Висновки - Удосконалення водокористування з урахуванням ризиків при зрошенні овочевих культур (на прикладі Херсонської області)

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове розв'язання наукової задачі оптимізації водокористування при зрошенні овочевих культур, що базується на багатокритеріальній оптимізації зрошувальних норм, застосуванні аналізу системи ризиків для покращення водокористування в умовах плати за воду.

    1. Встановлено, що зрошення концентрується на економічно ефективних культурах (овочі, соя). Тому необхідно розробити удосконалений метод багатокритеріальної оптимізації варіантів ефективного водокористування, при зрошенні овочевих культур доцільно використовувати при системній оцінці та розрахунку зрошувальних норм для річного планування за критеріями валової врожайності, величини додаткового чистого прибутку від зрошення та за критеріями відносного і абсолютного погодного ризику. 2. Розроблена база знань включає модельний комплекс залежностей "відносна урожайність - коефіцієнт вологозабезпеченості" для овочевих культур, який використовується при багатокритеріальній оптимізації для встановлення закономірностей формування оптимальних значень зрошувальних норм залежно від умов року і величини плати за воду. 3. Графічний аналіз співставлення варіантів "додатковий чистий прибуток - зрошувальна норма" при фіксованій ціні на воду в роки різної водозабезпеченості забезпечує водоспоживачам достовірні оцінки як оптимальних значень додаткового чистого прибутку з відповідною потребою водних ресурсів, так і можливо зменшене значення прибутку (при недостатніх фінансових можливостях господарств) з відповідним зменшенням зрошувальних норм. 4. Розроблена схема управління водокористуванням в умовах плати за воду стосовно водопостачальників дає можливість провести аналіз системи ризиків (технологічного, екологічного, погодного, організаційного, фінансового), визначити відносні частки цих ризиків, провести порівняльний аналіз їх та на цій основі здійснювати вибір пріоритетних заходів для покращення водокористування. 5. Аналіз функцій відносних ризиків та корисностей водопостачальників показує, що зі збільшенням розрахункової водозабезпеченості ризики недобору плати за воду суттєво збільшуються: при використанні біологічно оптимальних режимів зрошення відносний ризик стабілізується (після рівня PW>75%) та дорівнює R-=90-100%; при використанні водозберігаючих режимів зрошення відносний ризик спочатку залишається мінімальним та після рівня PU=50-60% різко зростає та на рівні PU=95% ризик залишається в межах > 80%. Це дає змогу водопостачальникам вибрати цілком задовільні для стабільного надходження плати за воду величини зрошувальних норм та використовувати їх для визначення ціни на послуги з подачі води на зрошення земель. 6. Результати розрахунку абсолютних та відносних ризиків водоспоживачів показали, що додатковий чистий прибуток від зрошення залежить як від використовуваних режимів зрошення, так і від величини плати за воду, зокрема:
      - при замовленні води за біологічно оптимальними режимами зрошення, відносний ризик додаткового чистого прибутку від зрошення різко зменшується до рівня R-=30-40 %: при ціні за воду до 0,2 грн/м3 ризик стабілізується на рівні PW>20 % і становить 30 %; при ціні за воду 0,4-0,6 грн/м3 ризик стабілізується на рівні PW>60 % і становить 40 %; - при замовленні води за водозберігаючим режимом зрошення, відносний ризик різко зменшується і стабілізується на рівні PU=20-30% та становить: при ціні за воду до 0,2 грн/м3 - 22-28 %; при ціні 0,4 грн/м3 - 40 %, а при 0,5 грн/м3 - 50 %.

Для одержання стабільного і високого врожаю овочевих культур водоспоживач повинен замовляти воду з урахуванням раціональних інтервалів ризику, оцінювати абсолютні середньобагаторічні значення як збитків, так і прибутків.

    7. Результати досліджень дали змогу конкретизувати при управлінні ризиками водопостачальників і водоспоживачів раціональний компромісний інтервал забезпеченості року при виборі зрошувальної норми у річному плануванні. Так, розрахунки показали, що найбільш ефективне управління досягається в інтервалі 20-75%-вої забезпеченості року. 8. На підставі розрахунків підтверджено, що в результаті застосування методу оптимізації зрошувальної норми досягається економічна та екологічна ефективність ведення зрошення. Так, при економічно ефективному варіанті зрошувальної норми додатковий чистий прибуток збільшується до 40%, здійснюється економія водних ресурсів до 30% та відповідно і електроенергії. Екологічна ефективність зрошення досягається завдяки зменшенню зрошувальних норм та антропогенного навантаження на грунти.

Похожие статьи




Висновки - Удосконалення водокористування з урахуванням ризиків при зрошенні овочевих культур (на прикладі Херсонської області)

Предыдущая | Следующая