Значення фінансових інвестицій в системі управління базового підприємства - Довгострокові фінансові інвестиції

Фінансові інвестиції - це вкладення коштів чи інших активів у цінні папери суб'єктів господарської діяльності. Інвестування вільних коштів у цінні папери передбачає різні цілі. Основні з них - одержання у перспективі прибутку від інвестицій; перетворення вільних заощаджень у високоліквідні цінні папери, встановлення офіційних відносин чи контролю над підприємством-емітентом.

Поділ інвестицій на довгострокові та поточні не має чітко визначених законодавчих критеріїв

Придбані цінні папери залежно від мети інвестування, терміну перебування на підприємстві та ліквідності поділяють на довгострокові та поточні фінансові інвестиції (рис. 1). Таке розмежування інвестицій на сьогодні суттєве, тому що вони по-різному відображаються в обліку і звітності.

Чіткого визначення критеріїв такого розподілу інвестицій у національних П(С)БО немає, тому під час вибору методів первісної та подальшої їх оцінки в обліку та звітності слід керуватися пунктами 17 та 33 П(С)БО 2, в яких зазначається, що у балансі за рядком "Довгострокові фінансові інвестиції" відображаються фінансові інвестиції на період понад один рік, а також всі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент, а за рядком "Поточні інвестиції" відображають фінансові інвестиції терміном, що не перевищує одного року, які можуть бути вільно реалізованими в будь-який момент (окрім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів).

Довгострокові інвестиції поділяються на:

    - інвестиції, що утримуються підприємством до їх погашення; - інвестиції в асоційовані та дочірні підприємства; - інвестиції у спільну діяльність зі створенням юридичної особи контрольними учасниками; - інші фінансові інвестиції (рис. 1, 2).
види фінансових інвестицій

Рис. 1. Види фінансових інвестицій

оцінка фінансових інвестицій

Рис. 2. Оцінка фінансових інвестицій

Поточні фінансові інвестиції, в свою чергу, поділяються на еквіваленти грошових коштів та інші поточні фінансові інвестиції.

Визначення еквівалентів грошових коштів передбачено П(С)БО 2, проте воно не дає чіткої відповіді, які ж саме інвестиції слід відносити до еквівалентів. У такому разі слід послатися на п. 7 МСБО 7 "Звіт про рух грошових коштів", у якому зазначається, що інвестиції можуть бути класифіковані як еквіваленти, якщо вони:

    - вільно конвертуються у відому суму грошових коштів; - характеризуються незначним ризиком зміни вартості; - мають короткий строк погашення, наприклад протягом трьох місяців.

Як правило, еквіваленти грошових коштів утримуються для погашення короткострокових зобов'язань, а не для інвестиційних цілей.

Інші поточні фінансові інвестиції - це:

    - інвестиції, терміном менше одного року (крім еквівалентів грошових коштів); - інвестиції в асоційовані і дочірні підприємства, які придбані і утримуються для продажу протягом 12 місяців; - інвестиції у спільну діяльність, які придбані і утримуються з метою їх подальшого продажу протягом 12 місяців.

Залежно від видів придбаних паперів фінансові інвестиції поділяються на пайові та боргові

Залежно від видів придбаних паперів фінансові інвестиції також можна розподілити на дві групи: пайові (фінансові інвестиції, що надають право власності) та боргові (фінансові інвестиції, що не надають права власності).

Інвестиції першої групи характеризуються тим, що вони:

    - засвідчують право власності підприємства на частку у статутному капіталі емітента корпоративних прав; - виступають у вигляді пайових цінних паперів (акцій) або внесків до статутного капіталу інших підприємств; - мають необмежений термін обігу; - утримуються підприємством з метою отримання доходу за рахунок дивідендів або придбані з метою перепродажу чи отримання доходу за рахунок зростання ринкової вартості інвестицій.

До другої групи належать інвестиції, які:

    - мають боргову природу; - виступають як боргові цінні папери (облігації); - утримуються підприємством до їх погашення з метою отримання доходу у вигляді процентів або придбані з метою перепродажу й отримання доходу за рахунок зростання ринкової вартості інвестицій; - мають установлений термін обігу.

Оцінка фінансових інвестицій залежить від того, поточна інвестиція чи довгострокова

Згідно з Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку, оцінка - це процес визначення грошових сум, за якими мають визнаватися і відображатися елементи фінансових звітів у балансі та звіті про прибутки і збитки.

У фінансових звітах використовуються у різних комбінаціях кілька різних методів оцінки, які визначені національним П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції". Вибір методів оцінки залежить від видів фінансових інвестицій (поточні чи довгострокові).

Під час придбання всі інвестиції оцінюються і відображаються в бухгалтерському обліку за собівартістю, яка формується відповідно до активів, які були передані в оплату (рис. 2).

Проте оцінка фінансових інвестицій на дату балансу залежить від того, поточна інвестиція чи довгострокова і які цінні папери формують їх пакет. Згідно з П(С)БО 12, всі поточні фінансові інвестиції на дату балансу відображаються за справедливою вартістю.

У п. 4 П(С) БО 19 наведене визначення терміна "справедлива вартість": це сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими і незалежними сторонами. На практиці її ототожнюють із ринковою вартістю інвестицій, тобто сумою, яку можна отримати від продажу на активному ринку. Фінансові інвестиції, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо, відображаються на дату балансу за їх собівартістю з урахуванням зменшення корисності інвестицій. Відповідно до п. 4 П(С)БО 7 "Основні засоби", "зменшення корисності" - це втрата економічної вигоди в сумі перевищення залишкової вартості активу над сумою очікуваного відшкодування.

Слід зазначити, що справедлива вартість може бути як вищою, так і нижчою від собівартості. У такому разі фінансові інвестиції підлягають переоцінці. Якщо підприємство володіє частиною акціонерних капіталів кількох інших товариств, такі акції розглядаються як інвестиційний портфель короткострокових цінних паперів. Якщо ж воно володіє поточними борговими зобов'язаннями - це портфель боргових зобов'язань. Зі зміною ринкової вартості переоцінці підлягає, як правило, портфель, а не окрема інвестиція.

Оцінка довгострокових інвестицій залежить як від виду цінних паперів, що формують інвестиційний портфель, так і від рівня впливу інвестора на операційну і фінансову діяльність підприємства, акції якого були придбані. Так, довгострокові фінансові інвестиції в асоційовані і дочірні підприємства та у спільну діяльність зі створенням юридичної особи (спільного підприємства) на дату балансу відображаються за вартістю, що визначена за методом участі у капіталі (докладно питання обліку фінансових інвестицій за методом участі у капіталі та їх оцінки на дату балансу буде розглянуто нижче).

Класифікація інвестицій за окремими ознаками

За об'єктами вкладень

    - фінансові інвестиції - такі господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів; - капітальні інвестиції - такі господарські операції, що передбачають придбання будинків, споруд, інших об'єктів нерухомої власності, інших основних фондів та нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно з Законом України "Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". За формами відтворення капітальні інвестиції поділяються на нове будівництво, розширення виробництва, реконструкцію, технічне переозброєння; - реінвестиції - такі господарські операції, які передбачають здійснення капітальних та/або фінансових інвестицій за рахунок доходу (прибутку), отриманого від інвестиційних операцій.

За характером участі

    - прямі інвестиції - такі господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою; - портфельні інвестиції - такі господарські операції, що передбачають придбання цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за кошти на біржовому ринку (за винятком операцій з купівлі акцій як безпосередньо платником податку, так і пов'язаними з ним особами, в обсягах, що перевищують 50 відсотків загальної суми акцій, емітованих іншою юридичною особою, які належать до прямих інвестицій).

За періодом інвестування

    - короткотермінові інвестиції - до 3-х років; - довготермінові інвестиції - понад 3 роки.

За формою власності ресурсів інвестування

    - приватні, що здійснюються громадянами, недержавними підприємствами, організаціями та установами, господарськими асоціаціями, спілками і товариствами, а також громадськими і релігійними організаціями (іншими юридичними особами), заснованими на приватній та колективній власності; - державні, що здійснюються органами влади й управління України, Автономної Республіки Крим, місцевих рад народних депутатів за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів і позичкових коштів, а також державними (казенними) підприємствами, установами та організаціями за рахунок власних і позичкових коштів; - іноземні, які здійснюються іноземними громадянами, юридичними особами та державами; - спільні, що здійснюються громадянами та юрособами України та інших держав.

За регіональною ознакою

    - внутрішні інвестиції, коли така діяльність провадиться виключно на території України; - зовнішні інвестиції, що передбачають провадження такої діяльності як в Україні, так і за її межами.

За ступенем ризику

    - безризикові, при вкладенні у короткочасні державні облігації провідних країн світу; - ризикові, коли ступінь ризику або ступінь невизначеності, пов'язаний з інвестиціями, залежить, наприклад, від таких факторів, як час, об'єкт вкладення тощо.

Похожие статьи




Значення фінансових інвестицій в системі управління базового підприємства - Довгострокові фінансові інвестиції

Предыдущая | Следующая