Економічна сутність та функції валютного ринку - Валютний ринок

Зовнішні зв'язки між юридичними і фізичними особами різних держав приводять до виникнення грошових вимог і зобов'язань, розрахунки по яких усередині єдиної країни здійснюються в національній грошовій одиниці. При операціях між особами різних країн валютою платежу виступає або грошова одиниця однієї із сторін, включеною в торгову, кредитову або іншу операцію, або грошова одиниця третьої сторони. Міжнародні розрахунки проводяться не в наявній валюті, а різними платіжними документами, вираженими, як правило, в провідних валютах західних країн - в доларах США, німецьких марках, японських ієнах і інших вільно конвертованих валютах. Тож для ведення міжнародної торгівлі в умовах існування різних валют людство створило механізм взаємних розрахунків між громадянами і фірмами різних країн. Звичайно його називають валютним ринком.

Взагалі валютний ринок у широкому розумінні -- це сфера економічних відносин, які проявляються в здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та розміщення тимчасово вільних валютних коштів, а також операцій з інвестування валютного капіталу. [12, с.64] Але існує безліч визначень валютного ринку, оскільки, як вже зазначалось, цей ринок досліджувало багато учених і в кожного було своє бачення щодо його визначення.

Так, наприклад, М. І. Савлук вважає, що валютний ринок - це сукупність спеціальних інститутів та механізмів, які у взаємодії забезпечують можливість вільно продавати-купувати національну та іноземну валюту на основі попиту та пропозиції.

Б. С. Івасів зазначив, що це система економічних відносин, пов'язаних з операціями купівлі-продажу іноземної валюти та інших валютних цінностей.

Ю. Г. Козак в свою чергу дав наступне трактування цьому ринку і зазначив, що це система валютних та організаційних відносин, пов'язаних з конверсійними операціями, міжнародними розрахунками, наданням у позичку іноземної валюти на певних умовах.

Ще один з науковців, а саме А. В. Демківський, розуміє валютний ринок як сукупність обмінних та депозитних операцій в іноземних валютах, які здійснюються між юридичними та фізичними особами за ринковим курсом або процентною ставкою.

Буднік М. М. і Мартюшева Л. С. визначили це поняття як сукупність економічних та організаційних відносин, що пов'язані з купівлею або продажем валют різних країн, банківських металів, платіжних документів та цінних паперів в іноземних валютах, здійснення кредитно-депозитних операцій з валютою.

Еш С. М. визначає валютний ринок як сектор грошового ринку, на якому урівноважуються попит і пропозиція на такий специфічний товар, як валюта.

Особисто ми цілком поділяємо точку зору М. І. Савлука, оскільки нам здається що він найширше дав чітке визначення цьому поняттю.

Отже, з вищенаведених визначень можна зробити загальний висновок, що валютний ринок - це механізм, за допомогою якого встановлюються правові та економічні взаємовідносини між споживачами і продавцями валют, система сталих і водночас різноманітних економічних та організаційних відносин між учасниками міжнародних розрахунків з приводу валютних операцій, зовнішньої торгівлі, надання фінансових послуг, здійснення інвестицій та інших видів діяльності, які вимагають обміну і використання різних іноземних валют.

З інституційної точки зору валютний ринок є безліччю крупних комерційних банків та інших фінансових установ, пов'язаних один з іншим мережею комунікаційних засобів зв'язку, за допомогою яких йде торгівля валютами.

Можна виділити декілька видів валютних ринків.

    - Біржовий валютний ринок - це сегмент валютного ринку, на якому операції з валютою можуть здійснюватись через валютну біржу або ж у валютних відділах товарних і фондових бірж за допомогою деривативів -- похідних фондових інструментів. Цей ринок функціонує за встановленими правилами. Валютні біржі виконують посередницькі функції як торгові майданчики. Проте біржа не може сама виступати як партнер по здійснюваних операціях. Валютні біржі є не в усіх країнах світу -- наприклад, їх не існує в англосаксонських країнах. - Міжбанківський валютний ринок (прямий та брокерський) -- це сегмент валютного ринку, на якому за терміновістю валютних операцій виділяють три основні складові: -- спот-ринок -- ринок торгівлі з негайним постачанням валюти, на який припадає 65 % від всього обороту валюти; -- форвардний -- строковий ринок, на якому здійснюється до 10 % Валютних операцій; -- своп-ринок -- на якому поєднуються операції з купівлі-продажу валюти на умовах "спот" та "форвард"; на ньому реалізується до 25 % всіх валютних операцій.

Більшість валютних угод (до 80 % від загального обсягу валютних операцій) здійснюється на міжбанківському сегменті валютного ринку і на поточному (спот) ринку. Міжбанківський валютний ринок є результатом взаємодії валютних рахунків комерційних банків. Ресурси цього ринку поділяються на комерційні (належать комерційним банкам) та регуляційні (належать центральним емісійним банкам). Саме на міжбанківському валютному ринку сконцентровано до 30 % офіційних валютних ресурсів, за допомогою яких держава реалізує сприятливу для себе валютну політику.

Валютні операції уповноважених комерційних банків в зовнішньому біржовому обороті здійснюються без посередників між банками на основі договірних валютних курсів. Поведінка учасників цього сектора валютного ринку визначається їх взаємною домовленістю, а умови операцій є комерційною таємницею. [ 11, с.223]

До речі, по інформації НБУ, у лютому 2010, вперше з вересня 2008 року, на міжбанківському валютному ринку України спостерігалося перевищення пропозиції іноземної валюти над попитом на неї. Цьому сприяло наближення обсягів надходжень іноземної валюти на користь резидентів до їх переказів за кордон. Наведене дозволило Національному банку України не тільки мінімізувати свої від'ємні валютні інтервенції, але й поповнювати в останні дні місяця міжнародні резерви, викуповуючи іноземну валюту на міжбанківському ринку України. На початку лютого Національним банком України було підтримано платежі НАК "Нафтогаз України" за його зовнішніми контрактами.

Загальне покращення ситуації на валютному ринку також дозволило Національному банку України зменшити кількість цільових аукціонів для задоволення потреб клієнтів банків - фізичних осіб для погашення ними заборгованості за валютними кредитами. Так, у лютому було проведено чотири аукціони з продажу доларів США, на яких продано 33,5 млн. дол. США, 0,1 млн. євро та 1 млн. швейцарських франків. При цьому задовольнялися всі належним чином оформлені заявки на купівлю валюти.

Зростання пропозиції іноземної валюти сприяло укріпленню гривні як на міжбанківському, так і готівковому сегменті валютного ринку. Протягом місяця курс безготівкової гривні відносно долара США укріпився на 0,43 %, до 7,9788 грн./дол. США, а готівкової гривні за операціями продажу доларів США - на 1,09 %, до 8,0135 грн./дол. США.

Офіційний курс гривні у лютому зміцнився відносно долара США на 0,14 %, до 7,99 грн./дол. США, до євро - на 3,78 %, до 10,7777 грн./євро, а до російського рубля - знизився на 0,89 %, до 2,6587 грн./10 рублів. [22]

- Ринок наявних валютних операцій. Існує декілька причин популярності ринку наявних валют. Прибуток (або збиток) на цьому ринку швидко реалізуються. Оборот на ринку наявної валюти стрімко зростає завдяки поєднанню властивої йому прибутковості і зниженого кредитного ризику. Ринок наявної валюти характеризується високою ліквідністю (можливістю легко купити або продати даний цінний папір або актив).

Основними учасниками ринку наявної валюти є комерційні і інвестиційні банки, за якими слідують страхові компанії і корпоративні клієнти. Міжбанківський ринок, на якому більшість операцій - міжнародні, відображає глобальний характер валютної конкуренції і досконалість телекомунікаційних систем. Разом з тим, корпоративні клієнти вважають за краще здійснювати валютні операції усередині країни або торгувати через іноземні банки, що працюють в тій же годинній зоні. Не дивлячись на збільшену активність страхових компаній і корпоративних клієнтів, основною торговою силою на валютному ринку залишаються банки. Торгівля на ринку наявної валюти завжди виглядає більш прибутковою, оскільки попит на наявну валюту існує у всьому світі.

    - Ринок євровалют -- це міжнародний ринок валют країн Західної Європи, де операції здійснюються у євро. Об'єктивною причиною виникнення й розвитку ринку євровалют є поглиблення інтеграційних процесів у Західній Європі, посилення ролі транснаціональних корпорацій, зростання потреб у міжнародних кредитних грошах, а важливою його передумовою було введення взаємної конвертованості валют. Тим самим були створені умови для стійких валютно-фінансових зв'язків цілої групи країн і введення євро. - Ринок єврокредитів, який виражає стійкі кредитні зв'язки з надання міжнародних позик у євровалюті великими комерційними банками країн із розвинутою ринковою економікою. Позичальниками євровалюти виступають переважно великі компанії, які мають потребу в кредитах для фінансування масштабних проектів у даній країні й за кордоном, а також держави з відчутним дефіцитом платіжних балансів. Як правило, міжнародні кредити в євровалюті надаються великими національними банками окремих країн строком від 2 до 10 років з плаваючими відсотковими ставками. Ринок єврокредитів сприяє інтеграційним процесам ЄС, стимулює розвиток експорту, розширення іноземних інвестицій і є важливим фактором формування єдиного ринку. - Клієнтський валютний ринок -- це сегмент валютного ринку, на якому операції здійснюються не за рахунок банку, а за рахунок його клієнтів. - Ринок термінових операцій. Одним з найбільших валютних ринків виступає ринок спот, або ринок негайного постачання валюти (протягом 2-х робочих днів).

Економічні агенти також можуть скористатися послугами термінового (форвардного) валютного ринку. Якщо учаснику валютного ринку потрібно буде купити іноземну валюту через певний період часу, він може укласти так званий терміновий контракт на покупку цієї валюти. До термінових валютних контрактів відносяться форвардні контракти, ф'ючерсні контракти (стандартизовані контракти на продаж або обмін, які вимагають постачання продукції, облігацій, валюти, за певною ціною, в певну майбутню дату) і валютні опціони (контракт, що дає своєму володарю право, не породжує зобов'язання, купити або продати деякий актив або цінний папір за певною ціною протягом фіксованого періоду часу).

Як форвардний, так і ф'ючерсний контракт є угодою між двома сторонами про обмін фіксованої кількості валюти на певну дату в майбутньому по наперед обумовленому (терміновому) валютному курсу. Обидва контракти обов'язкові до виконання. Відмінність між ними полягає в тому, що форвардний контракт полягає поза біржею, а ф'ючерсний контракт отримується і продається тільки на валютній біржі з дотриманням певних правил за допомогою відкритої пропозиції ціни валюти голосом. [ 11, с.227]

Валютний опціон - це контракт, який надає право (але не зобов'язання) одному з учасників операції купити або продати певну кількість іноземної валюти за фіксованою ціною протягом деякого періоду часу. Покупець опціону виплачує премію його продавцю замість його зобов'язання реалізувати вищезгадане право.

Головною причиною появи даного сегменту валютного ринку було прагнення банків і їх клієнтів використовувати можливості страхування валютних операцій і здійснення прибуткових спекулятивних операцій. До послуг форвардного ринку в основному вдаються або експортери, чекаючи отримання валютної виручки, або імпортери, що мають намір здійснити платіж за імпорт. Учасники ф'ючерсного ринку - банки і небанківські організації, прагнучі одержати дохід в результаті зміни курсів валют.

Валютний ринок можна класифікувати й за іншими критеріями:

    - за формою торгівлі валютою (безготівковий, готівковий); - за масштабами операцій (оптовий, роздрібний); - за метою здійснення операцій (одержання валюти, страхування від ризиків, одержання прибутку); - залежно від прав резидентів і нерезидентів (поточний, пов'язаний з рухом капіталу) та ін. [ 14, с.453]

Існує додаткова класифікація валютного ринку за основними критеріями, яка представлена у таблиці 1 (додаток А).

Валютні ринки є невід'ємною частиною грошово-кредитної політики будь-якої держави, про що свідчать їх функції.

До головних функцій валютних ринків можна віднести:

    - забезпечення виконання міжнародних розрахунків; - забезпечення ефективного функціонування світових кредитних та фінансових ринків (дозволяє суб'єктам МЕВ користуватися національними кредитними та фінансовими ринками для фінансування та проведення операцій по всьому світу. Тобто фірми мають змогу отримувати кредити за найнижчими ставками і у найпривабливішій для них валюті, а потім використовувати залучені кошти для фінансування будь-яких операцій); - страхування валютних та кредитних ризиків (валютні ринки надають можливість суб'єктам МЕВ за допомогою відповідних інструментів (опціони, ф'ючерси, форвардні контракти, валютні свопи) зменшити або зовсім уникнути валютних ризиків які пов'язані з проведенням операцій в різних валютах); - отримання спекулятивного прибутку учасниками ринку у вигляді різниці курсів валют (спекулянт відкриває позицію по певній валюті і очікує зміни курсу, якщо курс змінився таким чином яким очікував спекулянт то він заробить прибуток якщо, ні то збиток); - визначення валютних курсів - діяльність операторів на валютних ринках постійно змінює валютні курси тих валют, з якими працюють на цьому ринку. Існує багато причин зміни валютного курсу певної валюти, але всі вони діють опосередковано через зміну попиту і пропозиції на цю валюту на валютних ринках. Таким чином саме на валютному ринку визначається вартість певної валюти; - диверсифiкацiя валютних резервів банків, підприємств, держав (суб'єкти МЕВ можуть певним чином застрахувати себе від змін валютних курсів шляхом розосередження своїх грошових активів в різних валютах); - регулювання економіки (через зміну валютного курсу відкрита економіка може регулювати диспропорції які виникають в ній). [ 13, с.68]

Найсуттєвішим функціональним призначенням валютного ринку є забезпечення реальної свободи вибору і дій власника валюти. Тому ступінь зрілості валютного ринку визначається не тільки масштабами валютних операцій, а й його спроможністю повною мірою реалізувати саме цю функцію.

Свобода вибору суб'єктів ринку пов'язана з їхнім прагненням отримати для себе в процесі здійснення валютних операцій певні матеріальні вигоди, виражені у відповідному доході.

Також для функціонування валютного ринку особливе значення має те, чи є національна валюта конвертованою. Попит на іноземну валюту пов'язаний із залежністю національної економіки від імпорту та обумовлений конвертованістю.

Конвертованість -- це гарантована можливість грошової одиниці вільно обмінюватись на інші валюти. При повній конвертованості національної валюти кожна юридична і фізична особа може вільно брати участь у зовнішньоекономічній діяльності, продавати, купувати та обмінювати національну валюту на іноземну за певними курсами без будь-яких обмежень або прямого втручання держави. Чим нижче рівень конвертації національної валюти, тим більше валютний ринок під-власний державному регулюванню (перш за все, встановленню фіксованого курсу національної валюти щодо інших валют). [ 9, с.102]

Отже, валютному ринку властиві атрибути будь-якого ринку. По-перше, він завжди є конкурентним ринком. Суб'єкти ринку конкурують між собою з приводу одержання найбільшого прибутку. По-друге, будь-які обмінні операції на валютному ринку містять у собі елементи валютного ризику. Валютний ризик органічно пов'язаний із конкуренцією, з елементами невизначеності економічної кон'юнктури, зрештою, з обов'язковою присутністю суб'єктивного моменту у поведінці контрагентів, які не завжди можна прогнозувати.

Похожие статьи




Економічна сутність та функції валютного ринку - Валютний ринок

Предыдущая | Следующая