Стан та перспективи розвитку валютного ринку в Україні - Валютний ринок

Сучасний світовий валютний ринок характеризується прискореним зростанням обсягів обігу. Сьогодні вони багаторазово перевищують потреби глобального виробництва і торгівлі у валютних інструментах. Так, щоденний оборот світового валютного ринку за останні п'ять років подвоївся і становить понад 3 трлн дол., тоді як обсяги світової торгівлі товарами і послугами не перевищують 100 млрд. дол. на день. Поряд із тим посилення нестабільності у світовій валютній системі стало закономірним результатом масштабних структурних змін, що відбувались у глобальній економіці в останні 15 років, накопичення в ній значних торговельних та інвестиційних дисбалансів. [1, с.13]

Ми розглянемо сучасний валютний ринок України, характеризуючи зокрема 2009 рік. Можна зазначити, що ситуація у 2009 році на валютному ринку була складною і суперечливою. Можна було спостерігати як девальвацію, так і ревальвацію національної валюти.

За оцінками вітчизняних експертів, минулого року гривня стала одним із лідерів падіння серед валют ринків, що розвиваються. Так, 1 січня 2009 року офіційний курс НБУ становив 7,70 грн. за долар (або 0,1299 дол. За 1 грн.), тоді як наприкінці 2007 року долар коштував 5,05 грн. (або 0,198 дол. За 1 грн.). Таким чином, гривня девальвувала стосовно долара на 34,4%, а стосовно євро - на 31,2% : з 0,1348 євро за 1 грн. до 0,0927 євро за 1 грн. [24]

Слід згадати також, що ревальвація гривні в умовах 25-відсоткового зростання цін підприємств за перші чотири місяці 2008 року означала збільшення розриву між номінальним і збалансованим курсами української валюти, дефіциту торговельного балансу і об'єктивно - більш різку девальвацію гривні в момент кризи. Девальвація гривні була зумовлена величезним дефіцитом платіжного балансу, масовим відпливом капіталу, зменшенням експорту внаслідок відсутності попиту на продукцію українських виробників на світових ринках, неможливістю підтримувати внутрішній попит і надзвичайно великим попитом на іноземну валюту. При цьому вона істотно перевищила темп зростання внутрішніх цін, тим самим сприяючи посиленню цінової конкурентоспроможності української економіки, яка протягом останніх років неухильно знижувалась через високу інфляцію. [ 4, с.20]

Аналізуючи 2009 рік, можна спостерігати, що перші два-три місяці 2009 року були часом злету курсу долара, який був викликаний загальною панікою і "жахливими" прогнозами експертів. Початок року, січень 2009-ого, був непростим і навіть переломним; на курс впливали як економічні, так і психологічні складові. [ 8, с.4]

Аналітики давали різноманітні прогнози подальшого розвитку ситуації, гривні пророкували повний крах, прогнозували різні курсові значення - як ми сьогодні бачимо, і реальні, і абсолютно захмарні - 12, 15 і навіть 20 грн за долар.

Ситуація погіршувалася і невизначеністю із зовнішніми позиками українських банків, термін погашення багатьох з яких закінчувався в першій половині 2009 року; банки, не будучи впевненими в їх реструктуризації, "скуповували" долари для повернення кредиторам. [22]

Піковою позначкою для гривні в 2009 році був показник 10 грн. за долар. Найвище значення готівкового ринку становило 10 - 11 грн за долар, хоча більш імовірно, цей показник був ситуативним і викликаним спекулятивними діями; на міжбанківському ринку відмітка 10 грн за долар не була пробита, але деякі операції проходили в коридорі 9,80 - 9, 90 грн. за долар.

Ситуація погіршувалася і невизначеністю із зовнішніми позиками українських банків

Ці найвищі точки ринку були взяті наприкінці січня 2009 року.

Найбільш дешевим ринок був влітку; мабуть, найнижчі показники щорічно трапляються в літньому сезоні. Подібне постійне зміцнення національної валюти пов'язане зі зниженням цін, навіть падінням ділової активності, періодом відпусток. У цей час ми спостерігали подібне традиційне явище, і найбільш низьке курсове значення національної валюти становило 7,70 - 7,80 грн за долар.

Для продовження сказаного про зовнішні борги українських банків варто зазначити, що напруга, пов'язана з їх поверненням, також спадала, оскільки у багатьох з них ситуація з реструктуризацією прояснилася і стабілізувалася. Це також робило свій вплив на зниження курсу. [ 4, с.9]

"Восени ми стали свідками планомірного і очікуваного зростання курсу. Аналітики знову давали свої девальваційні прогнози, але вже були більш обережними у них. Курс долара піднявся до свого максимального значення після літнього падіння - 8,80 грн за долар", - каже Стадник.

Проте наприкінці року ми спостерігали звичне зниження котирувань, особливо ця тенденція стала явною в грудні, напередодні різдвяних і новорічних свят, що знову ж таки викликано спадом ділової активності. Зараз курс стоїть на позиціях нижче 8 грн за долар. [18]

Саме НБУ на початку року був єдиним джерелом для купівлі валюти банками

Якщо говорити про інші важливі події на валютному ринку та фактори що впливають на нього, то варто відзначити величезну роль Національного банку в цьому непростому для ринку році.

Саме НБУ на початку року був єдиним джерелом для купівлі валюти банками, оскільки задовольнити попит ринок самостійно був не в змозі. Відповідно ми стали свідками низки регулюючих постанов Нацбанку.

Всі ці нормативні документи були направлені на зменшення спекулятивних операцій або їх повне викорінення на ринку, сприяли його "скутості", були представлені всілякими обмеженнями і посиленнями норм, особливо купівлі іноземної валюти. Основною метою дій НБУ було зниження напруги та ажіотажу на ринку.

Як регулятор Національний банк проводив валютні аукціони, перші його інтервенції призначалися корпоративним клієнтам. Варто відзначити і найважливіший плід переговорів найбільших банків і регулятора - впровадження валютних аукціонів для фізичних осіб. Ми оцінюємо цей крок НБУ виключно позитивно, адже в такий спосіб значно заспокоїлися панічні настрої учасників готівкового валютного ринку.

Той відносно фіксований курс, який гарантував НБУ на валютних аукціонах, трохи стабілізував як ситуацію на готівковому валютному ринку, так і фінансовий стан українських банків, у яких з кожним новим витком подорожчання долара збільшувалися розміри простроченої валютної заборгованості.

Ми оцінюємо цей крок НБУ виключно позитивно, адже у такий спосіб значно заспокоїлися панічні настрої учасників готівкового валютного ринку, ПУМБ.

Також варто відзначити вплив на ринок ще одного ключового гравця - НАК Нафтогаз, оскільки ринок без купівлі валюти Нафтогазом і ринок з покупкою доларів Нафтогазом - це два різних явища, хоча НБУ і розробляв різноманітні схеми для полегшення розрахунків за енергоресурси. Нафтогаз у 2009 році був найбільшим покупцем валюти на міжбанку.

Коли регулятор продавав валюту енергетичної компанії зі своїх золотовалютних резервів, природно, ринок ніяк на це не реагував, коли ж Нафтогаз купував валюту не прямо в НБУ, це було справжнім шоком для ринку, тому що обсяги покупок компанією були непорівнянні з обсягами українського міжбанківського ринку.

У цьому разі коливання курсу були дуже значущими - поки Нафтогаз скуповував валюту для розрахунків з Газпромом, рух курсу міг становити до 50 копійок. Потім ринок реагував на ці покупки 15 - 20 копійками зростання, і після відходу Нафтогазу з ринку, знову відновлював свою звичну діяльність. [22]

Крім того, серед факторів, що впливають на стан валютного ринку, ми не можемо не відзначити кроки Міжнародного валютного фонду. Ті транші, які ми отримували від нього в 2009 році в рамках програми stand-by, були єдиним джерелом для поповнення золотовалютних резервів, що розтрачуються Нацбанком мало не кожен день для підтримки стабільності національної валюти.

Можливості збільшення резервів у НБУ були влітку, також ці можливості є у регулятора і зараз, під час чергового етапу зміцнення гривні. Хоча ці суми навіть не можна порівняти з обсягом коштів, витрачених Нацбанком на стабілізацію ситуації, які становлять понад $ 11 млрд. [24]

Отже, можна сказати, що в 2009 році рухи курсу нагадували синусоїду - цей рік відкрився злетом курсу, літо характеризувалося його спадом, восени зростання продовжилося, а кінець року традиційно відзначений зниженням котирувань.

Сьогодні багато експертів єдині в думці, що у перспективі валютний ринок очікують волатильність і кризи. Нині стабільність валюти залежить від макроекономічних показників, а вони невтішні навіть у найбільших економік, відзначає професор бізнес-школи Стерна при Нью-Йоркському університеті Н. Рубіні. [ 1, с.18]

Але на нашу думку, все ж є ймовірність, що розвиток валютного ринку буде стабільним, і пропонуємо такі альтернативні варіанти, які необхідні для успішного функціонування валютного ринку, а також подолання пов'язаних з цим проблем :

    1. Повний перегляд правил валютного контролю, скасування будь-яких валютних обмежень та перетворення гривні у тверду світову валюту. Цей варіант, на перший погляд, виглядає не надто реалістичним у найближчій перспективі, але його варто розглядати як стратегічну мету розвитку валютного регулювання в Україні. Такий підхід цілком відповідає практиці й досвіду країн ЄС, за умов якого контролю підлягають не розрахунки в іноземній валюті, як такі, а самі зовнішньоекономічні операції. Це також передбачає зміцнення української валюти до рівня світових валют. 2. Поступове внесення змін до валютного регулювання України шляхом прийняття закону про валютний контроль, яким, зокрема, передбачити вирішення окреслених в звіті проблем. Крім того, прийняття такого законодавчого акту потребуватиме внесення змін до чинних підзаконних актів а саме до правил і процедур, що встановлює НБУ. Це є реалістичним варіантом вирішення проблем валютного контролю, зокрема, з огляду на те, що вже існує відповідний законопроект. Цей законопроект, звісно, вимагатиме доопрацювання, і, в цьому контексті, Європейська Бізнес Асоціація - як представник міжнародного бізнесу, може виступити в ролі експерта. 3. Еволюційний розвиток валютного контролю шляхом внесення змін до регуляторних документів НБУ. 4. Забезпечення відповідної ліквідності. Ця умова припускає існування офіційних резервів в урядів країн, які приймають участь у міжнародній торгівлі. Також потребує стимулів для того, щоб комерційні банки, які діють в якості дилерів, що торгують іноземною валютою, мали достатні її резерви для забезпечення потреб приватного сектору. 5. Дія механізму вирівнювання (регулювання). Ця мета потребує, щоб: окремі країни проводили економічну та фінансову політику, яка б сприяла підтриманню збалансованої міжнародної системи платежів; фінансові механізми забезпечували регулювання платіжного балансу; уряди сприяли збереженню рівноваги на ринках іноземної валюти. 6. Впевненість у міжнародній грошовій системі. Якщо фірми та інвестори приватного сектору будуть впевнені у тому, що уряди проводять політику, яка веде до збалансованої міжнародної системи платежів, вони будуть мати довіру до системи. Міжнародні організації, такі як МВФ, намагаються сприяти проведенню такої політики урядами. У доповнення до цього уряди здійснюють спільні зусилля для того, щоб викликати довіру до системи.

Також ми схиляємось до думки, що для подальшого вдосконалення валютної системи України потрібно вирішити наступні проблемні завдання:

    1. Прискорення ринкової трансформації, забезпечення фінансової стабільності та інтегрування України до Євросоюзу. 2. Відповідність умов кредитування України міжнародними фінансовими інститутами пріоритетами її економічного та соціального розвитку. 3. Спрямування цих ресурсів на забезпечення економічного розвитку. Зростання структурних перетворень, формування розвиненого внутрішнього ринку та припинення практики їх використання для фінансування поточних витрат. 4. Мобілізація та ефективне використання внутрішніх фінансових ресурсів; дотримання економічного обгрунтування і загально визначених меж і порогів рівня зовнішньої заборгованості відповідно до міжнародних критеріїв платоспроможності держави. 5. Залучення альтернативних зовнішніх джерел фінансування міжнародних фінансових відносин України.

Отже, таким чином, можна сказати, що сьогодні Україна має проблеми становлення валютної системи в своїй державі, але ми вважаємо, що вирішення цієї проблеми існує, що було нами вище зазначено. Ми сподіваємось, що в майбутньому українська валюта буде не деградувати, а прогресувати.

Похожие статьи




Стан та перспективи розвитку валютного ринку в Україні - Валютний ринок

Предыдущая | Следующая