Хариджизм - Релігійні напрями та течії ісламу

Хариджизм -- це третій напрям ісламу, що виник у середині VII ст., тобто раніше від шиїзму. Хариджити (араб. Харадж -- виступаючий, повстанець) -- ригористи (франц. Rigorisme, Від лат. Rigor -- твердість, суворість; непохитне додержання якихось принципів). Так, на їх погляд, однієї тільки віри в догмати ісламу і виконання всіх передбаче-них норм замало, аби бути правовірним мусульманином. Віра повинна поєднуватися з конкретними добрими спра-вами. Осудження на муки пекла має остаточний харак-тер: Бог не може не виконати своїх застережень і погроз. Деякі ж мусульмани-нехараджисти вважають, що милосе-рдя Боже не знає меж, а тому перебування в пеклі може бути тимчасовим. Хариджити впевнені, що халіфом-імамом може бути будь-який повноправний член громади, який добре знає догмати ісламу і дотримується їх. Допускаєть-ся, що громада може існувати і без імама.

Поширився хариджизм в арабському світі в VII-- IX ст. Найбільшої ж могутності набув у IX--XII ст., коли м. Каіруан, розташоване у Тунісі, було їхньою столицею. Хариджити відігравали велику роль в ісламізації Чорної Африки, особливо народів Нігеру і Нігерії. У лоні хари-джизму виникало багато різних течій: від крайніх екст-ремістів -- Азракітів, Які вдавалися до переслідувань і навіть до вбивств мусульман, що не поділяли їхніх погля-дів; до поміркованих Ібадитів, Представники яких нині мешкають на півдні Алжиру, в Тунісі, Лівії, Омані, на о. Зан-зибар тощо.

Похожие статьи




Хариджизм - Релігійні напрями та течії ісламу

Предыдущая | Следующая