Географія туристичних країн з метою відпочинку та розваг - Туристичне країнознавство як навчальна та наукова дисципліна. Теорія і методика туристичного вивчення країни

Найбільш розповсюдженим і масовим видом туризму є оздоровчий туризм, основною метою якого є відпочинок, отримання задоволення і розваг. Даний вид туризму становить 70 % світового обсягу туристичного потоку. Він відрізняється поєднанням і насиченістю різноманітних рекреаційних занять, які характерні і для інших видів туризму: купання і сонячні ванни, різного роду оздоровчі і релаксаційні процедури, екскурсії, відвідування масових заходів, закладів культури, екскурсій, спортивні заняття, розважальні (анімаційні) заходи. Традиційно підвищеним попитом користується пляжно-купальний відпочинок як найкращий спосіб зняття нервового і фізичного стомлення, регенерації сил і енергії. Іноді для позначення цього виду туризму використовується термін "рекреаційний туризм". Даний термін ввійшов в науковий обіг завдяки тому, що в англомовній спеціалізованій літературі під рекреацією розуміється сукупність явищ і процесів, пов'язаних з відновленням сил в процесі відпочинку і лікування. Тому англомовне словосполучення "Recreation and Tourism" слід сприймати скоріше як "Відпочинок і Туризм", однак в туристській літературі перекладений дослівно вислів "рекреація і туризм" зустрічається доволі часто, що для практики української мови є невиправданим, оскільки, як вже наголошувалося, туризм - складова частина рекреації. Таким чином, використання терміну "рекреаційний туризм" не є професійним, і в традиційному сенсі цих термінів є тавтологією.

Лікувальний туризм - це сукупність явищ і відносин, що виникають під час подорожі і перебування людей, основною мотивацією яких є медичне обстеження, реабілітація організму після перенесеної хвороби, профілактика захворювань, в місцевостях відмінних від їх постійного місця проживання, які мають необхідні для лікування природні, матеріальні і людські ресурси (кваліфікований медичний персонал). Поряд з терміном лікувальний туризм використовуються терміни "лікувально-оздоровчий" і "курортний" туризм.

Пізнавальний туризм. Поряд з усталеним терміном "пізнавальний туризм" як синоніми використовуються терміни "історико-культурний туризм", "екскурсійний туризм", "туризм із метою вивчення культури", "культурно-розважальний туризм", "культурно-пізнавальний туризм". Основним мотивом здійснення пізнавальних подорожей є задоволення зацікавленості, пізнавальних інтересів, підвищення освітнього рівня за різними напрямками. Пізнавальний туризм охоплює всі аспекти подорожі, в якій людина відвідає визначні культурні та природні об'єкти, дізнається про життя, традиції та звичаї іншого народу. Пізнавальний туризм включає подорожі як суто культурно-пізнавальні з відвіданням історико-культурних центрів, часто розташованих у різних країнах, з метою ознайомлення з культурною спадщиною різних епох і народів, так і культурно-розважальні подорожі, що здійснюються з метою відвідання музеїв, виставок, картинних галерей, театрів та участі у різного роду культурних заходах -- театральних і музичних свят, конкурсів, фестивалів, карнавалів, реконструкцій, концертів (подієвий туризм). Сюди ж відносяться і суто розважальні тури, незначні за тривалістю (2-4 дні), вони мають на меті участь туристів у різноманітних святкових програмах -- різдвяних, великодніх, календарних святах і святах великих міст, відвідування тематичних парків тощо.

Основну роль у програмах пізнавального туризму грають екскурсійно-пізнавальні й культурні заходи, спрямовані на вдоволення зацікавленості туристів. Якщо організується історичний тур, то багата екскурсійна програма покликана висвітлити історичний розвиток місцевості на прикладах визначних об'єктів. Культурні заходи - це відвідування театрів, концертів, перегляд п'єс національно-історичного характеру. У програму включається відвідування музеїв побуту, декоративно-прикладного мистецтва, історичних, краєзнавчих музеїв тощо. Дозвілля в турах культурно-пізнавального характеру відіграє додаткову роль і також носить тематичний характер - творчі зустрічі, відвідування ресторанів із дегустацією національних кухонь тощо. Спортивні й курортні цикли, як правило, не плануються.

Питання для самоперевірки

    1. Які існують підходи до класифікації туризму? Чим вони відрізняються один від одного? 2. За якими ознаками можна здійснювати класифікацію видів туризму? 3. Який підхід до класифікації туризму Вас приваблює більш усього? Назвіть причини. 4. Що розуміється під термінами "національний туризм", "туризм у межах країни"? 5. Упорядкуйте за ознаками класифікації такі види туризму: діловий, релігійний, автомобільний, самодіяльний, гірський, сільський, сезонний молодіжний, екстремальний, соціальний, масовий, екологічний, космічний. 6. До якого виду або форми туризму можна віднести такі поїздки:
      - група німецьких археологів відвідала Україну з метою знайомства з Карпатським регіоном; - старшокласники під час канікул вирушили у подорож по Дніпру; - лікар летить на дводенний семінар до Польщі; - велосипедисти вирішили у вихідні здійснити подорож до сусідньої області.

Похожие статьи




Географія туристичних країн з метою відпочинку та розваг - Туристичне країнознавство як навчальна та наукова дисципліна. Теорія і методика туристичного вивчення країни

Предыдущая | Следующая