Похідні фінансові інструменти - Інструменти фінансового ринку

Поряд з акціями та облігаціями, поряд зі стандартними та ексклюзивними формами кредитних договорів у сфері фінансів функціонують так звані похідні фінансові інструменти (derivativesecurities). Виникнення терміна "похідний" пов'язано з тим, що ціна такого фінансового інструмента "прив'язується" до ціни того чи іншого базового фінансового інструмента (underlyingsecurities) і стає щодо нього похідною величиною, бо, практично, походить від нього.

Інвестиційні сертифікати

Інвестиційний сертифікат - цінний папір, який розміщується інвестиційним фондом, інвестиційною компанією, компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та посвідчує право власності інвестора на частку в інвестиційному фонді, взаємному фонді інвестиційної компанії та пайовому інвестиційному фонді.

Емітентами інвестиційних сертифікатів є інвестиційний фонд, інвестиційна компанія або компанія з управління активами пайового інвестиційного фонду.

Кількість проголошених інвестиційних сертифікатів пайового інвестиційного фонду зазначається у проспекті емісії.

Строк розміщення інвестиційних сертифікатів відкритого та інтервального пайових інвестиційних фондів не обмежується.

Інвестиційні сертифікати можуть надавати його власнику право на отримання доходу у вигляді дивідендів. Дивіденди за інвестиційними сертифікатами відкритого та інтервального пайового інвестиційних фондів не нараховуються і не сплачуються.

Розміщення похідних (деривативів) цінних паперів, базовим активом яких є право на отримання інвестиційних сертифікатів, не допускається. Особливості емісії, розміщення, обігу, обліку та погашення інвестиційних сертифікатів визначаються відповідним законодавством.

Ощадні (депозитні) сертифікати

Ощадний (депозитний) сертифікат - цінний папір, який підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (власника сертифіката) на одержання з плином установленого строку суми вкладу та процентів, установлених сертифікатом, у банку, який його видав.

Ощадні (депозитні) сертифікати розміщуються на певний строк (під проценти, передбачені умовами їх розміщення). Ощадні (депозитні) сертифікати можуть бути іменними або на пред'явника.

Іменні ощадні (депозитні) сертифікати розміщуються у бездокументарній формі, а на пред'явника - у документарній.

В ощадному (депозитному) сертифікаті у документарній формі зазначаються вид цінного паперу, найменування і місцезнаходження банку, що випустив сертифікат, серія і номер сертифіката, дата випуску, сума депозиту, процентна ставка, строк отримання вкладу, підпис керівника банку або іншої уповноваженої особи, засвідчений печаткою банку.

Відступлення ощадного (депозитного) сертифіката здійснюється шляхом укладення договору між особою, яка відступає права за сертифікатом, та особою, яка набуває ці права. Дохід за ощадними (депозитними) сертифікатами виплачується під час пред'явлення їх для оплати в банк, що розмістив ці сертифікати.

У разі дострокового пред'явлення ощадного (депозитного) сертифіката до оплати банк виплачує суму вкладу та проценти (за вкладами на вимогу), якщо умовами випуску сертифіката не передбачено інший розмір процентів.

Банківські сертифікати

Банківські сертифікати видаються банками в обмін на розміщені в них кошти. Банківські сертифікати відрізняються від депозитних сертифікатів тим, що емітуються з метою обігу на вторинному ринку. Там вони оцінюються, виходячи з поточної вартості майбутніх грошових надходжень. По суті, банківські сертифікати та депозитні сертифікати при їх купівлі-продажу на вторинному ринку нічим не відрізняються, тому у фінансах вони досить часто є термінами - синонімами.

Вексель

Вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселетримачу).

Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі.

Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій із векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законом.

Дериватив стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати чи продати у майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах. Стандартна (типова) форма деривативів і порядок їх випуску та обігу встановлюються законодавством.

До деривативів належать:

    - своп цивільно-правова угода про здійснення обміну потоками платежів (готівкових або безготівкових) чи іншими активами, розрахованими на підставі ціни (котирування) базового активу в межах суми, визначеної договором на конкретну дату платежів (дату проведення розрахунків) упродовж дії контракту; - опціон цивільно-правовий договір, згідно з яким одна сторона контракту одержує право на придбання (продаж) базового активу, а інша сторона бере на себе безумовне зобов'язання продати (придбати) базовий актив у майбутньому впродовж строку дії опціону чи на встановлену дату (дату виконання) за визначеною під час укладання такого контракту ціною базового активу. За умовами опціону покупець виплачує продавцю премію опціону; - форвардний контракт цивільно-правовий дого-вір, за яким продавець зобов'язується у майбутньому в установлений строк передати базовий актив у власність покупця на визначених умовах, а покупець зобов'язується прийняти в установлений строк базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену таким договором.

Усі умови форварда визначаються сторонами контракту під час його укладення.

Укладення форвардів та їх обіг здійснюються поза організатором торгівлі стандартизованими строковими контрактами.

Форвардний контракт - це оформлений не за стандартом ф'ючерсний контракт, що укладається в індивідуальному порядку і не є об'єктом купівлі-продажу на біржах;

- ф'ючерсний контракт (ф'ючерс) стандартизо-ваний строковий контракт, за яким продавець зобов'язується у майбутньому в установлений строк (дата виконання зобов'язань за ф'ючерсним контрактом) передати базовий актив у власність покупця на визначених специфікацією умовах, а покупець зобов'язується прийняти базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену сторонами контракту на дату його укладення.

Ф'ючерсний контракт виконується відповідно до його специфікації шляхом постачання базового активу та його оплати коштами або проведення між сторонами контракту грошових розрахунків без постачання базового активу.

Виконання зобов'язань за ф'ючерсом забезпечується шляхом створення відповідних умов організатором торгівлі стандартизованими строковими контрактами;

Ф'ючерсні контракти - це зобов'язання поставити певну кількість товару або фінансового активу до або у встановлений строк у майбутньому за фіксованою у момент укладення контракту ціною.

Взагалі обидва види контрактів, форвардний та ф'ючерсний, - це зобов'язання купівлі або продажу певної кількості якого-небудь товару на визначену дату в майбутньому, але за ціною, встановленою в момент укла-дання контракту. Ф'ючерсні контракти відрізняються від форвардних лише тим, що вони знеособлені, стандартно оформлені, і торгівля ними проводиться лише на спеціалізо-ваних біржах, у той час як форвардні контракти можуть бути досить ексклюзивними і значно відрізнятися між собою. З позиції того, що форвардні і ф'ючерсні контракти - це контракти про майбутні операції, термін "ф'ючерс" іноді вживається також і стосовно форвардних контрактів.

Похожие статьи




Похідні фінансові інструменти - Інструменти фінансового ринку

Предыдущая | Следующая