Вступ - Основні поняття і принципи економічної безпеки

Україна проходить складний історичний період державного становлення. Гостра і тривала економічна криза, яка вразила Україну чи не найбільше з усіх пострадянських республік, надзвичайно актуалізувала питання її національної безпеки і передусім економічної.

На жаль, важливі рішення, які закладали основи стратегічного економічного розвитку Української держави після набуття нею незалежності, приймалися часто спонтанно, під тиском обставин, без належного наукового обгрунтування і врахування національних інтересів. Тому перші роки існування Української держави позначилися руйнуванням значного економічного потенціалу, що дістався їй у спадок. Характерний приклад - безсистемна, тотальна конверсія колись потужного воєнно-промислового комплексу, темпів якої не знала жодна країна світу. Було завдано колосальних збитків економіці України, зруйновано високий науково-технічний потенціал оборонної галузі, а висококваліфіковані спеціалісти оборонних підприємств залишилися без роботи, багато з них виїхали за кордон у пошуках кращої долі. Таким чином, економічний потенціал України, який є матеріальною основою національної безпеки, нині значно ослаблений.

Тривала економічна криза негативно впливає на всі сфери національної безпеки. Досі не зупинено спад виробництва, втрачається науково-технічний потенціал, знижується життєвий рівень, згортаються інвестиційні процеси, зростає безробіття, розростається і міцніє "тіньовий" сектор економіки. Соціальне зубожіння широких верств населення, значна диференціація в доходах різних прошарків населення, зневіра у власні сили та владні структури стоять на заваді консолідації нації і складають значну загрозу національній безпеці, в тому числі й економічній. У міжнародних відносинах спостерігається намагання деяких розвинених країн та Росії використати економічну ослабленість України у своїх національних інтересах.

Перед Україною постала проблема, яка полягає у певному протиріччі між необхідністю інтегруватися у світову економіку, з одного боку, та забезпечити внутрішню економічну інтеграцію, захист свого внутрішнього ринку, власного товаровиробника і національні інтереси, з другого. При цьому слід враховувати, що світова економіка продовжує залишатися ареною зіткнення інтересів різних країн. То ж лише створення власної системи економічної безпеки дасть можливість уникнути можливих руйнівних наслідків швидкого відкривання національної економіки, забезпечити її конкурентоспроможність, захистити вітчизняного товаровиробника й ефективно взаємодіяти з міжнародними фінансовими та економічними інституціями.

Критичність нинішнього економічного стану полягає в тому, що або руйнівні процеси стануть незворотними і призведуть до втрати державності чи, в кращому разі, забезпечать Україні роль другорядної держави і сировинного придатку високорозвинутих країн, або ж вдасться зупинити негативні процеси, домогтися економічного зростання і достойного місця у світі.

Однак у широких колах українського суспільства, як правило, немає належного розуміння як проблем національної безпеки в цілому, так і економічної безпеки зокрема. Навіть представники державних органів влади різних рівнів не мають достатнього уявлення про ці проблеми. Так, у Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, схваленій Верховною Радою України у жовтні 1996 р., питання економічної безпеки розглядалося тільки в розділі "Боротьба із злочинністю".

Похожие статьи




Вступ - Основні поняття і принципи економічної безпеки

Предыдущая | Следующая