Засоби масової інформації в системі соціального формування особистості, Особливості засобів масової інформації - Вплив засобів масової інформації на соціалізацію особистості

Особливості засобів масової інформації

Засоби масової інформації - сукупність сучасних каналів зв'язку (преса, телебачення, радіомовлення. кіно), з допомогою яких доводиться різноманітна інформація до широкої громадськості. суспільства. ЗМІ - самостійна система, що характеризується багатоманітністю компонентів (зміст, засоби, форми, методи ) і певними рівнями організації та формування (в країні). Канали інформації або не досить репрезентативні (редакційна пошта), або спорадичні і багатофункціональні (масова робота з читачами, слухачами).

Засоби масової інформації забезпечують суб'єктам політики великі можливості для реалізації мети політики, служать фактором обгрунтування необхідних для лідерів бази політичних і правових норм. ЗМІ можуть бути залежними від конкретних соціальних сил, але вони ще можуть бути або політично, або ідеологічно нейтральні.

Засоби масової інформації - могутнє знаряддя влади і тих сил, що здійснюють владу, або її опозицію. При вивченні діяльності журналістів особливе значення надається об'єктивності факторів впливу ЗМІ. Соціологічні дослідження ЗМІ не просто доповнюють традиційну статистику, але й стають одним з важливих факторів формування свідомості і поведінки людей. Характерною особливістю соціології ЗМІ виступає встановлення закономірностей і визначення меж впливу преси, телебачення, радіо. Дослідження є по суті соціально-політичними, їх результати широко використовуються для аналізу життя суспільства. В сучасних умовах формування ринкових відносин і демократизації політичного життя України дедалі більше газет і журналів, засобів телебачення [4, c.10-11].

Широко використовують методи соціології для вивчення суспільного життя, що хвилює читачів і взагалі громадськість, часто ЗМІ для вивчення тих чи інших проблем, соціально-економічних і політичних, вдаються за допомогою академічних соціологічних структур і тимчасових наукових колективів [8, c. 14].

На жаль, у сучасних умовах в Україні зміст соціологічних досліджень самих ЗМІ досить спірний, бо нерідко самі засоби масової інформації починають плутати соціологію, як науку і соціологічні методи вивчення проблем. Використання соціологічних даних в статтях, випусках радіо і телеінформації - це журналістика, а не соціологія. Некоректність у додержанні відмінностей між журналістикою і соціологією здатна дискредитувати соціологію, як науку. Але й недооцінка потреб практики призводить до протиставлення соціологічних методів методам повсякденного аналізу, до явищ наївного академізму.

Об'єктом соціології ЗМІ є, насамперед читачі, слухачі, їх інтереси. Аудиторії ЗМІ повсякденно змінюються : то скорочуються, зменшуються, то зростають, то збільшуються.

В кінці 70-х років майже 90 % читачів "Правда України", що виступала тоді з різкою критикою застійних явищ було радіослухачами, 86%- телеглядачами. На 100 примірників " Правда Украины" є аудиторія в кінці 70-х років мала : 12 - примірників "Правди". 9 - "Известий", 10 - "Труда", 14 - '' Комсомольськой ІІравды", 10 - "Робітничої газети "', 9 - "Радянської України " та інші.

ЗМІ - формували певну свідомість у людей. На жаль редакції газет і радіо тоді слабо прагнули до індивідуальності у висвітленні подій, явищ, економічних, соціальних, політичних процесів.

Проведені в Україні на початку 90-х років соціологічні дослідження ЗМІ показують, що результати вивчення аудиторії як специфічної соціальності спільності звичайно відображуються в соціально-демографічних і соціально-професійних показниках.

У різних ситуаціях роботи того чи іншого каналу інформації на основі одержаних соціологічних даних встановлено, що певні інформації про економіку відіграють важливу роль у формуванні свідомості і позитивних поглядів на події і явища економічного характеру, що відображають ті чи інші зрушення, стагнацію. Соціологічні дослідження інформаційних інтересів дали можливість виявити їх громадянську основу, їх зв'язок з проблемами сучасності. Так проведений у 1995 році в Харківській області опит більше 1.5 тис. респондентів показав, що лише 30,3% жителів змогли з впевністю схвально сказати про посилення уваги розвитку подій в Україні, області, місті, районі в порівнянні з тим, як було рік назад. Близько ж 50% становили інертні люди: з меншою увагою ( 22.2%) і зовсім без інтересу (32.8%) стежать за тим, що відбувається в світі (перед інертних 41- 45 % становлять робітники, селяни).

В Харкові, Дніпропетровську, Запоріжжі і Донецьку опитані на питання, чи вважають вони себе досить добре інформованими про діяльність обласної адміністрації і її загальну політику, більшість ( 70.3%) сформулювали свої оцінки так : щось знаю, але в основному не знайомі (43.5%), зовсім нічого не знають ( 20.8 % ), і ті, які не цікавились взагалі (12.5%). Це свідчення, про недостатню включеність людей у масові канали Інформації. Джерела з яких населення черпає основну інформацію про події в області, місті, районі - частково місцеві періодичні видання. а переважно радіо, телебачення. Та на жаль. мета і методи одних джерел інформації не завжди співпадають з метою і методами інших джерел [17, c.570-572].

Досвід показує, що масова інформація, всі її ланки відповідають об'єктивності і потребам тільки тоді, коли зростає їх дієвість. Важливого значення має оперативність. глибина висвітлення явищ і подій, знання життя і особливо покази життєвих ситуацій в усіх їх суперечливостях. Свої функції спрямованості масова інформація реалізує повністю тоді, коли забезпечує не менше 30% нових відомостей. Важливого значення в соціології 3MІ набуває дослідження і з'ясування самих методів, способів, механізмів формування інформації, урахування складу аудиторії, пошук нових форм і способів подання інформації, вивчення кадрів ЗМІ тощо.

Похожие статьи




Засоби масової інформації в системі соціального формування особистості, Особливості засобів масової інформації - Вплив засобів масової інформації на соціалізацію особистості

Предыдущая | Следующая