Сутність і значення етики ділової культури в системі корпоративної культури - Розвиток етики ділової культури в умовах глобалізації

В сучасних умовах розвитку управління ефективність діяльності організацій, підприємств, установ багато в чому визначається рівнем розвитку корпоративного управління та корпоративної культури. Більшість вітчизняних організацій лише розпочали формувати власну корпоративну культуру в системі управління, яка грунтується на кодексах етичної та корпоративної поведінки [1].

Сутність і зміст ділової культури інтегрує досягнення різних національних і зарубіжних шкіл та концепцій, постійно збагачується новими соціально-психологічними і соціально-технологічними підходами. Аналіз ділової культури, як категорії економічного знання, дозволив дати їй наступну характеристику: це сукупність цінностей, норм, поглядів та ідей, які свідомо формуються та відповідають рівню й орієнтаціям розвитку підприємства, суспільства в цілому. Тобто всі дії суб'єктів господарювання, мета яких - отримання прибутку, підпорядковані певним правилам, нормам та досвіду ведення справ. Тому можна визначити ділову культуру і як характеристику господарської діяльності, орієнтованої на одержання прибутку у процесі взаємодії з іншими учасниками економічних відносин [2].

Ділова культура -- це "проекція" культури (загальної) на сфери соціально-економічних відносин. Ділова культура регулює економічну поведінку через взаємодію інституціональної та особистої своїх складових, моделюючи виконання трансляційної, селекційної й інноваційної функцій. Функції економічної культури: добір і вибракування цінності і норми, необхідної для виживання і подальшого розвитку економіки; накопичення еталонів економічної поведінки; трансляція з минулого в сучасність цінностей і норм, що регулюють розвиток економіки [3].

Цілісність й інтегративна сутність сформованого рівня ділової культури підприємства пізнається і розуміється тільки на основі чіткого уявлення про структуру й ієрархію її розвитку та етапи формування.

В основі побудови даної системи лежать домінантні цінності компанії, цілі, задачі, принципи роботи, які, у свою чергу, визначають філософію і стратегію діяльності. Функціональними елементами ділової культури є культура менеджменту як суб'єкта управління, культура ведення бізнесу, культура виробничого середовища, культура менеджменту як об'єкту управління, комунікації, закономірності поведінки співробітників, культура мотивації. Форма та зміст цінностей компанії відображаються у її діяльності та результатах, і створюються під впливом багатьох факторів (див. рис. 1).

моделювання системи ділової культури організації

Рис. 1. Моделювання системи ділової культури організації

Рівень розвитку ділової культури організації визначається у першу чергу якісними показниками: місії та цілей компанії за ступенем їхньої суспільної значимості; системи управління компанії, спрямованої на досягнення цілей та виконання її місії; ведення справи, що забезпечує фінансову стійкість підприємства і його надійність як партнера; особистісних характеристик керівництва як ступеня їх відповідності вимогам компетенції та стимулювання просунення організації до поставлених цілей; виробничої ланки підприємства як міри відповідності умов праці вирішенню оперативних завдань і виконанню місії організації [2].

Культурні, психологічні та національні особливості ділової культури, що випливають з її історії та розвитку, не можуть не позначатись на її взаємодії з іншими діловими культурами. Вони впливають на культуру спілкування та взаємодії. Для кожної пари порівнюваних культур сфера збігу (схожості) сприймається як правильна і зазвичай не помічається. Сфера відмінності викликає подив, роздратування, неприйняття і сприймається як типово національна риса - стереотип культури та особливості менталітету нації [4]. Відмінності між культурами можуть бути досить істотними і стосуватися мови, правил етикету, стереотипів поведінки, використання певних засобів спілкування [5].

Основними об'єктами ділової культури є [6; 7]:

    ? підприємницька діяльність (мотивація цілей підприємця і застосовуваних засобів, а також особисті та професійні якості); ? люди (партнери, споживачі, службовці компанії, соціальні групи); ? суспільство (держава, чиновники, законодавство, громадська думка).

У Європі ділова культура вже давно сформувалася і має усталені цінності, що орієнтують підприємців на творчість, незалежність і взаємну корисність.

Українська ділова культура знаходиться ж на етапі формування. Тому виникають проблеми її взаємодії з європейською та східною діловими культурами, проблеми збереження специфічних рис власних саме української ділової культури, оскільки у сучасних умовах успішним може бути тільки підприємець з високим рівнем загальної та ділової культури.

У діловому житті стереотипи відіграють певну роль, впливаючи на те, як партнери, свідомо чи несвідомо, сприймають один одного. По цьому для ділових людей важливе знання того, як вони зазвичай оцінюються в країні партнера, саме тому розглянуті класифікації ділових культур важливі для сучасних підприємців.

Похожие статьи




Сутність і значення етики ділової культури в системі корпоративної культури - Розвиток етики ділової культури в умовах глобалізації

Предыдущая | Следующая