РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ І СТРАХУВАННЯ - Основи страхування
Суспільно-господарська практика виробила чимало методів і форм ефективної протидії ризикам та ліквідації їх негативних наслідків. Водночас відчувалася потреба системного підходу до вибору форм протидії ризикам як детермінанти їх оптимізації. Логічну послідовність здійснення ефективних антиризикованих заходів було запропоновано багатьма спеціалістами ще на початку XX століття. Визначені ними форми обмеження та ліквідації ризиків зводилися до таких дій:
- 1. Запобігання появі випадкових подій, які формують ризиковані ситуації в суспільному житті. 2. Подолання (репресія) випадкових подій, появі яких усе ж не вдалося запобігти. 3. Задоволення потреб, які виникли внаслідок дії ризику (компенсація втрат, збитків).
Наведений троїстий поділ антиризикованої діяльності було повсюдно визнано фахівцями як такий, що має ознаки системності та комплексності. Згодом зазначені методи боротьби з ризиками були трансформовані у специфічні функції страхування.
Розвиток економічної науки, а також страхової справи засвідчив, що антиризикована діяльність має грунтуватися на залученні вельми широкого кола управлінських інструментів, склад та послідовність застосування яких постійно вдосконалюються.
Найповніша сукупність послідовних заходів антиризикованої діяльності, застосування яких має комплексний, системний характер, у сучасній економічній теорії та практиці визначається терміном англомовного походження - "ризик-менеджмент" (risk management), тобто управління ризиками в його найширшому розумінні. Ризик-менеджмент як система охоплює три послідовні етапи:
- 1) аналіз ризику; 2) контроль за ризиком; 3) фінансування ризику.
Кожний із цих етапів передбачає здійснення багатьох рдзно-манітних заходів організаційно-фінансового характеру.
Аналіз ризику є комплексним етапом, протягом якого передбачається:
- * діагностика, або ідентифікація, ризиків - кваліфікація; * оцінювання ризиків кількісними методами - квантифікація; * визначення послідовності подальших дій на підставі загальної оцінки ризику в даній конкретній ситуації.
Початковим кроком на етапі аналізу ризику є вивчення ситуації з погляду можливості та причин його появи в суб'єкта господарювання - носія ризику. На появу ризиків впливають різні причини, які умовно можна поділити на зовнішні та внутрішні. Зовнішні причини, як правило, виводяться з умов довкілля, розташування господарського суб'єкта на певній території, стану попереджувальної інфраструктури. Суб'єкт не має значного впливу на зовнішні причини. Внутрішні причини - це стан та вид належного суб'єктові майна, характер технології виробництва чи іншої діяльності, а також стан засобів безпеки (попередження ризиків), що їх він має у своєму розпорядженні. Досить важливою внутрішньою причиною є ступінь усвідомлення суб'єктом господарювання чи іншим носієм потенційного ризику остаточних можливих наслідків появи ризику. Суб'єктивне ставлення до ризику може бути як негативним, так і позитивним. Негативне ставлення до ризику означає його повне або часткове ігнорування. Така позиція суб'єкта у страховій теорії характеризується поняттям аверси ризику і досить часто саме вона є причиною останнього. Засобами якісного аналізу мають бути виявлені негативні наслідки ризику в усіх сферах діяльності господарського суб'єкта. Так, ризик пожежі може виявити свої наслідки у сфері технологічного процесу, виробничо-господарської діяльності, фінансово-економічній та в соціальній. Проте відбувається це в певній послідовності. Послідовність такого виявлення унаочнює схема, наведена на рис. 3.5 (ClaesP. F., MeermanH. J. J. М. Risk management: inleiding tot het risicobehersproces. - Amsterdam: Stenfert Kroese, 1994. - C. 100).Розглянута комплексна діагностика ризиків дає змогу простежити не лише їх розвиток та сфери поширення, а й негативні наслідки кумуляції таких ризиків, тобто взаємного їх впливу і нагромадження. З метою виконання цього значного за обсягом завдання слід залучати найрізноманітніші джерела інформації та використовувати найдосконаліші методи кваліфікаційного аналізу ризиків. Найважливіші з цих методів такі:* аналіз спостережень за виробничою діяльністю;* аналіз свідчень працівників;* документальний аналіз господарської діяльності;* аналіз організації об'єкта дослідження;* аналіз окремих контрольних перевірок. Слідом за ідентифікацією ризику та визначенням сфери його поширення постає потреба кількісно оцінити ризик. Квантифікуючи ризик, потрібно брати до уваги два взаємозв'язані аспекти:* максимальний розмір збитку, до якого може призвести даний ризик;* імовірність настання події, яка може спричинити максимальний збиток. Кількісно оцінюють ризики за допомогою актуарних розрахунків, виконання яких потребує достатньої статистичної та математичної бази. Кількісна оцінка ризиків відбиває ступінь їх економічної загрози.
Підсумки аналізу якісних і кількісних характеристик ризиків є підставою для визначення стратегії антиризикованої діяльності в майбутньому, тобто подальших дій, які зводяться до встановлення контролю над ризиками або фінансування потреб, що виникли внаслідок прояву ризиків. Черговий етап процесу менеджменту - контроль над ризиками, який має на меті повне або часткове їх усунення. Контроль над ризиками здійснюється різними способами:* уникненням ризику;* зменшенням (мінімізацією) ризику;* обмеженням (локалізацією) ризику;* розсіюванням (поділом) ризику. Уникнення ризику є найефективнішим і водночас найважчим для виконання методом. Уникнення означає фактичне ухилення від ризикованої діяльності (способу буття). Безумовно, про уникнення може йтися лише за наявності альтернативних вирішень, які є менш ризикованими. У тій ситуації, коли можливості раціонального уникнення ризику вичерпуються, постає потреба використовувати інші способи антиризикованого характеру. Один із таких способів полягає в попереджувальній (превентивній) діяльності, спрямованій на зменшення ризику. Здійснення ефективної попереджувальної діяльності потребує значних фінансових витрат на придбання різноманітних технічних засобів та проведення організаційно-технічних заходів, які могли б протистояти виникненню ризиків. У тій ситуації, коли попри всі попереджувальні зусилля ризик настане, вживають заходів, спрямованих на його обмеження (локалізацію). Ці заходи мають здебільшого репресивний характер. З метою обмеження наслідків ризику його можна поділити. Поділ ризику як форма контролю полягає в тому, що господарські суб'єкти можуть обмінятися пакетами акцій, віддавши, таким чином, частину власного ризику і взявши частину чужого. Такі операції відомі як операції з диверсифікації портфеля активів господарського суб'єкта. Усі наведені способи контролю над ризиками застосовуються одночасно. Але висувається вимога додержувати оптимального співвідношення між цими способами з погляду їх ефективності. Головним етапом ризик-менеджменту с покриття негативних наслідків (збитків) ризиків фінансовими засобами. Кожний суб'єкт господарювання може сам фінансувати свої ризики або передавати їх іншому суб'єктові господарювання згідно з попередньою взаємною домовленістю. Самофінансування ризиків, відоме також як самострахування, є формою безпосереднього самостійного покриття збитків власними коштами. За наявності коштів у фондах та резервах вони можуть бути використані аж до повного задоволення відповідної потреби. Істотним недоліком самофінансування ризиків є неможливість точного визначення потреби в резервних коштах через недостатню статистичну та розрахункову базу. А створення фонду в обсязі, меншому за майбутню реальну потребу, призведе до неповного фінансування ризику. Проте формування фондів та резервів у обсягах, більших за майбутні потреби в коштах, неминуче призведе до вилучення з господарського обігу значних фінансових ресурсів. У тих випадках, коли збитки очікуються більшими за можливості господарського суб'єкта самому фінансувати свої ризики, постає потреба передати власну фінансову відповідальність за ними іншим суб'єктам, здатним до фінансування таких ризиків на певних умовах. Передання (трансфер) ризиків може здійснюватися у двох основних формах:* ризики передаються під фінансову гарантію іншого суб'єкта;* ризики передаються професійним страховикам на підставі договору страхування за відповідну плату. Перша форма досить широко реалізується укладенням договорів поруки, згідно з якими на певних умовах ризик передається одним суб'єктом іншому. Ця форма має обмежене застосування, оскільки вимагає надзвичайно високої довіри між суб'єктами. Крім того, вона містить елементи гри. Найпоширенішою формою трансферу ризиків є передання їх професійним страховикам. Страховик, на відміну від поручителя, беручи на себе зобов'язання за ризиками, має змогу вирівняти їх перерозподілом між багатьма суб'єктами. Вирівнювання ризиків за допомогою страхового механізму має ту перевагу, що воно здійснюється не лише в часі, а й у просторі, тобто серед суб'єктів певного середовища. Проте вирівнювання можна застосувати лише щодо певної категорії ризиків. Це, як правило, чисті ризики, котрі відповідають розглянутим далі критеріям. 1. Критерій цілковитої випадковості. Це означає, що подія, яка є причиною збитків, має бути надзвичайною, а розмір збитку - непередбачуваним. 2. Критерій однозначності. Вимога однозначності полягає в тому, що попри випадковість події між нею та кінцевим результатом (збитками) має простежуватися явний причинно-наслідковий зв'язок. Отже, завжди потрібна впевненість у тому, що обсяг коштів на покриття збитків у разі настання даної випадкової події відомий цілком точно. 3. Критерій оцінюваності у грошових одиницях. Оскільки страхування базується на формуванні грошових фондів, то потреби, які стосуються обслуговування ризиків, повинні мати вартісну, грошову оцінку. 4. Критерій незалежності. Незалежність ризиків полягає в тому, Що вони не повинні бути кимось навмисне викликаними, а також не повинні легко кумулюватися під впливом інших ризиків. 5. Критерій розміру. Найбільш страхувальними як щодо обсягу збитків, так і щодо ймовірності їх настання є середні ризики. Отже, згідно із завданнями ризик-менеджменту відповідну діяльність можна тлумачити як процес вибору оптимальної з економічного погляду структури інструментів впливу на ризики та їх наслідки. Цей процес унаочнює рис. 3.6.
ТЕСТ 3. Страхові ризики
- 1. Які компоненти становлять зміст економічного ризику? їх пріоритетність. А) Випадкові події; Б) збитки, завдані через випадкові події; В) додаткова вигода, отримана внаслідок випадкових подій; Г) імовірність настання випадкових подій; Д) об'єкт, який зазнає дії випадкової події; Е) імовірність настання випадкових збитків. 2. При яких значеннях імовірності настання випадкової події ризик є найбільшим? 3. Яка з обчислених імовірностей має найбільшу точність? А) Апріорна; Б) естиматична; В) апостеріорна. 4. Якими властивостями характеризуються великі ризики? А) Імовірність настання ризику; Б) територія, охоплена ризиком; В) охоплена ризиком галузь господарської діяльності; Г) основні показники виробничої діяльності промислових підприємств; Д) стихія, що спричинила явище (подію): вода, вогонь, вітер і т. ін. 5. У чому полягає аналіз ризику? А) Оцінка ризику; Б) зменшення ризику; В) ідентифікація ризику; Г) уникнення ризику; Д) діагностика ризику; Е) пізнання ризику. 6. Які заходи є етапами ризик-менеджменту? А) Фінансування; Б) самофінансування ризику; В) уникнення ризику; Г) страхування; Д) контроль; Е) обмеження ризику;
Є) аналіз ризику;
- Ж) попередження ризику. 7. Які властивості є критеріями страхувальності ризиків? А) Випадковість; Б) можливість оцінювання у вартісних одиницях; В) низький ступінь імовірності; Г) надзвичайно великі втрати.
Похожие статьи
-
Страхові ризики, ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ РИЗИКІВ - Основи страхування
3.1. Поняття та види ризиків 3.2. Ризик-менеджмент і страхування Тест 3 ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ РИЗИКІВ Поняття ризику пов'язується з усвідомленням небезпеки,...
-
ПРИНЦИПИ СТРАХУВАННЯ - Основи страхування
Страхування грунтується на певних специфічних принципах. До них, насамперед, належать: Конкурентність; Страховий ризик; Страховий інтерес; Максимальна...
-
СУТНІСТЬ І ФУНКЦІЇ СТРАХУВАННЯ - Основи страхування
Термін "страхування", на думку західних філологів, має латинське походження. В основі його - слова "securus" і "sine сига", які означають "безтурботний"....
-
ОБОВ'ЯЗКОВЕ І ДОБРОВІЛЬНЕ СТРАХУВАНН - Основи страхування
Найважливіша класифікаційна ознака у страхуванні - форма проведення. За цією ознакою страхування поділяється на добровільне й обов'язкове. Класифікацію...
-
Минуло чотири роки відтоді, як вийшов у світ перший рекомендований Міністерством освіти і науки України підручник "Страхування" (К.: КНЕУ, 1998). Це був...
-
Класифікація страхування, ПОНЯТТЯ КЛАСИФІКАЦІЇ ТА її ЗНАЧЕННЯ - Основи страхування
2.1. Поняття класифікації та її значення 2.2. Класифікація страхування за об'єктами 2.3. Обов'язкове і добровільне страхування Тест 2 ПОНЯТТЯ...
-
РОЛЬ СТРАХУВАННЯ В ПЕРІОД ПЕРЕХОДУ ДО РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ - Основи страхування
У цьому підручнику під економікою розуміється господарська система, що забезпечує задоволення індивідуальних і суспільних потреб людей життєвими благами....
-
Специфіка ризику експортного кредитування - Страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності
Ризик експортного кредитування може бути у двох видах: він випливає або з достатньо повного знання експортером і банкіром, який акцептує його векселі,...
-
Сутність і роль перестрахування - Основи страхової справи
Важко встановити, коли саме виникло перестрахування, який договір поклав йому початок, але можна з упевненістю стверджувати, що воно завжди крок за...
-
Вступ - Страхування у ринковій економіці
Формування в Україні ринкової економіки, розбудова її інфраструктури, створення дієвих механізмів господарювання для усіх суб'єктів ринку передбачає...
-
Класифікація страхування за об'єктами - Основи страхової діяльності
Класифікацію за об'єктами з виокремленням галузей, підгалузей і видів страхування можна вважати класичним підходом у теорії та практиці вітчизняного...
-
Вступ - Основи взаємодії підприємств з органами соціального страхування та соціального забезпечення
Соціальне страхування - гарантована державою система заходів щодо забезпечення громадян у старості, на випадок захворювання, втрати працездатності,...
-
УМОВИ ТА ПОРЯДОК ОТРИМАННЯ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУ - Основи кредитування
Підприємства отримують кредити на умовах терміновості, повернення, цільового характеру, забезпечення, платності. Принцип терміновості означає, що кредит...
-
Страхування банківських кредитів ризиків - Страхування від нещасних випадків
Страхування кредитних операцій означає, що банки повинні створювати страхові фонди, а також можуть страхувати за рахунок клієнтів окремі високоризиковані...
-
Істотні умови договору страхування - Страхування будівельних ризиків
Дуже важливо правильно визначити умови страхування: страхові суми, ліміти відповідальності, франшизи, тарифи і т. п. Наведений у ст.16 Закону України...
-
Специфіка страхування будівельних ризиків Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян і юридичних осіб у...
-
ВСТУП - Страхування будівельних ризиків
Будівництво - це складний технологічний процес, який вимагає значних матеріальних, технічних та трудових ресурсів для його здійснення. Крім того, він...
-
Основні принципи експортного кредитування - Страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності
Підприємець, найчастіше експортер, що бажає застрахувати кредит, наданий іноземному покупцеві, вступає в угоду зі страховим товариством, що володіє...
-
Поняття, значення і продукти маркетингу в страхуванні - Основи страхової справи
Особливе місце в діяльності страхової компанії відводиться маркетингу -- методу дослідження страхового ринку і впливу на нього з метою отримання...
-
Основними принципами страхування від нещасного випадку на виробництві є: 1. Паритетність держави, представників застрахованих осіб та роботодавців в...
-
Страхування на випадок безробіття здійснюється за принципами: - надання державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав; - обов'язкове...
-
Звіти до фондів соціального страхування та соціального забезпечення управління охорони здоров'я подає зведені по всіх організаціях, які обслуговує...
-
Соціальне забезпечення за рахунок Фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності - виплата працівникам допомоги по листку...
-
Управління охорони здоров'я сплачує соціальні внески до фондів соціального страхування для того, щоб всі працівники мали соціальне забезпечення на...
-
Організаційно-економічна характеристика управління охорони здоров'я Сумської обласної державної адміністрації Управління охорони здоров'я є структурним...
-
Системою соціального захисту охоплено: - понад 15 млн. громадян похилого віку (із них 2 млн. Інвалідів); - 115 тисяч дітей інвалідів; - з млн. тих, хто...
-
ВИТОКИ СТРАХУВАННЯ - Основи страхування
Окремі елементи страхування були відомі ще за тисячі років до нашої ери. На жаль, інформація, що дійшла до нас із давніх часів, не дає системного...
-
Зараз в соціальній політиці потрібно акцентувати увагу нв пріоритетних напрямках роботи міністерства праці і завданнях, які стоять нині перед новим...
-
Пропозиції щодо покращення взаємодії підприємств з органами соціального страхування та соціального забезпечення На сьогоднішній день провідне місце на...
-
Необхідність та значення страхування на випадок тимчасової втрати працездатності Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з...
-
ВСТУП - Валютні ризики, методи їх страхування
Валютний ризик курс страхування Ризик - можливість того, що все відбуватиметься не так, як очікується, можливість припуститися помилки. Вивчення, оцінка...
-
Поняття, зміст та види договору страхування У юридичній літературі зазначається, що такий договір виконує дві функції. По-перше, цей договір - юридичний...
-
Згідно страхового договору до обовязків страховика відноситься: 1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування; 2) протягом двох робочих...
-
Поняття про VaR-аналіз та методи його обчислення Для всебічної (кількісної і якісної) оцінки ринкового ризику на сьогодні у світі усе активніше...
-
Організаційні основи діяльності Національного банку України - Національний банк України
Ефективність функціонування банківської системи України значною мірою залежить від рівня кваліфікації апарату управління НБУ як частини єдиного механізму...
-
Висновок - Валютні ризики, методи їх страхування
Роль комерційного банку в операціях з іноземною валютою - це бути посередником між клієнтом і ринком іноземної валюти. Іншими словами, політика захисту...
-
Поняття валютного ризику - Валютні ризики, методи їх страхування
Валютні ризики є частиною комерційних ризиків, до яких схильні учасники міжнародних економічних відносин. Валютний ризик - це ризик втрат при...
-
Основні види ризиків у морському страхуванні - Морське страхування
Страхування відповідальності судновласників (СВСВ) -- вид страхування відповідальності, що передбачає створення такої системи страхового захисту...
-
Методичні основи управління активами та пасивами банку - Управління комерційними банками
Сутність сучасних уявлень щодо управління активами й пасивами комерційного банку полягає у формуванні стратегій та здійсненні заходів, які приводять...
-
Страхування ренти і пенсій - Особисте страхування
Як уже зазначалося, страхування життя може бути поділене на страхування капіталів і страхування рент. Відмінність між цими двома групами страхування...
РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ І СТРАХУВАННЯ - Основи страхування