Місце аналітики у друкованих ЗМІ на прикладі тижневика "Контракти" - Особливості аналітичних жанрів в українській пресі

Видання "Контракти" є достойним прикладом української аналітики. Періодичність виходу видання - раз на тиждень, вимагає від видання якісної, виваженої аналітики та мінімуму інформаційних жанрів.

Видання спеціалізується на на економічній, фінансовій, соціальній та юридичній тематиці. Висвітлення діяльності найбільш проблемних секторів нашої держави дозволяє "Контрактам" бути одним з провідних україномовних тижневиків. Журналісти видання щоразу залучають велику кількість експертів - лідерів ринку.

"Контракти" частіше за все добре ілюстровані, при чому входять туди не тільки графіки та таблиці, а й карикатури на злобу дня, які наближають тему матеріалу до читача. Тут присутній елемент, пояснення складного через просте, який характеризує якісне аналітичне видання.

Наприклад, розглянемо один з матеріалів, який був опублікований у №48-49 Грудень 2013р:

Спецназ для гривні

"Чи може силовий сценарій розв'язання політичного конфлікту призвести до девальвації національної валюти"

По-перше, варто зазначити, що в ділі відразу використовується роз'яснення, як важлива складова аналітичного матеріалу. Читач одразу розуміє, що мова йтиме про відтворення ланцюга причинно-наслідкових зв'язків між силовим розв'язання політичного конфлікту і падінням курсу гривні.

"Курс гривні дедалі більше нагадує Дункана Маклауда із клану Маклаудів. Наш український "горець" виявляє просто дива виживаності. Здавалося, створено всі умови, щоб курс полетів далеко за межі Всесвіту. Економіка у кризі, країна відчуває гострий дефіцит валюти й до того ж обтяжена істотними виплатами за зовнішніми зобов'язаннями. Закордонні експерти вже давно відправили пацієнта в морг, скидаючи держоблігації й відмовляючись купувати нові папери. Міжнародні кредитні рейтинги нижчі, ніж у Кіпру, який пережив дефолт. І до всіх цих неприємностей країна переживає найпотужнішу політичну кризу, коли захоплюються адміністративні будівлі, а спецназ проявляє себе у всій звіриній красі.", - автор використовує аналогію, задля наочного пояснення проблеми кожному пересічному читачу. Порівняння національної валюти з мерцем є унікальним. Така аналогія стану, у якому знаходиться валюта, привертає увагу читача, дає можливість скласти подумки реальну картину, аніж це могло би бути у випадку оперування сухими фінансовими термінами.

"Існує безліч прикладів, коли політичне протистояння призводило до дестабілізації валютного ринку. Свіжий приклад -- заворушення в Туреччині, внаслідок яких відбулася 12%-а девальвація. Не уникли обвалу курсу національних валют і країни, що пережили Арабську весну. Найсильніше девальвували туніський динар та єгипетський фунт. Останній просів на 15%.", - журналіст використовує метод порівняння, який характерний для аналітичних текстів.

"Уникнути серйозних курсових потрясінь можна тільки у разі швидкого завершення політичного протистояння. Але навіть тоді проблем із курсом все одно не уникнути. Можна сперечатися хіба що про розмір майбутньої девальвації, а не про ймовірності її настання. На жаль, економічні закони складали не українські юристи. Помилок вони не пробачають.", - присутній елемент прогностики.

У матеріалі "Держборг: дурна нескінченність"" №50-52 за грудень 2013р. також розглянемо елементи аналітики.

"Чому нові кредити не врятують Україну від старих. Або як Україні впоратися зі сніговим комом позикових коштів" автор побудував гіпотезу, яку підтверджує згодом фактами.

"Все це означає, що залучення нових позик заради запобігання суверенного дефолту підспудно готує грунт для колапсу внутрішнього. І без радикальної зміни економічної політики вже в 2014 році ситуація лише погіршуватиметься. "Основним джерелом погашення зовнішнього боргу може стати або підвищення податкових надходжень до бюджету, або залучення нових позик. Перше джерело є ефективним і не згубним для економіки тільки за умови високого темпу економічного зростання, якого в Україні зараз немає. Відтак -- їй все ж таки слід шукати нові джерела фінансування. До недавна потенційними кредиторами країни могли стати як ЄС, так і Росія. І, звісно, в ситуації, що склалася, ця економічна проблема не могла не набути геополітичного забарвлення. Однак, у кінцевому рахунку, не її вирішення залежало від зовнішньополітичного вектору країни, а, навпаки, вибір зовнішньополітичного вектору -- від можливостей її вирішення. Іншими словами, його визначило те, хто саме -- ЄС чи Росія -- швидше й охочіше "розкриють власний гаманець" для України", -- констатує виконавчий директор АК Kreston GCG Олег Кузнєцов. Але влада в будь-якому разі муситиме буде взяти курс на оздоровлення економіки з метою виходу з тривалої рецесії.", - автор підводить підсумки, прогнозує розгортання подій.

"Тобто нові позики мають принести Україні справжнє одужання, а не продовження агонії. Проте ось питання, хто і як витрачатиме кредитні кошти.", - питання так і залишилося не закритим, а отже, аналітична журналістика відображає дійсність в динаміці.

У матеріалі "Майдан Незалежності" у тижневику "Контракти" №50-52 за грудень 2013р. Автор аналізує соціальні проблеми, стан суспільства. Важливо зазначити, що соціальної аналітики в українських виданнях досить небагато, над нею переважає економічна та політична.

"Влада після зриву процесу європейської інтеграції лицемірно почала закликати співгромадян будувати Європу вдома. Ну що ж, це Європа вдома і є. Тому що Європа -- це солідарність. Це повага до співгромадян. Це справедливість. Це любов до Батьківщини. Це толерантність. Тобто все те, що продемонстрував Майдан. І навіть якщо вважати, що реальних політичних змін буде добитися не так просто, зміни ментальні вже відбулися.", - автор дає оцінку подіям, на основі проаналізованих фактів.

"Тож шляху назад більше немає. Є напрямок вперед, тільки різними дорогами. Звісно, краще б піти найпростішим і природним шляхом європейської інтеграції. Але навіть якщо ми звернемо з нього на догоду своїм правителям, ми все одно на нього повернемося -- та ще й заразимо Росію бацилою свободи, від якої ліків не існує. Все гаразд. Головне -- не озиратися.", - автор підводить підсумки, узагальнює проаналізоване.

У матеріалі "Картковий будиночок для АЗС" у "Контракти" №50-52 за грудень 2013р. Автор аналізує нововведеня, яке планують АЗС:

"Принцип дії паливних карток для фізичних осіб не відрізняється від принципу дії депозитної картки будь-якого банку, тільки замість гривень сума рахунку позначається в літрах.", - автор використовує типовий метод, який характерний для аналітичних матеріалів - пояснює складне за допомогою простого, порівнюючи паливну картку із банківською карткою, якою вміє користуватися кожен пересічний громадянин.

"У США та Європі стало нормою безкоштовне відкриття першої картки та емісія додаткових карток, відсутність вступного внеску і плати за обслуговування. Активно поширюються картки із вбудованим мікрочіпом, строк використання яких становить 10 років. Крім того, для оперативного контролю й керування паливною карткою АЗС пропонують безкоштовні мобільні стосунки. Перелік послуг, надаваних власникам карток, не обмежується лише територією АЗС. За допомогою паливної картки можна оплатити проїзд платною дорогою, а також отримати технічну допомогу в дорозі, зокрема й за кордоном.", - автор пояснює тему на прикладі аналогій, звертається до попереднього досвіду в інших країнах.

Похожие статьи




Місце аналітики у друкованих ЗМІ на прикладі тижневика "Контракти" - Особливості аналітичних жанрів в українській пресі

Предыдущая | Следующая