АНАЛІЗ МЕХАНІЗМУ ВИКОРИСТАННЯ ПЛАСТИКОВИХ КАРТОК У ГРОШОВОМУ ОБІГУ УКРАЇНИ, Діагностика ринку банківських платіжних карток в Україні - Роль пластикових карток у грошовому обігу України

Діагностика ринку банківських платіжних карток в Україні

У процесі становлення і розвитку національної платіжної системи України можна виокремити такі основні етапи:

    1. Етап становлення (1991-1995 pp.). У цей період були сформовані базові умови та структура для здійснення самостійних платежів та розрахунків; досягнуто законодавче закріплення ключових гарантів щодо діяльності відповідних фінансових та грошово-кредитних установ й організацій, утворено, таким чином, каркас інфраструктури платіжної системи. Було створено банківську систему, НБУ, Українську міжбанківську валютну біржу (УМВБ), Українську фондову біржу та інші фінансові структури ринкового типу [65, с 58]. 2. Етап функціонування й удосконалення (1995-2008 pp.). Відбувається зачистка тих огріхів, які були неминучими під час аврального формування незалежної фінансової та платіжної системи; передбачається здійснення заходів щодо реформування та подальшого розвитку платіжних та розрахункових інституцій у державній і муніципальній сферах та домашніх господарствах, оптимізація та підвищення їх ефективності у процесі формування соціально-відповідальної ринкової економіки, що, в свою чергу, сприяє правильному функціонуванню бюджетної політики держави [65, с 63]. 3. Сучасний етап (з 2009 р.) Кризовий та посткризовий періоди.

Ринок платіжних карток в Україні почав формуватися у 1996 p., коли вітчизняними банками було емітовано перші картки міжнародних платіжних систем MasterCard International і Visa International. Поряд з цим найбільші українські банки розпочали емісію локальних платіжних карток внутрішньобанківських (одноемітентних) платіжних систем.

Загальні засади функціонування ринку платіжних карток регулюються законами України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", а також нормативними документами НБУ, зокрема Положенням про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.04.2010 № 223, іншими законодавчими та нормативними актами України. Відповідно до Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням [14, с 97] встановлено загальні вимоги Національного банку України до емісії банками, філіями іноземних банків спеціальних платіжних засобів і визначає порядок здійснення операцій з їх використанням. Банки, які здійснюють свою діяльність на території України, мають право на свій розсуд укладати договори з платіжними організаціями платіжних систем та/або отримувати ліцензії на діяльність з емісії спеціальних платіжних засобів та еквайрингу чи на діяльність виключно з емісії або еквайрингу. Члени та учасники платіжних систем зобов'язані забезпечити прозорість умов та вимог до інформації, яка стосується надання платіжних послуг з використанням спеціальних платіжних засобів, для захисту прав споживачів таких послуг від незаконних дій чи сумнівних операцій зі спеціальними платіжними засобами. Емісія спеціальних платіжних засобів у межах України здійснюється виключно банками, що уклали договір з платіжною організацією платіжної системи та отримали її дозвіл на виконання цих операцій, крім одноемітентних внутрішньобанківських платіжних систем. Банк має право здійснювати емісію спеціальних платіжних засобів у вигляді мобільного платіжного інструменту та обслуговування операцій з їх використанням, передбачених правилами платіжної системи, відповідно до умов договору та Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням [14, с 57].

Картковий ринок в Україні продовжує розвивається. На початковому етапі розвитку карткового ринку банки, намагаючись зайняти свою нішу, основні зусилля спрямовували на максимізацію кількості випущених карток, реалізуючи переважно зарплатні проекти. Інфраструктурі обслуговування не приділялась увага. Зараз ринок платіжних карток після бурхливого, і трохи хаотичного, початкового етапу розвитку та наступного стійкого зростання переживає незначний спад.

Таблиця 2.1 Основні показники ринку платіжних карток в Україні, 01.01.2002--01.10.2011 рр.

Дані за станом на

Банки - члени карткових платіжних систем (шт.)

Держате лі платіжних карток (тис. осіб *)

Платіжн і картки (тис. шт. )*

Платіжні картки в обігу**

Банкома ти (шт.)

Терміна ли (шт.)

Імпринтери (шт.)

01.01.2002

58

3214

3 630

Н. д

1830

14593

27134

01.01.2003

77

5 696

6 150

Н. д

2618

21714

23438

01.01.2004

87

10 525

11 529

Н. д

5027

26433

31976

01.01.2005

93

15 735

17 080

Н. д

8104

33411

37338

01.01.2006

101

21 831

24 780

Н. д

11325

42361

43930

01.01.2007

111

29 414

32 474

Н. д

14718

62 045

39 064

01.01.2008

127

35 723

41 162

Н. д

20 931

94317

54 406

01.01.2009

139

37 232

38 576

45 346

27 965

116 748

82 084

01.04.2009

145

37 980

30 699

44 068

28 305

107 566

78 235

01.07.2009

148

38 979

29 683

44 379

28 543

102 121

75 184

01.10.2009

146

39 193

29 547

44 641

28 840

101 247

74 942

01.01.2010

146

39 395

29 104

44 469

28 938

103 063

76718

01.04.2010

140

39 577

28 834

44 201

28 305

102 872

15 020

01.07.2010

140

39 580

28 742

45 033

29 741

107 038

13 534

01.10.2010

140

39 988

28 822

45 885

29 920

106 697

15 762

Попри те, лідируючі позиції, за даними НБУ, на ринку займають такі банки, як ПАТ КБ "Приватбанк", АТ "Райффайзен Банк Аваль", ВАТ "Ощадбанк", ПАТ Промінвестбанк, АТ "УкрСиббанк". Найактивнішим учасником серед банків є ПАТ КБ "Приватбанк", який за кількістю платіжних карток в обігу охоплює майже 50 %. ринку (табл. 2.2).

За оцінками експертів, понад 70% всіх платіжних карток, що перебувають в обігу, -- це так звані зарплатні картки, видані працівникам підприємств в рамках зарплатних проектів, інші менш 30% -- платіжні картки, видані вкладникам банків та особам, що самостійно відкрили карткові рахунки, соціальні картки, видані пенсіонерам, студентам, учням технікумів та училищ, карти для виплати допомог фондами соцстраху. З метою збільшення емісії деякі банки разом із зарплатними картками видають додатково ще 1-2 карти - преміальні, кредитні, депозитні та ін За даними Держкомстату, чисельність працездатного населення в Україну становить приблизно 20 млн чол. Таким чином на кожного працездатного українця при-

Падає майже по 2 платіжні карти [ 101, с 83]

В Україні і надалі буде прослідковуватись тенденція зростання випуску карток завдяки зарплатним проектам, але поступово темпи приросту знижуватимуться завдяки насиченості ринку. Для залучення більшої кількості клієнтів банки як зараз, так і в майбутньому запроваджуватимуть нові карткові продукти, пропонуючи супутні послуги.

Популярним вже стало проведення платежів через банкомати для оплати послуг операторів мобільного зв'язку МТС, Київстар Дж. Ес. Ем., ДСС та ін., надання Інтернет-послуг. Так, піонером Інтернет-банкінгу в Україні став Міжнародний комерційний банк, який ще у 2000 році запровадив надання клієнтам доступу до своїх рахунків через телекомунікаційні мережі загального користування (у т. ч. Інтернет). При здійсненні платежів банк виступав посередником між забезпечення на комп'ютерах клієнтів, додаткове обслуговування і відповідно витрати. Пізніше багато банків розпочали свої пілотні проекти в цьому сегменті ринку (АППБ "Аваль", "Правекс-банк", "Надра", "Кредит промбанк", "Фінанси та кредит" та ін.), але лідером українського ринку став ПАТ КБ "Приватбанк", який крім різноманітних послуг у рамках інформаційно-маркетингового Інтернет-проекту створив системи Інтернет - банкінгу, надає послуги Інтернет-провай-дера, заснував компанію е-комерції.

Таблиця 2.2. Банки - лідери щодо платіжних карток та інфраструктури їх обслуговування за станом на 01.10.2010*

Назва банку

Кількість(штук, одиниць)

Платіжних карток (активні)

Платіжних карток в обігу

Банкоматів

Платіжних

Терміналів

Усього:

28 822 363

45 885 520

29 920

106 697

ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК"

13 637 052

22 854 934

8 855

45 739

У відсотках до загального обсягу

47,31%

49,81%

29,60%

42,87%

АТ "Райффайзен Банк Аваль"

2 781 988

3 674 003

3315

11 420

У відсотках до загального обсягу

9,65%

8,01%

11,08%

10,70%

ВАТ "Ощадбанк"

1 858 136

1 978 154

1 189

3 264

У відсотках до загального обсягу

6,45%

4,31%

3,97%

3,06%

*Складено за даними НБУ [104, с 78]

Банки - лідери на ринку мають на меті не тільки кількісне зростання, але і якісне, активно розвиваючи інфраструктуру обслуговування карток.

Найвищі показники кількості терміналів та імпринтерів були станом на 01.01.2009 р, після чого вібулось їх зменшення, див. табл. 2.1.

Багато банків не поспішають розширювати мережу своїх терміналів. Це пов'язано як з небажанням самих торговельних підприємств (необхідність сплати комісій банку, існування терміну зарахування коштів на рахунок, необхідність показувати офіційні обороти за поточним рахунком, можливі технічні проблеми, шахрайство), так і банків (в умовах жорсткої конкуренції плата за встановлення терміналів не стягується, а окупність в умовах незначного користування велика). Такі термінали повинні встановлюватись на торговельних підприємствах, виручка яких протягом року перевищує 5 млн грн [28, с. 16].

Аналіз кількості платіжних карток та інфраструктура їх обслуговування за станом 01.10.2010 в розрізі областей. Додаток Д, показує, що за кількістю платіжних карток переважає Дніпропетровська та Донецька області, а за кількістю банкоматів таплатіжних терміналів кращі позиції займає м. Київ. Львівська область займає шосте місце.

Поки що основне призначення платіжних систем в Україні - отримання готівки, тобто жодна з існуючих у нас карткових платіжних систем не виконує в повному обсязі основну функцію - платіжну. Якщо за кордоном у торговельних точках пластиковими картками розраховуються 70 % відсотків покупців, то в Україні ця доля значно нижча - 7 % .

За видами карток на сьогодні домінують особисті картки, корпоративні займають близько 1% (табл.2.3).

Позитивним явищем є поява з 01.04.2009 р. карток з функцією електронних грошей. Так, на 01.10.2010 р. таких карток було 26 тисяч штук (Додаток Г)

За видами носіїв інформації картки з магнітною смугою значно переважають. Картки з чіпом і з магнітною смугою та чіпові картки займають менше 10 % всього випуску, картки для розрахунків у мережі Інтернет - значно менше одного відсотка.

Картки з чіпом представлені НСМЕП, з магнітною смугою та чіпом переважно картками міжнародних платіжних систем VISA і MasterCard. Банки - члени міжнародних платіжних систем давно вже виношують плани впровадження чіпа на платіжні картки, але вирішення даного питання потребує часу та значних матеріальних і людських ресурсів.

Таблиця 2.3 Структура платіжних карток, які емітовані українськими банками, 01.07.2006 - 01.10.2010 рр.

Дані за станом на:

Усього

Тис. шт

За платіжною схемою

За типами держателів

З дебетовою функцією

З кредитною функцією

Корпорати-вні

Особисті

Тис. шт

%

Тис. шт

%

Тис. шт

%

Тис. шт

%

01.07.2006

27 903

23 457

84%

4 446

16%

280

1%

27 623

99%

01.10.2006

30 143

24 815

82%

5 328

18%

299

1%

29 844

99%

01.01.2007

32 474

26 396

81%

6 078

19%

304

1%

32 170

99%

01.04.2007

34 110

27 305

80%

6 805

20%

312

1%

33 798

99%

01.07.2007

36 655

28 041

76%

7 614

21%

420

1%

35 235

99%

01.10.2007

38 187

29 742

78%

8 445

22%

463

1%

37 724

99%

01.01.2008

41 162

31 117

76%

10 045

24%

415

1%

40 747

99%

01.04.2008

42 772

31 821

74%

10 951

26%

660

2%

42 112

8%

01.07.2008

44 770

32 512

73%

12 188

27%

468

1%

44 232

99%

01.10.2008

42 899

31 676

74%

11 223

26%

483

1%

42 416

99%

01.01.2009

38 576

29 544

77%

9 032

23%

485

1%

38 091

99%

01.04.2009

30 699

24 078

78%

6 621

22%

434

1%

30 265

99%

01.07.2009

29 683

23 808

80%

5 875

20%

426

1%

29 257

99%

01.10.2009

29 547

24 190

82%

5 357

18%

431

1%

29 116

99%

01.01.2010

29 104

23 916

82%

5 188

18%

433

1%

28 671

99%

01.04.2010

28 834

24 029

83%

4 805

17%

409

1%

28 425

99%

01.07.2010

28 742

23 757

82%

4 985

17%

344

1%

28 398

99%

01.10.2010 01.10.2011

28 822

23 549

82%

5 273

18%

334

1%

28 488

99%

Здебільшого банки використовують традиційні картки з магнітною смугою для впровадження масових проектів, тоді як картки вищого класу вже випускаються як з магнітною смугою, так і чіпом. Комбіновані картки мають ту відмінність від інших, що при їх використанні можна використовувати як чіп, так і магнітну смугу. До переходу на дорожчі технології банк стимулює і запроваджене міжнародними платіжними системам правило перенесення відповідальності, згідно з яким із двох учасників трансакцій (емітента і еквайера) відповідальність за шахрайство несе той, хто не перейшов на чіпи. Емісією комбінованих карток в Україні займається мало банків. До них можна віднести Брокбізнесбанк, Укрексімбанк, Приватбанк, Райффазен Банк Аваль. Картки з чіпом не лише забезпечують високий захист інформації, а й дають змогу розмістити на чіпі інші фінансові і не фінансові додатки. Так, це було використано в картках НСМЕП під час реалізації Міністерством освіти і науки України у 2006-2007 навчальному році експерименту щодо впровадження "електронного студентського квитка" згідно постанови КМУ та НБУ від 26.05.2006 р. № 753, якою схвалена концепція поширення безготівкових розрахунків із використанням спеціальних платіжних засобів [13, с 272]. Участь у пілотному проекті взяли вузи із різних областей України, зокрема Київський політехнічний інститут, Національний транспортний університет, Київський національний університет технології і дизайну та ін.

Не всі випущені картки в Україні активно використовуються власниками. Від ЗО до 50 % карток можна віднести на рахунок втрачених клієнтів [28, с. 18]. Станом на 01.10.2010 р. частка емітованих банком платіжних карток, за якими була здійснена хоча б одна видаткова операція за останні дванадцять місяців, складала 62 % випущених карток (табл.2.1).

Банкіри визнають, що більшість власників карток отримали їх не з власної волі, а в рамках проектів. Середній розмір трансакцій на одного власника не перевищує кількох доларів. Серед випущених карток переважну частку складають дебетові картки (понад 80 %), табл.2.3.

Поки що отримання карткового кредиту не набуло значного поширення серед населення. Таке пояснюється відсутністю достатньо ефективних скорингових систем оцінки ризиків платоспроможності клієнта і повноцінно працюючих кредитних бюро. Це особливо актуально стосовно видачі кредитної картки в її класичному варіанті, оскільки вона видається, як правило, без додаткового забезпечення. Нині ж більшість банків пропонує кредитні картки своїм клієнтам, що стали такими в рамках зарплатних проектів, а також новим клієнтам при оформленні ними інших банківських продуктів, наприклад депозиту, який автоматично стає заставою. Щоб зацікавити і стимулювати клієнтів банки пропонують картки з "пільговим періодом", упродовж якого (як правило 30-60 днів) проценти за кредит не нараховуються.

У переважній більшості банки під час здійснення кредитування з "пільговим періодом" встановлюють протягом цього періоду умовну ставку (від 0,01 до 0,1 %) у зв'язку з відсутністю у законодавстві України чітко сформованого правового поля для такого кредитування. Для вирішення комплексу питань, пов'язаних із кредитуванням, що передбачає використання пластикових карток, банкам необхідно розвивати інформаційні технології, запроваджувати нові системи, які допоможуть автоматизувати видачу та обслуговування кредитних карток.

Великою проблемою з якою стикнулися українські банки в процесі розвитку карткового ринку -- втрати від шахрайства, які зростають пропорційно зростанню кількості карток. Вітчизняні фінансисти спрацювали за старою традиційною схемою: про захист від шахрайства почали говорити лише після того, як втрати стали перевищувати 1 % обсягу операцій за "пластиком". Банкіри одразу ж пригадали сумнівний європейський досвід - там кмітливі шахраї обкрадають банки до 10 % від обсягу операцій по карткових рахунках. В 2007 році MasterCard зареєстрував загальне шахрайство з картками на суму $ 703 млн, VISA зазнала збитків в усьому світі на $ 1,2 млрд.[28, с.19]. Тому для банків актуальною є проблема боротьби з такими випадками. Боротьба зі зловживаннями має багато аспектів. Це і контроль інформаційних зв'язків між банківськими автоматами і центром обробки інформації, контроль роботи банківського персоналу, і посилення захисту самих карток. Можливим рішенням проблеми є інтелектуалізація самої картки, активне впровадження чіп-карток.

Традиційні рекомендації банкірів щодо зберігання PlN-кодів окремо від картки, не розголошення даної інформації не гарантують безпеку для власників картки. Найбільше потерпають від дій шахраїв картки з магнітною смугою, оскільки вони найменш захищені від різних фальсифікацій та злочинів. Існує багато способів дій шахраїв з використанням різноманітних пристроїв. Найбільше крадіжок (підроблень) здійснюється з кредитними картками. Дебетові картки, зазвичай, менш цікавлять шахраїв у зв'язку з обмеженими сумами на них. Статистика свідчить про особливу зацікавленість шахраїв елітними кредитними картками.

Великі збитки від шахрайства зазнають і банки Великої Британії, тому фінансисти Старого Світу розгорнули широкомасштабну страхову компанію, аби мінімізувати свої витрати. В Україні страховики до таких програм наразі не готові, лише кілька страхових компаній можуть запропонувати українським банкам страхові поліси, які мінімізують збитки від шахрайських операцій. Банки показують зацікавленість у страхових програмах, але поки що не афішують такі поліси страхування. Цьому існує пояснення. З одного боку це законодавчі перепони - донині не прописана процедура страхування на випадок списання коштів з карткового рахунку, підробки "пластика". З іншого боку завеликою для банків залишається сума, у межах якої банки за власний рахунок мають покривати збитки від шахрайства (це приблизно $ 50 тис.). Збитки, що перевищують цю суму, покриватимуться полісом. Це при тому, що середньому банку за картковий поліс доведеться викладати щороку близько $ 40 - 50 тис., великому - $ 60 - 80 тис. Відтак, на думку експертів, аби українські банки почали активно страхуватись, їх витрати від дій шахраїв повинні перевищувати $ 50 - 150 тис. Перед усім страхуватимуться банки, які активно просуватимуть кредитні програми. Найбільші оператори карткового ринку будуть певний час страхуватися у "своїх" страхових компаніях (дочірніх чи в тих, що банки мають частку власності). Даний підхід допоможе мінімізувати вартість полісу, закрити проблему недовіри банків страховикам, необхідність достатньо ділитися інформацією про крадіжки, підроблення, втрату карток. Усі ці дії в майбутньому дозволять і надалі активно розвивати картковий ринок при достатньому рівні безпеки.

Такий сегмент банківської справи, як робота з платіжними картками, особливо гостро відчуває стан економіки, рівень життя населення. Позитивний розвиток економіки завдяки пожвавленню економічних процесів сприяє активному розвитку роздрібного, у тому числі і карткового ринку.

Незважаючи на стрімке зростання ринку протягом чотирнадцяти років, популярність та рівень використання платіжних карток в Україні залишається на невисокому рівні. Сьогодні вітчизняний картковий бізнес переживає етап "завоювання довіри населення", що в умовах посткризового періоду, створює додаткові проблеми та перешкоди для банківських установ.

Похожие статьи




АНАЛІЗ МЕХАНІЗМУ ВИКОРИСТАННЯ ПЛАСТИКОВИХ КАРТОК У ГРОШОВОМУ ОБІГУ УКРАЇНИ, Діагностика ринку банківських платіжних карток в Україні - Роль пластикових карток у грошовому обігу України

Предыдущая | Следующая