Вступ - Характеристика господарсько-біологічних особливостей овець різних генотипів в умовах Закарпаття

Актуальність теми. Для забезпечення зростаючих потреб населення високоякісними продуктами харчування, особливо білками, а промисловість сировиною, необхідний динамічний розвиток як тваринництва в цілому, так і галузі вівчарства зокрема (Кравців Р. Й., Кирилів Я. І., 2005; Буркат В. П., 2006; Шаловило С. Г., 2006). Цю проблему можна розв'язувати, підвищуючи м'ясну продуктивність, спираючись на удосконалення і покращення племінних якостей овець (Дяченко Л. С. та ін., 1987; Кулик В. В., 1990; Топіха І. Н., 1994; Ульянов А. Н., 2003; Нежлукченко Т. І., 2004).

В результаті ефективного наукового забезпечення процесу селекції, за останні роки створено і апробовано новий український тип м'ясо-вовнових овець - асканійські чорноголові з настригом чистої вовни у вівцематок 5,1 кг, баранів - 8,3 кг, виробництво м'яса на вівцематку - 78 кг, таврійський внутріпородний тип асканійської тонкорунної породи овець, внутріпородний тип овець у породі прекос "харківський". На Закарпатті створено та апробовано новий внутріпородний тип овець породи прекос із живою масою вівцематок 57-58 кг, настригом чистої вовни 2,6-3,0 кг вовново-м'ясного напряму продуктивності (Даниленко Г. К., Болотова Т. Г., Помітун І. А. та ін., 1997; Сулима Я. Ф., Макар І. А., Гульчій М. Н., Терек В. І. та ін., 1997; Штомпель М. В., Вовченко Б. О., 2005; Польська П. І., Калащук Г. П., Туринський В. М. та ін., 2007).

Поряд з поліпшенням господарських умов основна увага повинна приділятися максимальному використанню генетичного потенціалу. Проведений нами аналіз дозволив зробити висновок, що за рахунок поглибленого використання внутрішнього резерву існуючої популяції шляхом індивідуального добору і підбору інтенсифікувати галузь не можливо. Практичний досвід показує, що коли з породою не ведеться постійна, цілеспрямована селекційно-племінна робота, через певний проміжок часу вона стає неконкурентоспроможною. Тому предметом селекції повинні бути як окремі тварини, стада, так і вся порода. Тому, враховуючи ситуацію, що склалася в галузі, запити ринку, ми вирішили покращити м'ясні показники овець закарпатського внутріпородного типу породи прекос шляхом використання помісних баранів-плідників породи прекос Ч суффольк (50% частки спадковості, F1) та зберегти якість вовни. Саме ці питання на даний час є актуальними для тонкорунного вівчарства.

Мета і завдання дослідження. Метою нашої роботи було: проаналізувати генетично-селекційні якості закарпатського внутріпородного типу овець породи прекос (ЗВТОПП) і розробити ефективні методи покращення популяції шляхом використання помісних баранів м'ясо-вовнової породи для отримання потомства, добре пристосованого до сучасних умов виробництва з відповідним генетичним потенціалом, здатного в конкретному регіоні забезпечити максимальну конверсію поживних речовин корму в м'ясо при високій життєздатності і плодючості. Поліпшення господарсько-корисних ознак цілком залежить від рівня племінної роботи, яка в першу чергу повинна спрямовуватись на використання генетичного потенціалу породи та створення нових типів тварин для її поповнення цінним племінним молодняком.

Для досягнення цієї мети було поставлено наступні завдання:

    - дослідити ефективність ввідного схрещування овець закарпатського внутріпородного типу породи прекос з помісними баранами породи прекос Ч суффольк (50% частки спадковості, F1) на баранчиках і ярочках 1-го покоління від народження до 18-місячного віку; - порівняти динаміку росту та розвитку одержаного помісного молодняку з чистопородними аналогами; - вивчити морфологічні та фізіолого-біохімічні особливості інтер'єру і показників крові різних статево-вікових груп овець закарпатського внутріпородного типу породи прекос і їх помісей, баранів породи прекос Ч суффольк (50% частки спадковості, F1); - дослідити вміст деяких важких металів у крові та можливість виробництва екологічно безпечної продукції; - провести порівняльну оцінку м'ясної та вовнової продуктивності нащадків, дослідити можливість покращення продуктивних показників шляхом використання нової мінерально-вітамінно-амінокислотної добавки (МВАД); - підвищити господарські та економічні показники ведення галузі вівчарства, використовуючи селекційні прийоми.

Об'єкт дослідження: помісні барани (прекос Ч суффольк F1), чистопородні барани, матки закарпатського внутріпородного типу породи прекос, помісний молодняк (ПЧСЧЗВТОПП).

Похожие статьи




Вступ - Характеристика господарсько-біологічних особливостей овець різних генотипів в умовах Закарпаття

Предыдущая | Следующая