Стародавня римська релігія в імперії - Релігії Cтародавнього світу
З 27 р. до н. е. починається період існування Римської імперії. Після вбивства в 44 р. до н. е. Юлія Цезаря через деякий час до такої ж необмеженої влади прийшов його спадкоємець Октавіан (63 - 14 р. до н. е.). З народження він мав ім'я Гай Октавіан Фурін, з 44 р. до н. е. після усиновлення Юлієм Цезарем - Гай Юлій Цезар Октавіан, із 40 р. до н. е. - імператор Цезар, згодом до його імені було додано "Август", що означає "звеличений богами", "рівний богам".У творі "Громадянські війни" історик Аппіан зазначає: "...Цезар перший став в очах римлян священним і одержав від них ще за життя титул Августа".
Одержавши цей титул, він встановив державний лад принципата, фактично це була необмежена імператорська влада, погано замаскована під аристократичну олігархію. Сам Август був помірковано релігійним і забобонним, він побоювався грому і блискавки, вірив у сни і прикмети. До часу встановлення його влади в римському суспільстві було панувало скептичне ставлення до традиційної релігії, поширювалася елліністична філософія, містичні вчення і східні культи. Август намагався в руслі свого загального консерватизму відродити староримську релігію. Він поновлював і будував нові храми. У "Діяннях Божественного Августа" від імені Августа пишеться: "...храм на Капітолії Юпітера Феретрія і Юпітера Громовержця, храм Квірина, храм Мінерви і Анони-цариці і Юпітера-визволителя на Авентіні, храм Лаврів на Священному шляху, храм богів Пенатів у Велії, храм Юності, храм Великої матері на Палантині я побудував". Там же повідомляється про те, що він був верховним жрецем - великим понтифіком, авгуром (жрецем-птаховорожієм), членом колегії П'ятнадцяти (квіндецемвірів), що зберігали Сивілині книги, членом колегії Семи епулонів (що організовували релігійні трапези), членом Аральського братства з дванадцяти жерців, що навесні обходили римську міську смугу з молитвами про врожай, членом колегії Тіціїв і феціалів (дванадцяти жерців, що вирішували міжнародні проблеми). Це - в той час, коли він посідав усі вищі посади в начебто демократичному республіканському Римі. Август до культу Юпітера додав культ Венери, що вважалася праматір'ю роду Юліїв. Про те, як Цезар Август поважав своїх божественних предків, свідчить повідомлення Светонія, який писав, що після здобуття Перузії Август "відібрав із тих, хто здався, триста чоловік усіх станів і в іди березня біля вівтаря на честь божественного Юлія перебив їх, як жертовну худобу".
Клятва Генієм Августа (Геній був божественною силою - носієм усіх здібностей людини, її душею) вважалася найсвященнішою поряд з клятвою Юпітером. Це ще раз свідчило про необмеженість і винятковість релігійної влади Августа. Зміцнюючи авторитет римських імператорів, Август вніс поправки в римський юліанський календар: місяцю секстилію він дав своє ім'я ("август"), ще раніше місяць квінтілій одержав родове ім'я Юліїв ("йоль").Свій культ Август поширював і в підлеглих Риму країнах. У Єгипті Август вважався фараоном і сином бога Сонця - Ра. На честь Августа був присвячений храм Кесаріон в Александрії. Численні храми були присвячені Августу в інших містах. День народження Августа святкувався в усій імперії. Імператор Август посилено насаджував культ своєї особи. Таціт в "Анналах" наводить думки деяких римлян, що "богам не лишилось ніяких почестей, після того як він побажав, щоб його зображення в храмах були встановлені фламінами і жерцями як божества". Після смерті Августа в 14 р. н. е. його спадкоємцем став Тіберій Клавдій Нерон (42 - 37 р. н. е.). Почалася боротьба сенатської опозиції з імператорами, спочатку династії родичів Августа і Тіберія - Юліїв (до неї належали ще Калігула, Клавдій і Нерон), а потім з династії Флавіїв та Антонініа
Розповідаючи про події в Римі останніх десятиріч перед нашою ерою і початку нашої ери, які сповнені насильства, жорстокості, вбивства, ненависті, переслідувань, Таціт пише: "Ніколи ще боги не давали римському народові більш очевидних і більш жахливих доказів того, що їх справа - не піклуватися про людей, а карати їх".Стародавня римська релігія чудово обслуговувала римське суспільство. Особливо слід відзначити її комунікаційні якості. Римляни, під багатовіковим впливом демократичних принципів поважали колегійність не лише в управлінні державою, а й у повсякденному житті. Релігія давала їм можливості повсякденного спілкування. Принесення жертв, наприклад, завжди було колективним. Усі релігійні, суспільні, ділові, побутові справи вирішувалися спільно, відповідними групами. Релігійні збори полегшували спілкування. Ось тому релігія органічно входила в спосіб римського життя. Гастон Гоцасьє, характеризуючи римську релігію, зазначає, що порівняно з давньогрецькою вона привчає до дисципліни і підлеглості, вона моральна, краще піддається філософському тлумаченню, тому без неї римляни просто не уявляли свого існування. Обожнювання імператора було головним змістом римської релігії. Зі свого боку імператорська влада здійснювала безпосереднє управління всіма релігійними справами, і в таких умовах потреби в сталій системі церковного управління, в церкві - не було. В імператорському Римі посилюється вплив східних культів. Особливо активно вони сприймалися народними низами, які були пригнічені поневоленням і злиденністю. Ці східні культи обіцяли нужденним потойбічне щасливе життя, якого вони не могли одержати бодай в обіцянках від численних римських богів, які відверто покровительствували їхнім визискувачам. Шанувалися східні культи й у вищих колах. У І ст. до н. е. великої популярності зажив Аполлон Тіунський, якого вважали чи то філософом, чи то магом, чи просто шарлатаном. Астрологія, магія, ворожіння стали повальною модою. Імператорська влада, намагаючись зберегти політеїстичну релігію стародавності, де і їй знаходилося місце в обширному пантеоні, намагалася обмежити вплив східних культів. Але природний процес релігійного взаємовпливу робив свою справу, і вже імператор Калігула, що правив з 37 по 41 р. н. е., будує богині Ісіді храм на Марсовому полі, де римляни з ентузіазмом споглядали релігійну драму вбивства Осіріса Сетом і його воскресіння. Його спадкоємець Клавдій (41-54) звеличує фригійську Кібелу. Друге століття нової ери характерне поширенням у Римській імперії мітраїзму. Прагматично мислячи, римляни захоплюються міркуваннями про добро і зло. Зло у них стає не наслідком невдоволення богів, а дією бога Арімана. Мітраїстські містерії, які відбувалися таємно, стають особливо привабливими. А за імператорів Діоклетіана (284-305) і Максиміана (286-305) культ Мітри входить до числа державних культів. Серед східних культів з'явилась і нова релігія, яку чекало велике майбутнє. Це було християнство. Воно зародилося в першій половині І ст. н. е. в Палестині як одна із сект іудейської релігії. З огляду на цілий ряд якостей і специфічних історичних умов розвитку воно поступово набрало великого значення в центрі імперії - в Римі. Велику роль в утвердженні християнства в Римі відіграв проповідник Савл з Тарса, відомий згодом як апостол Павло. Процес поширення християнства в Римі був досить складний. Його то дозволяли, то забороняли, християни зазнавали жорстоких гонінь, до християнства приставали й імператори. А вплив стародавньоримської релігії тим часом ставав дедалі меншим. Нарешті, в 313 р. імператори Константан (306-337) і Ліціній (308-324) надали християнству офіційної рівності з усіма іншими релігіями. У 324 р. християнство було оголошене державною релігією Римської імперії. Почалося нищення релігійного попередника християнства - стародавньої римської релігії. Храми і святилища руйнували, статуї богів розбивали, сама стара релігія одержала назву язичества - тобто релігія "язиків", народів, підлеглих Риму, оскільки поширення християнства з центру імперії Рима в провінції було не таким уже й швидким. Під гаслом боротьби з язичеством (ще вживається термін "поганство", але він є виразом зверхності християнства над старими релігіями, презирливою назвою їх, тому вживання його має відверту ідеологічну спрямованість) відбувалося нищення античної культури, це були ідеологічні видатки ствердження нової релігії.
Але вплив стародавньої римської релігії на розвиток культури неоціненний. Як і вся культура Стародавнього Риму, вона залишила глибокий слід в історії всесвітньої цивілізації, її вплив ми відчуваємо і донині.
Похожие статьи
-
Релігія в республіканському Римі - Релігії Cтародавнього світу
За царським періодом в історії Стародавнього Риму настав період республіки, який тривав з кінця 6 до 30 р. до н. е. Майже п'ятсот років тривав процес...
-
Говорячи про формування релігійних уявлень, релігійної ідеології, варто розглянути питання про міфи (з грецьк. "оповіді"). Це теж фантастичне...
-
Становлення давньогрецької релігії Давньогрецька релігія представляє собою ідеологічний комплекс міфологічних і культових вірувань, філософських ідей,...
-
ДАВНЬОРИМСЬКА РЕЛІГІЯ - Огляд декількох релігій
Релігія зороастризм іслам давньоримський Початок цивілізації на Апеннінському півострові пов'язують із заснуванням Риму (753 до н. е.). Суспільство...
-
Головні риси релігії древніх греків - Грецька міфологія та релігія
Для релігії Стародавньої Греції характерним є політеїзм, з широкорозвинутою міфологією і олімпійською ієрархією богів. Вони не були творцями світу, а...
-
Вступ - Релігія як особлива система духовної діяльності людей. Роль релігії у житті суспільства
"Слово Боже оселилося в людині І стало Сином Людським, Щоб привчити людину розуміти Бога І привчити Бога жити в людині, Згідно з волею Отця." (Св. Іриней...
-
НЕОДНОЗНАЧНІСТЬ ВПЛИВУ РЕЛІГІЇ НА РІЗНІ СФЕРИ СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ. РЕЛІГІЯ В ЖИТТІ УКРАЇНЦІВ Релігія, яка пристосовувалася і пристосовується до всього, в...
-
Висновок - Релігія як особлива система духовної діяльності людей. Роль релігії у житті суспільства
"Ніщо не суперечить тому, Щоб людська природа була Піднесена після гріха до чогось вищого. Бог справді допускає зло, Щоб вивести з нього ще більше добро....
-
"Коли я прилину до Тебе Всім єством моїм - зникнуть мій біль І смуток - і правдивим буде Життя моє, все повне Тобою." (Св. Августин) З'ясуємо суть...
-
"Ніхто не може мати Бога за Отця, Якщо не має Церкви за матір." (Св. Кипріян) Слово "релігія" походить від латинського "religio" і означає "зв'язок". У...
-
КАНОНІЧНІ ТЛУМАЧЕННЯ ПОХОДЖЕННЯ РЕЛІГІЇ Богослови майже усіх релігійних конфесій запевняють своїх віруючих, що їх релігія є віровчення, яке дано людям...
-
"Вірити - це акт розуму, Що згідний Божою правдою За наказом волі, активізованої Божою благодаттю." (Св. Тома Аквінський) "Невимовна благодать Христа...
-
Іслам, або мусульманство, виник у VІІ ст. серед арабів -- корінних мешканців Аравії. Іслам не знає поділу на світське й духовне. Уряди мусульманських...
-
Релігія - складова духовного життя людини. Головна функція релігії - здійснення зв'язку людини з Вищим, постійним - Богом. Цей зв'язок здійснюється за...
-
Релігія Вед - Релігії в Стародавній Індії
Джерела проливають світло на найдавніші форми духовного життя індійців лише з доби арійської міграції в крашу, коли там з'явилася й розвинулась релігія...
-
Західна Європа і християнство - Релігійний фактор у міжнародних відносинах епохи Середньовіччя
Після падіння Західної Римської Імперії, Європа вступила в смугу прогресуючого занепаду, політичної дезінтеграції і культурного регресу. Візантія вижила:...
-
Іудейські обряди та свята - Іудаїзм як релігія
Чи не найбільш відомим серед них є обряд обрізання. Згідно з легендами Бог подарував єврейському патріарху Аврааму землю ханаанську, а вдячні євреї...
-
Форми шанування богів у Древній Греції - Грецька міфологія та релігія
Культ і обрядовість у греків зберігалися, ймовірно, у виді традицій від епохи героїв Гомера до значно більш пізніх періодів грецької історії, аж до...
-
Загальна характеристика первісних форм релігії - Прадавні форми релігії
Говорячи про ранні форми релігії, ми спираємося на опосередковані свідчення археологічних розкопок та спостереження етнографів за сучасними примітивними...
-
Проаналізувавши територіальне поширення головних релігій світу по різних регіонах, можемо зробити висновок, що в зарубіжній Європі поширене майже...
-
Географія релігій Австралії та Океанії В Австралії та Океанії найбільш впливові такі протестантські течії, як англіканство, методизм, лютеранство,...
-
Релігії світу та їх поширення, Християнство та його поширення у світі - Релігії світу
Якщо донедавна світовими називали тільки 3 релігії (християнство, іслам, буддизм), то сьогодні у науковій літературі вже називають світовими 12 найбільш...
-
Походження та своєрідність римської міфології - Походження та своєрідність римської міфології
Римська міфологія - збір переконаннь, ритуалів і обрядів надприродного походження, які відзначали древні римляни з найдавніших часів до часу, коли...
-
ВИНИКНЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА І ЙОГО РОЗКОЛ Християнство виникло у 2-й половині 1 століття н. е. у східних провінціях Римської імперії в умовах розпаду...
-
Теорії походження релігійних вірувань - Первісні релігії та мистецтво
Більшість відомостей про первісні релігійні вірування ми отримуємо на основі порівняльного вивчення релігії. Основоположником цього методу був німецький...
-
Релігія в V столітті до нашої ери - Грецька міфологія та релігія
У першій половині V ст. до н. е. відбуваються важливі зміни в релігійній ідеології греків. На жаль, вони відомі нам мало і відбиваються найчастіше в...
-
Релігійна свідомість (ідеї, уявлення, почуття), Релігійний культ - Особливості релігії
Вона становить концептуальний аспект релігії, все те, що можна сказати про неї й що вона стверджує про себе. Сюди належать міфи, концепції, ідеї, теорії,...
-
Теїстична теорія, Концепція вроджених ідей, Богословський раціоналізм - Особливості релігії
Ідейним джерелом її є теїзм, який визнає буття Бога як істоти, принципово відмінної від світу речей і явищ, істоти абсолютної, вищої за людину і природу,...
-
Буддійський культ - Східні релігії
На противагу складній обрядовості брахманізму, пов'язаній з жертвоприношеннями, буддизм відрізняється простотою культу. Культові дії перших буддистів...
-
Біблійні історії - Історія написання та склад релігії. Основні біблійні історії
Створення світу Ми з тобою звикли до того, що поруч завжди люди, що ми не єдині на цій планеті. Та й взагалі, що світ наш існує! Але, як стверджує...
-
Українське суспільство поступово стає відкритим - відбувається індивідуалізація духовно-практичних його компонентів. Прикладом цього є й приватизація...
-
Проблема виникнення релігії в суспільстві: основні підходи до її вирішень - Релiгiєзнавство, основи
Проблема історичності релігії породжує цілу низку питань. Релігія виникла поступово чи була створена в закінченому вигляді певною видатною особою або...
-
СОЦІАЛЬНІ, ГНОСЕОЛОГІЧНІ, ОНТОЛОГІЧНІ ТА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ РЕЛІГІЇ - Особливості релігії
Релігія як явище духовного життя суспільства виникла внаслідок дії різних чинників у складних умовах становлення людства. За своєю природою вона є...
-
ПРЕДМЕТ І ЗАДАЧІ РЕЛІГІЄЗНАВСТВА Релігія і в наші часи продовжує залишатися суттєвим елементом духовного життя суспільства. Мільйони наших сучасників...
-
Поширення релігій в країнах Північної Америки Релігійний склад населення окремих американських країн виглядає таким чином: на острові Гренландія (що...
-
Характеристика розміщення релігій світу в Азії та деяких азійських країнах - Релігії світу
Азія є частиною світу, де зародилися всі найбільші релігії земної кулі: іудаїзм, зороастризм, християнство, іслам, індуїзм, сікхізм, буддизм, джайнізм,...
-
Характеристика географічного поширення світових релігій на території Африки - Релігії світу
В даний час серед народів Африканського континенту поширено кілька груп віросповідань: місцеві традиційні культи і релігії, іслам, християнство, меншою...
-
Поширення релігій в Південній Америці - Релігії світу
У Бразилії, найбільшої латино-американської країні, католики становлять більшість населення (92%). Протестантів в цій країні понад 10 млн. чоловік....
-
Релігії Європи та деяких європейських країн Християнська релігія проникла до Європи незабаром після свого виникнення. Однак на перших порах вплив цієї...
-
Релігійні витоки християнства - Виникнення християнства
Християнство -- найпоширеніша світова релігія, що налічує у своїх лавах понад 2 млрд. людей (мінімальні дані -- 1,4--1,5 млрд.). Воно сформувалося на...
Стародавня римська релігія в імперії - Релігії Cтародавнього світу