Висновки - Характеристика господарсько-біологічних особливостей овець різних генотипів в умовах Закарпаття

Вовновий біохімічний внутріпородний прекос

    1. Помісі, отримані від ввідного схрещування баранів прекос Ч суффольк (50% частки спадковості, F1) і маток закарпатського внутріпородного типу породи прекос успадковують форми будови тіла, характерні для батьківської основи. Порівняно з чистопородними, вони мають компактніший тулуб з добре розвинутою грудною кліткою, полегшений кістяк, ширшу холку, спину і поперек, ширшу лицеву частину голови, краще розвинуту задню частину, що позитивно впливає на їх відтворні якості і забезпечує народження крупніших ягнят, значно вищу динаміку живої маси (вірогідність Р 2. Помісні тварини володіють вищою інтенсивністю росту і розвитку порівняно з чистопородними. Скороспілість помісних ярок дозволяє використовувати щонайменше 50% від загальної кількості для відтворення в ранньому віці (10-10,5 міс., середньою живою масою 38,57 кг, чистопородні 33,84 кг, що на 13,98% вище). У результаті цього прискорюється оборот стада, підвищується питома вага маток, збільшується вихід ягнят в розрахунку на 100 маток до 122 голів. 3. Помісні ягнята у всі вікові періоди переважають чистопородних за живою масою, середньодобовими, абсолютними і відносними приростами та забійною масою у віці 4,5 і 8,5 місяців. Тушки мають кращий товарний вигляд, добре розвинуту м'язеву частину, сортовий і морфологічний склад, вищий коефіцієнт м'ясності, в них міститься більше сухої речовини, протеїну і жиру, мають вищу калорійність, та менше води. Забійний вихід у 8,5-місячному віці помісних баранчиків становить 46,54%, чистопородних - 44,20%. 4. Основні морфологічні особливості м'ясної продуктивності, такі як розвиток кісткової і м'язевої тканин, їх співвідношення в окремих частинах туш, помісні ягнята успадковують від баранів прекос Ч суффольк (50% частки спадковості, F1), коефіцієнт м'ясності яких у 4,5-місячному віці - 3,37±0,07 кг, Р 5. Дослідження фізичних показників вовни засвідчили, що у помісних тварин спостерігається підвищення темпів приростів чистого волокна з одиниці площі шкіри на 12,43% (баранчики) та 14,38% (ярочки) за рахунок зростання істинної довжини волокон і незначно - їх діаметра. У технологічному плані вовна залишається тонкою (60-ї якості), і лише в окремих особин наближається до кросбредного типу, зростає міцність волокон. 6. Морфологічна картина крові чистопородних і помісних тварин відрізнялася незначно. Не виявлено статистично вірогідних відмінностей за вмістом форменних елементів (еритроцити і лейкоцити), ШОЕ і загального білка плазми, а також гематокриту і гемоглобіну. Дослідження вмісту важких металів (стронцій, кадмій, олово, сурма, свинець) у крові свідчить про їх низький рівень, тому вироблена в мікрорегіоні продукція може вважатися екологічно чистою. 7. Вивченням фракційного складу білків сироватки крові досліджуваних баранчиків виявлено, що у помісних тварин, спостерігається тенденція до підвищення вмісту альбумінів та г1 і г2-глобулінів порівняно з чистопородними. Це вказує на кращі транспортні функції крові помісей, вищу імунорезистентність, що у підсумку формує фізіолого-біохімічні механізми їх продуктивності. 8. Схрещування місцевих маток з баранами прекос Ч суффольк (50% частки спадковості, F1) підвищує економічну ефективність за рахунок зростання живої маси приплоду на всіх етапах постнатального розвитку, збільшення забійних параметрів, кращих якісних показників м'яса та скорочення термінів вирощування маток на 1 рік. Рентабельність виробництва ягнятини у 100-денному віці складає: помісних баранчиків - 32,32%, чистопородних - 19,09%.

Пропозиції виробництву.

    1. З метою підвищення ефективності вівчарства та поліпшення якості виробленої продукції в рівнинних районах Закарпатської області рекомендується ввідне схрещування місцевих маток закарпатського внутріпородного типу породи прекос з баранами прекос Ч суффольк (50% частки спадковості, F1) та раннє парування ярок у віці до 10,5 місяців при досягненні живої маси не нижче 39,0 кг. 2. Для забезпечення вищих темпів середньодобових приростів і якості м'яса при виробництві ягнятини, надмолодої і молодої баранини у годівлі молодняку до 12-місячного віку рекомендується використовувати мінерально-вітамінно-амінокислотну кормову добавку, згідно з апробованим і захищеним патентом на винахід рецепту, наступного складу: (в г/кг) сульфат натрію 2,0-3,0, метасилікат натрію 2,0-3,0; (в мг/кг) сульфат міді 1800-2200, сульфат заліза 3800-4400, сульфат цинку 4700-5300, сульфат марганцю 3300-3600, хлорид кобальту 70-90, йодистий калій 90-120, селеніт натрію 20-30; вітаміни (тис. МО): А4-ретинол 400-600, D3-холекальциферол 150-250, Е-токоферол 1300-1700 мг, (тис. МО) К3-менадіон 80-120, В1-тіамін 80-120, В2-рибофлавін 300-700, В3-пантотенат кальцію 400-600, В5-нікотинова кислота або нікотинамід 1300-1500, В6-піридоксин 150-250, В12-ціанкобаламін 1,3-1,7, Вс-фолієва кислота 12-16, Н-біотин 8-12; амінокислоти (г/кг): лізин 19-21, метіонін 20-30; цеоліт 4,0-6,0.

Похожие статьи




Висновки - Характеристика господарсько-біологічних особливостей овець різних генотипів в умовах Закарпаття

Предыдущая | Следующая