 р. міжнародна агенція Fitch Ratings знизила довгостроковий рейтинг емітента ПАТ "Укрзалізниця" в іноземній валюті з рівня "С" до рівня "RD" (обмежений дефолт) після обміну єврооблігацій, а потім підвищило до рівня "ССС" (можливий дефолт) по єврооблігаціям на суму $500 млн. з погашенням у 2021 р. Основною причиною такого зниження кредитних ризиків стало, перш за все, те, що ПАТ "Укрзалізниця" є державною компанією, ефективність виробничо-економічної та фінансової діяльності якої дуже сильно залежить від дій уряду та ситуації у країні. У 2015 р. S&;P понизило рейтинг України до "СС" з негативним прогнозом, що відображає очікування кредиторів як результат перемов про реструктуризацію частини державного боргу України, до якої включені і квазідержавні бонди ПАТ "Укрзалізниця" на суму $500 млн. з погашенням у 2018 р.

Аналіз погашення довгострокових та короткострокових кредитів свідчить про те, що протягом 2010-2011 та 2013-2015 рр. виконання плану становило не більше 40 %, і лише у 2012 р. відбулося масштабне перевиконання на 226 %.

Аналіз джерел капітальних інвестицій направлений на виявлення та формування джерел власних та залучених коштів. Головними інвестиційними ресурсами на підприємствах залізничного транспорту виступають власні та залучені кошти, які протягом 2010 - 2012 рр. становили понад 90 % питомої ваги, а за 2013 - 2015 рр. - 100 %. При цьому за рахунок власних коштів фінансується 49,7 % капітальних інвестицій, за рахунок залучених коштів - 50,3 %. За останнє десятиріччя держава не здійснювала фінансування капітальних вкладень в національні підприємства залізничного транспорту впродовж 2000 р. по 2007 р. Тільки з 2007 р. почалось централізоване фінансування (за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів), що пов'язано лише з домінуючою роллю підприємств залізничного транспорту в перевізному процесі чемпіонату Європи з футболу 2012 р. [4]. Так у 2010 р. кошти державного та місцевих бюджетів склали 7,67 % питомої ваги в структурі фінансування капітальних інвестицій, у 2011 р. - 6,24 %, у 2012 р. - 2,41 %, протягом 2013 - 2015 рр. бюджетні кошти не виділялися взагалі. Такі статистичні дані свідчать про незначну підтримку відтворювальних процесів з боку держави, що є неприпустимим в умовах трансформаційних перетворень підприємств залізничного транспорту. Тобто проведення широкомасштабного інноваційно-інвестиційного відтворення основних виробничих засобів без підтримки держави проводити дуже складно і навіть неможливо. Але виникає протиріччя, яке полягає у тому, що держава не може розглядатися як реально можливий інвестор, оскільки з моменту прийняття Закону України "Про залізничний транспорт", в якому передбачено купівлю рухомого складу для пасажирських перевезень за рахунок коштів державного бюджету, фінансування не здійснювалося. Очікувати позитивні зміни у найближчому майбутньому не варто: міжнародні рейтингові агенції (зокрема, Standard&;Рoor'sRatingsServices) у 2015 р. ймовірність надання державної фінансової допомоги ПАТ "Укрзалізниці" при виникненні проблем знизили з "високої" до "відносно високої". Це пояснюється тим, що фінансові ризики для підприємств залізничного транспорту залишаються високими через зростання платежів на обслуговування боргу та девальвації гривні, а також неможливість покриття всіх необхідних витрат шляхом підняття тарифів на пасажирські та вантажні перевезення. залізничний транспорт інвестиція фінансування

Таким чином, проведений аналіз показав, що на підприємствах залізничного транспорту України існує гостра проблема управління фінансовими ресурсами, які спрямовуються на інвестиційну діяльність. Це негативно впливає на обсяги капітальних вкладень у суб'єкти господарювання, які характеризуються не лише значними обсягами та періодом окупності, а й підвищеним ризиком через непередбачуваність змін у ринковій кон'юнктурі. Дана ситуація погіршується через певну стабільність номенклатури вантажних перевезень. Як видно з табл. 2, на основні види вантажів протягом 2010-2015 рр. приходилося понад 66 %. У той же час дані види вантажів є продукцією провідних галузей національної економіки, від функціонування яких залежить економічна безпека держави. Тому формуванню джерел фінансування відтворення основних виробничих засобів підприємств залізничного транспорту слід приділяти підвищену увагу.

Таблиця 2.

Номенклатура вантажних перевезень залізничним транспортом України

Вид вантажів

Роки

2010

2011

2012

2013

2014

2015

1. Основні види вантажів, млн. т:

245

262

259

250

221

200

Вугілля і кокс

108

115

114

103

83

64

Нафта і нафтопродукти

12

11

7

7

3

2

Руда

72

76

73

77

75

75

Чорні метали

35

38

34

35

30

25

Хімічні та мінеральні добрива

6

8

8

6

5

4

Зерно та продукти перемолу

12

14

23

22

25

29

У %

68,44

67,35

68,52

66,31

68,00

68,73

2. Інші вантажі, млн. т

113

127

119

127

104

91

В %

31,56

32,65

31,48

33,69

32,00

31,27

Всього вантажів, млн. т

358

389

378

377

325

291

Джерело: складено на основі даних [8]

Як показує світова практика, значний обсяг інвестицій (55-60 %) має залучатися із зовнішніх джерел, 30-35 % - із власних джерел і тільки 5-10 % - із бюджету [9, с. 165]. Однак фінансування капітальних інвестицій з державного бюджету України не здійснюється, спостерігається значний дефіцит власних ресурсів і існують проблеми залучення коштів із зовнішніх джерел, тому як реальні слід розглядати лише два джерела фінансування відтворення основних виробничих засобів підприємств залізничного транспорту: власні та залучені. Вплив державного бюджету як джерела фінансування можна не враховувати, оскільки держава капітальні вкладення у розвиток залізничного транспорту не здійснює. Тоді модель фінансування можна представити як функціонал такого вигляду:

, (1)

Де - сума власних і залучених коштів, які спрямовуються на відтворення основних засобів.

До власних джерел відносять чистий прибуток, амортизаційні відрахування, внутрішньогосподарські резерви та інші кошти підприємства. Залучені джерела на підприємствах залізничного транспорту України включають (а) кошти, які отримуються від розміщення облігацій; (б) кошти у вигляді прямих вкладені міжнародних організацій, фінансових інституцій та організацій; (в) різні форми залучених коштів у вигляді банківських кредитів, майна, що отримується по договорам лізингу, а також векселів.

При аналізі джерел фінансування капітальних вкладень необхідно враховувати їх ризикованість. Так за ступенем генерування ризику джерела фінансування розділяються на безризикові (нерозподілений прибуток підприємства, амортизаційні відрахування, цільове фінансування) та ризикові (залучені кошти та кошти від емісії акцій). Залучення коштів із зовнішніх джерел збільшує фінансовий ризик підприємства, оскільки це пов'язано із безумовним зобов'язанням повернути борг у встановлений строк з виплатою процентів за користування.

Раціональна політика управління фінансовими ресурсами передбачає оптимізацію форм фінансування. Для її формування слід використовувати інструментарій економіко-математичного моделювання, зокрема багатофакторний кореляційно-регресійний аналіз. Під кореляційно-регресійною моделлю буде розумітися таке рівняння регресії, яке включає основні фактори, які (1) впливають на варіацію результуючого показника; (2) мають високе значення (не нижче 0,5) коефіцієнту детермінації та (3) коефіцієнти регресії, що інтерпретуються відповідно з теоретичними знаннями про природу зв'язків у системі взаємопов'язаних ознак, що досліджується.

При побудові кореляційно-регресійної моделі необхідно враховувати такі положення: (а) факторні признаки мають знаходитися у причинному зв'язку з результуючою ознакою (наслідком); (б) факторні признаки не повинні бути складовими результуючої ознаки чи його функціями; (в) факторні признаки не повинні дублювати один інший, тобто бути колінеарними (з коефіцієнтом кореляції більше 0,8); (г) не слід включати в модель фактори різних рівнів ієрархії, тобто фактор найближчого порядку та його субфактори; (д) бажано збереження єдності одиниць сукупності для результуючої ознаки та факторних при знаків; (є) математична форма рівняння регресії має відповідати логіці зв'язку факторів з результатом на реальному об'єкті.

Тоді для перетворення моделі (1) з урахуванням положень (а)-(є) слід використовувати адитивне рівняння регресії такого вигляду:

(2)

Де - результуюча ознака; - факторні ознаки; - параметри моделі.

Визначення сукупності факторних ознак, що впливають на обсяги капітальних вкладень у відтворення основних засобів залізничного транспорту, слід базувати на таких критеріях:

    (1) врахування всіх можливих (доступних) джерел фінансування; (2) врахування ризикованості інвестиційної діяльності у галузі.

Згідно з цими критеріями слід аналізувати три групи факторних ознак: (а) власні кошти (чистий прибуток, амортизаційні відрахування); (б) залучені кошти (випуск облігацій та довгострокові кредити); (в) показники, що характеризують ризикованість інвестиційної діяльності у галузі (погашення заборгованості за короткостроковими і довгостроковими кредитами, співвідношення між сумою поточних зобов'язань та оборотних активів. Тоді багатофакторна кореляційно-регресійна модель фінансування капітальних вкладень у відтворення основних засобів підприємств залізничного транспорту матиме такий вигляд:

(3)

Де - сума капітальних вкладень у відтворення основних засобів залізничного транспорту у період часу ; - чистий прибуток; - амортизаційні відрахування; - кошти, залучені шляхом випуску облігацій; - надходження від випуску облігацій; - сума довгострокових кредитів; - співвідношення між поточними зобов'язаннями та оборотними активами; - заборгованість, яка сформувалася при погашенні довгострокових кредитів; - заборгованість, яка сформувалася при погашенні короткострокових кредитів.

Для визначення параметрів слід вирішити систему нормальних рівнянь, яка складається з 8 рівнянь з 8 невідомими. На основі даних ПАТ "Укрзалізниця" за 2010-2014 рр. були виконані розрахунки, у результаті яких було отримано таку модель:

(4)

Як видно з моделі (4), основним фактором, що має визначальний вплив на обсяг капітальних вкладень у відтворення основних виробничих засобів, є чистий прибуток. Вплив амортизаційних відрахувань є незначним, що не дозволяє здійснювати навіть просте відтворення основних засобів, при тому, що існує необхідність впровадження інноваційних транспортних технологій у діяльність підприємств. У той же час довгострокові банківські кредити практично не використовуються для інвестиційної діяльності, що обумовлено її специфікою на залізничному транспорті. Нераціональне управління оборотними активами, а також порушення платіжної дисципліни за короткостроковими та довгостроковими зобов'язаннями знижують привабливість вкладень у основні виробничі засоби підприємств залізничного транспорту, що негативно позначається на доступних обсягах коштів, які можуть бути залучені із зовнішніх джерел.

В цих умовах особливу увагу слід приділяти інноваційно-інвестиційному відтворенню основних виробничих засобів, яке завжди супроводжується підвищеною невизначеністю результатів, що може призводити до виникнення часових розривів на різних етапах життєвого циклу проектів. Основною причиною появи часових розривів будуть, перш за все, проблеми фінансування як капітальних вкладень на етапі реалізації проекту, так й у подальшому і на етапі виробництва продукції (надання послуг). При цьому необхідно враховувати, що чим раніше виникатимуть розриви, тим більшим буде їхній негативний вплив на економічну ефективність реалізації конкретного проекту. Для оцінки можливих втрат при реалізації інноваційних проектів необхідно визначати декілька оцінок їх ефективності, а саме песимістичний варіант (розриви виникають як на передінвестиційній, так і інвестиційній фазах та є достатньо тривалими), оптимістичний (розриви відсутні) та найбільш імовірний (часові розриви незначні за тривалістю і не мають суттєвого впливу на реалізацію проекту). На базі визначених варіантів реалізації інноваційного проекту необхідно будувати показники оцінки економічної ефективності інвестицій (чистої приведеної вартості, індексу рентабельності, строку окупності). В умовах нестабільного середовища особливу увагу слід приділяти розрахунку показника внутрішньої норми доходності як індикатора потенційної стійкості проекту в умовах невизначеності.

Висновки і перспективи подальших досліджень у даному напрямі

Таким чином, формування джерел фінансування відтворення основних виробничих засобів підприємств залізничного транспорту має базуватися на таких положеннях:

    1) оптимізація розподілу та перерозподілу чистого прибутку підприємств залізничного транспорту; 2) переорієнтація амортизаційної політики на підприємствах залізничного транспорту для формування достатніх коштів для простого відтворення основних засобів; 3) раціоналізація стратегії залучення грошових коштів шляхом емісії облігацій з підтриманням їхньої привабливості; 4) розробка стратегії та тактики залучення довгострокових банківських кредитів; 5) впровадження заходів щодо покращення контролю за своєчасним погашенням заборгованості по залученим коштам.

Реалізація запропонованих положень дозволить не тільки оптимізувати структуру джерел інвестиційних ресурсів і наблизити її до співвідношень, прийнятих у світовій практиці, а й підвищити інвестиційну привабливість капітальних вкладень у відтворення основних засобів підприємств залізничного транспорту.

Використання моделі (1)-(4) передбачає проведення комплексного аналізу фінансово-економічного стану, який має здійснюватися за такими етапами:

    1) аналіз формування фінансових результатів підприємства; 2) оцінка джерел фінансування капітальних вкладень у основні засоби; 3) діагностика проблем формування достатніх обсягів фінансових ресурсів, які спрямовуються на інвестиційну діяльність; 4) уточнення параметрів моделі формування джерел фінансування капітальних вкладень у відтворення основних засобів; 5) прогнозування доступних обсягів грошових коштів шляхом підстановки у модель регресії очікуваних значень факторних ознак. Реалізація зазначених заходів може стати предметом подальших наукових та практичних досліджень.

Список літератури

    1. Андрєєва В. О. Організаційно-економічні підходи до фінансування інвестиційних програм на залізничному транспорті / В. О. Андрєєва // Вісник Чернігівського державного технологічного університету. // Серія "Економічні науки". - 2013. - № 4 (70). - С. 340-344. 2. Базавлук А. В. Можливі джерела фінансування капітальних інвестицій у залізничний транспорт України / А. В. Базавлук // Економіка і регіон. - 2011.- № 4 (31). - С. 119-125. 3. Богомолова Н. І. Підходи до фінансування інвестиційної діяльності залізниць / Н. І. Богомолова, Я. Дегтярьова // Збірник наукових праць ДЕТУТ. - 2012. - Вип. 19. - С. 154-160. 4. Гурнак В. М. Фінансове забезпечення відтворення основних засобів підприємств залізничного транспорту / В. М. Гурнак, Г. П. Савіцька, Я. Я. Лікаренко [Електронний ресурс] // Економіка. Менеджмент. Бізнес. - 2015. - № 3. - Режим доступу до журналу: http://journals. dut. edu. ua/index. php/emb/article/view/473/439. - Назва з екрану. 5. Сначов М. П. Особливості фінансування діяльності залізниці в умовах акціонування / М. П. Сначов, І. М. Ломтєва, І. О Рогожина, Л. В. Дегальцева, Г. М. Фрунзе // Збірник наукових праць Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту ім.. акад.. В. Лазаряна "Проблеми економіки транспорту". - 2015. - Вип. 9. - С. 101-104. 6. Ткаченко С. Є Використання лізингових технологій для оновлення основного капіталу підприємств (на прикладі залізничного транспорту). Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук: 08.06.01 / С. Є. Ткаченко. - Х.: 2003. - 16 с. 7. Филин А. Е. Экономическая оценка эффективности обновления подвижного состава с использованием лизинга. Диссертация на соискание ученой степени к. э.н. спец. 08.00.05. / А. Е. Филин. - М. - 2003. - 142 с. 8. Державна служба статистики України. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www. ukrstat. gov. ua. 9. Ширшова В. В. Теория и практика инвестиционныхрасчетов / В. В. Ширшова, А. В. Ковалев. - Минск: Изд-воГревцова, 2009. - 296 с.

Похожие статьи




Формування джерел фінансування відтворення основних виробничих засобів підприємств залізничного транспорту

Предыдущая | Следующая