Визначення та класифікація фінансових інструментів - Інструменти фінансового ринку

Практичне застосування методів фінансових обчислень, крім згаданих вище кредитно-депозитних та валютних операцій, пов'язане з різними фінансовими інструментами.

Фінансовий інструмент у загальному визначенні - це відповідним чином оформлений документ, який засвідчує фінансові відносини і може брати участь у фінансових операціях.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" фінансові інструменти - цінні папери, строкові контракти (ф'ючерси), інструменти грошового обігу, процентні строкові контракти (форварди), строкові контракти на обмін (на певну дату в майбутньому) в разі залежності ціни від процентної ставки, валютного курсу чи фондового індексу (процентні, курсові чи індексні свопи), опціони, що дають право на купівлю або продаж будь-якого із зазначених фінансових інструментів, у тому числі тих, що передбачають грошову форму оплати (курсові та процентні опціони).

В Україні у цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів:

    1) пайові цінні папери - цінні папери, які посвідчують участь їх власника у статутному капіталі (крім інвестиційних сертифікатів та сертифікатів ФОН), надають власнику право на участь в управлінні емітентом (крім сертифікатів ФОН) і отримання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна у разі ліквідації емітента (крім сертифікатів ФОН). До пайових цінних паперів відносять:
      А) акції; Б) інвестиційні сертифікати; В) сертифікати фондів операцій із нерухомістю (скоро-чено ФОН);
    2) боргові цінні папери - цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання. До боргових цінних паперів відносять:
      А) облігації підприємств; Б) державні облігації України; В) облігації місцевих позик; Г) казначейські зобов'язання України;

Г) ощадні (депозитні) сертифікати;

    Д) векселі; 3) іпотечні цінні папери - цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів. До іпотечних цінних паперів відносять:
      А) іпотечні облігації; Б) іпотечні сертифікати; В) заставні;
    4) приватизаційні цінні папери - цінні папери, які посвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду:
      А) приватизаційні сертифікати; Б) житлові сертифікати;
    5) похідні цінні папери - цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж упродовж строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів; 6) товаророзпорядчі цінні папери - цінні папери, які надають їх держателю право розпоряджатися майном, зазначеним у цих документах, наприклад, варанти.

Звертаємо увагу, що вищеподане ділення на групи цінних паперів властиве умовам України. Для загального ознайомлення з фінансовими інструментами беремо їх академічний розподіл на основні і похідні.

До основних фінансових інструментів відносять:

    - банківські рахунки (поточні, валютні, депозитні, кореспондентські, позичкові, контокорентні тощо); - акції; - облігації.

Усі інші інструменти відносять до похідних:

    - депозитні сертифікати; - векселі; - своп; - опціон; - ф'ючерсні контракти; - форвардні контракти; - можливі інші похідні, у тому числі й похідні другого порядку (похідні від похідних).

Найважливішими характеристиками фінансових інструментів є їх ціна (для облігацій і акцій - курс), їх прибутковість (поточна і повна), ліквідність.

Операції з фінансовими інструментами відбуваються на фінансовому ринку. Це ринок, на якому продають і купують цінні папери, їх похідні, коштовні метали і коштовності, роблять різні операції з валютою інших країн і своєї країни. Ціна фінансових інструментів формується попитом та пропозицією. При визначенні ціни фінансових інструментів продавці та покупці намагаються врахувати усі види доходів, які може дати той чи інший фінансовий інструмент і, використовуючи теорію вартості грошей у часі, розраховують вартість на визначений у часі певний момент.

Щодо основних фінансових інструментів, а саме: акцій та облігацій, то загалом вони назваються цінними паперами. Перш ніж перейти до більш детального розгляду видів та характеристик цінних паперів, необхідно визначитися з деякими термінами.

Емітент - той, хто випускає (імітує, "народжує") цінний папір, походить від лат. emissio- випуск.

Інвестор - покупець, той, хто купує цінний папір.

Цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Цінні папери є капіталом, тому що їх власники одержують доходи. Проте капітал цей фіктивний, оскільки цінні папери не мають вартості, хоча продаються та купуються на ринку; їх ціни мають ірраціональний характер. В обіг випускається (імітується) велика кількість різноманітних видів цінних паперів. Їх можна поділити на три види: акції, облігації та похідні від них (вторинні) цінні папери. Широкий діапазон цінних паперів, що імітуються, пояснюється тим, що причини, які спонукають випускати цінні папери і купувати їх, також дуже різноманітні.

Похожие статьи




Визначення та класифікація фінансових інструментів - Інструменти фінансового ринку

Предыдущая | Следующая