Іван Федорович - Технологія друку (ксилографія, набірний шрифт)

Іван Федорович (Іван Федоров) (1510--1530, -- 5 (15) грудня 1583, Львів) -- діяч східнослов'янської культури, один із перших (після Швайпольта Фіоля та Франциска Скорини) східнослов'янських типографів, а також гравер, інженер, ливарник.

Автограф Федоровича з 23 липня 1583

Існує декілька версій походження Івана Федоровича (відомо, що у своєму друкарському знакові він використовував шляхетський герб Рогоза).

    1532 -- за деякими версіями, одержав ступінь бакалавра Ягеллонського університету (Краків) -- у "промоційній книзі" університету є відповідний запис 1532 року стосовно особи на ім'я Joannes Feodorowicz Moschus. 1550-ті рр.-- диякон церкви Миколи Гостунського в Московському Кремлі. Можливо, працював у першій московській друкарні, що анонімно випустила 7 видань у 1550-х рр.

З квітня 1563 по березень 1564 р. разом із Петром Мстиславцем працював над підготовкою тексту, литтям шрифту й виготовленням гравюр для видання "Апостола". Сукупність художніх прийомів оформлення тексту, розроблена І. Федоровим, уплинула на все наступне східнослов'янське друкарство. У післямові до "Апостола" 1564 р. безпосереднім ініціатором створення друкарні названий цар Іван Грозний.

До 1565 р. І. Федоров і Петро Мстиславць надруковали ще кілька літургійних церковнослов'янських книг.

Через якийсь час після того, як їхню друкарню спалили, обидва друкарі залишили Москву й осіли в Заблудові (північне Підляшшя, на межі українських і білоруських земель), маєтку литовського гетьмана Ходкевича, згодом прихильника Івана Грозного як претендента на польський престол. Існує припущення, що друкарі втекли з Москви від переслідування, бо нова техніка створила конкуренцію московським переписувачам книг. У Заблудові Іван Федоров змінив своє московське прізвище на Федорович. У Заблудові 1569--1570 були надруковані Учительне Євангеліє і Псалтир з Часословцем. Обидві книги прикрашені заставками й ініціалами. Євангеліє -- геральдичною композицією, а Псалтир -- двома гравюрами. Передмови написані І. Федоровичем і Г. О.Ходкевичем.

1572 -- переїхав до Львова (уже без Петра Мстиславця). Тут у 1573--1574 рр. у монастирі св. Онуфрія він "друкованє занедбане обновил" (як сповіщав напис на його могилі у Львові). Разом зі своїм сином Гринем Івановичем із Заблудова працював над новим виданням "Апостола", прикрашеним заставками, ініціалами, кінцівками і трьома гравюрами. У післямові розповів про свою друкарську діяльність у Москві й Литві та про переїзд до Львова. Там же 1574 року видав перший східнослов'янський Буквар.

У Львові його звали "друкар москвитин" (Iwan Moschus), що могло вказувати як на його національність, так і на місце, звідки він прибув.

    1575 -- перейшов на службу до воєводи Київського, князя К. Острозького як управитель Дерманського монастиря. 1578 -- перебрався в Острог, де заснував друкарню (спочатку надрукував новий Буквар з рівнобіжними греко-слов'янськими текстами). 1580 -- видав Новий завіт і Псалтир й окремо покажчик до останнього. 1580--1581 -- видав першу повну слов'янську Біблію за одним із списків Геннадієвої Біблії (т. зв. Острозька Біблія) з власною післямовою. Вийшли два наклади, у кожному -- своя редакція тексту післямови видавця. 1581 -- вийшло останнє видання І. Федоровича -- "Хронологія" Андрія Римші (на 1 аркуші).

Розійшовшись із князем К. Острозьким, І. Федорович повернувся до Львова, але відновити друкарню вже не спромігся. Вона перейшла у власність Львівського Успенського Братства, пізнішого Ставропігійського Інституту, який користувався орнаментами І. Федоровича аж до початку XIX ст.

Він сам написав передмову до Заблудовського Псалтиря, післямову до Апостола 1564 р., Львівського Апостола і Львівської Абетки. У літературному відношенні найбільший інтерес становить післямова до Львівського Апостола, де І. Федорович пише про те, що змусило його взятися за нелегку працю друкаря й продовжувати її в найважчих обставинах.

Першим опублікував найдавніші пам'ятники слов'янської літератури: болгарське "Сказаніє о письменах" Чорноризця Храбра (поч. X ст.) у додатку до Острозької Азбуки й одне зі слів Кирила Туровського (в Учительному Євангелії).

Останні два роки життя провів у роз'їздах. Відомо, що 1583 року відвідав Краків і Відень, де показував імператорові Рудольфу I свій винахід багатоствольну гармату зі змінними стволами.

Був похований у монастирі св. Онуфрія у Львові.

Іменем Івана Федорова довгий час називався Український поліграфічний інститут у Львові (тепер Українська академія друкарства). У Росії його іменем названо продовжуване видання, присвячене стародрукам -- "Федоровські читання" (М., 1976 і далі.). У Львові та Москві є пам'ятники Івану Федоровичу (Федорову). Від 1949 року іменем Федорова названо, де міститься колишня будівля Ставропігійського інституту і з 1944 року діє Ставропігійський професійний ліцей (до 1990 - ПТУ), що готує кваліфікованих робітників-поліграфістів.

Сторінка Острозької Біблії

Ксилографія набірний шрифт друк

Видання Федорова

    1. Апостол. Москва, друкувався з 17/IV 1563 по 1/III 1564, 6 ненумерованих листів + 262 нумерованих (тут і далі мається на увазі нумерація кириличними буквами), формат сторінок не меньше 285 x 193 мм, друк в два кольори, тираж близько 1000, зберіглось не менше 47 екземплярів. 2 та 3. Часлословець. Москва, два тиража (7/VIII -- 29/IX та 2/IX -- 29/X 1565), 173 (в другому тиражі 172) ненумерованих листа, формат не меньше 166 x 118 мм, друк в два кольори, зберіглось не менше 7 екземплярів. 4. Євангеліє учительне. Заблудов 8/VII 1568--17/III 1569, 8 ненумерованих + 399 нумерованих аркушів, формат не менше 310 x 194 мм, друк у два кольори, зберіглося не меньше 31 примірника. 5. Псалтир з часословцем. Заблудов, 26/IX 1569--23/III 1570, 18 ненумерованих листів + 284 листи першого рахунку + 75 листів другого рахунку, формат (за сильно обрізанним екземпляром) не менше 168 x 130 мм, друк в два кольори. Дуже рідкісне видання: відомо всього три екземпляра причому всі неповні. Вперше в кирилівському книгодрукуванні набрані розграфлені таблиці. Є електрона версія. 6. Апостол. Львів, 25/II 1573--15/II 1574, 15 ненумерованих + 264 нумерованих листи, формат не менше 300 x 195 мм, друк в два кольори, тираж 1000--1200, зберіглося не менше 70 екземплярів. Передрук московського видання 1564 року з декілька більш гарнішим оформленням. Є електронна версія майже повного екземпляру. 7. Буквар. Львів, 1574, 40 ненумерованих листів, полоса набору 127,5 x 63 мм, друк в два кольору, тираж був ймовірно 2000, але поки знайдено тільки один экземпляр (зберігається в бібліотеці Гарвардського університету). 8. Грецько-руська церковнославянська книга для читання. Острог, 1578, 8 ненумерованих листів, полоса набору 127,5 x 64 мм, друк в один колір, вперше у Івана Федоровича набір в дві колонки (параллельно грецький та славянський текст), також відомий лише один екземпляр (зберігається в Державній бібліотеці міста Готи, східна Німеччина). Цей екземпляр переплетений разом з екземпляром Букваря 1578 року (див. нижче), із-за чого часто їх вважають одною книгою, на яку посилаються як на Острожську азбуку 1578 року (див., наприклад, факсимільне перевидання: М.: Книга, 1983). Є електронна версія цих двох видань. 9. Азбука (Читанка). Острог, 1578, 48 ненумерованих листів, полоса набору 127,5 x 63 мм, друк в один колір, тираж був більшим, але зберіглось лише два неповних екземпляри (про один вже говорилось, інших зберігається в Королівській бібліотеці Копенгагена). Повторювання львівського букваря 1574 року з доданим "Словом о буквах" Черноризця Храбра. Є електронна версія цієї книги та попередньої. 10. Новий заповіт до Псалтиря. Острог, 1580, 4 ненумерованих + 480 нумерованих листів, формат не менше 152 x 87 мм, друк в два кольори, про тираж відомості відсутні, зберіглось не менше 47 екземплярів. 11. Алфавітно-предметний Покажчик до попереднього видання ("Книжка, собраніе вещей..."). Острог, 1580, 1 ненумерований + 52 нумерованих листи, полоса набору 122 x 55 мм, друк в один колір, зберіглось не менше 13 екземплярів (часто підшиті до кінця попередньої книги, але явно друкувались окремо и оформлені як особливе видання) 12. Хронологія Андрія Римші ("Которого ся мсца што за старыхъ вековъ д?ело короткое описаніе"). Острог, 5/V 1581, двосторінкова листівка (текст розміщений на внутрішніх сторінках), полоса набору близько 175 x 65 мм. Єдиний відомий екземпляр зберігається в Державній публічній бібліотеці ім. Салтикова-Щедріна, Спб. 13. Біблія. Острог, 1581. 8 ненумерованих + 276 + 180 + 30 + 56 + 78 нумерованих листів пяти рахунків, формат не менше 309 x 202 мм, набір в дві колонки, в тому числі деякі на грецькій мові; друк переважно в один колір (кіновар тільки на титулі). Тираж до 1500, зберіглось біля 400 (рекордно багато, навіть серед новіших видань).

Похожие статьи




Іван Федорович - Технологія друку (ксилографія, набірний шрифт)

Предыдущая | Следующая