Зв'язок дедукції та індукції
Індукція і дедукція у процесі пізнання перебувають у нерозривному зв'язку і єдності. Проте в домарксистській філософії і логіці індукція і дедукція метафізично розвивалися і протиставлялися одна одній, одна форма умовиводу переоцінювалася за рахунок применшення ролі другої. Деякі логіки (так звані все індуктивісти -- В. Уевель, Д. С. Мілль та ін.) абсолютували індукцію і заперечували пізнавальне значення дедукції, розглядали останню лише як момент індукції. Всеіндуктивісти вимагали в пізнанні йти тільки одним шляхом -- від одиничного до загального, тому індукцію вони оголосили єдиним і безгрішним методом. Ця лінія веде до емпіризму в науці, заперечення ролі теорії і світогляду в цілому. Інші логіки, навпаки, возвеличували дедукцію і принижували індукцію, применшуючи роль досвіду, практики в пізнанні фактів дійсності і тим самим відривали мислення від об'єктивного світу, зводили пізнання до суто умогляду.
Індукція і дедукція -- це дві нерозривні сторони єдиного процесу пізнання, обидві вони важливі і необхідні, одна без другої втрачає своє значення і не може служити дієвим знаряддям пізнання.
Без попередньої індукції не була б можлива ніяка дедукція. Щоб здобути дедуктивний висновок, треба мати загальне положення, більший засновок. Але загальне положення не дане нам у готовому вигляді, воно є результатом дослідження і узагальнення одиничних фактів. У формуванні загального положення або правила завжди так чи інакше бере участь індукція. Тому у відомому розумінні можна сказати, що індукція передує дедукції. У свою чергу, індукція неможлива без дедукції. В індуктивному узагальненні фактів завжди бере участь і дедукція: під час дослідження і потім узагальнення часткових фактів ми обов'язково орієнтуємося на те чи інше загальне положення. Так, щоб зробити загальний висновок про те, що всі метали проводять електрику на основі дослідження, наприклад, заліза, міді, цинку, олова, срібла, слід уже мати знання того загального, що всі перелічені хімічні елементи відносяться до класу металів. Саме таке узагальнення окремих фактів під час розслідування кримінальної справи припускає знання того, що зібрані факти відносяться до цієї злочинної події, є її ознаками. Щоб розібратися у зібраному фактичному матеріалі і зробити з нього узагальнюючий висновок, слід керуватися певною теорією, вихідними принципами. Слідчий, наприклад, вивчаючи й узагальнюючи окремі факти під час розслідування злочину, обов'язково керується законом, положенням науки і судової практики. Просте індуктивне узагальнення фактів втрачає всякий смисл, якщо воно не пов'язується з їхнім глибоким теоретичним аналізом, не підтверджене раніше установленими і перевіреними на практиці іншими положеннями, законами науки. індукція дедукція процес пізнання
Отже, не буває такого, щоб пізнання здійснювалося тільки індуктивно або тільки дедуктивно. Кожен більше чи менше складний мислений процес є завжди індуктивно-дедуктивним. Але в конкретному пізнавальному акті індукція і дедукція можуть по черзі виступати па перший план. Так, слідчий, маючи на початку розслідування кримінальної справи первісні факти -- сліди злочину, має відтворити на їхній основі злочинну подію в цілому досить часто у формі індукції. Але, висловивши індуктивним шляхом припущення про те, що таке ця злочинна подія, ким вона вчинена, він неминуче користується потім дедукцією: з цього припущення виводить наслідки (інші факти -- ознаки злочинної події), котрі перевіряють потім на практиці.
Те ж саме ми спостерігаємо, коли порівняємо два такі моменти, як висування версії і юридичну оцінку (правову кваліфікацію) учиненого. Висування версії відбувається досить часто у формі індукції. Кримінально-правова кваліфікація учиненого -- це процес дедуктивний і не може відбуватись у формі індукції. Але й тут індукція і дедукція не "вільні" одна від одної, не відірвані, а взаємопов'язані. Без дедукції не було б завершено процесу пізнання, який розпочався у формі індукції. У свою чергу, без попередньої індукції була б неможлива і дедукція
Похожие статьи
-
Індуктивні і дедуктивні методи - Аналіз і синтез, індукція і дедукція
Раціональні судження традиційно ділять на дедуктивні та індуктивні. Питання про використання індукції та дедукції в якості методів пізнання обговорювався...
-
Зв'язок права з державою та громадянським суспільством - Філософія права, її предмет і завдання
Суспільство формує державу. Його саморегуляція здійснюється через діяльність держави, її органів. Роль найефективнішого засобу регламентації процесу...
-
Моральні форми та їх зв'язок із правом у філософії Гегеля
Морально правова проблематика, що розглядається Гегелем завжди викликала до себе науковий інтерес. Дослідження таких важливих сфер суспільного життя як...
-
Закони діалектики - Основні принципи та закони діалектики, її походження та етапи розвитку
Закони діалектики невіддільні від категорій. З одного боку, будь-який закон виражається з допомогою категорій, з другого - відношення між категоріями...
-
Антропологічні аспекти сучасної епістемології
Антропологічні аспекти сучасної епістемології Проблеми теорії пізнання відіграють важливу роль у сучасній філософії [1]. Гносеологічні дослідження...
-
ВСТУП - Аналіз і синтез, індукція і дедукція
Методи наукового пізнання, невіддільні один від одного і знаходяться в тісній єдності і взаємозв'язку, можна умовно розділити на дві групи: загальні та...
-
Розвиток інтерпретації категорії тотальності від Канта до Гегеля
Розвиток інтерпретації категорії тотальності від Канта до Гегеля Самардак Д. В. Статус класичної форми здійснення філософії започаткована Кантом...
-
Формування свідомості крізь призму сучасності
Анотація Філософський свідомість людина буття Розглядається свідомість як складна та багатоаспектна філософська категорія. Головною метою роботи є...
-
8. ПІЗНАННЯ. НАУКОВЕ ПІЗНАННЯ - Сучасна філософія як наука
Проблема пізнання у філософії Структура знання. Чуттєвий і раціональний рівні пізнання Проблема творчості Вчення про істину. Практика як критерій істини,...
-
Філософія і національна культура - Філософія і національна культура
Світогляд є система узагальнених відчувань, інтуїтивних представлень і теоретичних поглядів на навколишній світ і місце людини в ньому, на багатобічне...
-
Методологические аспекты - Наблюдение и описание как эмпирические методы исследования
Разрабатывая методологические аспекты теории классификации, методологи предлагают различать следующие понятия: Классификация - это разбиение любого...
-
Іммануіл Кант, німецький філософ, родоначальник німецької класичної філософії. У своїх численних роботах стверджував, зокрема, що умова пізнання --...
-
Абсолютний дух за Гегелем - Традиції Просвітництва та Німецької класичної філософії
- всеохоплююча реальність (субстанція) - єдиний універсальний чинник всіх форм буття (суб'єкт) - світовий розум, єдине рефлексивне поле Основна ідея...
-
Что такое парадокс - Логические парадоксы
В широком смысле парадокс - это положение, резко расходящееся с общепринятыми, устоявшимися, "ортодоксальными" мнениями. Парадокс в более узком и...
-
Історично міфологія передує релігії та філософії. Вона є лоном, у якому вони формувалися. Міфологія є світоглядом родового і нерозвинутого класового...
-
Основні напрями гносеологічної орієнтації філософів: - Філософія стародавнього сходу
- емпіризм визначає чуттєвий досвід джерелом знання і вважає, що зміст знання може бути представлений як опис цього досвіду або зведений до нього; -...
-
Філософія є таким історичним типом осмислення світу, який вирішує всі світоглядні питання виключно раціональним, логічним шляхом, відкидаючи міфи,...
-
Одним из крупнейших философов Нового времени был Фрэнсис Бэкон. В разработке своей философии он опирался на достижения прежней натурфилософии и...
-
Наиболее "сильная форма" постижения жизни, по Дильтею - это поэзия, ибо она "каким-то образом связана с переживаемым или понимаемым событием". Как бы...
-
Что понимал Аристотель под "средним элементом"? - Учение об обществе и государстве Аристотеля
Конечно, не класс общества, "средний" между рабовладельцами и рабами. Между ними не должно быть ничего "среднего": общество Аристотеля резко делится на...
-
Можно выделить три основных этапа исследования в экономической науке: а) определение научной проблемы; б) выдвижение гипотез; в) создание теории на базе...
-
Заключение - Проблема научного познания
Все в мире находится во взаимной связи, которая порождает активный импульс к его саморазвитию. Без связи невозможно самодвижение материи, без...
-
В. Х. Лобас як вчений формувався в ідейній атмосфері 1960-х років. Вирішальний вплив на нього мали зміни в Радянському Союзі і передусім в тогочасній...
-
"Філософія" кількісно-якісних відношень
У статті розглядається питання зв'язку мови і мислення на прикладі категорій кількості та якості. Проводиться порівняльне дослідження квантитативності та...
-
Введение - Революции в познании мира
Сегодня вряд ли кто возьмется оспаривать тезис о наличии в истории науки революций. Однако термин "научная революция" при этом может иметь разное...
-
Материалистическая диалектика современности - Учения о диалектике
Высшей формой диалектики явилась ее марксистская модель. Исследуя и материалистически перерабатывая идеалистическую диалектику Гегеля, К. Маркс освободил...
-
Формы познавательной деятельности - Сущность и формы познания
Познание как форма духовной деятельности существует в обществе с момента его возникновения, проходя вместе с ним определенные этапы развития. На каждом...
-
Теория научных революций Томаса Куна - Смысл и истоки научных революций
Обращение Карла Поппера к проблемам развития знания подготовило почву для обращения философии науки к истории научных идей и концепций. Однако построения...
-
Величайшим открытием К. Маркса было созданное им в содружестве с Ф. Энгельсом материалистическое понимание истории. Основные его положения остаются в...
-
Проблема людини і моралі у філософії І. Канта - "Категоричний імператив" І. Канта і проблема моралі
Вчення про людину Кант виклав в книзі "Антропологія з прагматичної точки зору". Головна її частина підрозділяється на три розділи відповідно до трьох...
-
В основе средневековых представлений о человеке лежали религиозные (теоцентристские) в своей сути установки о том, что Бог - начало всего сущего. Он...
-
Види дефініцій У формулюванні визначення як логічної операції (яке наводилось вище) можна виділити два основних завдання, які вирішує ця операція:...
-
Познание как предмет философского анализа - Философия познания
Сознание всегда есть осознанное бытие, выражение отношения человека к своему бытию. Знание - Объективная реальность, данная в сознании человека, который...
-
Система категорий онтологии - Философское учение о бытии
Категории возможного и действительного выступают у Аристотеля как универсальные. Они охватывают всю совокупность сущего как единства потенциального и...
-
Введение - Проблемы человека в философии и формы общественного сознания
Человек самим своим существованием выделен из мира. Это вынуждает человека дифференцированно относиться к фактам своего бытия. Человек едва ли не...
-
Екоурбанізм: проблема визначення поняття - Екоурбанізм в контексті перспектив постмодерної культури
Теоретичні дослідження екоурбанізму почалися у другій половині ХХ століття та пов'язані з іменами працівників Чикагського університет, - Роберта Парка,...
-
Відомий американський економіст Денніс Мідоус, автор екологічного бестселера 1970-х під назвою "Межі зростання", в якому він з точністю передбачив...
-
Философия и религия - Философия и круг ее проблем
Отмечая сходство философии и религии, следует сказать, что в религии, как и в философии, речь идет о самых общих представлениях о мире, из которых люди...
-
Истина и заблуждение - Познание, как философская проблема
Проблема истины является ведущей в гносеологии. Все проблемы теории познания касаются либо средств и путей достижения истины либо форм существования...
-
Назовите и охарактеризуйте основные школы в античной философии - Античная и марксистская философия
Античный философия марксистский ленин Античная философия -- философия древних греков и древних римлян, охватывающая период с VI в. до н. э. до VI в. н....
Зв'язок дедукції та індукції